Ухвала

від 27.12.2024 по справі 520/32030/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

27 грудня 2024 року Справа № 520/32030/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. О. Гончара, буд. 55а, м. Київ, 01601), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДСМС України Про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 26.09.2024 №НЦЗ-745 про накладення на полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника управління персоналу дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни у вигляді догани;

- стягнути понесені судові витрати на користь позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду.

Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши клопотання представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Суд звертає увагу на те, що форма розгляду справи визначена з урахуванням положень п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України згідно якої - справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Додатково суд зазначає, що відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до положень ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не належить до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У той же час, частиною 3 ст. 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються - за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відтак, виходячи з наведених вище положень, а також п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, ч. 3 ст. 257 КАС України, вбачається, що саме суд визначає складність справи та можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.10.2017 у справі Віктор Назаренко проти України).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №820/5121/18.

Представник відповідача не обґрунтував, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи у судовому засіданні цьому сприятиме.

В даному випадку у відповідності до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження, суд прийшов до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а представником позивача, у свою чергу, не доведено зворотнє.

У взаємозв`язку з наведеними правилами, суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі "Mirovni Inљtitut v. Slovenia" зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovа and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії).

У даному випадку, на час заявлення означеного клопотання, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами загального провадження або призначення судового засідання у спрощеному провадженні, оскільки заявником не доведено наявності критеріїв, які б свідчили про надзвичайну складність справи.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого представником відповідача клопотання про розгляд справи №520/32030/24 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі викладеного, статей 248, 257, 260 та 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправним та скасування наказу відмовити в повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Бадюков Ю.В.