Постанова

від 11.12.2024 по справі 520/23058/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 р.Справа № 520/23058/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ-СЕРВІС" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.10.24 року по справі № 520/23058/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ-СЕРВІС"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ-СЕРВІС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного упарвління ДПС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2024 за №00408170703 на суму 1069997,80 грн, складене на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІНДАСТРІАЛ - СЕРВІС" з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 01.09.2022 №9 за період з 01.09.2022 по 31.05.2024 за №30564/20-40-07-03-06/34630002 від 28.06.2024.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 19.07.2024 за №00408170703 є протиправним та таким, що ґрунтується на помилкових висновках контролюючого органу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що встановлені порушення валютного законодавства України підтверджуються висновком ТПП України від 11.07.2023 №601/63.01-6, в якому вказано про обставини, які ускладнюють своєчасне виконання зобов`язань. Вказує, що оскаржуване ППР від 19.07.2024 №00408170703 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач звільняється від відповідальності відповідно до п. 112.8.9 ст. 122 ПК України у зв`язку з наявністю обставин непереборної сили.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу зазначено, що позивач не звертався до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, з метою отримання висновку про продовження граничних строків розрахунків , встановлені НБУ та контрагент за договором не отримував довідку уповноваженої організації країни розташування сторони ЗЕД або третьої сторони про підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин. В наданому позивачем висновку ТПП України відбулась зміна об`єктивних обставин, що знаходилась поза контролем сторін та яка ускладнює своєчасне виконання зобов`язань в частині поставки товару, при цьому змін до договору поставки в частині перенесення строків не вносилось. Вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та помилковими, відтак вона не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевівривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи справи підтверджено, що у період з 17.06.2024 по 21.06.2024 посадовими особами контролюючого органу на підставі направлень від 14.06.2024 №№5003, 5004, виданих Головним управлінням ДПС у Харківській області, наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 13.06.2024 №2501-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ-СЕРВІС", код ЄДРПОУ 34630002, з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 01.09.2022 № 9 за період з 01.09.2022 по 31.05.2024, за результатами якої складено акт від 28.06.2024 № 30564/20-40-07-03-06/34630002.

Відповідно до висновків акту від 28.06.2024 № 30564/20-40-07-03-06/34630002 перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ - СЕРВІС" частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції", із змінами та доповненнями, пункту 142 Постанови правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", із змінами та доповненнями, за зовнішньоекономічним контрактом від 01.09.2022 № 9, який укладено з компанією "Niftylift Ltd" (Milton Keynes, England).

На підставі висновків акту від 28.06.2024 № 30564/20-40-07-03-06/34630002 контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення від 19.07.2024 №00408170703, згідно із яким за встановлене порушення ч.3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VIII на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України і згідно із п. 5 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VIII застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1059997,8 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що порушує права, позивач звернувся до суду із позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим Кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Положеннями пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно із п. 78.4. ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Згідно з частиною першою, другою статті 4 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIIІ (далі - № 2473-VIIІ) валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст.5 Закону № 2473-VIIІ гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.

Всі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків, зокрема, за іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами Національного банку України.

Розрахунки за операціями, визначеними цією частиною, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України.

Відповідно до статті 7 Закону № 2473-VIIІ транскордонний переказ валютних цінностей здійснюється виключно через уповноважені установи.

Порядок проведення переказу валютних цінностей визначається Національним банком України.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Приписами ч.ч. 5 та 6 ст.11 Закону № 2473-VIIІ передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно із ч. 9 ст. 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

На виконання п.2 ч.1 ст.12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч. 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно із ч. 2 ст.13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Приписами ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до статей 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України "Про Національний банк України", статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону України "Про валюту і валютні операції", Правління Національного банку України постановою №5 від 02 січня 2019 року затвердило "Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" (далі - Положення № 5).

Це Положення відповідно до пункту 1 визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Національної банк України" з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи, Правлінням Національного банку України прийнято Постанову від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (далі Постанова НБУ №18).

Пунктом 14-2 Постанови №18 визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становить 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно із ч.3 ст.13 Закону № 2473-VIIІ у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно із ч.6 ст.13 Закону № 2473-VIIІ у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Матеріалами справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ-СЕРВІС", в якості постачальника, та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", в якості покупця, укладено договір поставки від 20 вересня 2022 року №01-251166-22, згідно із п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю у порядку та строки, встановлені договором, товар, за предметом закупівлі (ДК 021:2015): 42410000-3, Підіймально-транспортувальне обладнання, підйомники самохідні, у кількості, за ціною, з якістю, в комплектації тощо згідно з договором, а покупець зобов`язується здійснити оплату належно поставленого товару на умовах договору.

Згідно з розділом II "Технічні та якісні характеристики товару" Технічної специфікації "42410000-3 Підіймально-транспортувальне обладнання Підйомники самохідні" (додаток №2 до договору) передбачено, що країною походження товару є Англія.

Відповідно до п.2.3 договору ціна товару (з усіма витратами, пов`язаними з поставкою та регламентними (сервісними) роботами з технічного обслуговування товару протягом терміну дії гарантійних зобов`язань в обсязі та періодичністю, встановленою виробником в експлуатаційній документації на товар) визначена в специфікації Додатку № 1 до договору.

Форми та порядок оплати, згідно з підпунктами 3.2.1, 3.2.5 пункту 3.2 договору є часткова попередня оплата (аванс) та остаточна оплата, де розмір авансу, відповідно до п.п. 3.2.1 становить - не більше 80% (вісімдесяти відсотків) від ціни товару та сплачується постачальнику протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати надання постачальником рахунку, а остаточна оплата, відповідно до п.п. 3.2.1 здійснюється покупцем протягом 25 (двадцяти п`яти) банківських днів з дати підписання ним видаткової накладної, після погашення авансового платежу постачальником (у разі оплати авансового платежу покупцем) та за наданим постачальником (після підписання покупцем видаткової накладної) рахунком, а також з урахуванням, що така оплата здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 ПК України.

Відповідно до п.4.1 договору постачальник зобов`язаний поставити товар одержувачу (уповноваженому представнику покупця) в строк до 31.07.2023 (включно), за адресою (місцем) поставки (передачі) товару згідно з додатком №2 до договору на умовах DDР Інкотермс (2010).

Згідно із специфікацією - додаток №1 до договору, передбачалась поставка колінчатого самохідного підйомнику Nifty НR 21 D 4x4 у кількості 2 шт. На підставі рахунку ТОВ "ІНДАСТРІАЛ-СЕРВІС" від 21.09.2022 №281, за кількість 1,56 шт. товару 29 вересня 2022 року НЕК "УКРЕНЕРГО" здійснило передоплату позивачу, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.09.2022 №152.

Згідно із даними позивача на момент укладання договору підприємство було забезпечено необхідними ресурсами для поставки товару, тому правомірно розраховувало у разі укладання договору належним чином виконати зобов`язання у встановлені строки.

Для виконання договору позивачем у якості покупця укладено з Компанією "Niftylift Ltd" (Англія) у якості продавця контракт купівлі-продажу від 01.09.2022 №9, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вироблену продавцем продукцію, а саме: обладнання для підняття людей та запчастини до нього, на умовах, викладених у поточному контракті.

Відповідно до авторизаційних листів від 12.01.2022 №б/н, від 16.01.2023 №б/н, виданих Компанією "Niftylift Ltd" (Англія), позивач є офіційним представником компанії на території України та уповноважений сприяти продажу і здійснювати технічне обслуговування продукції.

Відповідно до п.2.1 контракту покупець купує продукцію в асортименті, кількості і за цінами, що містяться в рахунках-фактурах та додатках, що є додатками до цього контракту і складає його невід`ємну частину.

Згідно із додатком від 02.09.2022 №02/09 до контракту та проформ-інвойсів Компанії "Niftylift Ltd" від 02.09.2022 №57002, від 02.09.2022 №57003 продавцем передбачалась поставка підприємству Самохідного колінчастого підйомнику модель НR21D 4x4 МК2 у кількості 2 шт. після отримання 100% попередньої оплати, строк постачання 2023 рік, яке повинно здійснюватись на умовах FCA Milton Keynes (Shenley Wood, England).

ТОВ "ІНДАСТРІАЛ-СЕРВІС" на підставі проформи-інвойсу від 02.09.2022 року №57002 та проформи-інвойсу від 02.09.2022 №57003 належним чином здійснило продавцю 100% попередньої оплати, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 12.10.2022 №56.

Отже, за період з 01.09.2022 по 31.05.2024 на виконання умов контракту від 01.09.2022 №9 позивачем на адресу компанії "Niftylift Ltd" в якості передплати за товар перераховані кошти (Банківські реквізити: Natwest Bank, GB65NWBK60070862638866, SWIFT CODE: NWBKGB2L) на загальну суму 231135,67 Фунтів стерлінгів (еквівалент 10083920,38 грн), згідно наступних документів, а саме: платіжний документ від 12.10.2022 №56 на суму 4670232,35 грн, (сума 115206,00 Фунтів стерлінгів), граничний термін надходження товарів - 09.04.2023, платіжний документ від 10.11.2022 №59 на суму 8258,43 грн, (сума 197,14 Фунтів стерлінгів), граничний термін надходження товарів - 08.05.2023; платіжний документ від 07.07.2023 №50 на суму 5381583,32 грн, (сума 115206,00 Фунтів стерлінгів); граничний термін надходження товарів - 02.01.2024 платіжний документ від 01.11.2023 №75 на суму 18151,71 грн, (сума 411,47 Фунтів стерлінгів), граничний термін надходження товарів - 28.04.2024; платіжний документ від 22.04.2024 № 16 на суму 5694,57 грн, (сума 115,06 Фунтів стерлінгів), граничний термін надходження товарів - 18.10.2024.

Відтак, перерахування першого платежу в сумі 4670232,35 грн (сума 115206,00 Фунтів стерлінгів) здійснено 12.10.2022, таким чином з огляду на норми діючого законодавства відлік граничного строку розрахунків за контрактом обчислюється з 12.10.2022 та спливає 09.04.2023, а дата першого дня перевищення граничного строку валютних розрахунків, з урахуванням приписів частини 3 статті 13 Закону №2473 та пункту 142 Постанови № 18, за вищезазначеними операціями починається з 10.04.2023.

Поставка обладнання здійснена згідно з митними деклараціями в такі строки: МД ІМ40 №23UA100100421625U9 від 25.01.2023 на загальну суму 8913,72 грн (еквівалент - 197,14 Фунтів стерлінгів); МД ІМ40 № 23UA100100441068U4 від 07.08.2023 на загальну суму 5349152,83 грн (еквівалент - 115206,00 Фунтів стерлінгів); МД ІМ40 № 23UA100290812627U3 від 03.11.2023 на загальну суму 18228,37 грн (еквівалент - 411,47 Фунтів стерлінгів), МД ІМ40 №24UA100290115445U6 від 10.05.2024 на загальну суму 11307,72 грн (еквівалент - 229,24 Фунтів стерлінгів).

З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що товар, а саме Самохідна підйомна робоча платформа Модель HR21D 4x4 MK2B (BS2253) (nifty HR21 Hybrid) на суму передплати 115206,00 Фунтів стерлінгів (еквівалент 4670232,35 грн) за контрактом від 01.09.2022 № 9 надійшов з порушенням строків розрахунків, які передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції".

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що в період дії договору відбулись обставини, які істотно ускладнили виконання підприємством зобов`язань за договором у частині своєчасної поставки товару, а також суттєво вплинули на баланс майнових інтересів сторін договору та виконання валютного законодавства України. Вказано, що ці обставини зумовлено причинами, які не залежали від позивача і перебували поза його контролем, і яких воно не могло усунути самостійно, при всій турботливості та обачності, шо підтверджується висновком Торгово-промислової палати України (HARDSHIP) від 11.07.2023 № 601/63.01-6 щодо обставин, які ускладнюють своєчасне виконання зобов`язань за договором поставки від 20 вересня 2022 року №01-251166-22 відповідно до умов за контрактом від 01.09.2022 №9 за період з 01.09.2022 до 31.05.2024.

Позивач вказує, що компанія листом від 06.03.2023 №б/н повідомила підприємство про те, що через наслідки пандемії COVID-19 та енергетичної кризи в Європі через війну росії проти України, порушені логістичні ланцюжки постачання компонентів для виробництва підйомних платформ, а так як замовлені за контрактом підйомники збиратимуться з великої кількості деталей, то затримка кількох з них на кілька тижнів призводить до затримки складання готової машини на декілька місяців, тому орієнтовний термін готовності травень - червень 2023 року.

На підставі зазначеного, позивачем направлено контрагенту лист від 06.03.2023 №06-03-1 з проханням повернути отриману передоплату за контрактом, про що у відповідь підприємством отримано лист компанії від 22.05.2023 №б/н, що на 80-85% доставлені та зібрані всі компоненти, але за гідравлічною системою машин є затримка від постачальника, тому орієнтовний термін виробництва та готовності замовлення - 15-25 серпня 2023 року.

Також вказано, що незалежно від взаємних домовленостей про поставку товару, компанією 16 червня 2023 року повернуто позивачу у повному обсязі передоплату за контрактом, що підтверджується фінансовим документом від 16.06.2023 №ASW78804/1. Відтак позивач не міг передбачити такі обставини та подолати їх будь-яким іншим способом, що підтверджується висновком ТПП України (HARDSHIP) від 11.07.2023 № 601/63.01-6 щодо обставин, які ускладнюють своєчасне виконання зобов`язань.

Висновками Торгово-промислової палати України (HARDSHIP) від 11.07.2023 № 601/63.01-6, який знаходиться в матеріалах справи, зазначено, що для ТОВ "Індастріал-Сервіс" відбулась істотна зміна об`єктивних обставин, що знаходилась поза контролем сторін договірних відносин та яка ускладнює своєчасне виконання зобов`язань в частині своєчасної поставки товару за Договором поставки від 20.09.2022 №01-251166-22, укладеним з ПрАТ "НЕК "Укренерго".

Крім того, позивачем зазначено, що зміна виробника потребує проведення попередньої роботи із дослідження якісних характеристик товару, що неможливо провести в найкоротші терміни. До того ж, вказано, що вибір виробника був ускладнений, оскільки розділом II. "Технічні та якісні характеристики Товару" Технічної специфікації "42410000-3 Підіймально-транспортувальне обладнання Підйомники самохідні" (додаток №2 до договору) передбачено, що країною походження товару є безпосередньо Англія.

Згідно із авторизаційних листів від 12.01.2022 №б/н, від 16.01.2023 №б/н, виданих Компанією "Niftylift Ltd" (Англія), позивач є офіційним представником компанії на території України, тому проблем у закупівлі товару у заводу-виробника не мало бути. Проте, знайти заміну в Англії попередньому продавцю товару у найкоротші терміни було неможливо.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що через непоставку товару компанією позивачем порушено норми валютного законодавства України, що також не заперечується позивачем, однак останнім повідомлено, що вказані обставини не залежали від волі позивача, а саме граничних строків розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати), проведеного підприємством 12.10.2022 за контрактом, в частині прийняття товару, що в свою чергу підтверджується висновком Торгово-промислової палати України (HARDSHIP) від 11.07.2023 № 601/63.01-6 щодо обставин, які ускладнюють своєчасне виконання зобов`язань.

Також судом першої інстанції зазначено, висновок Торгово-промислової палати України стосується обставин, що ускладнюють виконання саме позивачем умов договору поставки від 20.09.2022 №01-251166-22, укладеного із Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", а не взаємовідносин позивача із Компанією "Niftylift Ltd" (Англія), що виникли в рамках виконання умов контракту купівлі-продажу від 01.09.2022 року №9 щодо якого встановлено порушення контролюючим органом.

Колегія суддів зазначає, що Законом України "Про валюту та валютні операції", зокрема врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною 1 статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону вказано, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча положеннями Закону України "Про валюту і валютні операції" не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями ПК України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення ПК України. Закон України "Про валюту і валютні операції" та ПК України регулюють різні сфери державної політики.

Колегія суддів вказує, що підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону України "Про валюту і валютні операції") - відсутні.

Частинами першою третьою статті 3 Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України "Про валюту і валютні операції", і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Аналогічні висновки містяить постанова Верховного Суду від 11.09.2024 по справі №520/21174/23, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Однак, як вже зазначено Закон України "Про валюту і валютні операції" є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону "Про валюту і валютні операції", застосовуються положення саме Закону "Про валюту і валютні операції".

Так, частиною 6 статті 13 Закону України "Про валюту та валютні операції" визначено, що у разі якщо виконання договору, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової Палати від 18 грудня 2014 року №44 (5), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі сертифікат) це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до розпорядження Торгово-промислової палати України № 3 від 25 лютого 2022 року "Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України" тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених пунктом 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями).

Верховний Суд у постанові від 13 липня 2023 року у справі № 560/9742/22 зазначив, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 620/14203/23 Верховний Суд вказав, що положення Закону України "Про валюту та валютні операції" не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції. Тобто, частина шоста статті 13 Закону "Про валюту та валютні операції" надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.

Отже, колегія суддів зазначає, що надання сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. При видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвічує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною.

Відповідно до вимог чинного законодавства, форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталось внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Однак, звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Верховний Суд у справі №560/9742/22 від 13.07.2023 дійшов висновків, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано ТПП України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для продовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин. Дія форс-мажорних обставин охоплює увесь період нарахування податковим органом пені за порушення граничних строків за операціями з експорту товару.

Відповідно до Висновку ТПП України (HARDSHIP) від 11.07.2023 № 601/63.01-6 щодо обставин, які ускладнюють своєчасне виконання зобов`язань вказано, що форс-мажорні ТОВ "Індастріал-Сервіс" обставини зумовлені причинами, які викликані зовнішніми факторами та обставинами, які перебувають поза контролем ТОВ "Індастріал-Сервіс" та яких воно не могло усунути самостійно, при всій турботливості та обачності, при цьому підприємство не могло передбачити їх настання та наслідки на момент укладання Договору від 20.09.2022 № 01-251166-22 та Контракту від 01.09.2022. Вказані обставини істотно впливають на можливість ТОВ "Індастріал-Сервіс" належним чином виконати свої зобов`язання у встановлені договором строки та свідчать про наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, що виникли та фактом ускладнення своєчасного виконання підприємством зобов`язань за договором.

Верховний Суд в постанові від 06.09.2023 у справі №910/6234/22 зазначив, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 стю 218 ГК України та ст. 141 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні"). Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під наздвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатньогно ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосування розумних заходів із запобігання таким наслідкам.

Відповідно до п. 112.8.9 ст. 122 ПК України, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Судовим розглядом підтверджено, що ТОВ "Індастріал-Сервіс" було надано до податкового органу під час перевірки Сертифікат (висновок) ТПП України (HARDSHIP) від 11.07.2023 №601/63.01-6, що також відображено в Акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 01.09.2022 № 9 за період з 01.09.2022 по 31.05.2022.

Відповідно до п. 21 розділу ІІ Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положеня про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" № 5 від 02 січня 2019 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становить 365 календарних днів.

Однак, згідно з п. 14-2 постанови Правління Національного банку України "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" №18 від 24.02.2022 граничні строки розрахунків за операіями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, одним з принципів податкового запконодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платника податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Так, Верховний Суд в постанові від 10.02.2021 по справі №380/671/20 дійшов висновку, що при конкуренції норм застосуванню підлягає норма, яка є більш прийнятною для платника податку.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасувають відповідальність особи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду поняття "!якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, або дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах "Олександр Волков проти України", "C.G. та інші проти Болгарії" та інш).

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що оскільки відповідно до п. 21 Постанови № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів, за поставкою по контракту від 01.09.2022 № 9, не настали, відтак в цій частині ваідсутні підстпави для притягнення позивача до відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що оскільки на період дії форс-мажорних обставин нарахування пені зупиняється (аналогічні висновки містять постанова Верховного Суду від 11.09.2024 по справі №520/21174/23), відтак підстави для притягення до відповідальності позивача за порушення ЗУ "Про валюту і валютні операції" відсутні.

Щодо посилань податкового органу на практику Верховного Суду від 23.07.2024 по справі №240/25642/22, колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, відтак в даних правовідносинах колегія суддів застосовує до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.09.2024 по справі №520/21174/23.

Отже, з урахуванням сукупності фактичних обствин справи, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 19.07.2024 за №00408170703 на суму 1069997,80 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі № 520/23058/24 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду задоволено позовну заяву та апеляційну скаргу, відповідно до вимог ч. 3 ст.139 КАС України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківськвй області у розмірі 40124 грн. 92 коп..

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ-СЕРВІС" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 по справі № 520/23058/24 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ-СЕРВІС" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2024 за №00408170703, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ-СЕРВІС" (ЄДРПОУ 34630002) сплачений судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у загальній сумі 40124 грн. 92 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді В.Б. Русанова Л.В. Мельнікова У звязку із знаходженням члена колегії судді Русанової В.Б. у відпустці з 16.12.2024 по 26.12.2024 включно, з урахуванням ч. 7 ст. 250 КАС України, повний текст постанови складено та підписано 27.12.2024 року