Постанова

від 24.12.2024 по справі 520/8938/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 р.Справа № 520/8938/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,

представників сторін: позивача - Лаврової М.А., першого відповідача - Третьякова О.М., другого відповідача - Чорної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 28.10.24 по справі № 520/8938/23

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця"

до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби , Державної аудиторської служби України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

21.04.2023 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" (далі АТ «Українська залізниця», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно східного офісу Держаудитслужби (далі Офіс Держаудитслужби, перший відповідач), Державної аудиторської служби України (далі Держаудитслужба, другий відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправними дії посадових осіб Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України щодо зобов`язання позивача забезпечити відшкодування завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами № П/НА-18692/НЮ від 23.04.2018 та № П/НА-181262/НЮ від 10.07.2018, № П/Т-191346-НЮ від 30.09.2019, від 17.04.2019 № П/Е-19556/НЮ, від 18.04.2019 № П/Е-19565/НЮ, від 22.04.2019 № П/E-19579/HЮ, від 22.04.2019 № П/E-19588/HIO, № П/E-19580/HIO від 28.10.2019, № П/E-191897/НЮ від 17.12.2019 та № П/Е-19513/НЮ від 12.04 2019;

- стягнути з Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України збитки у розмірі 150831,72 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність дій посадових осіб Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України щодо зобов`язання позивача забезпечити відшкодування завищення вартості виконаних контрагентами позивача (ПП "БК ПІРАМІДА, ПП "ДОНРЕМСЕРВІС", ТОВ "ХАРКІВПРОМЕНЕРГО", ТОВ "ЛУЧ") на його об`єктах ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 1590507,87 грн за договорами № П/НА-18692/НЮ від 23.04.2018 та № П/НА-181262/НЮ від 10.07.2018, № П/Т-191346-НЮ від 30.09.2019, від 17.04.2019 № П/Е-19556/НЮ, від 18.04.2019 № П/Е-19565/НЮ, від 22.04.2019 № П/E-19579/HЮ, від 22.04.2019 № П/E-19588/HIO, № П/E-19580/HIO від 28.10.2019, № П/E-191897/НЮ від 17.12.2019 та № П/Е-19513/НЮ від 12.04.2019, оскільки за результатами звернення до судів господарської юрисдикції з позовними заявами у справах № 922/2844/21, № 912/2128/21, № 922/2848/21, № 922/4804/21 з вимогами про стягнення заборгованості за вищезазначеними договорами до ПП "БК ПІРАМІДА, ПП "ДОНРЕМСЕРВІС", ТОВ "ХАРКІВПРОМЕНЕРГО", ТОВ «ЛУЧ» рішеннями судів було відмовлено у їх задоволенні через відсутність доказів на підтвердження висновків, які викладені у пунктах 74, 75, 76, 77 вимоги про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021 (далі - Вимога), що у свою чергу свідчить про відсутність у позивача обов`язку відшкодовувати завищену вартість робіт, виконаних контрагентами.

Крім того, стверджував, що необхідність звернення до суду, поклала на позивача обов`язок сплати сум судового збору, витрат на правничу допомогу та витрат за проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи на загальну суму 150831,72 грн, що є додатковими витратами, які позивачу довелось понести за наслідками розгляду та вирішення ініційованого ним судового процесу, а тому вважав, що такі витрати є збитками, які має відшкодувати перший відповідач.

Також зауважив, що при формуванні та направленні на адресу позивача Вимоги, пункти 74, 75, 76, 77 якої є предметом розгляду у цій справі, не було враховано заперечення АТ "Укрзалізниця" по фактам, встановленим за результатами проведеної планової виїзної перевірки АТ "Українська залізниця" за період з 01.01.2017 по 30.06.2020, що призвело до безпідставного зобов`язання позивача забезпечити відшкодування зайвих виплат.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 по справі № 520/8938/23 клопотання представника Північно-східного офісу Держаудитслужби про залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/8938/23 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано неповажними причини пропуску Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" строку звернення до суду із позовною заявою до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 по справі № 520/8938/23 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" залишено без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 по справі № 520/8938/23 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.06.2024 по справі № 520/8938/23 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» задоволено.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції Харківського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд дійшов висновку, що застосовуючи частину третю статті 123 КАС України, суд першої інстанції неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, оскільки в силу частини першої зазначеної статті суд не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, від 11.02.2020 у справі № 640/9242/19, від 10.06.2020 у справі № 620/1715/19, від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19, від 03.12.2020 у справі № 817/660/18, від 17.03.2021 у справі № 160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19 і Суд не знайшов підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог статті 123 КАС України.

При цьому Верховний Суд врахував, що суд апеляційної інстанції на указані особливості залишення без розгляду позовних заяв з підстав пропуску строку звернення до суду уваги не звернув і процесуальних порушень суду першої інстанції не виправив.

Верховний Суд додатково зазначив, що суд касаційної інстанції не оцінює причини пропущення строку звернення до суду, проте зауважив, що суд першої інстанції не повною мірою вирішив питання щодо поважності їх пропуску.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

Відповідно до частини 5 статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже, у даному апеляційному провадженні справа розглядається з урахуванням наведених висновків суду касаційної інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 по справі № 520/8938/23 прийнято адміністративну справу № 520/8938/23 до провадження.

Продовжено розгляд справи за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Призначено підготовче засідання на 20.08.2024 о 12:00 год. у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, зал № 5.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 по справі №520/8938/23 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" (вул. Євгена Котляра, буд. 7, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40081216) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 40478572), Державної аудиторської служби України (вул. П. Сагайдачного, буд. 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 40165856) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

10.10.2024 до канцелярії Харківського окружного суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що після отримання 30.06.2021 вимоги про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021 за результатами планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», приписи якої позивач вважав законними та обґрунтованими розпочато їх невідкладне виконання шляхом подання у липні - серпні 2021 року позовних заяв у справах № 922/2844/21, № 912/2128/21, № 922/2848/21, № 922/4804/21 до суду. Предметом усіх вищевказаних справ було відшкодування зайвих виплат через завищення вартості виконання ремонтно-будівельних робіт, яке було встановлено Північносхідним офісом Держаудитслужби. Враховуючи, що після отримання позивачем рішень суду (першої інстанції) за наслідками розгляду справ № 922/2844/21 - 14.12.2021, № 922/2848/21 - 09.11.2021, № 912/2128/21 - 20.09.2022, № 922/4804/21 - 08.02.2022, вищезазначені рішення були оскаржені в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції, переконував, що ним дотримано строк звернення до суду з даним позовом, оскільки очікування позивача на завершення апеляційного перегляду є виправданим, логічним та має правомірну мету - не нести зайвих витрат та не створювати паралельних процесів. А відтак, отримавши останнє судове рішення суду апеляційної інстанції, зокрема, у справі № 912/2128/21 лише у грудні 2022 року, позивач саме тоді дізнався про порушення своїх прав, після чого, відразу звернувся до Харківського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав.

Також, просив суд врахувати, що спірні відносини між сторонами у справі №520/8938/23 виникли у період діючого карантину так само, як і звернення до суду з позовною заявою. Посилаючись на лист Верховного Суду від 22.02.2020, яким надано методичну інформацію щодо спірних питань застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину, зазначив, що на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється.

За вищевикладених обставин, просив суд визнати поважним та поновити Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» строк звернення до Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/8938/23.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 по справі № 520/8938/23 у задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" про поновлення строку звернення до суду у справі №520/8938/23 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Визнано неповажними причини пропуску Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" строку звернення до суду із позовною заявою до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Клопотання представника Північно-східного офісу Держаудитслужби про залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/8938/23 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам, їх необґрунтованість та безпідставність, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду з питань залишення позовної заяви без розгляду від 28.10.2024 у справі № 520/8938/23.

Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання представника Північно-східного офісу Держаудитслужби про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 520/8938/23.

Відшкодувати витрати по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду від 28.10.2024 у справі № 520/8938/23 у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та стягнути їх з відповідача.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про помилковість висновку суду першої інстанції щодо пропуску АТ «Укрзалізниця» строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, з позовними вимогами про визнання протиправними дій посадових осіб Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України щодо зобов`язання відшкодувати завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами (пункти 74, 75, 76, 77 Вимоги), оскільки судом не враховано, що весь час з моменту отримання Вимоги (30.06.2021), позивач ретельно виконував її пункти і тільки після отримання останнього негативного рішення суду апеляційної інстанції у грудні 2022 року почав готувати позовну заяву про визнання дій відповідачів протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. З огляду на вищевикладене, стверджував про неправильність визначення судом першої інстанції дати, з якої позивач дізнався про порушення своїх прав, як дати отримання позивачем Вимоги (30.06.2021).

Крім того, на переконання апелянта, судом першої інстанції не враховано те, що позивачем оскаржуються протиправні дії першого відповідача, що призвели до збитків позивача, а не пункти Вимоги, тобто, наслідки виконання Вимоги, що є додатковим підтвердженням неможливості знати про порушення своїх прав та неправомірність дій посадових осіб з 30.06.2021.

В іншій частині зміст апеляційної скарги дублює зміст клопотання про поновлення строку звернення до суду, поданого до суду першої інстанції.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, перший відповідач заперечував проти вимог апеляційної скарги АТ «Укрзалізниця», просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» залишити без задоволення, а ухвалу з питань залишення позовної заяви без розгляду Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі № 520/8938/23 залишити без змін.

В обґрунтування відзиву зазначив, що доводи апеляційної скарги позивача ґрунтуються лише на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Повідомив, що Вимога, за пунктами 74, 75, 76, 77 якої позивача зобов`язано забезпечити відшкодування завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами № П/НА-18692/НЮ від 23.04.2018 та № П/НА-181262/НЮ від 10.07.2018, № П/Т-191346-НЮ від 30.09.2019, від 17.04.2019 № П/Е-19556/НЮ, від 18.04.2019 № П/Е-19565/НЮ, від 22.04.2019 № П/E-19579/HЮ, від 22.04.2019 № П/E-19588/HIO, № П/E-19580/HIO від 28.10.2019, № П/E-191897/НЮ від 17.12.2019 та № П/Е-19513/НЮ від 12.04 2019, з чим не погоджується наразі АТ «Українська залізниця» була отримана 30.06.2021. Однак, з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України у вересні 2021 року позивач звернувся до суду лише з вимогами про визнання протиправними та скасування пунктів 58, 59, 60, 61, а пункти 74, 75, 76, 77 не вважав протиправними. Отже, про існування вказаної Вимоги був обізнаний саме з 30.06.2021.

На переконання першого відповідача, отримання у грудні 2022 року позивачем останнього судового рішення по господарським справам не є у розумінні статті 122 КАС України днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, оскільки у спірних правовідносинах позивач дізнався про можливе порушення своїх прав саме після отримання Вимоги.

Крім того, зазначив, що наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду твердження щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду у зв`язку з карантином, є необґрунтованими, так як запроваджений карантин не заважав позивачу ініціювати інші судові спори, зокрема, у справах № 520/18356/21 № 922/2844/21, № 912/2128/21, № 922/2848/21, № 922/4804/21 у липні серпні 2021 року. Жодних інших підстав поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не повідомлено та будь-яких доказів на їх обґрунтування не надано.

Вищенаведене, на думку першого відповідача, беззаперечно свідчить про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду для оскарження дій посадових осіб органу державного фінансового контролю та правильність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, другий відповідач також погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду та просив суд апеляційної інстанції, апеляційну скаргу АТ «Укрзалізниця» у справі № 520/8938/23 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, як законну та обґрунтовану.

В обґрунтування відзиву зазначив про безпідставність доводів апелянта щодо відсутності підстав для залишення позову без розгляду, оскільки рішення у судових справах № 922/2844/21, № 922/2848/21, № 922/4804/21 набрали законної сили 19.09.2022, 10.02.2022 та 29.08.2022 відповідно, а з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про стягнення з Північно-східного офісу Держаудитслужби збитків у розмірі 150831,72 грн АТ «Укрзалізниця» звернулося лише 21.04.2023, тобто з пропуском встановленого КАС України шестимісячного строку майже в 22 місяці. При цьому, загальна сума витрачених коштів апелянтом на судові витрати у зазначених справах становила 60142,73 грн, водночас, позивач, не зазначаючи жодних поважних причин пропуску шестимісячного строку, просить стягнути суму значно більшу від фактично понесених витрат.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній, просила суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представники першого та другого відповідачів у судовому засіданні заперечували проти вимог апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що після касаційного перегляду ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 справа № 520/8938/23 надійшла до Харківського окружного адміністративного суду 28.06.2024.

Судом постановлено питання щодо залишення позовної заяви без руху з підстав пропущеного строку звернення до суду, враховуючи позицію Верховного Суду, що викладена в постанові від 13 червня 2024 року по справі.

Представник позивача підтримав вказану позицію суду та просив залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків.

Представник відповідача - Північно-східного офісу Держаудитслужби посилався на окрему думку судді Верховного Суду Мартинюк Н.М. до постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі №520/8938/23, а саме вказував, що позивач мав розумний строк і достатню можливість для спростування сумніву про дотримання ним строку звернення до адміністративного суду та безперешкодно використав їх у суді першої інстанції, а відтак, залишення судом першої інстанції позовної заяви без розгляду без її попереднього залишення без руху не вплинуло на законність ухвали від 27 червня 2023 року.

Представник відповідача Державної аудиторської служби України підтримав вказану позицію суду про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з необхідністю надати позивачу можливість повідомити про інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

10.10.2024 до канцелярії Харківського окружного суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивоване тим, що весь час з моменту отримання Вимоги (30.06.2021), позивач ретельно виконував її пункти і тільки після отримання останнього негативного рішення суду апеляційної інстанції у грудні 2022 року почав готувати позовну заяву про визнання дій відповідачів протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, оскільки лише з вказаної дати упевнився у протиправності дій першого відповідача щодо зобов`язання позивача забезпечити відшкодування завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами № П/НА-18692/НЮ від 23.04.2018 та П/НА-181262/НЮ вiд 10.07.2018, № П/Т-191346-НЮ від 30.09.2019, від 17.04.2019 № П/Е-19556/НЮ, вiд 18.04.2019 № П/Е-19565/НЮ, вiд 22.04.2019 №П/E-19579/HЮ, від 22.04.2019 №П/E-19588/НЮ, №П/E-19580/HЮ від 28.10.2019, № П/E-191897/НЮ від 17.12.2019 та П/Е-19513/НЮ від 12.04.2019, що призвели до збитків позивача.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позов подано з порушенням шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, оскільки саме з дати отримання Вимоги (30.06.2021) позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, проте з позовною вимогою про визнання протиправними дій посадових осіб Офісу щодо зобов`язання відшкодування завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами (пункти 74, 75, 76, 77 Вимоги) звернувся до суду лише 21.04.2023, при цьому наведені у клопотання про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку визнані судом неповажними. У зв`язку з чим, суд вважав відсутніми обґрунтовані та об`єктивні підстави для поновлення процесуальних строків.

Відхиляючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду про оскарження спірних дій першого відповідача, суд послався на не надання суду доказів, які підтверджують, що такий пропуск строку зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв`язку із карантином, адже з матеріалів справи вбачається що у період дії карантину позивач неодноразово захищав свої інтереси в судах (подання у липні - серпні 2021 року позовних заяв у справах № 922/2844/21, № 912/2128/21, № 922/2848/21, № 922/4804/21).

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування до позовної заяви АТ «Укрзалізниця» наслідків, передбачених пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини склалися між сторонами внаслідок того, що за результатами планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 відповідачем 24.06.2021 сформовано та направлено на адресу Акціонерного товариства «Укрзалізниця» вимогу про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021, відповідно до пунктів 74, 75, 76, 77 якої посадових осіб Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України зобов`язано забезпечити відшкодування завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами від 23.04.2018 № П/НА-18692/НЮ, від 10.07.2018 № П/НА-181262/НЮ, від 30.09.2019 № П/Т-191346-НЮ, від 17.04.2019 № П/Е-19556/НЮ, від 18.04.2019 № П/Е-19565/НЮ, від 22.04.2019 № П/E-19579/HЮ, від 22.04.2019 № П/E-19588/HIO, від 28.10.2019 № П/E-19580/HЮ, від 17.12.2019 № П/E-191897/НЮ, від 12.04.2019 № П/Е-19513/НЮ.

При цьому, позивач стверджував, що ним не пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки отримавши останнє судове рішення суду апеляційної інстанції, зокрема, у справі № 912/2128/21 лише у грудні 2022 року, позивач саме тоді дізнався про порушення своїх прав, після чого, відразу звернувся до Харківського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав.

Заперечуючи проти доводів АТ «Укрзалізниця» про дотримання строку звернення до суду, відповідачі, в свою чергу, стверджували, що оскільки Вимогу позивач отримав 30.06.2021, що не спростовується позивачем, а позовну заяву подав до суду лише 21.04.2023, тобто через 22 місяці з моменту отримання, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.

А відтак, відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду з посиланням на пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Строки звернення до адміністративного суду визначені статтею 122 КАС України.

Приписами статті 122 КАС України визначено загальні (окремі для особи і органу влади) і деякі спеціальні строки звернення до суду.

На підставі частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз положень вищевказаної норми права дозволяє дійти висновку, що для звернення до суду з позовом про оскарження дій суб`єкта владних повноважень законодавцем встановлено шестимісячний строк, з дня, що настає за днем коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Вимога, відповідно до пунктів 74, 75, 76, 77 якої посадових осіб Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України зобов`язано забезпечити відшкодування завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами від 23.04.2018 № П/НА-18692/НЮ, від 10.07.2018 № П/НА-181262/НЮ, від 30.09.2019 № П/Т-191346-НЮ, від 17.04.2019 № П/Е-19556/НЮ, від 18.04.2019 № П/Е-19565/НЮ, від 22.04.2019 № П/E-19579/HЮ, від 22.04.2019 № П/E-19588/HIO, від 28.10.2019 № П/E-19580/HЮ, від 17.12.2019 № П/E-191897/НЮ, від 12.04.2019 № П/Е-19513/НЮ, була отримана позивачем 30.06.2021 вх. № Ц-21527/0/74-21, що підтверджується копією цієї вимоги та визнається позивачем.

Отже, саме з моменту отримання 30.06.2021 вимоги про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021 у позивача виникло право на їх оскарження у судовому порядку в межах шестимісячного строку, визначеного КАС України.

При цьому, звернення позивача до судів господарської юрисдикції з позовами про стягнення відповідних сум з контрагентів жодним чином не вливало на перебіг процесуальних строків у спірних правовідносинах.

Таким чином, останнім днем шестимісячного строку на звернення до суду з цим позовом є 30.12.2021.

Разом з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом лише 21.04.2023, що підтверджується штампом канцелярії суду на першому аркуші позовної заяви, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 ч. 5 цієї статті).

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено положеннями статті 123 КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 4 статті 123 КАС України).

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Колегія суддів зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22 - 23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Європейський суд з прав людини у пунктах 37 та 38 Рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосудця і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», № 23436/03, пункти 22-23).

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Надаючи оцінку наведеним у клопотанні позивача про поновлення строку звернення до суду доводам, колегія суддів виходить з такого.

З інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що не погоджуючись з пунктами 58, 59, 60, 61 Вимоги, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, Державної аудиторської служби України, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати пункти 58, 59, 60, 61 Вимоги про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021.

Частиною 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається зі змісту рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 по справі № 520/18356/21, яке набрало законної сили 02.11.2022 за наслідками апеляційного перегляду, оскаржувані позивачем пункти в межах вказаної справи пункти 58, 59, 60, 61 Вимоги стосувались так само втрат фінансових (матеріальних) ресурсів регіональною філією «Південна залізниця» на різні суми, через що, орган державного фінансового контролю вимагав від позивача забезпечити відшкодування таких втрат на користь АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця».

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є визнання протиправними дій посадових осіб відповідача щодо зобов`язання позивача забезпечити відшкодування вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами, у зв`язку з порушеннями, встановленими в пунктах 74, 75, 76, 77 Вимоги про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021, пункти 58, 59, 60, 61 якої були оскаржені у межах розгляду справи №520/18356/21, посилання апелянта на неможливість звернення до суду з цим позовом раніше ніж звернувся позивач (21.04.2023) є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Крім того, як зазначає безпосередньо позивач, на виконання пунктів 74, 75, 76, 77 Вимоги про усунення виявлених порушень від 24.06.2021 № 000500-14/7930-2021 ним були подані позовні заяви у порядку господарського судочинства у справах № 922/2844/21, № 912/2128/21, № 922/2848/21, № 922/4804/21 з вимогами про стягнення заборгованості за вищезазначеними договорами до ПП "БК ПІРАМІДА, ПП "ДОНРЕМСЕРВІС", ТОВ "ХАРКІВПРОМЕНЕРГО", ТОВ «ЛУЧ», які рішеннями судів залишені без задоволення.

Отже, позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду у порядку адміністративного судочинства з цим позовом у встановлений законом строк на протязі 2021-2022 років. Однак, звернувся лише 21.04.2023.

Посилання позивача на те, що пункти 74, 75, 76, 77 Вимоги він вважав правомірними, спростовуються наявним в матеріалах справи запереченнями та зауваженнями до Акта планової ревізії окремих питань фінансово господарської діяльності Акціонерного товариства «Українська залізниця» та його відокремлених підрозділів (філій) за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 від 19.05.2021 № 05-21/2, підписаними в.о. голови правління Юрик І.І., головним бухгалтером Рябчун Т.С. та членом правління Іванінів М.І. (том 1 а.с. 70-79), в якому викладено незгоду з висновками контролюючого органу про завищення вартості будівельно монтажних робіт по РФ «Південна залізниця» контрагентами позивача ПП «БК ПІРАМІДА», ПП «ДОНРЕМСЕРВІС», ТОВ «ХАРКІВПРОМЕНЕРГО» та ТОВ «ЛУЧ».

Твердження позивача про те, що він мав змогу звернутись до суду за захистом своїх прав, зокрема щодо стягнення збитків з відповідачів, лише після отримання у грудні 2022 року останнього з низки рішень суду апеляційної інстанції в господарській справі № 912/2128/21, жодним чином не пояснюють пасивну поведінку позивача щодо не звернення до суду з 30.06.2021 по 21.04.2023 з позовом про визнання протиправними дій посадових осіб Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України щодо зобов`язання позивача забезпечити відшкодування завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт за договорами № П/НА-18692/НЮ від 23.04.2018 та № П/НА-181262/НЮ від 10.07.2018, № П/Т-191346-НЮ від 30.09.2019, від 17.04.2019 № П/Е-19556/НЮ, від 18.04.2019 № П/Е-19565/НЮ, від 22.04.2019 № П/E-19579/HЮ, від 22.04.2019 № П/E-19588/HIO, № П/E-19580/HIO від 28.10.2019, № П/E-191897/НЮ від 17.12.2019 та № П/Е-19513/НЮ від 12.04 2019, що є основною позовною вимогою, за наслідками розгляду якої, суд мав з`ясувати наявність підстав для відшкодування збитків позивачу відповідачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача в цій частині ґрунтуються лише на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи.

Доводи позивача про зупинення строків звернення до суду у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, було також внесено зміни до процесуальних кодексів, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України було доповнено пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами та доповненнями) на всій території України був встановлений карантин з 12 березня 2020 року.

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-ІХ), відповідно до якого пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України був викладений в новій редакції, а саме: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

За приписами пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, Законом № 731-IX передбачено поновлення судом призупинених процесуальних строків через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто з 06 серпня 2020 року. При цьому за усталеною практикою Верховного Суду поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлена саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.

Таким чином, строки звернення до суду, зокрема, передбачені частиною другою статті 122 КАС України, були зупинені у період з 12 березня 2020 року по 06 серпня 2020 року, після чого позивач міг просити про поновлення пропущеного строку, але за умови обґрунтування того, що такий пропуск обумовлений саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржник при поданні позову та клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів належних обґрунтувань того, яким чином введення в Україні карантину позбавило його реальної можливості своєчасного звернення до суду. Самих лише посилань на запровадження карантинних обмежень як на підставу для поновлення пропущеного строку недостатньо.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скористатись правом на звернення з позовом у межах визначеного Кодексом адміністративного судочинства України строку, АТ «Укрзалізниця» не надало.

Звернення позивача до господарських судів у липні - серпні 2021 року з позовними заявами у справах № 922/2844/21, № 912/2128/21, № 922/2848/21, № 922/4804/21 додатково підтверджує, що після 30.06.2021 (дати отримання Вимоги) жодні карантинні обмеження не перешкоджали АТ «Укрзалізниця» звертатись за захистом своїх прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що викладені позивачем обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до суду, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне подання позовної заяви, а тому колегія суддів дійшла висновку про неповажність наведених позивачем причин та відсутності підстав для поновлення строку на звернення до суду.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

Таким чином, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, у тому числі процесуальних строків її подачі.

Отже, враховуючи, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами, не наведено будь-яких інших обґрунтувань та не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що викладені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, а тому наявні підстави для застосування до позовної заяви АТ «Укрзалізниця» положень пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає обставин, які б давали підстави ставити під сумнів правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 по справі № 520/8938/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено та підписано 27.12.2024 року