Постанова

від 25.12.2024 по справі 160/16341/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/16341/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року

у справі №160/16341/24

за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", в якому просило стягнути з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 128668118,21 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі №160/16341/24 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Судом зазначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення. Судом встановлено, що відповідачем виконані вимоги Закону №875-ХІІ щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому відсутні підстави для застосування до Товариства адміністративно-господарських санкцій.

Не погодившись з рішенням суду, Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі №160/16341/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» на підприємство покладено обов`язок як створення та виділення робочих місць для осіб з інвалідністю так і обов`язок самостійного пошуку та працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно невиконання такого обов`язку є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача за рік, склала 13180 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 157 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), - повинно складати - 527 осіб, Фонд оплати праці штатних працівників 4583367021,74 грн., середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) 347751,67 грн.; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02) одиниць 370.

Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 157 особу, що є менше, ніж встановлено нормативом.

Позивач у позові вказує, що Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" не виконано норматив у працевлаштуванні 370 осіб з обмеженими можливостями, що стало підставою для нарахування адміністративно-господарських санкцій у сумі 128668118,21 грн., виходячи з розрахунку розміру середньої річної заробітної плати.

Розрахунок розміщено в електронному кабінеті Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 07.03.2024 о 10:42 год, що підтверджується квитанцією від 07.03.2024.

Вважаючи наявними порушення відповідачем щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, що призвели до застосування адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Переглядаючи рішення суду по даній справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог адміністративного позову та апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст.19 цього Закону України для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч.5 вказаної статті виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

При цьому слід зазначити, що основним місцем роботи є місце роботи, де особа працює на підставі укладеного трудового договору із оформленням трудової книжки та занесенням до неї запису про працевлаштування.

Створення спеціального робочого місця для інваліда з урахуванням його індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю - працевлаштування безробітного інваліда на наявне окреме робоче місце або наявну ділянку виробничої площі із здійсненням щодо них додаткових заходів з організації праці інваліда (пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання) або працевлаштування безробітного інваліда на нове робоче місце або нову ділянку виробничої площі, що створені із здійсненням додаткових заходів з організації праці інваліда (встановлення основного і додаткового устаткування, технічного обладнання) постанова Кабінету Міністрів України № 1836 від 27.12.2006 «Про реалізацію статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"».

Одночасно згідно ст.5 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05.07.2012, який набрав чинності з 01.01.2013, держава гарантує у сфері зайнятості додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян.

До категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (п.6 ч.1 ст.14 Закону України «Про зайнятість населення»).

Відповідно до пп.1 п.4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011р. №29, завданням Фонду є реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч.3 ст.18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

При цьому суб`єкти господарювання зобов`язані надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" зазначає, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

Матеріалами справи підтверджується, що протягом 2023 року в Приватному акціонерному товаристві "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" фактично працювало 157 осіб з обмеженими можливостями відповідно до виділених у штатному розписі робочих місць.

Щомісяця протягом 2023 року відповідачем (його філіями та виробничими підрозділами) подавались звіти за формою №3-ПН, в яких відзвітовано Центру зайнятості за місцем реєстрації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю. Загалом подано 146 звітів за формою №3-ПН протягом 2023 року.

Крім того, відповідач неодноразово звертався до директора Павлоградської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості протягом 2023 року із проханням направити осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватись до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", у кількості вакантних посад та професій, зазначених у звітах за формою №3-ПН.

Наказом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" від 28.12.2022 №237 Про створення робочих місць для осіб з інвалідністю з 01.01.2023 року по підприємству введено розстановку штату робітників з 01.01.2023 по 31.12.2023 по професіям для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Також, протягом 2023 року до ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" працевлаштовано 10 осіб з інвалідністю (наказ 33-к від 20.02.23, наказ №41/1к від 27.02.2023, наказ №20-к від 05.04.2023, наказ №70/4к від 07.04.2023, наказ №86/2 від 28.04.2023, наказ №407-к від 08.06.2023, наказ №232-к від 24.07.2023, наказ №532-к від 14.09.2023, наказ №567- к від 07.12.2023, наказ №816-к від 29.12.2022, і такі обставини підтверджуються листом Павлоградської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 22.07.2024 №796.

В свою чергу, доказів на підтвердження того, що відповідачем не виділено та не створено робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, позивачем не надано, а також не доведено факту протиправної відмови у працевлаштуванні осіб з інвалідністю з боку підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, відзиву відповідача, робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем у 2023 році створені. В той же час, звертаючись з позовом до суду, обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів не зазначає норму права, яка би покладала обов`язок на суб`єкта господарювання, окрім створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, здійснювати дії щодо підбору та працевлаштування зазначених осіб на створені робочі місця.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем вчинено усі залежні від нього заходи для виконання нормативу з працевлаштування інвалідів.

До того ж, колегія суддів вказує, що сам по собі факт відсутності працевлаштованих інвалідів відповідно до нормативу ще не є безспірною підставою для відповідальності, оскільки у разі відсутності на обліку інвалідів, які мешкають на території, де знаходиться підприємство і бажають працювати на вказаному підприємстві, не вбачається за можливе виконання законодавчо встановленого нормативу.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання.

Передбачена ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідальність за своєю суттю є господарсько-правовою відповідальністю, підставою для застосування якої є вчинене роботодавцем правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст.218 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.2 зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності в діях відповідача складу правопорушення, внаслідок чого на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу щодо працевлаштування осіб-інвалідів.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі №160/16341/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко