Постанова

від 27.12.2024 по справі 400/9053/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/9053/24

Перша інстанція: суддя Малих О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

26 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», в якому просив:

1. Визнати те, що ця позовна заява є публічно правовим спором, в якому:

- публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго», надаючи ОСОБА_1 за місцем його мешкання послуги, здійснює публічно-владні управлінські функції;

- публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» й досі не надав ОСОБА_1 договір, згідно пунктів договору купівлі-продажу від 27.11.1992 року, та відповідно до рішення Миколаївської міської ради України від 03.09.2009 року № 36/27 «Про затвердження реєстру топонімів міста Миколаєва України»;

2. Зобов`язати публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго»:

- надати ОСОБА_1 договір надання послуг публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», згідно пункту 6 договору купівлі-продажу від 27.11.1992 року, та відповідно до рішення Миколаївської міської ради України від 03.09.2009 року № 36/27 «Про затвердження реєстру топонімів міста Миколаєва України»;

- очистити захаращені публічним акціонерним товариством «Миколаївобленерго» місця загального вжитку мешканців другого під`їзду дому АДРЕСА_1 ; відновити їх освітлення;

- відновити дію телекомунікацій антени та кабелю, для отримання телекомунікаційних послуг публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» споживачами, за рахунок грошових коштів публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»;

- віднести на рахунок публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» витрати грошових коштів вартості встановленого 04.09.2024 року приладу публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» та послуг публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» щодо його встановлення та підключення до загальної електромережі дому 3 по АДРЕСА_2 04.09.2024 року;

3. Притягнути до відповідальності, згідно законодавства України, посадових осіб публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго».

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною позовною заявою та роз`яснено позивачу про право на звернення з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства до місцевого загального суду за правилами територіальної підсудності, визначеними Цивільним процесуальним кодексом України.

Суд виходив з того, що надання житлово-комунальних послуг є різновидом договірних зобов`язань, а тому порядок їх надання, захист прав споживачів житлово-комунальних послуг та врегулювання інших відносин, які виникають довкола житлово-комунальних послуг, здійснюється в порядку цивільного судочинства на підставі ЦК України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів».

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» своїм паро на подання відзиву не скористалось. Про розгляд справи повідомлено належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311, ст.312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватноправовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому обов`язковою умовою надання правового захисту судом адміністративної юрисдикції є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Тож, рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність) можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

З огляду на встановлену ч.1 ст.19 КАС України юрисдикцію, адміністративним судам підсудні, зокрема, справи з приводу проходження особами державної чи публічної служби, з огляду на статус роботодавця та спеціальний характер трудових відносин, у який особа виконує діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави.

із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до обставин даної справи, позивач оскаржує бездіяльність публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», яке не є суб`єктом владних повноважень та не виконує владно-управлінські функції.

Більш того, предметом спору є відновлення дії телекомунікацій антени та кабелю, для отримання позивачем телекомунікаційних послуг від публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго», тобто позивач має намір захистити свої права, як споживач певних послуг.

Таким чином, в межах заявлених спірних правовідносин колегія суддів не вбачає вимог, які б були заявлені до суб`єкта владних повноважень чи стосувались виконання особою владно-управлінських функцій, тому даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, за заявленим позовом суд першої інстанції правомірно відмовив у відкритті адміністративного провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України.

Приписи ч.6 ст.170 КАС України унормовують, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Цивільного кодексу України унормовано, що суди загальної юрисдикції розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи, що захист прав споживачів здійснюється в порядку цивільного судочинства на підставі Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів», заявлені позові вимоги належить розглядати за правилами цивільного судочинства та з урахуванням територіальної підсудності, визначеними Цивільним процесуальним кодексом України.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Враховуючи зазначене, ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження (п.4 ч.1 ст.294 КАС України), після її перегляду в суді апеляційної інстанції, може бути оскаржена у касаційному порядку.

Керуючись ст.ст.311,315,317,321,322,325,382,383,328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко