Постанова

від 26.12.2024 по справі 380/3147/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/3147/24 пров. № А/857/12416/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої суддіМатковської З.М.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі №380/3147/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕОЕКСПО» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕОЕКСПО» звернулось з позовом в суд в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100508/2 від 18.08.2023; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100613/2 від 28.09.2023; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100659/2 від 24.10.2023; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100728/2 від 23.11.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак, у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Не погодуючись із таким рішенням, позивач звернувся із позовом до суду.

Рішенням Львівського окружного суду від 19 квітня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100508/2 від 18.08.2023. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100613/2 від 28.09.2023. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100659/2 від 24.10.2023. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100728/2 від 23.11.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖЕОЕКСПО 3079 грн. 63 коп. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми, адже відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Апелянт зазначає, що пояснення щодо коригувань повинні стосуватися кожного конкретного випадку окремо, їх перелік та числові значення визначаються особливостями зовнішньоекономічної операції та застосованих джерел інформації для коригування. Абсолютно нелогічною є вимога щодо внесення до рішення про коригування митної вартості пояснень щодо незроблених коригувань, оскільки навіть не визначено їх вичерпний перелік.

Також, апелянт зауважує, що митні декларації, на які посилаються у рішеннях про коригування митної вартості товару були оформлені митним органом, на момент прийняття рішення про коригування митної вартості посадова особа митниці мала повну інформацію щодо того, що: товар дійсно був увезений до України; митна вартість за відповідними митними деклараціями не були в подальшому відкориговані; рішення про коригування митної вартості за даними партіями товарів не приймалися та, відповідно, до суду не оскаржувалися.

З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняв в порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Вказує, що відповідачем не було підтверджено належними доказами та аргументованими доводами обставин, які б викликали відповідні сумніви ні причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, ні документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕОЕКСПО» (покупець) та ФОП ОСОБА_1 , Грузія (продавець), уклали Контракт №14/2 купівлі-продажу від 11.11.2022 р., предметом якого є зобов`язання продавця продавати (поставляти), а покупця прийняти і оплатити свіжі зрізи Рускуса.

На виконання вимог Контракту №14/2 від 11.11.2022р., згідно рахунку-фактури (Інвойсу) №5 від 11.08.2023р., покупець придбав у продавця товар загальною сумою 6600,00 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару позивач 18.08.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230087451U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 свіжі гілки рускуса).

Разом з митною декларацією №23UA209230087451U3 позивач подав наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; рахунок-фактура №5 від 11.08.2023; банківський платіжний документ №230803/002263231 від 03.08.2023; банківський платіжний документ №230808/002267036 від 08.08.2023; банківський платіжний документ №230815/002273827 від 15.08.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №4 від 17.10.2022; довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; цінова довідка Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022; лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; автотранспортна накладна б/н від 11.08.2023; лист №20274/13 від 10.08.2023; лист №39111/13 від 08.08.2023; - рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 р. у справі №380/675/23; фітосанітарний сертифікат №248689 від 11.08.2023; копія митної декларації країни відправлення №С69860 від 11.08.2023; транзитна декларація Т1 №23TR08020000363289 від 12.08.2023; прайс - лист №5 від 09.11.2022;

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про надання додаткових документів.

У свою чергу декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

18.08.2023 Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002146 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100508/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів:

- у гр. 70 банківського платіжного документу від 03.08.2023 №230803/002263231, 08.08.2023 №230808/002267036 та 15.08.2023 №230815/002273827 йде посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2022 №14/2. Разом з тим відсутнє посилання на рахунок-фактуру від 11.08.2023 №5, адже дата видачі фактури пізніша ніж дата платежу за товар, а сума контракту складає 150000 дол. США. Отже, з наданих документів не можливо перевірити правильність перерахування коштів за товар та відповідність його фактурній вартості товару;

- у п. 7.1 зовнішньоекономічного договору зазначено у вартість піддонів входить до ціни товару, але інформація про їх вартість у рахунку-фактурі відсутня, що суперечать вимогам п.7.1 контракту.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару… На вимогу декларантом додаткові документи не надавались…

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД: №UA401020/2023/031705 від 20.06.2023, де митна вартість такого товару становить 4,12 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії не проводилось.

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230087851U2, та 18.08.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

На виконання вимог контракту №14/2 від 11.11.2022 р., згідно рахунку-фактури (інвойсу) №6 від 19.09.2023 р., покупець придбав у продавця товар загальною сумою 4095, 00 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару 28.09.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230103064U8 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 свіжі гілки рускуса).

Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №23UA209230103064U8 надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; - рахунок-фактура №6 від 19.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230906/002292601 від 06.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230911/002297565 від 11.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230915/002302626 від 15.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230925/002310885 від 25.09.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №4 від 17.10.2022; довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; цінова довідка Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022; лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; автотранспортна накладна №0124801 від 19.09.2023; лист №20274/13 від 10.08.2023; лист №39111/13 від 08.08.2023; транзитна декларація Т1 №23ROCT190000627090 від 25.09.2023; копія митної декларації країни відправлення №С83468 від 19.09.2023; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №380/675/23; прайс-лист №5 від 09.11.2022.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про надання додаткових документів.

У свою чергу декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

28.09.2023 Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002502 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100613/2, в графі 33 якого було вказано: «… Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів:

Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 пункту 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісними зі статтею VII, було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення конкурентної ціни. Декларантом надано цінову довідку Львівської торгово-промислової палати, згідно якої фактично не можливо визначити довідкову ціну товару, адже у ній визначено ціну станом на жовтень 2022 року, а також вказана цінова інформація не включає вартість доставки, обсяг товару, який постачається, та умови оплати, що суттєво впливає на вартість товару, який оцінюється.

- у гр. 70 банківського платіжного документу від 06.09.2023 №230906/002292601, від 11.09.2023 №230911/002297565, від 15.09.2023 №230915/002302626, від 25.09.2023 №230925/002310885 йде посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2022 №14/2. Разом з тим відсутнє посилання на рахунок-проформу, адже перерахована сума коштів склала 4095 дол. США, але сума контракту 150000 дол. США, що з наданих документів не дає можливості перевірити правильність перерахування коштів за товар, а також відповідність його фактурної вартості;

- у п. 7.1 зовнішньоекономічного договору зазначено, що у вартість піддонів входить до ціни товару, але інформація про їх вартість у рахунку-фактурі відсутня, що суперечать вимогам п.7.1 контракту.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 Митного кодексу…

На вимогу декларантом додаткові документи не надавались.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД: №UA401020/2023/048174 від 13.09.2023 де митна вартість такого товару становить 4,12 дол. США за кг; Коригування на обсяг партії не проводилось».

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230103497U8, та 28.09.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

На виконання вимог контракту №14/2 від 11.11.2022 р., згідно рахунку-фактури (інвойсу) №7 від 13.10.2023 р., покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 5175 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару декларант 23.10.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230112607U0 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 свіжі зрізи гілки рускуса грузинського).

Декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №23UA209230112607U0 було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; рахунок-фактура (інвойс) №7 від 13.10.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №231004/002319637 від 04.10.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №231020/002335996 від 20.10.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №4 від 17.10.2022; довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; автотранспортна накладна №685163 від 13.10.2023; лист №20274/13 від 10.08.2023; лист №39111/13 від 08.08.2023; транзитна декларація Т1 №23TR08020000431827 від 14.10.2023; копія митної декларації країни відправлення №С92198 від 13.10.2023; прайс-лист №5 від 09.11.2022; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 р. у справі №380/675/23.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про надання додаткових документів.

У свою чергу декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, додатково надав митну декларацію країни відправлення.

24.10.2023 Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002757 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100659/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів:

Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 пункту 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісними зі статтею VII ,було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення конкурентної ціни.

- декларантом надано цінову довідку Львівської торгово-промислової палати, згідно якої фактично не можливо визначити довідкову ціну товару, адже у ній визначено ціну станом на жовтень 2022 року а також вказана цінова інформація не включає вартість доставки, обсяг товару, який постачається, та умови оплати, що суттєво впливає на вартість товару, який оцінюється.

- у гр. 70 банківського платіжного документу від 04.10.2023 №231004/002319637, 20.10.202023 №231020/002335996 йде посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2022 №14/2. Разом з тим відсутнє посилання на рахунок-проформу, адже перерахована сума коштів склала 5175 дол. США, але сума яка зазначена у контракті становить 150000 дол. США, що з наданих документів не дає можливості перевірити правильність перерахування коштів за товар, а також відповідність його фактурної вартості;

- у п. 7.1 зовнішньоекономічного договору зазначено, що вартість піддонів входить до ціни товару, але інформація про вартість пакування не указана у рахунку-фактурі, що суперечить вимогам п. 7.1 контракту;

- відповідно до інформації яка наведена у п. 2.2. зовнішньоекономічного договору, якість товару має бути підтверджена сертифікатом відповідності, санітарно-гігієнічним висновком чи іншим документами, проте декларантом не надано вищезазначених документів з метою підтвердження якості товару що імпортується.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 Митного кодексу. Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

На вимогу митного органу декларантом додатково надано митну декларацію країни відправлення. Документів які спростовують виявлені розбіжності декларантом не надано…

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД: №UA401020/2023/048174 від 13.09.2023 де митна вартість такого товару становить 4,12 дол. США за кг; Коригування на обсяг партії не проводилось».

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230113180U0, та 24.10.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

На виконання вимог контракту №14/2 від 11.11.2022 р., згідно рахунку-фактури (інвойсу) №8 від 12.11.2023 р., покупець придбав у продавця товар загальною сумою 4275 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару 22.11.2023 декларант подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230123421U5 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. №1 свіжі гілки рускуса).

Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230123421U5 надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; - рахунок-фактура (інвойс) №8 від 12.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №231026/002340824 від 26.10.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №231031/002343946 від 31.10.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №4 від 17.10.2022; довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; автотранспортна накладна №924284 від 12.11.2023; транзитна декларація Т1 №23TR08020000467438 від 14.11.2023; копія митної декларації країни відправлення №С103017 від 13.11.2023; прайс-лист №5 від 09.11.2022; лист №20274/13 від 10.08.2023; лист №39111/13 від 08.08.2023; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №380/675/23.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту про надання додаткових документів.

У свою чергу декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

23.11.2023 Львівською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002990 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100728/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів:

Частиною 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 пункту 2 Приміток до статті VII ГАТТ, сумісними зі статтею VII, було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення конкурентної ціни.

- декларантом надано цінову довідку Львівської торгово-промислової палати, згідно якої фактично не можливо визначити довідкову ціну товару, адже у ній визначено ціну станом на жовтень 2022 року, а також вказана цінова інформація не включає вартість доставки, обсяг товару, який постачається, та умови оплати, що суттєво впливає на вартість товару, який оцінюється.

- у гр. 70 банківського платіжного документу від 26.10.2023 №231026/002340824, від 31.10.2023№231031/00234946 йде посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2022 №14/2. Разом з тим відсутнє посилання на рахунок-проформу, адже перерахована сума коштів склала 4500 дол. США, але сума, яка зазначена у контракті 150000 дол. США, а сума згідно рахунку-фактури від 12.11.2023 №8 становить 4275 дол. США, що з наданих документів не дає можливості перевірити правильність перерахування коштів за товар, а також відповідність його фактурної вартості;

- у п. 7.1 зовнішньоекономічного договору зазначено, що вартість піддонів входить до ціни товару, але інформація про вартість пакування не указана у рахунку-фактурі, що суперечить вимогам п. 7.1 контракту;

- відповідно до інформації яка наведена у п. 2.2. зовнішньоекономічного договору, якість товару має бути підтверджена сертифікатом відповідності, санітарно-гігієнічним висновком чи іншим документами, проте декларантом не надано вищезазначених документів з метою підтвердження якості товару що імпортується.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 Митного кодексу. Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом…

На вимогу декларантом додаткові документи не надавались. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД: №UA401020/2023/058651 від 01.11.2023 де митна вартість такого товару становить 4,12 дол. США за кг; Коригування на обсяг партії не проводилось».

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA209230123628U3, та 23.11.2023 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість оцінюваного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Проаналізувавши наведені положення, колегія суддів зазначає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вищевказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними. Зокрема, у постановах від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4820/19.

Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Надаючи оцінку доводам скаржника, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд апеляційної інстанції зазначає, що для підтвердження заявлених митних вартостей за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України .

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У цій справі спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам скаржника, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд апеляційної інстанції зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (пункти 2, 3, 4): до митної декларації №23UA209230087451U3 - зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; рахунок-фактура №5 від 11.08.2023; банківський платіжний документ №230803/002263231 від 03.08.2023; банківський платіжний документ №230808/002267036 від 08.08.2023; банківський платіжний документ №230815/002273827 від 15.08.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №4 від 17.10.2022; довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; цінова довідка Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022; лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; автотранспортна накладна б/н від 11.08.2023; лист №20274/13 від 10.08.2023; лист №39111/13 від 08.08.2023; - рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 р. у справі №380/675/23; фітосанітарний сертифікат №248689 від 11.08.2023; копія митної декларації країни відправлення №С69860 від 11.08.2023; транзитна декларація Т1 №23TR08020000363289 від 12.08.2023; прайс - лист №5 від 09.11.2022; до митної декларації №23UA209230103064U8 надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; - рахунок-фактура №6 від 19.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230906/002292601 від 06.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230911/002297565 від 11.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230915/002302626 від 15.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230925/002310885 від 25.09.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №4 від 17.10.2022; довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; цінова довідка Львівської ТПП №19-09/593 від 21.10.2022; лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; автотранспортна накладна №0124801 від 19.09.2023; лист №20274/13 від 10.08.2023; лист №39111/13 від 08.08.2023; транзитна декларація Т1 №23ROCT190000627090 від 25.09.2023; копія митної декларації країни відправлення №С83468 від 19.09.2023; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №380/675/23; прайс-лист №5 від 09.11.2022; з митною декларацією №23UA209230112607U0 було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; рахунок-фактура (інвойс) №7 від 13.10.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №231004/002319637 від 04.10.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №231020/002335996 від 20.10.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №4 від 17.10.2022; довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; автотранспортна накладна №685163 від 13.10.2023; лист №20274/13 від 10.08.2023; лист №39111/13 від 08.08.2023; транзитна декларація Т1 №23TR08020000431827 від 14.10.2023; копія митної декларації країни відправлення №С92198 від 13.10.2023; прайс-лист №5 від 09.11.2022; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 р. у справі №380/675/23; з митною декларацією №23UA209230123421U5 надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 12.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 12.12.2022; - рахунок-фактура (інвойс) №8 від 12.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №231026/002340824 від 26.10.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №231031/002343946 від 31.10.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №4 від 17.10.2022; довідка ТПП Аджарської Автономної республіки №01-14/76 від 29.09.2022; лист-роз`яснення Львівської ТПП №19-09/668 від 21.11.2022; автотранспортна накладна №924284 від 12.11.2023; транзитна декларація Т1 №23TR08020000467438 від 14.11.2023; копія митної декларації країни відправлення №С103017 від 13.11.2023; прайс-лист №5 від 09.11.2022; лист №20274/13 від 10.08.2023; лист №39111/13 від 08.08.2023; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №380/675/23.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Щодо твердження митниці, на те, що: «у гр. 70 банківського платіжного документу від 03.08.2023 №230803/002263231, 08.08.2023 №230808/002267036 та 15.08.2023 №230815/002273827 йде посилання лише на зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2022 №14/2. Разом з тим відсутнє посилання на рахунок-фактуру від 11.08.2023 №5. Дата видачі фактури пізніша ніж дата платежу за товар, сума контракту складає 150000 дол. США. Отже з наданих документів не можливо перевірити правильність перерахування коштів за товар та відповідність його фактурній вартості товару».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що укладений сторонами зовнішньоекономічний контракт №14/2 від 11.11.2022 є багаторазовим, а передоплата за вказаний товар ускладнюється тим, що пучки рускуса не є товаром, кількість та вагу яких можна точно передбачити до самого завантаження. Оскільки оплата за відповідну партію здійснюється як правило за тиждень до моменту виставлення інвойсу (тобто фактичного завантаження), тому доволі часто кількість фактично завантаженого товару (пучків рускуса) не відповідає тому, за який було здійснено оплату. У зв`язку з цим, зважаючи на тривалу співпрацю ТОВ з ФОП ОСОБА_1 сторони проводять періодичні взаєморозрахунки, за певний проміжок часу (сезон) і за результатами звірки зводять баланс… Зважаючи на багаторазовість зовнішньоекономічного контракту №14/2 від 11.11.2022 р. сторони домовились що зайво сплачені кошти будуть зараховуватись як оплата за наступні поставки товару.

Суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість оцінюваного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження визначеної ціни товару, подані позивачем документи не містять розбіжностей та дозволяють провести розрахунок як ваги товару (рускуса), так і його вартості. Так в наданій до митного оформлення калькуляції вартості 1 кг. рускуса №4 від 17.10.2022 вказані дані щодо закупівельної вартості 1 кг. рускуса, транспортні витрати з урахуванням доставки продукції до м. Львова, витрати на збір рускуса, оформлення та інші витрати, включно з прибутком постачальника.

Колегія суддів наголошує, що вимога про надання інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договору (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням контракту; виписки з бухгалтерської документації; висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

З огляду на наведене, висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними, а сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Частиною сьомою статті 54 МК України встановлено, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу для визначення митної вартості товару.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі №380/3147/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. Ніколін