Постанова

від 27.12.2024 по справі 804/3730/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 804/3730/15

адміністративне провадження № К/990/34854/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, постановлену колегією суддів у складі Юрко І. В. (суддя-доповідач), Білак С. В., Чабаненко С. В., у справі № 804/3730/15 за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська нафтогазова компанія"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс-М"; Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Електронтехсервіс ЛТД"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Ливарно-Виробнича компанія "ПромГруп"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Еко-Сервіс"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Реймс Транспорт" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебував позов Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реймс Транспорт", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД"Еко-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ПромГруп", Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Електронтехсервіс ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтехтранс-М", Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська нафтогазова компанія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000665103 від 19.12.2014 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 10 квітня 2024 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків направило до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року апеляційну скаргу повернуто, оскільки не було встановлено посадове становище особи, яка її підписала.

08 травня 2024 року відповідач повторно звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині надання доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з неповним усуненням недоліків, оскільки надано лише докази направлення копії апеляційної скарги позивачу, але третім особам копія апеляційної скарги не направлялася.

18 липня 2024 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків направило до Третього апеляційного адміністративного суду втретє апеляційну скаргу.

Ухвалою від 25 липня 2024 року Третій апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України в частині дотримання строку на апеляційне оскарження, оскільки відповідач пропустив строк апеляційного оскарження, але не подав клопотання про його поновлення.

На виконання вимог указаної ухвали у встановлений судом строк, скаржник подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому звернув увагу, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду, а відповідач подав повторну апеляційну скаргу з усунутими недоліками в найкоротший строк.

Ухвалою від 12 серпня 2024 року Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що вперше апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції в межах встановленого процесуального строку, а повторне звернення відбулось у максимально короткий термін із усуненням недоліків, які слугували підставою для повернення первинної апеляційної скарги.

Верховний Суд ухвалою від 17 жовтня 2024 року відкрив касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.

Позивач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористався. Про відкриття касаційного провадження у справі повідомлений належним чином.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

З моменту повернення апеляційної скарги до моменту її повторного подання сплинув майже місяць, незважаючи на те, що недоліки полягали виключно у встановленні повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу. Усунення цього недоліку об`єктивно не вимагало значного часу, і такий проміжок часу не може бути визнаний обґрунтованим чи належним. Відповідач не надав достатніх доказів, що пояснюють затримку, що свідчить про відсутність добросовісного ставлення до реалізації процесуального права.

Після повернення апеляційної скарги вдруге та подання її втретє також сплинув значний час, незважаючи на те, що недоліки полягали лише у ненадіслані копій апеляційної скарги всім учасникам справи. Учасник процесу не обґрунтував, чому усунення цього недоліку вимагало додаткового часу, що також свідчить про невиправдане зволікання та неналежну реалізацію процесуальних обов`язків.

Скаржник не продемонстрував добросовісного ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження. Затримки у поданні виправлених скарг не мають належного обґрунтування. Заявлені обставини не можуть бути визнані об`єктивними чи непереборними, які унеможливлювали б або утруднювали своєчасне усунення недоліків скарги.

Поновлення строку на апеляційне оскарження можливе лише за умови доведення наявності об`єктивних причин, які не залежали від скаржника. Відсутність належних доказів об`єктивних причин для значного проміжку часу між поданням апеляційних скарг та неусунення недоліків у розумні строки унеможливлює поновлення строку.

Наведений підхід узгоджується із усталеною практикою Верховного Суду щодо тлумачення норм статті 44 КАС України та кореспондується із правовою позицією, що приписами вказаної статті чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Відповідно податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен забезпечувати неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, дотримання встановленого строку її подання, й вчинити для цього залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Верховний Суд звертає увагу, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд касаційної інстанції зазначає, що питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об`єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 КАС України у встановлені законом строки.

З огляду на викладене, ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2024 у справі № 804/3730/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко