Постанова

від 27.12.2024 по справі 320/6970/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 320/6970/18

адміністративне провадження № К/990/44548/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гончарової І.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року (судді: Кузьменко В.В. (головуючий), Ганечко О.М., Сорочко Є.О.) у справі № 320/6970/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каризма Км» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженої відповідальністю «Каризма Км» (далі - позивач, платник податків, ТОВ «Каризма Км») звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Київській області від 15.08.2018 № 0008324004, від 15.08.2018 № 0008314004, від 30.08.2018 № 0026341406, від 30.08.2018 № 0026361406.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 15.08.2018 № 0008324004, від 15.08.2018 № 0008314004, від 30.08.2018 № 0026341406, від 30.08.2018 № 0026361406.

3. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ГУ ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу.

4. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 серпня 2024 року подану ГУ ДПС у Київській області апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 цього ж Кодексу, строку на апеляційне оскарження, наведені у клопотанні ГУ ДПС у Київській області причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року, судом визнано неповажними. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк, впродовж якого апелянт може звернутися до суду з вмотивованою заявою про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

5. Вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року контролюючим органом виконані не були, відповідачем не було подано до суду апеляційної інстанції заяву/клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

6. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 жовтня 2024 року у зв`язку з тим, що жодних клопотань відповідача на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року до суду апеляційної інстанції не надходило, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Київській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі № 320/6970/18, а справу направити для продовження її розгляду до суду апеляційної інстанції.

8. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 140/3461/23 є оскарження зазначеного у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судового рішення суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судом норм процесуального права.

9. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалою від 17 жовтня 2024 року було безпідставно відмовлено позивачу у відкритті апеляційного провадження, оскільки ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС у Київській області було отримано лише 28 жовтня 2024 року та зареєстровано за вх. № 29435/5. У зв`язку з вказаним, відповідач звертає увагу, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги ГУ ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 320/6970/18 починає обчислюватися з дня наступного за днем отримання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року, а саме - починаючи з 29 жовтня 2024 року (закінчується 07 листопада 2024 року).

10. Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Частинами першою-третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції ухвалою від 30 серпня 2024 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Київській області та залишив апеляційну скаргу відповідача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 320/6970/18 без руху. У вказаній ухвалі суд апеляційної інстанції визначив скаржнику строк, впродовж якого апелянт може звернутися до суду з вмотивованою заявою про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску, а саме - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

В оскаржуваній ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року суд апеляційної інстанції зазначив, що копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року про залишення апеляційної скарги ГУ ДПС у Київській області без руху отримано відповідачем, проте жодних клопотань контролюючого органу на виконання вказаної ухвали від 30 серпня 2024 року до суду апеляційної інстанції не надходило.

У зв`язку з зазначеним та на підставі положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовив контролюючому органу у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 320/6970/18.

Водночас, Суд зазначає, що відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання відповідачем ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року про залишення апеляційної скарги ГУ ДПС у Київській області без руху на час прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали від 17 жовтня 2024 року. Таким чином, суд апеляційної інстанції ухвалою (Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року) відмовив контролюючому органу у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 320/6970/18 без наявності доказів отримання відповідачем ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року про залишення апеляційної скарги ГУ ДПС у Київській області без руху.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для відмови ГУ ДПС у Київській області у відкритті апеляційного провадження не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення. Крім того, вказані обставини у сукупності свідчать, що в даному конкретному випадку в діях апелянта немає ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання ним процесуальними правами та обов`язками.

У зв`язку з викладеним, Суд вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, допущено непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Відтак доводи касаційної скарги Верховний Суд вважає обґрунтованими, що є підставою для скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

12. Відповідно до частини першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

13. За обставин, що склались у цій справі та з огляду на завдання адміністративного судочинства, у тому числі і щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, визначені статтями 2, 13 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд дійшов висновку, що Шостий апеляційний адміністративний суд при постановленні ухвали від 17 жовтня 2024 року порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим зазначена ухвала підлягає скасуванню із передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

14. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

15. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

16. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 у справі № 320/6970/18 скасувати.

Справу № 320/6970/18 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер Р.Ф. Ханова І.А. Гончарова