Ухвала

від 01.10.2024 по справі 497/2170/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.10.2024

Справа № 497/2170/24

Провадження № 2/497/823/24

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

"01" жовтня 2024 р. суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, ознайомившись у приміщенні суду в м.Болград з матеріалами цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами ,

ВСТАНОВИЛА:

17.09.2024рокупредставник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, судом перевірена правильність підсудності справи - отримані відомості про реєстрацію місця проживання відповідача у Болградському районі. Позов підсудний Болградському районному суду Одеської області, проте не відповідає вимогам ст.175ч.3п.п.2,4-10 та ч.5ст.177 ЦПК України, згідно яких позов має містити, серед іншого, - зазначення доказів, що підтверджують вказані в ньому обставини; ... відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження повноважень представника позивача, а тому позивачу (представнику позивача) слідзапропонуватинадати суду доказийого правана представництвоу судіюридичної особи - ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів".

Так, згідно ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.Крім того, 29.12.2019р. набрав чинності ЗУ №390-IX, відповідно до якого юрисконсульти, інші працівники юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування отримали право представляти їх у суді, а у 2016 році українським парламентом в Конституції закріплено поступове введення "адвокатської монополії" (представництво у судах виключно адвокатами, за винятком малозначних справ): з 1 січня 2017 року - у Верховному Суді та касаційних судах (на той час - вищих спеціалізованих), у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року, у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року; представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами в судах усіх інстанцій мало здійснюватися з 1 січня 2020 року. Процесуальні кодекси, що набрали чинності у грудні 2017 року закріпили наступну схему процесуального представництва юридичноїособи у судовій справі: самостійна участьу справіабо самопредставництво - участь у судовому процесі через керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення; участь через представника - адвоката, уповноваженого на підставі довіреності чи ордеру, виданих на підставі договору про надання правової допомоги, за певними виключеннями.

А тому, з 29 грудня 2019 року судами, в ході отримання процесуальних документів та вирішення питань щодо допуску осіб до участі у справі враховується наступне: по-перше, крім керівника та члена виконавчого органу, право представлятиюридичну особу у порядку самопредставництва отримали інші особи,якімаютьз такоююридичноюособою трудовівідносини (діють на підставі трудового договору (контракту); кодекси доповнено положеннями щодо самопредставництва органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, від імені яких діють їх керівники, інші уповноважені особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору. З наведеного вбачається, що зазначеним законом нескасовано нормущодо представництваюридичних осібвиключноадвокатами, а, відтак і про скасування адвокатської монополії мова не йде. Натомість, розширення можливостей для самопредставництва мало на меті вирішити назрілі проблеми щодо: надання бізнесу можливості захищати свої інтереси силами власногоперсоналу - юрисконсультів; позбавлення юрисконсультів потреби в отриманні адвокатського свідоцтва; та вирішення проблеми представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах нестачі бюджетів та відсутності чіткого механізму закупівлі саме адвокатських послуг. Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лишедовіреність неможе підтверджуватиповноваження особи (навіть працівника, юрисконсульта) представляти інтереси юридичної особи чи державного органу у порядку самопредставництва. Так, наприклад ВС (КАС) в ухвалі від 12.02.2020 у справі №160/2199/19 зазначив, що для визнання особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності). А в ухвалі від 07.02.2020 у справі №17/495-08 ВС (КГС), залишаючи без руху касаційну скаргу зазнавив, що для підтвердження повноважень брати участь у справі у порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того,що особаобіймає певнупосаду (наказ,трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт). При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді. Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі. Так, в ухвалі від 20.01.2020 у справі №910/3245/19, повертаючи касаційну скаргу юридичної особи, Верховний Суд (КГС) вказав, що надана копія трудового договору не містить положень щодо повноважень юрисконсульта на представництво інтересів відповідача в суді. В ухвалі від 21.01.2020 у справі №924/440/19 ВС (КАС) зазначив, що для підтвердження права працівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування діяти у порядку самопредставництва, такий працівникмає надатисуду:витяг зконтракту,в якому визначено, що особамає повноваженняпредставляти органдержавної влади,орган місцевого самоврядування всуді вконкретній судовійсправі безокремого доручення;або оригіналчи копію трудового договору (актупро призначення),або оригіналпосвідчення тавитяг зпосадової інструкції,в якійвизначено,що особамає повноваженняпредставляти органдержавної влади,орган місцевогосамоврядування всуді безокремого дорученнякерівника; та окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси без такого доручення.

Таким чином, вбачається, що зазначений вищепозов невраховує усіх вимог, передбачених ЦПК України, а саме,-належні докази про правона представництво у суді юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів".

Встановивши відсутність усіх вище перелічених складових для відкриття провадження, суд дійшов висновку, що позовна заява містить певні недоліки, які позивачем можуть бути усунені для відкриття провадження у справі і її розгляду у розумні строки на підставі доказів і відомостей, достатніх для ухвалення судом повного, об`єктивного і справедливого рішення.

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позову.

Тому, керуючись ст. ст.95,175,177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Надати позивачу (представнику) строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - шляхом надання суду доказів стосовно його повноважень та волі позивача саме на розірвання шлюбу; в разі неусунення у встановлений строк недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу, що не є перешкодою для звернення до суду з цією ж заявою після усунення вказаних недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, відповідно до ст.261 ЦПК України набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Суддя А.В. Кравцова