Рішення

від 27.12.2024 по справі 740/6747/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/6747/24

Провадження № 2/740/1916/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 грудня 2024 року м.Ніжин Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пулинець Ю.О.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У листопаді 2024 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 14840 грн заборгованості за кредитним договором №13.01.2023-100000133 від 13 січня 2023 року, укладеного між сторонами за допомою інформаційно-телекомунікаційних систем велектронному вигляді. Вказана заборгованість визначена станом на 04 листопада 2024 року і складається із 7000 грн тіла кредиту, нараховані проценти 7840 грн. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 7000 грн, строк кредиту 42 дні, дата повернення кредиту 23 лютого 2023 року, що зазначено у погодженому графіку платежів. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 7000грн.Відповідно доп.4.5кредитного договорурічна процентнаставка становить75979%в день.Станом на04листопада 2024року відповідачсвої зобов`язанняперед кредиторомщодо поверненнякредиту танарахованих процентівне виконав,в зв`язкуз чимутворилась заборгованістьу сумі14840грн.Представник позивачаШабатин Н.А.просить позовзадовольнити,судовий розгляд просить провести за відсутності в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, про що заперечення сторін відсутні.

Положеннями ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Станом на час розгляду справи зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , матеріали позову разом із ухвалою суду про відкриття провадження у справі отримані відповідачем, про що свідчить розписка про отримання рекомендованого поштового відправлення від 27 листопада 2024 року, відповідачем не подано заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, заперечення, повідомлення іншої адреси свого проживання.

Також судом враховується правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі№800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження№11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі№10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Інші заяви, клопотання сторін станом на 27 грудня 2024 року відсутні, у зв`язку з чим суд вважає можливим розгляд справи за наявними матеріалами, також останнім надана достатня можливість представити свою позицію по справі в умовах, які не ставлять їх в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з іншою стороною, що відповідає розумному балансу інтересів сторін.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247ЦПКУкраїни не здійснюється.

Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію, відповідно до ч.3 ст.11 якого електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 13 січня 2023 року за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем укладений електронний договір №13.01.2023-100000133, предметом якого є 7000 грн, строк кредитування-42 дні, дата повернення-23 лютого 2023 року, вказані грошові кошти перераховані на платіжну картку відповідача, сторонами погоджені проценти за користування кредитними коштами-2% фіксована ставка «Економ» в день, 3% фіксована ставка «Стандарт» в день. Відповідно до п.п.5, 6 договору-первинний період користування кредитом 14 днів, період користування ставкою «Економ» (2 % за 1 день користування кредитними коштами). Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3 % за 1 день користування кредитними коштами, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».

Вказаний договір від 13 січня 2023 року укладений між відповідачем та ТОВ «Споживчий центр», як фінансовою установою, договір містить суму основного зобов`язання, відсотки за користування кредитними коштами та строки їх повернення і нарахування. Також даний договір недійсним в судовому порядку не визнавався, його недійсність прямо не передбачена законом, а тому в силу ст.204 ЦК України він є правомірним, що станом на 27 грудня 2024 року не спростовано, при цьому погоджені сторонами умови та порядок сплати процентів-є платою за правомірне (договірне) користування кредитом і нараховуються на підставі ст.1048 ЦК України, тобто сторони, користуючись принципом свободи договору, погодили, що в період дії первинного періоду позичальник сплачує 2,0 % процентів за кожен день користування кредитом, а ставка «Стандарт» становить 3,0 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням первинного періоду та періоду «Економ»).

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі за №910/9072/17 зроблено висновок про те, що за приписами ст.ст.509, 598, 599, 631 ЦК України закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно з ст.599 ЦК України такою підставою є виконання, проведене належним чином. Тобто, кредитний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, тому кінцева дата строку кредиту,-є лише датою повернення кредиту, а не датою закінчення строку дії кредитного договору.

Якщо можливість стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування передбачено умовами кредитного договору, який укладено між сторонами, то наявні підстави для стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування (постанова Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за договором від 13 січня 2023 року: 7000 грн заборгованості по тілу кредиту, 7840 грн процентів за користування кредитними коштами, всього 14840 грн.

Під час судового розгляду відповідач не надавсуду у встановленому порядкузаяву іззапереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, заперечення, зокрема щодо розрахунку заборгованості та заявлених позивачем процентів, у зв`язкуз чим несе ризикнастання наслідків,пов`язаних ізневчиненням данихпроцесуальних дій,в даномувипадку,- ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Докази на спростування даного розрахунку заборгованості, на підтвердження виконання зобов`язань по кредитному договору відсутні, тобто відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов`язання не виконав, кредит та платежі відповідно до договору не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно ст.1049ЦКУкраїни щодо зобов`язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов кредитного договору.

За приписами ст.610ЦКУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача підлягають стягненню із відповідача 14840 грн заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову-на відповідача, у разі відмови в позові-на позивача, у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із врахуванням задоволення позову повністю та сплати позивачем згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» 2422 грн 40 коп судового збору, вказаний судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 19, 81, 141, 247, 274, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження-01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-37356833, 14840 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок) грн заборгованості за кредитним договором №13.01.2023-100000133 від 13 січня 2023 року.

Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження-01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-37356833, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.Олійник