Ухвала

від 27.12.2024 по справі 200/8664/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

27 грудня 2024 року Справа №200/8664/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Крилова М.М., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшов позов Дяченка О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про:

визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.02.2016 року по 10.12.2021 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2016 року по 31.05.2018 року виплаченої 10.12.2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2021 року у справі №200/9433/21;

зобов`язання військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.02.2016 року по 10.12.2021 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2016 року по 31.05.2018 року виплаченої 10.12.2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.10.2021 року у справі №200/9433/21.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постановляючи означену ухвалу суд керувався висновками Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 квітня 2024 року у справі №560/8194/20, згідно якої:

а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;

в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;

г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

Судова палата Верховного Суду дійшла висновку, що саме такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах зазначеної категорії справ відповідатиме принципу верховенства права та його складовій - принципу правової визначеності, сприятиме стабільності правовідносин щодо виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Відтак, керуючись наведеною позицією суд дійшов висновку, що відлік шестимісячного строку звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України, у цій справі розпочав свій відлік 10.12.2021 року та закінчився 11.12.2024 року, проте з адміністративним позовом представник позивача звернувся до суду 11.12.2024 року через свого представника за допомогою засобів програмного забезпечення ЄСІТС Електронний Суд.

26 грудня 2024 року від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Дослідивши обставини виникнення спірних правовідносин, доводи клопотання представника позивача, здійснивши аналіз практики Верховного Суду щодо строків звернення до суду в означеній категорії справ, суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14 435цс18) визначено, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію ВП ВС.

У постанові від 17.12.2024 року у справі № 380/25141/23 Верховний Суд зазначив, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації є складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника, а спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошової індексації, стосується заробітної плати військовослужбовця.

Аналогічний висновок відповідає правовій позиції, яка викладена в постановах Верховного Суду від 05 травня 2022 року у справі №380/8976/21, від 29 листопада 2023 року у справі №560/11895/23 та від 14 грудня 2023 року у справі №600/4606/23-а, від 06 березня 2024 року у справі №600/5050/23-а.

При цьому згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Водночас, Законом №2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України, зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно яких працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Таким чином, до 19 липня 2022 року положення КЗпП України не обмежувалися будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, проте після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Вказаний правовий висновок узгоджується з правовою позицією, яку викладено в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та в постановах Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі №380/17776/22, від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23.

Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки на час виникнення спірних правовідносин частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції (до 19 липня 2022 року), якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, суд апеляційної інстанції, застосовуючи до спірних правовідносин положення статті 122 КАС України, дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду та неправомірно залишив позовну заяву без розгляду.

У постанові від 20.12.2024 року у справі № 440/6875/24 Верховний Суд дійшов аналогічних висновків та зазначив про помилковість застосування до спорів щодо компенсації втрати частини доходів, пов`язаної із виплатою заробітної плати, висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 02 квітня 2024 року у справі №560/8194/20, про застосування шестимісячного строку звернення до суду.

Ураховуючи останні правові позиції щодо застосування строків в означеній категорії спорів суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з адміністративним позовом не пропущено.

Позовна заява подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), її належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.

Ураховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників адміністративної справи та клопотання позивача, вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення у даній справі, вважаю за необхідне витребувати докази за власною ініціативою.

Відповідно до положень статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 2, 160, 161, 171-176, 248, 251, 256, 257, 258, 261, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Прийняти позовну заяву до розгляду.

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд справи провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Зобов`язати відповідача у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали, подати до суду відзив на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу.

Роз`яснити сторонам, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.

Запропонувати позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив з одночасним направленням його копії відповідачу.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для можливості подання до суду заперечень, з одночасним направленням його копії позивачу.

Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі Електронний суд для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;

- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова