Рішення

від 27.12.2024 по справі 200/7600/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року Справа№200/7600/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду, через систему «Електронний суд», надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

визнання протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 з 01.09.2022 року;

зобов`язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити нарахування та виплату щомісячних грошових сум в разі часткової втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 та виплатити заборгованість з щомісячних грошових сум в разі часткової втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 з 01.09.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач щомісячних страхових виплат. Страхові виплати позивачу не виплачуються з 01.09.2022 року. На повторне звернення ОСОБА_1 до відповідача з заявою про пояснення причин відмови у поновлення страхових виплат, відповідачем надана відповідь від 15.07.2024 року № 18359-15785/М-02/8-0500/24, згідно якої у зв`язку з тим, що зареєстроване та фактичне місце проживання ОСОБА_1 відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 належить до тимчасово окупованих територій України, тому за результатами опрацювання заяви позивача було прийнято рішення про відмову в продовженні щомісячних страхових виплат

Вважає, що дії з припинення нарахування страхових виплат є неправомірними та такими, що порушують права позивача на отримання відповідної страхової виплати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання суду квитанції про сплату судового збору та доказів направлення копії позовної заяви з додатками Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року продовжено термін для усунення виявлених судом недоліків по адміністративній справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 26 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.

Відповідач позов не визнав та 06 грудня 2024 року надав відзив на позовну заяву, зі змісту якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що на підставі інформації з АС «Реєстр потерпілих» повідомляємо, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебував на постійному обліку в Шахтарському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та отримував щомісячні страхові виплати як внутрішньо переміщена особа в Мангушському відділенні УВД ФСС України в Донецькій області по 30.09.2022. Виплати припинені з 01.10.2022 відповідно до п.6 ч.1 ст.46, ч.2 ст.16 Закону України № 1105-XIV.

Зазначає, що враховуючи те, що ОСОБА_1 зареєстроване та фактичне місце проживання відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 належить до тимчасово окупованих територій України, тому за результатами опрацювання заяви було прийнято рішення про відмову в продовженні щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 .

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 має статус переміщеної особи відповідно до довідки від 17.11.2014 року № 14510001024, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Довідкою МСЕК сер. МСЕ № 201608 від 16.06.2004 року ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності безстроково.

Судом встановлено, що позивач перебував на постійному обліку в Шахтарському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та отримував щомісячні страхові виплати як внутрішньо переміщена особа в Мангушському відділенні УВД ФСС України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

13.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача через портал електронних послуг ПФУ з заявою про поновлення страхової виплати у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, у задоволенні якої відповідач відмовив, без пояснення причин.

Листом Головного управління ПФУ в Донецькій області від 15.07.2024 року № 18359-15785/М-02/8-0500/24 позивача повідомлено, що під час опрацювання даної заяви встановлено, що місце зареєстрованого проживання зазначене за адресою АДРЕСА_2 , а місце фактичного проживання зазначене за адресою АДРЕСА_1 згідно з довідки внутрішньо переміщеної особи №14510001024 від 17.11.2014.

Враховуючи те, що Ваше зареєстроване та фактичне місце проживання відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 належить до тимчасово окупованих територій України, тому за результатами опрацювання Вашої заяви було прийнято рішення про відмову в продовженні щомісячних страхових виплат.

Рішення, щодо припинення виплати страхових виплати ОСОБА_1 до суду не надано.

Відповідно розрахунку нарахувань та виплати страхових виплат, наданий відповідачем на виконання ухвали суду, ОСОБА_1 у період з 10.2022 по 11.2024 страхові виплати не нараховувлись та не виплачувались.

Судом також встановлено, що з 01 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 21 вересня 2022 року № 2620-IX, ч. 2 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» якого припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.

Частинами 3 - 8 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону (Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX) також визначено, що до завершення заходів, пов`язаних з приєднанням до Пенсійного фонду України Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції виконавча дирекція та робочі органи Фонду соціального страхування України.

Установлено, що нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України.

Фонду соціального страхування України забезпечити передачу Пенсійному фонду України особових справ потерпілих (членів їхніх сімей), баз даних, носіїв інформації та програмного забезпечення щодо ведення обліку та здійснення страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Установлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, платники єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та отримувачі виплат (матеріального забезпечення) є такими, що зареєстровані (взяті на облік) Пенсійним фондом України. Їх перереєстрація не здійснюється.

Стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України.

Отже, з 01 січня 2023 року (у зв`язку з припиненням Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду, які реорганізуються шляхом приєднання до Пенсійного фонду України) повноваження управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях передані до відповідних територіальних органів Пенсійного фонду України.

Судом також встановлено, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231) внесено запис, згідно з яким діяльність вказаної юридичної особи припинено (запис про припинення від 22 травня 2023 року, номер запису: 1002391120179002128, підстава: державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті реорганізації). Його правонаступником зазначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010).

Щодо відокремленого підрозділу Мангушського відділення УВД ФСС України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41419277) також внесено запис про припинення діяльності вказаного відокремленого підрозділу.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення страхових виплат, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Статтею 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Страхові виплати складаються із:

1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;

5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Строки здійснення страхових виплат визначені ст. 41 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону страхові виплати здійснюються щомісяця у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку або за рішенням суду:

1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;

2) особам, які мають право на страхові виплати у зв`язку із смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Частинами 5 та 6 ст. 41 Закону визначено, що страхові виплати здійснюються протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.

Страхові виплати здійснюються протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк здійснення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого під час наступного огляду МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до уповноваженого органу управління. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Згідно з ч. 4 та 7 ст. 41 Закону страхові виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має на це право, здійснюються за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів своєчасно не призначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Частиною 8 ст. 41 Закону визначено, що страхові виплати за поточний місяць здійснюються протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, здійснюються за рахунок коштів соціального страхування.

За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їхні поточні рахунки в банку.

Згідно з ч. 1 ст. 46 цього Закону здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняються:

1) якщо потерпілим є особа, якій оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;

3) якщо з`ясувалося, що страхові виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;

4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

5) якщо потерпілий ухиляється від реабілітації у сфері охорони здоров`я чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;

6) у разі смерті отримувача страхових виплат;

7) у разі добровільної відмови від страхової виплати потерпілим або особами, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого;

8) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 9 розд. VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» особливості здійснення страхових виплат за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 21 Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 року № 4-1, визначено, що страхові виплати внутрішньо переміщеним особам здійснюються відповідно до Закону України«Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року№ 531«Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та від 05 листопада 2014 року№ 637«Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 01 жовтня 2014 року № 531 установлено, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації (далі - застраховані особи), мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування органами Пенсійного фонду України відповідно до пункту 9 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги (крім допомоги на проживання, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709) та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Пенсійного фонду України внутрішньо переміщеним особам, крім осіб, зазначених в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р.№ 269 та від 20 березня 2022 р.№ 332, (далі - внутрішньо переміщені особи) здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з зазначеним Порядком. Призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомо ? судом проц????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? ????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????? на 10 (C?? ????днів з????? имання коп??????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб`внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» також визначено, що документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до пп. 3.7 п. 3 Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 12 грудня 2018 року № 27, щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеній особі продовжуються (відновлюються) на підставі рішення Комісії з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та фінансуються впродовж тридцяти календарних днів з дати прийняття постанови про продовження раніше призначених страхових виплат.

21 березня 2024 року вказаний Порядок втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Порядком, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 26 січня 2024 року № 4-1.

Відповідно до п. 5 розд. ІІ Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 26 січня 2024 року № 4-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2024 року за № 353/41698, днем звернення за призначенням, перерахуванням, продовженням та здійсненням страхових виплат вважається день прийняття органом, що призначає страхову виплату, відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) страхової виплати), днем звернення за страховою виплатою вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо заява подається через вебпортал або засобами Порталу Дія, днем звернення вважається дата її реєстрації разом зі сканкопіями (фотокопіями) документів.

Таким чином, необхідними умовами для призначення або продовження страхових виплат таким категоріям осіб як позивач (внутрішньо переміщеним особам) є подання особою особисто або його представником до відповідного органу Пенсійного фонду України за місцем проживання або перебування, зокрема: відповідної заяви для подальшого отримання страхових виплат; документу, що підтверджує факт перебування або проживання пенсіонера на відповідній підконтрольній українській владі території - довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або паспорт з відміткою про реєстрацію місця проживання.

При цьому згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 20 вересня 2018 року у справі №243/3505/16-ц, відсутність довідки про взяття на облік позивача як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, не може бути підставою для невиплати позивачу страхових виплат.

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідача як правонаступника відповідного Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (яке зупинило виплату позивачу страхової виплати без законних підстав) є особова справа позивача як отримувача страхових виплат безстроково.

Особова справа позивача містить відповідні документи, на підставі яких позивач протягом тривалого часу отримував страхові виплати, що призначені йому безстроково. Також містить копію довідки про взяття позивача на облік в якості внутрішньо переміщеної особи.

Посилання відповідача на протилежне є неприйнятними з огляду на наступне.

Згідно з відомостями, що оприлюднені на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України, у зв`язку із приєднанням Фонду соціального страхування України до Пенсійного фонду України уповноваженим органом в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01 січня 2023 року є Пенсійний фонд України (https://www.msp.gov.ua/news/22481.html).

Відповідно до відомостей з офіційного сайту Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року саме органи Пенсійного фонду України виплачуватимуть одноразові та щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві, членам їх сімей (https://www.pfu.gov.ua/2155503-yevgenij-kapinus-z-1-sichnya-strahovi-vyplaty-zdijsnyuye-pensijnyj-fond-ukrayiny/).

Також на Урядовому порталі розміщена інформація про те, що у січні 2023 року Фонд соціального страхування України завершив передачу справ про страхові виплати потерпілих на виробництві до Пенсійного фонду (https://www.kmu.gov.ua/news/fond-sotsialnoho-strakhuvannia-ukrainy-zavershyv-peredachu-sprav-poterpilykh-do-pensiinoho-fondu).

Іншого відповідачем не доведено.

Право позивача на отримання страхових виплат безстроково відповідачем не заперечується.

З огляду на наведене на підставі заяви позивача відповідач зобов`язаний був поновити виплату позивачу щомісячних страхових виплат з місяця, в якому надійшла його заява.

Відмовляючи в поновленні страхових виплат відповідач діяв неправомірно, чим порушив соціальні права позивача.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи те, що позивачу припинено нарахування та виплату страхових виплат з 01.10.2022 року, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в поновленні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат за його заявою від 13 червня 2024 року з 01 жовтня 2022 року та відновлення порушених прав шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат за його заявою від 13 червня 2024 року з 01 жовтня 2022 року.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною 8 статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в поновленні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат за його заявою від 13 червня 2024 року з 01 жовтня 2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл.. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячних страхових виплат за його заявою від 13 червня 2024 року з 01 жовтня 2022 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл.. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/)

Суддя М.М. Крилова