Рішення

від 27.12.2024 по справі 200/8536/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року Справа№200/8536/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення

(виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідача Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у

Донецькій області

про визнання протиправними дій, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (ЄДРПОУ 38652962, юридична адреса: 85004, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Першотравнева, буд.54-А) про визнання протиправними дій щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку щомісячного грошового забезпечення, та інших додаткових виплат, стягнення недоотриманої частини грошового забезпечення в розмірі 162937,45 грн без утримання розмірів податків та зборів, стягнення правничих витрат.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, зменшуючи відсотковий розмір встановлених премій при перерахунку щомісячного грошового забезпечення, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Вважає, що зменшуючи позивачу відсотковий розмір премії при перерахунку грошового забезпечення позивача, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що премія є складовою грошового забезпечення військовослужбовців та належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. У той же час, визначення відсоткового розміру премії у певний час має тимчасовий характер та може бути розраховано лише на спеціальне коло суб`єктів.

Вказує, що таким чином, до розміру грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу ДСНС включалась надбавка за особливості проходження служби до 50% та премія не менше 10%.

Враховуючи наведене, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , з 07.11.2014 по 08.02.2023 проходила службу на посаді диспетчера чергової зміни оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України в Донецькій області.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі № 200/4963/23 визнана протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (ЄДРПОУ: 38652962), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 08.02.2023 (дату її звільнення) за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (ЄДРПОУ: 38652962) зобов`язане нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошове забезпечення, з урахуванням раніше сплачених сум, за періоди: з 29.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2022 по 31.12.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2023 по 08.02.2023 (включно) за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

20.02.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області з заявою щодо виконання рішення суду від 13.12.2023 у справі № 200/4963/23, а також надання довідки-розрахунку коштів, що належать до виплати за даним судовим рішенням.

Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області листом №5001-1667/50 14 від 06.03.2024 повідомило ОСОБА_1 , що на виконання рішення суду по справі №200/4963/23 перераховано на рахунок позивача кошти в розмірі 686 грн. 77 коп. та надано довідку-розрахунок.

Листом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 03.05.2024 року №5001-3429/5012 надані витяги з наказів про щомісячне преміювання ОСОБА_1

19.11.2024 представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області з адвокатським запитом №АЗ/11/2024-42 з вимогою повідомити причини зменшення розміру премій Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 08.02.2023 із використанням для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму станом на 01 січня календарного року із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №200/4963/23, а також надати інформацію чи замовлялись у розпорядника бюджетних коштів другого рівня кошти на проведення доплат на виконання рішення суду по справі №200/4963/23 та повідомити терміни виплати решти заборгованості.

Листом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 26.11.2024 представник ОСОБА_1 повідомлений, що Постанова №704, якою відповідач керується при визначенні розмірів відсоткових показників додаткових видів грошового забезпечення, не містить імперативної вказівки на обов`язковий відсоток виплати премії більше ніж 10% від посадового окладу. Також повідомило, що рішення суду у справі №200/4963/23 виконано у повному обсязі.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1)установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Тобто, встановлення відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення є повноваженням відповідача.

Умови оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.08.2015 №975.

Розділом VІ Умов №975 визначені окремі питання заробітної плати.

Так, керівникам установ, закладів, організацій у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, надається право: установлювати працівникам конкретні розміри посадових окладів, доплат і надбавок до них; надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, за винятком матеріальної допомоги на поховання, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік; затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах коштів на оплату праці.

Порядок і умови преміювання (категорії працівників, які підлягають преміюванню, періодичність виплати премій тощо) установлюються положенням про преміювання, затвердженим керівником за погодженням з відповідним профспілковим органом (радою представників трудового колективу).

Конкретні розміри підвищень, надбавок, доплат, установлені працівникам, оголошуються наказом керівника.

Оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу відповідно до посадового окладу з урахуванням підвищень, доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.

Оплата праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України, посади яких не передбачені цими Умовами (медичних працівників, працівників культури та інших), здійснюється відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників відповідних галузей економіки.

Преміювання керівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України, установлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюються за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

Тобто, підставою для виплати конкретних розмірів підвищень, надбавок, доплат є наказ керівника та оплата праці працівників здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу відповідно до посадового окладу з урахуванням підвищень, доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних виплат, передбачених чинним законодавством.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція №623).

Порядок та розмір преміювання врегулювано у розділі ХVІ Інструкції №623. Так, керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).

Керівник органу управління (підрозділу) має право позбавляти осіб рядового і начальницького складу премії повністю або зменшувати її розмір за грубі дисциплінарні проступки та порушення службової дисципліни, передбачені статтями 58, 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.

Особи рядового і начальницького складу позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом керівника органу управління (підрозділу) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим особам рядового і начальницького складу.

У рапортах із клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково), поданих у кінці кожного місяця, рапортах безпосередніх керівників із клопотанням про виплату премії (позбавлення повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставами для цього.

Премія особам рядового і начальницького складу виплачується з того дня, з якого вони приступили до виконання обов`язків за посадами, і до дня звільнення від виконання обов`язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних керівників органів управління (підрозділів).

Премія особам рядового і начальницького складу також виплачується за час перебування у відпустці зі збереженням грошового забезпечення, на лікуванні, у службовому відрядженні в разі збереження посад за місцем служби.

Премія в місяці звільнення зі служби не виплачується особам рядового і начальницького складу:

які звільняються зі служби за невиконання ними умов контракту та у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (з місяця, у якому надійшов витяг із наказу про звільнення);

у разі допущення в органі управління (підрозділі) подій, пов`язаних із загибеллю людей із вини осіб рядового і начальницького складу під час виконання ними службових обов`язків, чи скоєння злочинів - керівнику та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання подіям і злочинам.

Наказ про преміювання (витяг із наказу) за минулий місяць передається до фінансового підрозділу не пізніше ніж за 10 днів до встановленого строку виплати грошового забезпечення за поточний місяць.

Особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в підрозділах, що утримуються за рахунок об`єктів (за рахунок спеціального фонду), премія виплачується в межах затвердженого в кошторисі фонду грошового забезпечення з урахуванням пункту 1 цього розділу.

Виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць. Розмір премій визначається наказом керівника органу управління (підрозділу), керівникам органу управління (підрозділу) - наказами вищих керівників.

Нагородження грошовою премією осіб рядового і начальницького складу за професіоналізм та відвагу під час ліквідації надзвичайних ситуацій, за спортивні досягнення може здійснюватися понад фонд преміювання, визначений у пункті 1 цього розділу, у межах економії фонду грошового забезпечення і дозволяється за окремими рішеннями ДСНС.

Для врахування належної правової роботи складових оплати праці слід також застосовувати ст. 94 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), згідно з якою заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно абз. 3 ст. 97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Суд вважає, що оскільки спірними діями відповідача зменшений розмір вже виплаченої премії позивача у період, коли він припинив правовідносини служби у відповідача та за відсутності його попередження та погодження, воно погіршує умови оплати вже виконаної ним роботи.

Обставини зменшення розміру премії за спірний період підтверджуються довідкою-розрахунком відповідача та копіями витягів із наказів по особовому складу.

Крім того, суд вказує, що відповідач наводить в своїй же довідці-розрахунку розмір премії до перерахунку посадових окладів та після перерахунку посадових окладів, з яких вбачається, що боржником було значно зменшено розмір премії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №200/4963/23, що набрало законної сили, підтверджене порушення відповідачем права позивача у тому ж періоді на належне обчислення та розмір його грошового забезпечення під час проходження публічної служби.

За умов несення служби відповідач, як роботодавець, має обов`язок згідно ст. 103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання та виплати надбавки за особливості проходження служби саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи).

Преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях. Проте, якщо вони вчинені після припинення трудових (службових) правовідносин, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного вручання в право особи на мирне володіння своїм майном.

Встановлені обставини свідчать, що мотиви відповідача не стосуються перегляду виконаної позивачем роботи, її результатів, а виключно для штучного обчислення розміру оплати внаслідок необхідності приведення у відповідність до закону (для виконання рішення судів) розрахункової величини його посадового окладу, що, безумовно, впливає на обчислення інших, вже виплачених додаткових складових грошового забезпечення.

Законодавство України встановлює заборону приймати рішення з оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством.

Умови оплати праці (у тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні) відповідно до п.4 ч. 4 ст. 496 КЗпП України є істотними умовами трудового договору.

Тому порушенням права на оплату праці вважатиметься не сама по собі зміна відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення, а саме зменшення розміру до виплати.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, зменшуючи позивачу відсотковий розмір премії при перерахунку грошового забезпечення позивача, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання, тому вважає позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку позивачу щомісячного грошового забезпечення, та інших додаткових виплат такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо належного способу захисту прав позивача, суд враховує наступне.

Метою адміністративного судочинства у силу приписів частини 1 статті 2 КАС України є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський Суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13 Конвенції, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством. Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» у теорії права та на практиці.

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника.

Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства.

Адміністративний суд здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом, і не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, та вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 16.02.2023 у справі № 640/16326/20 зазначає, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Ухвалення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав і забезпечення їхньої примусової реалізації, не відповідає положенням Конвенції та, відповідно, завданню адміністративного судочинства.

Так, частиною 1 статті 25 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами).

Відповідно до підпункту 2 пункту 35 Порядку №845 Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Пунктом 38 Порядку №845 встановлено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Відповідно до пункту 25 Порядку №845 у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

Враховуючи приписи частини 1 статті 3 Закону № 4901-VI, суд зазначає, що списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів.

Відповідач є розпорядником бюджетних коштів третього рівня та має казначейські рахунки.

Суд вказує, що відповідачем не проведене нарахування недоотриманої частини грошового забезпечення, тому суд вважає, що належним способом захисту права особи є такий спосіб, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень та сприяє вичерпному поновленню порушеного права особи, тому у спірних правовідносинах, з урахуванням наведених вище обставин, є саме зобов`язання нарахувати та виплатити недоотриману частину грошового забезпечення без утримання розмірів податків та зборів, з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.

Щодо вимоги позивача про стягнення правничих витрат, суд вказує наступне.

Види судових витрат визначені статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 зазначеної норми до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України запроваджений принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 5 якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

Тобто, нормами Кодексу адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката, а саме, адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу, так і критерії пов`язаності цих витрат із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, статтею 30 якого визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, в якості доказів надання та оплати адвокатських послуг позивачем не надано жодного доказу понесення витрат на правову допомогу, а саме: не надані договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, тому позовні вимоги в цій частині є такими, що задовленню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку щомісячного грошового забезпечення в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку позивачу щомісячного грошового забезпечення, та інших додаткових виплат, та зобов`язання нарахувати та виплатити недоотриману частину грошового забезпечення без утримання розмірів податків та зборів, з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.

В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Кодексом законів про працю України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (ЄДРПОУ 38652962, юридична адреса: 85004, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Першотравнева, буд.54-А) про визнання протиправними дій щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку щомісячного грошового забезпечення, та інших додаткових виплат, стягнення недоотриманої частини грошового забезпечення в розмірі 162937,45 грн без утримання розмірів податків та зборів, стягнення правничих витрат задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку щомісячного грошового забезпечення, та інших додаткових виплат.

Зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої частини грошового забезпечення без утримання розмірів податків та зборів, з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.

В задоволенні іншої частини адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В. Давиденко