Рішення

від 27.12.2024 по справі 200/7441/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року Справа№200/7441/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ), в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань виплати одноразової грошової допомоги НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ), оформленого Висновком про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовців, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" члену сім`ї загиблого майстер-сержанта ОСОБА_2 від 05.03.2024 №1;

зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ) призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", як члену сім`ї загиблого майстер - сержанта ОСОБА_2 .

В обгрунтування позовних вимог Позивачем було зазначено, що вона є дружиною загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 . Чоловік позивачки, ОСОБА_2 проходив військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні в/ч НОМЕР_5 Державної прикордонної служби України та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час захисту Батьківщини, виконуючи бойові завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій. 25.11.2023 позивачка звернулась до відповідача з заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн. Відповідачем за результатом розгляду вищевказаної заяви було відмовлено позивачці у призначенні одноразової грошової допомоги, про що комісією з питань виплати одноразової грошової допомоги прийнято рішення у формі Висновку "Про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 2 постави Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" члену сім`ї загиблого майстер - сержанта ОСОБА_2 " від 25.03.2024 №1. Позивач вважає, що відповідач прийняв протиправне рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 2 постави Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав та через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закон №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі Порядок №975). Відповідно до п. 12 цього Порядку призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 2 ПКМУ №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Абзацом 6 пункту 2 ПКМУ №168 визначено, що виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Відповідно до пункту 3 розділу 12 Наказу АДПСУ №333 «Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у колишніх військовослужбовців Держприкордонслужби та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України, визначає ЦВЛК та оформлюється протоколом засідання ЦВЛК з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у колишнього військовослужбовця». Абзац 3 пункту 8 Наказу АДПСУ №333 «Постанова ЦВЛК оформляється протоколом засідання щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв.» Таким чином, встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, що призводять до смерті відноситься виключно до компетенції Центральної військово-лікарської комісії.

Так ОСОБА_1 звернулась із заявою, щодо виплати їй одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 гривень надавши вищезазначені документи, зокрема і витяг із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювання, поранень та травм «протокол №41 від 09 лютого 2024 року», відповідно до якого ЗАХВОРЮВАННЯ яке призвело до смерті ОСОБА_2 , ТАК, пов`язане із захистом батьківщини.

Та враховуючи те, що норми ПКМУ №168 не передбачають виплату одноразової грошової допомоги сім`ям осіб які загинули в наслідок захворювання отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, позивачці було запропоновано звернутись із заявою щодо отримання ОГД у відповідності до ПКМУ №975, в якому міститься норма «загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

18.11.2024 року від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому відповідач просив залучити до участі по справі в якості третьої особи на стороні відповідача Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, адреса м. Київ, вул. Володимирська, 0445276363) - Представник третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ), адреса АДРЕСА_3 ).

Ухвалою суду від 27.12.2024 року в задоволенні клопотання відповідача від 18.11.2024 року про залучення третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору було відмовлено.

Відповідно достатті 258 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_7 .

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_8 ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 про що в книзі реєстрації актів про одруження 12 серпня 2003 року було зроблено запис № 601.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 від 02 листопада 2023 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 52 роки про що 02 листопада 2023 року складено відповідний актовий запис № 2304. Місце смерті: Україна, Донецька область, Бахмутський район, смт. Курдюмівка.

25.11.2023 позивач звернулась до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у розмірі 15000 000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". До заяви було додано: документ, що свідчить про причини та обставини загибелі військовослужбовця, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; копія свідоцтва про смерть військовослужбовця; копію документів, що посвідчують особу громадянина України; копія свідоцтва про одруження; копія свідоцтва про народження сина; постанова військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті; копія свідоцтва про смерть батьків ОСОБА_2 ; довідка банківських реквізитів.

Відповідно до біографічної довідки старшого майстер - сержанта (посмертно) ОСОБА_2 ( НОМЕР_10 ) від 30.01.2024 року, ОСОБА_2 , був призваний під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 та проходив військову службу з 24.02.2022 по 26.10.2023 в НОМЕР_2 прикордонному загоні в/ч НОМЕР_5 Державної прикордонної служби України на посаді інспектора служби 2 категорії-начальника (гранатометник) третьої секції ручних протитанкових гранатометів групи гранатометів першої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування №1, НОМЕР_2 прикордонного загону в/ч НОМЕР_5 Державної прикордонної служби України та був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю з 26.10.2023 на підставі наказу №685-ос від 06.11.2023.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №373 від 30 жовтня 2023 року смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок захворювання. Хвороба, що призвела до смерті: а) Набряк легенів; б) Атеросклеротична хвороба серця.

В акті розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався близько 08 год 25 хв 25 жовтня 2023 (форма Нвс-5) № 13-2024 від 09.01.2024 встановлено: «Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних сил України від 01.11.2023 №301 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», з 01 по 31.10.2023 Торецька міська територіальна громада Бахмутського району Донецької області входила до визначених районів ведення воєнних (бойових) дій, на яких виконувались завдання з відбиття збройної агресії російської агресії проти України. На виконання бойових розпоряджень командира НОМЕР_11 окремої механізованої бригади від 18.10.2023 №8032 гриф, командира НОМЕР_12 механізованого батальйону НОМЕР_11 окремої механізованої бригади від 18.10.2023 гриф, коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_13 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 18.10.2023 №1, інспектор прикордонної служби 2 категорії-начальник (гранатометник) 3 секції ручних протитанкових гранатометів першої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_13 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України майстер сержант ОСОБА_4 , у складі групи військовослужбовців від 1 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування №1 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України виконував бойові завдання щодо поетапної заміни особового складу зведеного загону ІНФОРМАЦІЯ_6 на вогневих позиціях, «КИТ-2», «КОРШУН», « ІНФОРМАЦІЯ_7 », в межах взводного опорного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_8 » з подальшою організацією несення служби на вогневих позиціях. … близько 08 годин 25 хв 25.10.2023 під час супроводу групи військовослужбовців від вогневої позиції «ЧАЙКА» до вогневої позиції «КИТ-2» в районі північно-західної околиці населеного пункту Курдюмівка Торецької територіальної громади Бахмутського району Донецької області, противником було розпочато мінометний обстріл позицій Сил оборони України, в результаті якого майстер-сержант ОСОБА_4 втратив свідомість. Під час візуального обстеження слідів поранення не виявлено, пульс відсутній, заходи з надання першої невідкладної допомоги результатів не дали. Тіло загиблого військовослужбовця 29.10.2023 силами евакуаційної групи першої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування № 1 було переміщено до моргу населеного пункту Бересток Донецької області.

Комісія дійшла висновку:

нещасний випадок зі смертельним наслідком, що мав місце із майстер-сержантом ОСОБА_5 , вважати таким, що стався під час виконання ним обов`язків військової служби, в районі ведення воєнних (бойових) дій, будучі включеним до складу угруповань військ (сил) Збройних Сил України з відсічі збройної агресії російської федерації проти України. До нещасного випадку зі смертельним наслідком призвела військова агресія збройних сил російської федерації. Рішення комісії про складання акту форми Нвс-1.

Актом про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби від 09.01.2024 № 13/1-2024 (форма Нвс-1) було також встановлено, що нещасний випадок не є наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, вчинення ним злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства. Причиною смерті майстер-сержанта ОСОБА_2 вказано набряк легенів; атеросклеротична хвороба серця.

Відповідно до протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №41 від 09 лютого 2024 року постановлено: захворювання старшого майстер - сержанта (посмертно) ОСОБА_2 , 1971 року народження, який проходив військову службу в ДПСУ з 24.02.2022 по 26.10.2023,яке за представленими документами призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: «Набряк легенів. Атеросклеротична хвороба серця», Так, пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно витягу із протоколу №41 від 09 лютого 2024 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювання, поранень та травм, захворювання, старшого майстер - сержанта (посмертно) ОСОБА_2 , 1971 року народження, який проходив військову службу в ДПСУ з 24.02.2022 по 26.10.2023,яке за представленими документами призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: «Набряк легенів. Атеросклеротична хвороба серця». Захворювання, яке призвело до смерті, так, пов`язане із захистом Батьківщини.

За результатами розгляду вищевказаної заяви відповідач листом від 25.03.2024 №09 К-172/194 повідомив позивача про відсутність підстав для комісійного розгляду щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та запропонували звернутися з заявою на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", оскільки смерть старшого майстер-сержанта ОСОБА_2 наступила у результаті захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, і вона не пов`язана з пораненням (контузією, травмами, каліцтвом), отриманим в період дії воєнного етану під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони. Вказаний лист від 25.03.2024 №09 К-172/194 був отриманий позивачем 13.04.2024.

Комісією з питань виплати одноразової грошової допомоги, за результатом розгляду звернення Позивача було прийнято рішення та зафіксоване Висновком №1 від 05.03.2024 затвердженим начальником НОМЕР_2 прикордонного загону полковником ОСОБА_6 "Про відмову у призначені одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 2 постави Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" члену сім`ї загиблого майстер-сержанта ОСОБА_7 ".

У висновку зазначено, що "Відповідно до абзацу 6 пункту 2 постанови КМУ N 168 виплата ОГД здійснюється також сім`ям осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або в наслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. Враховуючи вищезазначене та дослідивши звернення дружини померлого (загиблого) військовослужбовця ОСОБА_2 , "Про виплату їй одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, та особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" на підставі витягу із протоколу витягу Центрально-військової лікарської комісії від 09 лютого 2024 № 41 по встановлення причинного зв`язку захворювання, поранення та травми, яким встановлено, що захворювання, що призвело до смерті майстер-сержанта ОСОБА_2 , так, пов`язана із захистом Батьківщини комісія не вбачає підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги передбаченої п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовців, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану"."

Позивач, вважає висновок рішення комісії №1 від 05.03.2024 затвердженим начальником НОМЕР_2 прикордонного загону полковником ОСОБА_6 про відмову в призначені одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Конституції України визначено, щозахист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно достатті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII(далі - Закон №2232-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановленихЗаконом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Пунктом 1 статті 3 Закону №2011-XII встановлено, що дія цього Закону поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей;

4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону №2011-XII дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Забезпечення виконання Закону №2011-XII, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (стаття 4 Закону №2011-XII).

Питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця регламентоване статтями 16-16-4 Закону №2011-XII.

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 статті 16 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Військовозобов`язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», указами Президента України (п.3 ст.16 Закону №2011-XII).

Відповідно до п. 1 ст. 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (п. 2 ст. 16-1 Закону №2011-XII).

Пунктом 1 ст. 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Відповідно до п. 1 ст. 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Згідно пунктів 2,3 статті 16-3 Закону №2011-XII у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.

Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства (п.3 ст. 16-3 Закону №2011-XII).

Пунктом 6 статті 16-3 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно пунктів 7-9 ст. 16-3 Закону №2011-XII якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права (пункт 8 статті 16-3 Закону №2011-XII).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-XII).

Статтею 16-4 Закону №2011-XII встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

На виконання вимог Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 № 975, якою затверджено відповідний Порядок (даліПорядок №975).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до приписів пункту 4-5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Аналізуючи положення статті 16, 16-2, 16-3 Закону № 2011-XII та Порядку № 975 суд дійшов висновку, що вони є аналогічними за змістом щодо підстав та розмірів виплати одноразової грошової допомоги.

З огляду на виникнення у позивачів права на отримання одноразової грошової допомоги 25.10.2023 (дата смерті згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 ), суд зазначає, що до спірних правовідносин щодо виплати такої допомоги слід застосовувати закон, чинний станом на 25.10.2023.

Поряд з цим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:

- ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;

- військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави;

- у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов`язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.

В подальшому, Указами Президента України неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану.

Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні не скасовано.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» основними функціями Державної прикордонної служби України зокрема є:

охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;

охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов`язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;

ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «Про оперативно-розшукову діяльність»;

участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України;

координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов`язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в`їзду - виїзду.

Виконання зазначених у частині першій цієї статті функцій є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України (частина друга статті 2 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України»).

Частиною першою статті 6 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 19 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.

Отже, відповідач входить до структури Державної прикордонної служби України, а тому починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року здійснює передбачені Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Частиною першою статті 12 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

Судом встановлено, що відповідно до біографічної довідки старшого майстер - сержанта (посмертно) ОСОБА_2 (2595116816) від 30.01.2024 року, ОСОБА_2 , був призваний під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 та проходив військову службу з 24.02.2022 по 26.10.2023 в НОМЕР_2 прикордонному загоні в/ч НОМЕР_5 Державної прикордонної служби України на посаді інспектора служби 2 категорії-начальника (гранатометник) третьої секції ручних протитанкових гранатометів групи гранатометів першої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування №1, НОМЕР_2 прикордонного загону в/ч НОМЕР_5 Державної прикордонної служби України та був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю з 26.10.2023 на підставі наказу №685-ос від 06.11.2023.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №373 від 30 жовтня 2023 року смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок захворювання. Хвороба, що призвела до смерті: а) Набряк легенів; б) Атеросклеротична хвороба серця.

В акті розслідування нещасного випадку (випадку смерті) (форма Нвс-5) № 13-2024 від 09.01.2024 було встановлено наступні обставини: Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних сил України від 01.11.2023 №301 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», з 01 по 31.10.2023 Торецька міська територіальна громада Бахмутського району Донецької області входила до визначених районів ведення воєнних (бойових) дій, на яких виконувались завдання з відбиття збройної агресії російської агресії проти України. На виконання бойових розпоряджень командира НОМЕР_11 окремої механізованої бригади від 18.10.2023 №8032 гриф, командира НОМЕР_12 механізованого батальйону НОМЕР_11 окремої механізованої бригади від 18.10.2023 гриф, коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_13 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 18.10.2023 №1, інспектор прикордонної служби 2 категорії-начальник (гранатометник) 3 секції ручних протитанкових гранатометів першої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування № НОМЕР_13 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України майстер сержант ОСОБА_4 , у складі групи військовослужбовців від 1 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування №1 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України виконував бойові завдання щодо поетапної заміни особового складу зведеного загону ІНФОРМАЦІЯ_6 на вогневих позиціях, «КИТ-2», «КОРШУН», « ІНФОРМАЦІЯ_7 », в межах взводного опорного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_8 » з подальшою організацією несення служби на вогневих позиціях. …близько 08 годин 25 хв 25.10.2023 під час супроводу групи військовослужбовців від вогневої позиції «ЧАЙКА» до вогневої позиції «КИТ-2» в районі північно-західної околиці населеного пункту Курдюмівка Торецької територіальної громади Бахмутського району Донецької області, противником було розпочато мінометний обстріл позицій Сил оборони України, в результаті якого майстер-сержант ОСОБА_4 втратив свідомість. Під час візуального обстеження слідів поранення не виявлено, пульс відсутній, заходи з надання першої невідкладної допомоги результатів не дали.

Комісія дійшла висновку:

нещасний випадок зі смертельним наслідком, що мав місце із майстер-сержантом ОСОБА_5 , вважати таким, що стався під час виконання ним обов`язків військової служби, в районі ведення воєнних (бойових) дій, будучі включеним до складу угруповань військ (сил) Збройних Сил України з відсічі збройної агресії російської федерації проти України. До нещасного випадку зі смертельним наслідком призвела військова агресія збройних сил російської федерації.

Також, актом про нещасний випадок (випадок смерті) від 09.01.2024 № 13/1-2024 (форма Нвс-1) було встановлено, що нещасний випадок не є наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, вчинення ним злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства. Причиною смерті майстер-сержанта ОСОБА_2 вказано набряк легенів; атеросклеротична хвороба серця.

Відповідно до протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №41 від 09 лютого 2024 року постановлено: захворювання старшого майстер - сержанта (посмертно) ОСОБА_2 , 1971 року народження, який проходив військову службу в ДПСУ з 24.02.2022 по 26.10.2023,яке за представленими документами призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: «Набряк легенів. Атеросклеротична хвороба серця», Так, пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно витягу із протоколу №41 від 09 лютого 2024 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювання, поранень та травм, захворювання, старшого майстер - сержанта (посмертно) ОСОБА_2 , 1971 року народження, який проходив військову службу в ДПСУ з 24.02.2022 по 26.10.2023,яке за представленими документами призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: «Набряк легенів. Атеросклеротична хвороба серця». Захворювання, яке призвело до смерті, так, пов`язане із захистом Батьківщини.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 помер під час виконання заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Курдюмівка Торецької територіальної громади Бахмутського району Донецької області під час дії воєнного стану, а його захворювання і причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини.

При цьому суднаголошує, що 28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України прийняв постанову Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану №168 (далі - Постанова №168).

Абзацом першим п.2 Постанови №168 встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 вказаної постанови (зокрема військовослужбовців Збройних Сил), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, після прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 168 положення п.2 цієї Постанови щодо визначення розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується сім`ям загиблих військовослужбовців Збройних Сил вступали у правову колізію з положенням абзацу першого підпункту "а" п. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII, а відтак і п.5 Постанови № 975, які визначають значно менший розмір такої одноразової грошової допомоги, а саме розмір 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, що у 2023 році становило 2013 000,00 гривень.

У зв`язку з цим, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 29.07.2022 № 2489-IX (далі - Закон № 2489-IX) ст. 16-2 Закону №2011-XII доповнено ч. 3 такого змісту: "Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України".

У п.1 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №2489-IX зазначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім п. 3 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується з 24.02.2022.

Тобто положення ч. 3 ст. 16-2 Закону №2011-XII, яке передбачає, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України, підлягає застосуванню з 24.02.2022.

Суд зазначає, що зворотнадія в часі цієї норми права фактично розширює право особи, адже її застосування призведе до отримання сім`ями загиблих військовослужбовців більшого розміру одноразової грошової допомоги, що відповідає вимогам частини першої ст. 58 Конституції України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що починаючи з 24.02.2022 особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця виплачується така допомога у розмірі, визначеному п. 2 Постанови №168, а не у розмірах, визначених підпунктом «а» п.1 ст. 16-2 Закону №2011-XII та п.5 Постанови №975.

Отже, до 23.02.2022 включно діяли положення, які диференціювали розмір одноразової грошової допомоги в залежності від випадку смерті (загибелі) військовослужбовця:

- у випадках, передбачених підпунктом 1 п.2 ст.16 Закону №2011-XII у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму;

- у випадках, передбачених підпунктом 2 п.2 ст.16 Закону №2011-XII у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму.

Проте, після введення правового режиму воєнного стану законодавець визначив єдиний розмір одноразової грошової допомоги, яка вплачується членам сім`ї у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час дії воєнного стану 15000 000,00 гривень.

За таких обставин, станом на час виникнення спірних правовідносин позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця солдата ОСОБА_2 під час дії воєнного стану відповідно до п.2 Постанови №168, тобто у розмірі 15000 000,00 гривень.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду від 17.07.2024 у справі №600/548/23-а.

Щодо тверджень Відповідача викладених у спірному Висновку від 05.03.2024 №1, про те, що Позивачка, чоловік якої загинув внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, не має права на одноразову грошову допомогу як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, оскільки він не є загиблим або померлим, внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини передбачених, які визначені абзацом 6 пунктом 2 Постанови №168, суд зазначає наступне.

За абз. 1 п. 2 Постанови № 168 в редакції, чинній станом на 25.10.2023 року (дата смерті ОСОБА_2 ), установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених упунктах 1-1-2цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених устатті 16-1Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Згідно абз. 6 п. 2 Постанови № 168 виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених упунктах 1-1-2цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Зміст абзацу 6 пункту 2 Постанови №168 кореспондується з вищенаведеними положеннямистатті 16 Закону № 2011-XIIв частині права на одноразову грошову допомогу у разі смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

З аналізу абзацу 6 пункту 2 Постанови № 168 вбачається, що цією нормою конкретизується (на що вказує сполучник «також») категорія осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги: сім`ям осіб, зазначених упунктах 1-1-2цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Отже, абзац 6 пункту 2 Постанови № 168 регламентує виключно випадок, який стосується виплати одноразової грошової допомоги сім`ям осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), тому суд не погоджується з доводами відповідача, що дія абзацу 6 пункту 2 Постанови №168 поширюється і на випадок смерті військовослужбовця внаслідок захворювання, яке призвело до смерті, що пов`язане із захистом Батьківщини, під час виконання заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, під час дії воєнного стану.

Також,Законом № 2011-XIIпередбачено право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі, зокрема загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

В спірному висновку відповідачем правова оцінка з урахуванням нормЗакону №2011-XII, який має вищу юридичну силу, в контексті права позивачів на призначення одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї у разі загибелі (смерті) військовослужбовця внаслідок захворювання, не надана.

Згідно ч. 5ст. 242 КАС Україниапеляційним судом враховано правову позицію Верховного суду в постанові від 07.12.2021 року у справі № 465/1980/18.

На підставі викладеного,суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення оформлене висновком від 05.03.2024 №1 не відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги Позивача про зобов`язання Відповідача призначити та виплатити їй одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", як члену сім`ї загиблого, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Суд не наділений відповідними повноваженнями щодо зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця.

Тому, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

В той же час обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушених прав, із врахуванням вищевикладеного та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, шляхом: визнання протиправним та скасування рішення Відповідача, оформленого Висновком про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовців, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" члену сім`ї загиблого майстер-сержанта ОСОБА_7 від 05.03.2024 №1 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.11.2023 року із документами про призначення одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого майстер - сержанта ОСОБА_2 , та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.

Відповідно до частин 1, 2статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно достатті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції № 1491-6847-5279-5786 від 23.10.2024 року Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за подачу позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.2,77,78,94,139,241-246,257-258,262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань виплати одноразової грошової допомоги НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ), оформлене Висновком про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовців, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" члену сім`ї загиблого майстер-сержанта ОСОБА_2 від 05.03.2024 №1.

Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 25.11.2023 року із документами про призначення одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого майстер - сержанта ОСОБА_2 , та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Є.В. Череповський