Рішення

від 27.12.2024 по справі 320/41865/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року м. Київ №320/41865/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНТА-Р» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНТА-Р» (далі позивач, ТОВ «ЛАНТА-Р») через свого представника - адвоката Фурлета В.П. звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, контролюючий орган), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача: №00508290701 від 07.06.2024; №05049424025 від 07.06.2024; №05047524025 від 07.06.2024; №05052024025 від 07.06.2024; №05050924025 від 07.06.2024 (далі - спірні рішення).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність та необґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки надані відповідачу документи підтверджуються правильність відображення у бухгалтерському обліку податку на додану вартість та податкового кредиту. Наголошує, що під час проведення перевірки перевіряючими не було взято до уваги уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість та податкового кредиту. Також, зазначає про невідповідність сум розрахунку зобов`язань, оскільки суми в акті перевірки не відповідають даним бухгалтерського обліку позивача. Крім того, наголошує що застосування штрафної санкції у розмірі 25% можливе лише за наявності умислу у діяннях позивача, якого у нього не було.

Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 26.11.2024 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою суду від 19.12.2024 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях..

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у відповідному акті перевірки та наданому суду відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі статтей 20, 77, 82 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі - ПК України, Кодекс), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 р., на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 29.03.2024 №2026-П, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНТА-Р» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2023, валютного законодавства - за період з 01.01.2017 по 31.12.2023, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 27.05.2015 по 31.12.2023 та іншого законодавств і за відповідний період, за результатами якої складено акт перевірки від 14.05.2024 №45736/ К5/26-15-07-01-05-20/39804274 (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акта перевірки, ТОВ «ЛАНТА-Р» контролюючим органом було встановлено порушення норм чинного податкового законодавства України, а саме:

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11 362 799 грн., у тому числі за. липень 2017 року в сумі 72 879 грн., серпень 2017 року в сумі 100 349 грн., січень 2021 року в сумі 705 346 грн., лютий 2021 року в сумі 1 521 815 грн., березень 2021 року в сумі 2 139 345 грн., квітень 2021 року в сумі 1 662 650 грн., травень 2021 року в сумі 156 415 грн., червень 2021 року в сумі 3 922 712 грн., червень 2022 року в сумі 720 104 грн., жовтень 2023 року в сумі 361 184 грн. та занижено від`ємне значення податку на додану вартість (рядок 21) всього у сумі 361 184 грн., у тому числі за грудень 2023 року в сумі 361 184 гривень;

- пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповнення їй, порушення термінів сплати визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток;

- пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за серпень 2021 року, грудень 2021 року, лютий 2022 року, червень 2022 року, серпень 2023 року, листопад 2023 року та нереєстрацію податкових накладних за квітень 2022 року;

- пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, пункту 8.1, пункту 8.4, пункту 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, несвоєчасно подано по 4 об`єктах повідомлення за формою № 20-ОПП, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність;

- підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 та підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, щодо несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб за грудень 2018 року - жовтень 2023 року у сумі 1042648,61 грн., в т. ч.: за 2018 рік - 12780,9 грн., за 2022 рік - 524269,93 грн., за 2023 рік - 518378,68 грн., та не сплати податку до бюджету за жовтень- листопад 2023 року у сумі 39185,29 гривень;

- підпункту 168.1 1, підпункту 168.1.2, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, підпункту 1.6. пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, щодо несвоєчасної сплати військового збору до бюджету, за грудень 2018 року - жовтень 2023 року у сумі 109793,17 грн. в т.ч.: за 2018 рік - 779,45 грн., за 2022 рік - 59691,92 грн., за 2023 рік - 50101,25 грн., та не сплати до бюджету військового збору за жовтень-листопад 2023 року у сумі 2978,91 грн.;

- пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 із змінами і доповненнями, щодо несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску за звітні періоди вересень та листопад 2016 року, жовтень 2017 року, жовтень 2018 року.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення №00508290701 від 07.06.2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) всього з розмірі 14 203 499,00 грн., у т.ч. за основним платежем 11 362 799,00 грн. та штрафних санкцій 2 840 700,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 05049424025 від 07.06.2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 221 443,81 грі., а саме штрафні санкції в розмірі 25% за не своєчасну сплату в сумі 1055429,51 грн. за грудень 2018 - жовтень 2023 рр.;

- податкове повідомлення-рішення № 05047524025 від 07.06.2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб всього в розмірі 48 911,62 грн., у т.ч. за основним платежем 39 185,29 грн. та штрафних санкцій 9 796,33 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 05052024025 від 07.06.2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору в розмірі 20 108,02 грн., а саме штрафні санкції в розмірі 25% за не своєчасну сплату в сумі 110572,62 грн. за грудень 2018 - жовтень 2023 рр.;

- податкове повідомлення-рішення № 05050924025 від 07.06.2024 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору всього в розмірі 3 723,64 грн., у т.ч. за основним платежем 2 978,91 грн. та штрафних санкцій 744,73 грн..

Не погоджуючись із прийнятими ГУ ДПС у м. Києві податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «ЛАНТА-Р» було подано до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 07.06.2024 №00508290701, №05049424025, №05047524025.

Рішенням Державної податкової служби України від 21.06.2024 №18 820/6/99-00-06-01-01-06 строк розгляду скарги продовжено до 11.08.2024 (включно).

Рішенням від 01.08.2024 р. №23400/6/99-00-06-01-01-06 ДПС України було залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 07.06.2024 №00508290701, №05049424025, №05047524025 а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним та такими, що порушують законні права та інтереси, позивачка звернулась з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПКУ), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, пунктом 44.3 статті 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 ПКУ, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертні їм ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання податкової звіти ості, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Передбачені пунктом 44.3 статті 44 ПКУ терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 ПКУ.

Згідно з абзацом першим пункту 102.1 статті 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначати суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня 2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39. прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Пунктом 4 розділу І Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.21 15 № 524 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.09.2020 № 548) зі змінами та доповненнями, передбачено, що при відборі платника податків до плану-графіка відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ ПКУ необхідним є врахування також вимог пункту 102.1 статті 102 розділу ІІ ПКУ в частині граничних термінів проведення перевірки та визначення податкового зобов`язання платника податків, вимог пункту 77.3 статті 77 розділу ІІ ПКУ в частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку на доходи фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Слід зауважити, що пункт 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ.

При цьому дію пункту 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Водночас, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачень підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ЛАНТА-Р» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2023.

У ході перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства по податку на додану вартість, що включені до донарахувань в податкові повідомлення рішення в періоди, які перевищують 1095 днів. Так, по періоду за липень 2017 року, граничним строком сплати податкових зобов`язань є 30.08.2017 року, із врахуванням строків зупинення позовної давності відповідно до статті 102 ПКУ термін в 1095 днів сплинув 11.01.2024, а відповідно термін по періоду за серпень 2017 року сплинув 11.02.2024. З урахуванням цього, терміни визначення платнику податків податкових зобов`язань за липень і серпень 2017 закінчились відповідно 11.01.2024 та 11.02.2024.

Тобто, контролюючий орган під час перевірки, з порушенням строків, передбачених статтею 102 ПКУ протиправно донарахував Товариству грошові зобов`язання з податку на додану вартість за липень та серпень 2017 року.

Враховуючи викладене вище, суд погоджується із доводами позивача, що контролюючим органом незаконно застосовано суму грошового зобов`язання по ПДВ за липень 2017 року в сумі 72879 грн. та застосованої до неї штрафної санкції в розмірі 18220 грн., та серпень 2017 року в сумі 100349 грн. та застосованої до неї штрафної санкції в розмірі 25087 грн.

Так, в акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем подано уточнюючі розрахунки з ПДВ, в яких зменшено задекларовані показники податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 11 001 615 грн., що на думку відповідача є протиправним.

Зокрема, в акті перевірки зазначено наступне: «...Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2017 по 31.12.2023 на підставі таких документів: виданих податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, договорів та додатків до них, банківських виписок, декларацій з податку на додану вартість, оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерському рахунку 64 «Розрахунки по податкам і платежем », 301, 331, 311 «Рахунки в банках в національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Дохід від реалізації» встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 01.1 колонка Б Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України: операції, що оподатковуються за основною ставкою» на загальну суму 11 726 392 грн., у тому числі за липень 2017 на суму 123067 грн., серпень 2017 на суму 240 526 грн., січень 2021 на суму 3 508 052 грн., лютий 2021 на суму 814 265 грн., березень 2021 на суму 11363 227 грн., квітень 2021 на суму 1 416 218 грн., травень 2021 на суму 63 265 грн., червень 2021 на суму 3 116 484 грн., липень 2021 на суму 117 409 грн., серпень 2021 на суму 153 195 грн., листопад 2021 на суму 449 500 грн., грудень 2023 року на суму 361 184 грн. та завищення на загальну суму 724777 грн. у тому числі за вересень 2017 року на суму 123 067 грн., жовтень 2017 року на суму 193 325 грн., листопад 2017 року на суму 298 грн., грудень 2017 року на суму 46 903 грн., листопад 2023 року на суму 361 184 грн...

В ході проведення перевірки встановлено невідповідність сум ПДВ згідно виписаних та зареєстрованих в ЄРПН ТОВ «ЛАНТА-Р» податкових накладних та задекларованих податкових зобов`язань в деклараціях з ПДВ на загальну суму 11 001 615 грн., у тому числі за січень 2021 на суму 3 508 052 грн., лютий 2021 на суму 814 265 грн., березень 2021 на суму 1 363 227 грн., квітень 2021 на суму 1 416 218 грн., травень 2021 на суму 63 265 грн., червень 2021 на суму 3 116 484 грн., липень 2021 на суму 117 409 грн., серпень 2021 на суму 153 195 грн., листопад 2021 на уму 449 500 гривень...»

Суд не погоджується із вказаними твердженнями контролюючого органу, з огляду на наступне.

Так, перевіряючими встановлено, що ТОВ «ЛАНТА-Р» подано уточнюючі розрахунки з ПДВ, в яких зменшено задекларовані показники податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а саме: за січень 2021 було зменшено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 3508052 грн., за лютий 2021 було зменшено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 814265 грн., за березень 2021 зменшено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 1363227 грн., квітень 2021 зменшено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 1416218 грн., травень 2021 зменшено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 63265 грн., червень 2021 зменшено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 3116484 грн., липень 2021 зменшено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 117409 грн., серпень 2021 зменшено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 153195 грн., листопад 2021 зменшено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 449500. Так, позивачем на підставі уточнюючих розрахунків було самостійно зменшено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 11 001 615 грн. Усі вказані коригування були проведені по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «СКИДКА-10», код ЄДРПОУ 40074979.

При цьому, ТОВ «ЛАНТА-Р» у поданих уточнюючих розрахунках з ПДВ також було зменшено задекларовані показники з податкового кредиту з податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «СКИДКА-10», а саме: за січень 2021 зменшено податковий кредит на 2380841 грн., за лютий 2021 зменшено податковий кредит на 2802338 грн., за березень 2021 зменшено податковий кредит на 2430660, за квітень 2021 зменшено податковий кредит на 1614458 грн., за травень 2021 зменшено податковий кредит на 1802141 грн., за жовтень 2021 зменшено податковий кредит на 10486 грн., за листопад 2021 зменшено податковий кредит на 104667 грн. Так, позивачем на підставі уточнюючих розрахунків було самостійно зменшено податковий кредит на загальну суму 12 963 084 грн.

Зведені дані щодо задекларованих платником податків ТОВ «ЛАНТА-Р» за період з 01.01.2017 по 31.12.2023 та встановлених у процесі проведення перевірки сум податкових зобов`язань, податкового кредиту, податку на додану вартість наведено в Додатку 10 до акта перевірки. Згідно даних цього додатку, який складено перевіряючими на підставі поданої позивачем звітності з ПДВ, підтверджується як зменшення податкових зобов`язань так і зменшення податкового кредиту по податкових накладних, наданих/отриманих по господарських операціях з контрагентом ТОВ «СКИДКА-10». Однак, зазначені обставини не були враховані контролюючим органом при формуванні висновків перевірки.

Згідно пункту 86.10 статті 86 ПКУ, в акті перевірки зазначаються, як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Суд також враховує, що податковий кредит сформований за період 2021 року по контрагенту позивача ТОВ «СКИДКА-10», код 40074979 в сумі 12 963 084 грн., підтверджується зареєстрованими у ЄРПН податковими накладними, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Крім того, суд бере до уваги, що вказані коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту були зумовлені тим, що позивачем було отримано від ГУ ДПС у м. Києві рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 10415 від 27.01.2022, в якому підставою зазначено пункт 8 «Критеріїв ризиковості платника податку», а саме:

«Використовуючи бази даних ДПС України, отримано податкову інформацію: підприємство формує ПК від суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «СКИДКА-10», код 40074979, ТОВ «ДЖЕЙЕФ», код 42746459».

Крім того, контролюючим органом також було прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 25.07.2022 № 162085 та було доповнено інформацію щодо пункту 8 Критеріїв ризиковості наступним: «...Використовуючи бази даних ДПС України, проведено аналіз діяльності ТОВ «ЛАНТА-Р» (код ЄДРПОУ 39804274), в процесі якого встановлено, що підприємство формує ПК від ризикових контрагентів постачальників, а саме: ТОВ «СКИДКА-10» (код ЄДРПОУ 40074979), ТОВ «ЛІШ» (код ЄДРПОУ 41480870), ТОВ «ЕЛЬ-CICTEM» (код ЄДРПОУ 39127168), ПП «МАРКЕТГІД-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36867310), ТОВ «СМАРТ СТОК» (код ЄДРПОУ 43911106). Крім того, підприємство здійснює реалізацію товарів на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «СКИДКА-10» (код ЄДРПОУ 40074979), ТОВ «АЛЬТАІР ІК» (код ЄДРПОУ 37658125), ТОВ «САНІСАВ» (код ЄДРПОУ 43957355), ТОВ «ОПТОВА КОМПАНІЯ МАГНІТ» (код ЄДРП9У 38919983), ТОВ «АКСІКОР» (код ЄДРПОУ 38701820), ТОВ «СМАРТ СТОК» (код ЄДРПОУ 43911106), ТОВ «БІЗНЕС ІНТЕР ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 42680257), ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЗОЛОТЕ РУНО, УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 39018350), ТОВ «АРТСТАЙЛ» (код ЄДРПОУ 32245643), ТОВ «ЕКО АГАТ» (код ЄДРПОУ 41854209). Підприємством не надано копії документів по вищевказаним контрагентам - покупцям, що характеризують діяльність підприємства (техпаспорта на транспортні засоби) та спростовують ризик...». Тобто, контролюючим органом до попередніх рішень було додано інформацію, що ТОВ «ЛАНТА-Р» не тільки формує податковий кредит від «ризикового» контрагента ТОВ «СКИДКА-10», а й здійснює реалізацію/продаж товарів, тобто формує податкові зобов`язання на цього ж «ризикового» контрагента ТОВ «СКИДКА- 10».

Суд враховує доводи позивача про те, що наявність вищевказаних рішень, блокування накладних та фактичне зупинення діяльності підприємства призвело до того, що товариство вимушено було провести відповідні коригування податкового кредиту і податкових зобов`язань, сформованих по операціях з «ризиковими» суб`єктами господарювання, серед яких було і ТОВ «СКИДКА-10», код 40074979, як постачальник так і покупець. В результаті поданих уточнюючих розрахунків до декларації по ПДВ та зареєстрованих податкових накладних за операціями продажу, відбулося збільшення податкових зобов`язань з ПДВ по ТОВ «ЛАНТА-Р» . За відповідні періоди була проведена доплата податку на додану вартість до бюджету у сумі 1 107 273 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4043 від 13.07.2022р. на суму 837 505,00 грн; №4049 від 25.07.2022р. на суму 117 252,00 грн; №4078 від 11,08.2022р. на суму 46 986,00 грн; №4094 від 25.08.2022р. на суму 40 820,00 грн; №4128 від 21,09.2022р. на суму 63 997,00 грн; №4129 від 21.09.2022р. на суму 713,00 грн.

Після сплати вказаних сум контролюючим органом було винесено рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.09.2022 №178273, тобто про виключення з переліку ризикових платників, що дало змогу продовжувати здійснювати господарську діяльність.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 року № 727, зареєстрованого Міністерство юстиції України 26.10.2015 року за № 1300/27745, встановлено, що факти виявлених порушень податкового законодавства повинні викладатись в акті перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, під час проведення документальних перевірок, згідно з підпунктом 11 пункту 3 розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (далі - Порядок №727), передбачено, що Акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкове, валютне та інше законодавство, контролі за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово- господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повного мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

У відповідності до розділу 5 Порядку №727 під час опису виявлених порушень та їх документування в актах (довідках) перевірок слід дотримуватись таких рекомендацій.

Будь-який висновок акта (довідки) перевірки щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобов`язань перед бюджетом, дотримання вимог іншого законодавства має ґрунтуватись на визначених статтею 83 ПКУ належних та допустимих доказах, отриманих безпосередньо від платника податків, а також з інших джерел у встановленому законом порядку. Доведення правомірності висновків перевірки повинно бути переконливим, логічним, аргументованим.

Відображення в акті (довідці) перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджуючих доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб платника податків (наприклад, «приховування об`єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка» тощо) при оформленні встановлених порушень не допускається.

У разі якщо перевірка свідчить про неправильне визначення платником податків об`єктів оподаткування, але неможливо встановити конкретні причини відхилення та визначити конкретні документи, що необґрунтовано вплинули (не вплинули) на розмір відповідних задекларованих показників, в акті (довідці) перевірки робиться про це запис та здійснюється посилання на норми законодавства, які регулюють загальний порядок обчислення конкретного податку.

При цьому у матеріалах перевірки рекомендовано детально викласти розрахунки та матеріали, на підставі яких визначено об`єкти оподаткування, та відхилення обчислених таким чином об`єктів від задекларованих платником податків. Такі розрахунки мають бути законодавчо обґрунтованими.

Так, судом встановлено, що в акті перевірки щодо задекларованих показників доходу від будь якої діяльності, наведеного на стор.4-5 акта перевірки, його заниження не встановлено. Також, відповідних занижень чи завищень показника рядка 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності», який формується на підставі бухгалтерського обліку, у т.ч. включає витрати від фінансово - господарської діяльності, теж не встановлено.

Крім того, суд звертає увагу, що питання фактичного руху та їх документального підтвердження реалізованих та придбаних ТОВ «СКИДКА-10» товарів перевіряючими взагалі не досліджувалось, а взято лише дані Єдиного реєстру податкових накладних. На підтвердження використання у своїй господарській діяльності ТМЦ, придбаних та в подальшому реалізованих своїм покупцям, позивачем надано відомості руху товарів по рах.281 по контрагенту (постачальнику) ТОВ «СКИДКА-10», код 40074979 за 2021 рік помісячно.

Тобто, дані різних розділів акту перевірки протирічать один одному, адже, якщо перевіряючими встановлено не відображення в податкових зобов`язаннях сум ПДВ по складених на ТОВ «СКИДКА-10» податкових накладних, повинно мати вплив на показники з податку на прибуток. Однак, ні в розділі «Доходи», ні в розділі «Витрати» товариства по даному питанню порушень не встановлено.

Згідно з підпункту 134.1.1 ПКУ об`єктом оподаткування є прибуток із джерело: походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО або ПБО) або Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ), на різниці, які виникають згідно з положеннями розділу III «Податок на прибуток підприємств» цього Кодексу.

Відповідно до принципу нарахування та відповідності доходів і витрат для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Операція з продажу готової продукції впливає на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних ПБО або МСФЗ, у тому звітному періоді, у якому відображаються доходи від реалізації цієї продукції та витрати, здійснені для отримання цих доходів. При цьому нараховані від продажу готової продукції доходи збільшують фінансовий результат до оподаткування, а витрати у сумі собівартості реалізованої продукції зменшують цей показник. Також суд враховує, що як собівартість реалізованої продукції так і виробнича собівартість продукції визначаються згідно з нормами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі - П(С)БО 16).

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що операції з придбання у ТОВ «СКИДКА-10» ТМЦ, по яких відображено податковий кредит із ПДВ, були відображені у витратах операційної діяльності позивача по бухгалтерському рахунку 902 так як пов`язані напряму із отриманням доходу від подальшої реалізації даних ТМЦ, що, як уже зазначалось, підтверджується даними бухгалтерського обліку Звіт руху товарів по клієнту» та первинними документами.

Особливості вимог для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачено у статті 44 ПКУ. Так, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених зазначеними документами.

Відповідно до пункту 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Водночас нестачі й втрати від псування цінностей включаються до інших операційних витрат (пункт 20 П(С)БО 16).

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання послуг (робіт) від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Тобто, дані звітності формуються на підставі наявних первинних документів. Саме первинні документи є основою ведення регістрів бухгалтерського обліку, а не навпаки.

Відповідачем не заперечується той факт, що всі первинні документи, які стосуються предмету та мети перевірки, були надані позивачем перевіряючим у повному обсязі.

В акті перевірки не заперечується наявність у ТОВ «ЛАНТА-Р» первинних документів: податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та включені до складу сум податкових зобов`язань відповідного звітного періоду; видаткових накладних; актів виконаних/на даних робіт, послуг; списання та надходження грошових коштів по рахункам ТОВ «ЛАНТА-Р» та відображення відповідних операцій в обліку підприємства.

Реальне здійснення господарських операції підтверджується наявними первинними документами.

Сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій і не дає підстав для сумніву у їх реальності. Характер проведених операцій відповідає звичайній господарській діяльності ТОВ «ЛАНТА-Р» та її основним видам.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПКУ, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПКУ встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПКУ, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 93 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому суд зауважує, що реєстрація податкових накладних здійснюється контролюючими органами відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до положень пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис»; «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами таких перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Так, всі податкові накладні, виписані/складені постачальником ТОВ «СКИДКА-10» (код 40074979) зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи викладене. вказані факти дають достатні підстави стверджувати, що при реєстрації зазначених додаткових накладних контролюючим органом було перевірено та підтверджено правомірність формування податкових зобов`язань продавцями та, відповідно законність формування податкового кредиту покупцем - ТОВ «ЛАНТА-Р».

А отже, під час перевірки розділу 3.1.2 «Податок на додану вартість» акту перевірки відповідачем не були досліджені та враховані факти формування податкового кредиту, у т.ч. від постачальника ТОВ «СКИДКА-10» в сумі 12 963 084 грн., що призвело до необґрунтованих висновків за результатами перевірки.

Як зазначалося вище, згідно пунктом 86.10 статті 86 ПКУ, в акті перевірки зазначаються, як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Відповідно до вимог пункту 200.1 статті 200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За пунктом 200.2 статті ПКУ, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Таким чином подання товариством уточнюючих розрахунків з ПДВ, в яких зменшено задекларовані показники податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 11 001 615 грн. та одночасно зменшено показники податкового кредиту в сумі 12 963 084 грн. в одному звітному періоді - 2021 рік по контрагенту ТОВ «СКИДКА- 10», код 40074979, не призвели до виникнення позитивного значення (різниці) суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 07.06.2024 № 00508290701 є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Щодо несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 1055429,51 грн. за грудень 2018 - жовтень 2023, що визначено податковим повідомленням-рішенням № 05049424025 від 07.06.2024, суд виходить з наступного.

Так, в акті перевірки на стор.19 - 20 перевіряючими зазначено наступне: «...Перевіркою ТОВ «ЛАНТА-Р» своєчасності та повноти перерахування до бюджету утриманих сум податку, на доходи фізичних осіб, за період з 01.01.2017 по 31.12.2023, встановлено несвоєчасну сплату податку у сумі 1 055 429,51 грн., а саме: за грудень 2018 року - 12780,9 грн.; за лютий 2022 року -1062,74 грн.; за березень 2022 року - 61433,5 грн.; за квітень 2022 року - 91961,48 грн.; за травень 2022 року -15196,61 грн.; за червень 2022 року - 76440,57 грн.; за липень 2022 року - 19206,67 грн.; за серпень 2022 року - 19631,44 грн.; за вересень 2022 року - 79237,93 грн.; за жовтень 2022 року - 24665,43 грн.; за листопад 2022 року - 35034,56 грн.; за грудень 2022 року -100399 грн. ; за січень 2023 року - 34278,27 грн.; за лютий 2023 року - 34278,27 грн.; за березень 2023 року - 99924,92 грн.; за квітень 2023 року - 34278,27 грн.; за травень 2023 року - 34278,27 грн.; за червень 2023 року -126580,05 грн.; за липень 2023року - 34333,89 грн.; за серпень 2023 рогу -34278,27 грн.; за вересень 2023 ре ку - 56418,27 грн.; за жовтень 2023 року - 29730,2 грн.»

Податок на доходи фізичних осіб сплачується податковими агентами під час виплати оподатковуваного доход/платнику податку або у разі виплати доходу готівкою з каси чи у негрошовій формі, протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховано, але не виплачено, податок на доходи фізичних осіб підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Так, Відповідачем складено Додаток №13 до акта перевірки «Розрахунок повноти та своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб ТОВ «ЛАНТА-Р» за період січень 2017 року - грудень 2023 року».

Суд вважає помилковими вказані розрахунки контролюючого органу, з огляду на наступне.

ТОВ «ЛАНТА-Р» за період січень 2017 року - грудень 2023 року виступало податковим агентом з доходів нарахованих/виплачених фізичним особам згідно укладених договорів про надання послуг.

Так, судом досліджено дані бухгалтерського обліку позивача, та встановлено, що відповідно до даних щодо перерахування ПДФО згідно бухгалтерського обліку позивача, як податкового агента, який нарахував/утримав ПДФО, але сплатив податки до бюджету пізніше встановленого строку, сума несвоєчасно сплаченого податку на доходи фізичних осіб складає 663120,00 грн., а отже розрахунки контролюючого органу щодо суми у розмірі 1055429,51 грн. є помилковими.

Як зазначалося вище, Порядком №727, встановлено, що факти виявлених порушень податкового законодавства повинні викладатись в акті перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до норм підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статті 18 та розділу IV ПКУ.

Позивач є податковим агентом, зокрема, відносно фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_3 .

Так, дослідивши акт перевірки, судом встановлено, що відповідачем під час проведення перевірки та в акті не досліджено питання строків несвоєчасної сплати ПДФО - кількість днів затримки та граничні строки його сплати, а також перелік фізичних осіб, по яких встановлено несвоєчасне перерахування ПДФО, та правильність нарахування та перерахування податку і заробітної плати працівників позивача.

Крім іншого, суд погоджується із твердженнями позивача про те, що в розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення №05049424025 від 07.06.2024 року загальна сума несвоєчасно сплаченого ПДФО складає 1055429,51 грн., у той час, як у висновку акта перевірки на стор.32 зазначена сума 1042648,61 грн., проте разом з цим, за даними бухгалтерського обліку ця сума складає 663120,00 грн.

Таким чином, сума несвоєчасно сплаченого податку на доходи фізичних осіб у податковому повідомленні-рішенні №05049424025 від 07.06.2024 не відповідає ні даним бухгалтерського обліку позивача, ні висновкам акта перевірки, відтак зазначене податкове повідомлення рішення є необґрунтованим та протиправним, тому підлягає скасуванню в повному обсязі.

Щодо несвоєчасної сплати військового збору в сумі 110572,62 грн. за грудень 2018 - жовтень 2023 , що визначено податковим повідомленням-рішенням №05052024025 від 07.06 2024, суд виходить з наступного.

В акті перевірки перевіряючими зазначено наступне: «....Перевіркою дотримання ТОВ «ЛАНТА-Р» своєчасності та повноти перерахування військового збору до бюджету, за період з 01.01.2017 по 31.12.2023, встановлено несвоєчасну сплату військового збору до бюджету у сумі 109793,17 грн., а саме: за грудень 2018 року - 779,45 грн. ;за березень 2022 року - 4832,88 грн.; за квітень 2022 року - 24041,37 грн.; за травень 2022 року -1266,38 грн.; за червень 2022 року - 6370,05 грн.; за липень 2022року -1600,56 грн.; за серпень 2022року -1635,95 грн.; за вересень 2022 року - 6603,16 грн.; за жовтень 2022рзку - 2055,45 грн.; за листопад 2022 року - 2919,54 грн.; за грудень 2022 року - 8366,58 грн.; за січень 2023 року - 2856,51 грн.; за лютий 2023 року-2856,51 грн.; за березень 2023року - 8327,07 грн.; за квітень 2023 року-2856,51 грн.; за травень 2023 року - 2856,51 грн.; за червень 2023року - 17164,93 грн.; за липень 2023 року - 2861,15 грн.; за серпень 2023року - 2856,51 грн.; за вересень 2023 року-4701,51 грн.; за жовтень 2023 року - 2764,04 грн....».

Так, відповідно до підпункту 1 4 пункту 16 прим. 1 підрозду 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ -1,5 відсотка від об`єкта оподаткування.

Згідно з підпунктом 168.1 5 пункту 168.1 статті 168 розділу IV ПКУ якщо оподатковуваний дохід нараховується податкові м агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим aгентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Строки сплати податкового зобов`язання визначено статтею 57 розділу II ПКУ, пунктом 57.1 якої, зокрема, встановлено, що податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, якщо податковий агент нараховує, але не виплачує (не надає) платнику податку дохід, то військовий збір, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

При цьому, у разі якщо останній день строку сплати (перерахування) військового збору припадає на вихідний або святковий день, то граничний строк його сплати (перерахування) переноситься на операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Так, відповідачем складено Додаток №14 до акта перевірки «Розрахунок повноти та своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум військового збору ТОВ «ЛАНТА-Р» за період січень 2017 року - грудень 2023 року».

Суд вважає помилковими вказані розрахунки контролюючого органу, з огляду на наступне.

ТОВ «ЛАНТА-Р» за період січень 2017 року - грудень 2023 року виступало податковим агентом з доходів нарахованих/виплачених фізичним особам згідно укладених договорів про надання послуг.

Так, судом досліджено дані бухгалтерського обліку позивача, та встановлено, що відповідно до даних щодо перерахування військового збору (далі - ВЗ) згідно бухгалтерського обліку позивача, як податкового агента який нарахував/утримав ВЗ, але сплатив пізніше встановленого строку сума несвоєчасно сплаченого військового збору складає 56160,00 грн., а отже розрахунки контролюючого органу щодо суми у розмірі 109 793,17 грн. є помилковими.

Позивач є податковим агентом, зокрема, відносно фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Так, дослідивши акт перевірки, судом встановлено, що відповідачем під час проведення перевірки та в акті не досліджено питання строків несвоєчасної сплати військового збору - кількість днів затримки та граничні строки його сплати, а також перелік фізичних осіб, по яких встановлено несвоєчасне перерахування військового збору, та правильність нарахування та перерахування податку і заробітної плати працівників позивача.

Крім іншого, суд погоджується із твердженнями позивача про те, що в розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення №05052024025 від 07.06.2024 року загальна сума несвоєчасно сплаченого військового збору складає 110572,62 грн., у той час, як у висновку акта перевірки на стор.21 зазначена сума 109793,17 грн., проте разом з цим, за даними бухгалтерського обліку ця сума складає 56160 грн.

Таким чином, сума несвоєчасно сплаченого військового збору у податковому повідомленні-рішенні №05052024025 від 07.06.2024 року не відповідає ні даним бухгалтерського обліку позивача, ні висновкам акта перевірки, відтак зазначене податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та протиправним, тому підлягає скасуванню в повному обсязі.

Крім того, судом також враховується неправомірність нарахування контролюючим органом штрафних санкцій у розмірі 25 % відповідно до пункту 124.2 статті 124 та пункту 125-1.2 статті 125-1 ПК України за неперерахування до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору з нарахованих сум заробітної плати у строки, встановлені ПК України, що визначені податковими повідомленнями рішеннями №05049424025 від 07.06.2024, №05047524025 від 07.06.2024, №05052024025 від 07.06.2024, №05050924025 від 07.06.2024.

Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (надалі - Закон №466) в контексті реформування фінансової відповідальності запроваджено в межах Податкового кодексу України принцип винної відповідальності платника податку за податкові правопорушення шляхом внесення до норм ПК України наступних змін.

За визначенням пункту 109.1 статті 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Цим же Законом, статтю 109 ПК України, зокрема, доповнено пунктом 109.3, згідно з яким у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125- 1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначено у статті 111 ПКУ, відповідно до якої за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (пункт 111.2 статті 111 ПКУ).

Особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку (111.4 статті 111 ПКУ).

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПКУ особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Як передбачено у пункті 112.7 статті 112 ПКУ у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

У пункті 124.1 статті 124 ПКУ встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 ПКУ передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1, але ті, що вчинені умисно.

Роблячи висновки про те, що відповідачем не обґрунтовано застосування до платника податку штрафу саме за пунктом 124.2 статті 123, пунктом 125-1.2 статті 125-1 ПКУ суд виходить із того, що податковий орган не навів мотивів встановлення в діях платника податку умислу або мети ухилитися від сплати податків та зборів.

При цьому суд зазначає, що необхідною та достатньою підставою для встановлення умислу в діях платника є встановлення обставин, які прямо стверджують, що платник податку не тільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки, а й бажав їх настання. Саме бажання настання негативних наслідків є необхідною та достатньою умовою для встановлення умислу.

Суд звертає увагу на те, що юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 ПКУ, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу.

У постанові від 08 грудня 2022 року по справі № 520/9294/21 Верховним Судом сформовано правовий підхід щодо застосування положень Податкового кодексу України, якими визначено вину як об`єктивну сторону податкових правопорушень, зауваживши на тому, що для встановлення наявності вини платника контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме - що платник податків вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Виходячи з сформованого Верховним Судом у постанові від 08 грудня 2022 року по справі № 520/9294/21 розуміння вини платника у положеннях ПКУ та її доведеності, судам слід було з`ясувати та перевірити доказами в матеріалах справи чи діяв позивач нерозумно, недобросовісно та без належної обачності у межах спірних обставин цієї справи, враховуючи при цьому судові рішення по справі №520/10317/2020 у розрізі дій позивача щодо сплати грошових зобов`язань у межах охопленого камеральною перевіркою від 30 червня 2021 року періоду.

Зокрема, слід враховувати, що умовами, які визначають вину особи у розумінні статті 112 ПКУ, є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Тобто саме можливість особи дотримуватися правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

У постанові від 16 березня 2023 року по справі № 600/747/22-а Верховний Суд, переглядаючи судові рішення у такій категорії спору, висловився про те, що при вирішенні такого спору судам першочергово необхідно було встановити, чи вжив позивач всі достатні, необхідні та залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, чи діяв він добросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань (наявність/відсутність непереборних обставин щодо несвоєчасної сплати), чи вчиняв всі необхідні активні дії, зокрема, щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов`язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання та щодо відшукування необхідних коштів. З`ясування судами вищезазначених обставин має суттєве значення для повного та всебічного розгляду справи та прийняття обґрунтованого та законного рішення. В той час, як недослідження вказаних питань під час судового розгляду справи, призводить до формального підходу до вирішення справи та невмотивованих, необґрунтованих висновків щодо відсутності умислу та вини платників податків, без достатніх на те підстав.

Матеріали справи, зокрема в розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за результатом перевірки позивача не містить жодних доказів, що позивач удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ.

Тобто відповідачем жодним чином не обґрунтовано правомірність застосування до платника податку саме пунктом 123.2 статті 123 ПКУ, положення якого передбачають накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Оскільки відповідачем не надано доказів та не доведено факт умислу в діяннях позивача, колегія суддів вважає, що застосування пункту 123.2 статті 123 ПКУ контролюючим органом є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанова Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 440/7130/22, від 04 липня 2024 року у справі № 520/1379/22.

У цій праві суд зазначає, що позивачем дійсно було несвоєчасно сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, що є підставою для застосування пункту 123.1 статті 123 ПКУ та тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

При цьому, суд не може перебирати на себе функцію контролюючого органу та здійснювати належний розрахунок штрафної санкції, оскільки адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу, адже завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Саме на податковий орган покладено повноваження стосовно визначення розміру штрафу, отже такі повноваження є дискреційними.

Суд також зазначає, що аналіз допущених порушень законодавства та особливість проведення розрахунків податкових зобов`язань не дало можливості суду самостійно ідентифікувати (виокремити, назвати) таку частину оскаржених рішень, які стосується визначення правомірно нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань, а які ні, враховуючи заперечення позивача як в частині основного платежу, так і застосованих штрафних санкцій.

Так, встановивши невідповідність частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми штрафних (фінансових) санкцій. Разом з тим, рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Надаючи правову оцінку підставам відповідальності і розміру податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом, суд не вправі підміняти собою такий орган та приймати рішення щодо зміни чи визначення суми податкового зобов`язання. Суд, виключно, досліджує прийняті рішення суб`єкта владних повноважень на предмет їх відповідності закону.

За таких обставин вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНТА-Р» про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві №00508290701 від 07.06.2024, №05049424025 від 07.06.2024, №05047524025 від 07.06.2024, №05052024025 від 07.06.2024, №05050924025 від 07.06.2024 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги викладене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 30280,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №62 від 08.08.2024, які підлягають стягненню з відповідача на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНТА-Р» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від № 00508290701 від 07.06.2024, № 05049424025 від 07.06.2024, № 05047524025 від 07.06.2024, № 05052024025 від 07.06.2024, № 05050924025 від 07.06.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНТА-Р» (адреса: 03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 8, оф. 150, ЄДРПОУ 39804274) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.