ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2024 рокусправа № 380/22572/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати 17 жовтня 2024 року;
зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати 17 жовтня 2024 року.
В обґрунтування позову зазначає, що уповноважений орган, з вини якого виплачено несвоєчасно дохід, зобов`язаний виплатити громадянину суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Законодавство не містить обов`язкового звернення особи щодо врегулювання спору в досудовому порядку, оскільки обов`язок у відповідача виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів. Таким чином, враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу індексації грошового забезпечення набув право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по день фактичної виплати 17 жовтня 2024 року відповідно до Закону № 2050 та Порядку № 159.
Відповідач у відзиві зазначає, що враховуючи те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159, а відповідач не відмовляв у виплаті такої компенсації, на чому наголошує у своєму відзиві, суд приходить до переконання, що право особи порушено не було, а відтак звернення позивача до суд з цим позовом є передчасним. Нарахування індексації грошового забезпечення було здійснено після набрання законної сили вищезазначеним рішенням суду 29.09.2024, отже, виплата ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення відбулася без затримок більш ніж на один календарний місяць. У зв`язку з вищезазначеним, підстав для проведення позивачу нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплат проведених 17.10.2024, які здійснено на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі №380/1422/24, немає.
Ухвалою суду від 11.11.2024 року відкрито спрощене позовне провадження.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
15.10.2024 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі №380/1422/24; про те, чи складався розрахунок виплат на виконання вказаного рішення; у разі складання розрахунку надати його копію.
Листом від 22.10.2024 року відповідач повідомив його, що згадане рішення суду виконано. Надав копію довідки від 17.10.2024 року.
Змістом спірних правовідносин є не нарахування та невиплата компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (з наступними змінами та доповненнями; далі - Закон №2050-ІІІ).
Відповідно до ст.1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (ч.1 ст.2 Закону №2050-ІІІ).
Згідно із ч.2 цієї ж норми під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2001 року №159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (з наступними змінами та доповненнями; далі Порядок №159).
Відповідно до п.3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі, сума індексації грошових доходів громадян.
Відповідно до ст.7 Закону №2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Слід зазначити, що у постановах від 11.12.2020 року у справі №200/10820/19, від 04.05.2022 року у справі №200/14472/19-а, від 29.06.2022 року у справі №320/704/19 Верховним Судом зроблено наступні правові висновки:
«…судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 не звертався до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з вересня 2016 року по квітень 2018 року відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159.
Своєю чергою, відповідач не відмовляв позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації.
З огляду на те, що у цій справі ОСОБА_2 не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідної компенсації, то право ОСОБА_2 ще не було порушено суб`єктом владних повноважень і звернення його до суду з цим позовом є передчасним».
«Застосовуючи зазначений правовий висновок до обставин цієї справи, а також маючи на меті його уточнити, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію».
При цьому, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 року у справі №560/8194/20 від наведених висновків у згаданих постановах не відступав.
З наведеного вбачається, що основною вимогою для виплати особі компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення є її звернення до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні відомості з приводу того, що позивач чи його представник зверталися до відповідача із заявою щодо виплати йому компенсації втрати частини доходів.
Зокрема, згадані відомості відсутні також і в самому запиті від 15.10.2024 року.
При цьому, вказане позивачем також не заперечується у позовній заяві.
Як наслідок, відповідач ще не відмовляв позивачу у виплаті вказаної компенсації.
Враховуючи встановлені обставини та беручи до уваги уже згадану усталену практику Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є передчасними.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає, що у задоволенні позову належить відмовити.
З огляду на викладене, судом не встановлено порушень діями відповідача у спірних правовідносинах критеріїв правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню зі сторін.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124124545 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Мартинюк Віталій Ярославович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Мартинюк Віталій Ярославович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні