Ухвала

від 27.12.2024 по справі 420/38499/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/38499/24

У Х В А Л А

27 грудня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 16.12.2024 позовна заява залишена без руху та запропоновано позивачу в установлений законом строк усунути недоліки поданого позову, а саме надати: до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (додаткових) підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.

24.12.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення, яка обґрунтована наступним. Будь-якого рішення пенсійного органу, яким би вирішувалося питання припинення виплати спірної доплати, а також будь-які докази інформування позивача зі сторони пенсійного органу про зміну складових пенсійної виплати позивач не отримував. Припинення (не нарахування) спірної доплати мало місце під час перерахунку його пенсії на виконання рішення суду, в результаті чого розмір його пенсії зріс, через що у нього не виникало сумнівів щодо виплати пенсії в повному розмірі. Лише після звернення із заявою та отримання відповіді від відповідача позивач достовірно дізнався про припинення йому виплати/не нарахування спірної доплати до пенсії. Отже, позивачем вживалися заходи для отримання інформації про складові пенсійної виплати та причини припинення виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн., встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Після отримання вказаної відповіді позивач без зайвих зволікань звернувся до суду із розглядуваним позовом. Тривале перебування позивача в стані правової невизначеності зумовлено безпосередніми діями (бездіяльністю) суб`єкта владних повноважень, а саме відповідача. Отже, перекладання на позивача наслідків пропуску строку звернення до суду через бездіяльність відповідача, незабезпечення належного інформування особи про зміни складових пенсійної виплати є недопустимим.

Розглянувши заяву представника позивача, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами 1, 2, 3 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України.

Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 1 статті 123 КАС України).

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 02.03.2021 у справі № 758/7700/17 зазначив, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17, від 22.11.2018 у справі № 815/91/18 та від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22.

Крім того, виходячи зі змісту наведених норм закону, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити обґрунтування поважності пропуску цього строку і до неї мають бути додані докази поважності причин його пропуску.

При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Оскільки КАС України не наводить конкретизованого чи вичерпного переліку обставин, які обумовлюють право суду відновити пропущений процесуальний строк, тому у кожному випадку суд, з урахуванням установлених на підставі доказів конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

У цьому контексті суддя зазначає, що саме по собі посилання на відповідну статтю та на підзаконні нормативно-правові акти, наведення цитат із законодавчих та інших актів, вказівка на норми права, цитати законодавчих актів та/або правових позицій не є підставами для визнання поважними причини пропуску процесуального строку.

Позивачем не наведено об`єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк протягом часу з серпня 2021 року до 12.12.2024, а також поцікавитись розміром своєї пенсії та її складовими; у заяві від 03.09.2024, на яку отримано оскаржувану відповідь, позивач вже просив нарахувати та виплачувати йому з 01.07.2021 доплату до пенсії 2000 грн за Постановою №713.

Позивач у своїй заяві про поновлення строку наводить тези, які, на його думку, вказують на помилковість позиції суду щодо початку перебігу строку, тобто фактично викладає заперечення на цю ухвалу. При цьому діє непослідовно, оскільки все одно просить поновити йому строк.

Суд відхиляє посилання на норму частини 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки в ній йдеться про перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру складових грошового забезпечення (основного розміру пенсії), а не у зв`язку із припиненням додаткової доплати до пенсії.

Така оцінка судом фактичних обставин справи та доказів не може свідчити про надмірний формалізм у підходах до вирішення питання поновлення строку, навпаки, на думку суду, сприяє юридичній визначеності у спірних правовідносинах та стимулює учасників процесу до добросовісного ставлення до реалізації своїх процесуальних прав.

Позивач просить суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплачувати йому з 01.07.2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2023 №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

Позов у даній справі поданий 12.12.2024 року, тобто позовні вимоги за період з 12.06.2024 по 12.12.2024 заявлені у межах строку, передбаченого приписами частини 2 статті 122 КАС України.

Суд звертає увагу, що про факт встановлення чи невстановлення позивачу доплати до пенсії з 01.07.2021 останньому не могло не бути відомо принаймні з серпня 2021 року, тобто з моменту отримання пенсії за липень 2021 року, тобто перебіг строку звернення з позовом про нарахування та виплату йому доплати з 01.07.2021 року розпочався з 01.08.2021.

Суд залишається на своїй позиції щодо обчислення строку з 01.08.2021 та відхиляє аргументи позивача в цій частині з урахуванням викладеного вище, при цьому бере до уваги, що у поданій повторно заяві про поновлення строку не наведено нових (інших) підстав, які б могли бути визнані поважними щодо пропуску строку.

Суд відхиляє посилання на те, що позивачем вживалися заходи для отримання інформації про складові пенсійної виплати та причини припинення виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн., встановленої відповідно до постанови КМ України № 713 від 14.07.2021, оскільки як вбачається із заяви позивача від 03.09.2024, у цій заяві він просив нарахувати та виплачувати йому з 01.07.2021 року доплату до пенсії 2000 грн. за Постановою №713, тобто станом на цю дату йому було достеменно відомо про припинення виплати доплати до пенсії.

Заяв, спрямованих на встановлення складових пенсійних виплат суду не надано, тривала пасивність щодо з`ясування стану пенсійного забезпечення не обґрунтована посиланнями на об`єктивно непереборні обставини.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.07.2021 по 11.06.2024 включно.

Підстави, наведені у заяві, суд оцінює як загальні, не пов`язані з конкретними обставинами, що стосуються саме позивача та свідчать про непереборний характер таких обставин в контексті можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк, та про поважність причин пропуску строку, при цьому позицію позивача суд оцінює як суперечливу.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За змістом пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки, зазначені в заяві про поновлення пропущеного строку причини є неповажними, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.07.2021 по 11.06.2024 включно.

Суд звертає увагу, що така позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.01.2024 у справі № 240/27663/23, який погодився із судом першої та апеляційної інстанцій стосовно висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом у подібних правовідносинах за період вимог, що передує 6-ти місяцям до дати звернення до суду з позовом, та повернення позовної заяви у такій частині вимог у зв`язку із відсутністю поважних причин.

В решті вимог позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі (стаття 263 КАС України) в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 160, 169, 171, 248, 257-263 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві в частині вимог, що стосуються періоду з 01.07.2021 по 11.06.2024 включно невиплати спірної доплати, визнавши причини пропуску строку звернення до суду з позовом в цій частині неповажними.

Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії (в іншій частині вимог).

Суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) в строки, визначені частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Зазначити про обов`язок відповідача, в разі подання відзиву на позовну заяву, подати разом з відзивом на позовну заяву всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а також докази направлення позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Звернути увагу сторін, що заявами по суті справи, яка розглядається за правилами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, є лише позов та відзив.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/gromadyanam/cases/.

Справа розглядатиметься суддею Токміловою Л.М. одноособово.

Ухвала в частині повернення позову може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтею 293-295 КАС України, в іншій частині ухвала окремо від рішення суду не оскаржується.

Суддя Токмілова Л.М.