Рішення

від 27.12.2024 по справі 480/7410/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року Справа № 480/7410/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 03.09.2024, просить суд:

- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області про відмову у поновленні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, раніше призначених пенсійних виплат, як пенсіонерці за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Сумській області поновити позивачу пенсійні виплати за віком з квітня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером та отримувала з 01.10.1992 пенсію за віком у відповідності до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в ГУ ПФУ Автономної Республіки Крим. Позивач зареєстрована як внутрішньо переміщена особа з 18.03.2022, зареєстрована та проживає у м. Ромни Сумської області.

Позивач звернулась до регіонального відділення ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про виплату пенсії за місцем фактичного проживання, як внутрішньо переміщеній особі. За результатом розгляду поданої заяви, ГУ ПФУ в Сумській області відмолено в призначенні пенсії, адже відсутні документи про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Позивач вважає, що діями по відмові в призначенні пенсії (поновленні виплати) за віком, ГУ ПФУ в Сумській області позбавив права на гарантоване Конституцією України пенсійне забезпечення, а тому порушене право підлягає відновленню судом.

Представник ГУ ПФУ в Сумській області подав клопотання про долучення доказів, у яких додатково зазначив, що на даний час питання щодо призначення пенсії особам, які перемістились з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя в умовах відсутності документів, необхідних для визначення умов призначення пенсії, законодавчо не врегульовано.

Представник ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позову у повному обсязі та зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача та наданих до неї документів прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. Згідно з наданими документами страховий стаж не розраховано. Звертає увагу, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка Форми ОК-5) дані відсутні. Крім того, на час прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії питання щодо призначення пенсії особам, які перемістились з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя в умовах відсутності документів, необхідних для визначення умов призначення пенсії, було законодавчо не врегульовано.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано документи у сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданого Нижньогірським РВГУ МВС України в Криму (а.с. 40-41).

Позивачу видано 01.04.1993 пенсійне посвідчення серії № НОМЕР_2 (а.с. 78).

ОСОБА_1 узята на облік як внутрішньо переміщена особа та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про що видано довідку від 18.03.2022 №5921-5000434932 (а.с.42).

Позивач 03.06.2024 звернулась до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком. (а.с. 43). До заяви було додано: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; заява про призначення/перерахунок пенсії; паспорт або ID-картка або посвідка; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; Заява на виготовлення ЕПП/ППП ( НОМЕР_3 ); інший документ (розписка); інший документ (орденська книжка); пам`ятка пенсіонера; свідоцтво про народження дитини; трудова книжка або документи про стаж (№1075) (а.с. 40-48).

Рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №183250008014 від 10.06.2024 (а.с. 49) відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком. Зазначено, що згідно паспортних даних, та заяви заявниця, з 26.12.1969 зареєстрована в с. Новогригорівка, Автономної Республіки Крим. Згідно пп. 9 п. 2.1 Порядку, до заяви про призначення пенсії для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави окупанта. Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії. Одночасно, питання, щодо призначення пенсії ОСОБА_1 , має вирішуватися з урахуванням інформації про факт отримання/неотримання пенсії за попереднім місцем проживання. Питання щодо призначення пенсії особам, які перемістились з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя в умовах відсутності документів, необхідних для визначення умов призначення пенсії, законодавчо не врегульовано.

Позивач вважає незаконними дії ГУ ПФУ в Сумській області про відмову у поновленні ОСОБА_1 , раніше призначених пенсійних виплат, як пенсіонерці за віком, у зв`язку із чим звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-IV.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , видано 01.04.1993 (а.с. 78), позивачу з 01.10.1992 і довічно призначена пенсії «по старості, пільгова», що підтверджується відповідним посвідченням.

Позивач, є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України (а.с. 40-41).

Позивач з 18.03.2022 узята на облік внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується відповідною довідкою від 18.03.2022 №5921-5000434932 (а.с.42).

Разом із тим, фактичною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV згідно рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №183250008014 від 10.06.2024 стало те, що позивач не має страхового стажу та не надала у повному обсязі документи, які передбачені пунктом 2.8 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за №566/11846.

Суд не погоджується із висновками відповідача, враховуючи наступне.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Відповідно до пункту 1.1. Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно пункту 1.9. Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Пунктом 2.1. Порядку №22-1 передбачений чіткий перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком.

Так, згідно ч. 9 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії.

Пунктом 4.12. Порядку №22-1 передбачено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п`яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

З урахуванням вище наведеного слідує, що саме на орган, що призначає пенсію, покладено обов`язок у разі переїзду пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці покладено обов`язок надсилання запиту про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера.

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідач у рішенні зазначив, крім іншого, про відсутність інформації про припинення виплати пенсії на тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим.

Суд звертає увагу, що на час звернення до пенсійного органу (03.06.2024) позивач не проживає на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя (проживає у Сумській області та реєстрована як ВПО), а тому до позивача не застосовується ч.1, 2 ст. 7 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України №1207-VII та прийнятий на її виконання Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234.

Відповідно, не застосовується і пункт 4 Порядку № 234, яким визначено, що територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів російської федерації; виплата пенсії після надходження-пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.

З 22.11.2014 набув чинності Закон України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб № 1706-VII від 20.10.2014 (далі - Закон №1706-VII), яким встановлені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст. 1 цього Закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам установлено, що призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Таким чином, призначення (поновлення виплати) пенсій особам, які проживали на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, залишили її та зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Крім того, виключний перелік підстав для припинення виплати пенсій наведено у статті 49 Закону №1058-IV, наявність яких у справі, що розглядається, встановлено не було.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є протиправним.

Враховуючи зазначене, заява про призначення пенсії за віком громадянам України, які проживали та набули права на пенсію на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополі, а згодом змінили місце проживання та зареєструвалися на підконтрольній території України, може розглядатися органами Пенсійного фонду України на загальних підставах згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відсутність документів на підтвердження припинення виплати пенсії та неможливість отримання пенсійної справи пенсіонера, не може бути підставою для позбавлення його (її) права на пенсію в Україні.

Зазначені вище висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.01.2024 у справі №320/424/23, які враховуються під час розгляду даної справи в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що із заявою про призначення та виплати пенсії позивач звернулася 03.06.2024, але отримала відмову у зв`язку із ненаданням заяви про невиплату пенсії на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.09.2021 у справі №308/3864/17, де суд дійшов висновку, що відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв`язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення.

Вимогами законодавства, у тому числі вищезазначеними нормативними актами, не передбачено такої підстави для відмови у поновленні виплати пенсії, як відсутність документу про припинення виплати пенсії за місцем попереднього отримання пенсії або відсутності пенсійної справи.

Таким чином, позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки витребування пенсійної справи позивача з органу Пенсійного Фонду за попереднім місцем її проживання (реєстрації) згідно з пункту 4.12 Порядку №22-1 покладається саме на орган, що призначає пенсію, а позбавлення управління можливості направлення відповідного запиту про витребування пенсійної справи не може слугувати підставою для відмови у призначенні пенсії за віком відповідно Закону №1058-ІV, а згідно поданих документів позивач має право на отримання пенсії за віком.

Судом враховується, що відповідачем не використано у повному обсязі обов`язки, що передбачені Законом України «Про адміністративну процедуру» щодо належного розгляду заяви позивача від 03.06.2024, не повідомлено до прийняття спірного рішення про необхідність надати додаткові документи та не надано час для такого подання.

Натомість позивачем відразу було подано додатково у відповідності до вимог ч. 9 пункту 2.1 Порядку №22-1 надано заяву в довільній формі від 13.06.2024 в якій зазначено, що пенсія позивачу була припинена в АР Крим. В період з квітня 2022 року позивач перебуває в м. Ромни (а.с. 75). Разом із тим, таку заяву не враховано відповідачем, заява була розглянута ГУПФУ в Сумській області як звернення громадян, оскільки було прийнято спірне рішення.

Отже, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком пенсійний орган застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права. При цьому, суд виходить з того, що аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У даному випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Суд звертає увагу, що право на поновлення пенсії не пов`язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин та, відповідно, відсутність чи неможливість витребування пенсійної справи й отримання документів про припинення виплати пенсії органами пенсійного фонду російської федерації. Доказів того, що позивач отримав інше громадянство та у зв`язку із чим отримував пенсію, відповідач не надав, водночас відповідач не заперечує проти того факту, що позивач отримував пенсію, як громадянин України.

Позивач, як громадянка України, має право на отримання пенсії, раніше призначеної їй відповідно до законодавства України, за новим місцем реєстрації фактичного проживання як внутрішньо переміщена особа, а відмова відповідача у здійснення заходів для реалізації позивачем такого права є протиправною.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Стосовно посилання відповідача у спірному рішенні про відсутність взагалі страхового стажу у зв`язку із відсутністю інформації у трудовій книжці колгоспника, суд зазначає наступне.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що позивачем до заяви від 03.06.2024 надано було трудову книжку колгоспника, яка міститься в матеріалах пенсійної справи.

В даному випадку спірним є та обставина, що відповідач зазначає про відсутність інформації у трудовій книжці позивача стосовно вироблені в/дні та встановлений мінімум, і ненадання додатково позивачем відповідної довідки.

Суд звертає увагу, що у трудовій книжці колгоспника є наявні записи про трудову участь позивача у громадському господарстві. Зокрема, відображено дані з 03.04.1969, наявні дані у графі ким працювала позивач, кількість нарахованих трудоднів, виконання такого мінімуму позивачем (а.с.15зворотн.стор.- 17).

Таким чином відповідач має можливість здійснити відповідний розрахунок стажу за наявності відповідної інформації, у т.ч. і трудової книжки колгоспника.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 17.05.1992 №17 «Про порядок застосування окремих положень статей Закону України «Про пенсійне забезпечення»», при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової діяльності в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Тобто загальна кількість вихододнів ділиться на 25,4. Аналогічний порядок обчислення стажу роботи застосовується і в том випадку, коли не встановлювався мінімум трудової участі у громадському господарстві.

Таким чином в разі відсутності у документах інформації про встановлений в спірний період мінімум трудової участі позивача, відповідач в будь-якому випадку повинен здійснити відповідне обчислення стажу в разі відсутності встановленого для позивача мінімуму трудової участі в громадському господарстві згідно чинного законодавства, про що зазначено вище.

Підстави неврахування таких даних та нездійснення відповідного обрахунку рішенні не зазначено, відповідачем не обґрунтовано .

Отже, за наявності належним чином оформленої трудової книжки за відповідних записів у ній, але відсутності будь-який інших уточнюючих довідок, не спростовує наявність у особи стажу роботи, що дає право на пенсію за віком.

Жодних зауважень щодо оформлення такої трудової книжки колгоспника та здійснених відповідних записів у ній, яка надавалася позивачем до територіального органу пенсійного фонду відповідачем не надано, відсутні такі посилання і в оспорюваному рішенні.

Відповідач зобов`язаний здійснити належний підрахунок страхового стажу позивача з урахуванням даних, які містяться у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_4 від 03.04.1969 під час вирішення питання щодо призначення та виплати позивачу пенсії.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №183250008014 від 10.06.2024 про відмову у призначенні пенсії не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про визнання незаконними дії ГУ ПФУ в Сумській області про відмову у поновленні позивачу пенсії, суд зазначає, що у даному випадку ГУ ПФУ в Сумській області листом від 16.07.2024 № 7086/М-1800-24 було лише проінформовано позивача про висновки ГУ ПФУ в Івано-Франківській області за результатами прийняття остаточного рішення від 10.06.2024 №183250008014.

Таким чином у суду відсутні підстави визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Сумській області щодо відмови у поновленні позивачу пенсії, оскільки ГУ ПФУ в Сумській області не розглядало заяву позивача, а лише повідомило про те, що іншим пенсійним органом, а саме ГУ ПФУ в Івано-Франківській області рішенням було відмовлено позивачу у поновлені пенсії за віком, а тому суд відмовляє у задоволенні вказаних вимог.

Стосовно вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області призначити позивачу пенсію за віком з квітня 2022 року, суд зазначає наступне.

Згідно з п.4.3 розділу IV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Таким чином, суд доходить до висновку, що правова категорія призначення пенсії використовується законодавцем у розумінні прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України письмового рішення (як індивідуального акту) з приводу визнання за особою суб`єктивного права на одержання грошових платежів у галузі соціального страхування із визначенням розміру регулярного платежу у межах календарного місяця.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду і право на призначення/поновлення пенсії є його виключними повноваженнями, втручання у яке не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.

У даному випадку, як зазначено вище, ГУ ПФУ в Сумській області заяву позивача про поновлення пенсії взагалі не розглядало, прав позивача не порушувало, оскільки заява про призначення пенсії розглянута іншим територіальним органом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області.

Щодо дати призначення пенсії з квітня 2022р., суд відмовляє у їх задоволенні, враховуючи те, що в даному випадку, відповідачем під час розгляду питання щодо призначення пенсії позивача повинна враховуватися дата подання заяви позивача саме про призначення пенсії, а саме 03.06.2024, з результатом розгляду якої позивач не погодилася та звернулася до суду. Наявність в матеріалах справи звернень представника позивача з питань пенсійного забезпечення не свідчить про те, що позивачем подана заява саме про призначення пенсії. Крім того, судом витребувано у відповідача ГУ ПФУ в Сумській області всі звернення ОСОБА_1 з квітня 2022р. про призначення пенсії. На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано додатково лише заяву від 13.06.2024, а також до матеріалів справи надано заяву позивача від 03.06.2024, що є предметом розгляду даної справи.

Крім того, вимоги позивача щодо призначення ОСОБА_1 пенсійних виплат по інвалідності з моменту їх припинення, суд відмовляє у їх задоволенні, оскільки в даному випадку, такі вимоги є передчасними, відповідачем взагалі не призначено та не поновлено позивачу виплату пенсії. Крім того, доказів того, що позивач є особою з інвалідністю до пенсійного органу не надавалося, в матеріалах справи також відсутні. Надана позивачем копія посвідчення від 01.04.1993 про призначення пенсії свідчить про те, що пенсія позивачу призначена «по старості, пільгова», про що здійснена відповідна відмітка у посвідченні.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушеного права позивача та відповідності до ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити належний підрахунок страхового стажу за період роботи у колгоспі ім.. Войкова Новогригорівська сільська рада Нижньогірський район АРК Крим згідно записів у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_4 від 03.04.1969 для обчислення стажу для призначення пенсії за віком та повторно розглянути заяву позивача від 03.06.2024, з прийняттям за наслідками її розгляду рішення з урахуванням висновків суду по даній справі, а саме права позивача на призначення пенсії та зарахуванням до страхового стажу періоду роботи у колгоспі, який відображено у трудовій книжці колгоспника.

Щодо клопотання позивача про допущення до негайного виконання рішення суду, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Перелік судових рішень, які виконуються негайно, визначено положеннями статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць. Враховуючи ту обставину, що питання про стягнення пенсії не вирішувалося, пенсія позивачу не призначена та розмір її не визначений відповідачем, і крім того, відповідачем загалі не підраховано належним чином страховий страж позивача, а тому на переконання суду, відсутні підстави для допуску до негайного виконання рішення суду. Судове рішення у цій справі має зобов`язальний характер і не відноситься до рішень, які підлягають негайному виконанню, а тому підстави для задоволення клопотання позивача про звернення рішення до негайного виконання відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №183250008014 від 10.06.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових стрільців, 15,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківська область, і.к. 20551088) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_5 ) підрахунок страхового стажу за період роботи у колгоспі ім.. Войкова Новогригорівська сільська рада Нижньогірський район АРК Крим згідно записів у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_4 від 03.04.1969 для обчислення стажу для призначення пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 20551088) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_5 ) від 03.06.2024 про призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у колгоспі ім.. Войкова Новогригорівська сільська рада Нижньогірський район АРК Крим згідно записів у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_4 від 03.04.1969 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду по даній справі.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета