Постанова

від 27.12.2024 по справі 480/3290/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 р. Справа № 480/3290/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, м. Суми, повний текст складено 28.08.24 по справі № 480/3290/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР»

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер» (далі по тексту ТОВ «Клевер», позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Сумській області, відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 982/АП/18-28-04-08-05 від 31.03.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області поновити реєстрацію ТОВ «Клевер» як платника єдиного податку треьої групи з 01.04.2023 та включити до реєстру платників єдиного податку;

- стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог послався на безпідставність та необґрунтованість рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 982/АП/18-28-04-08-05 від 31.03.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, як такого, що винесене за відсутності будь-яких правових підстав.

З посиланням на положення статей 291 та 299 ПК України зауважив, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників податку за рішенням контролюючого органу у визначених законом випадках. Однак, прийняття такого рішення можливе лише за результатами перевірки платника податку та встановлення у діяльності останнього порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Разом з цим, контролюючий орган в порушення вимог статті 299 ПК України прийняв оскаржуване рішення не за результатами проведення документальної перевірки, а відтак спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 у справі № 480/3290/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЕВЕР" ( код ЄДРПОУ 32602193, вул. Марко Вовчок, 1, м. Суми, 40007) до Головного управління ДПС у Сумській області ( код ЄДРПОУ 43995469, вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Сумській області №982/АП/18-28-04-08-05 від 31.03.2023 про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР» платником єдиного податку.

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Сумській області поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР» статус платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2024 та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР», як платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2024.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР» 6056,00 грн., в рахунок відшкодування судових витрат.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року по справі № 480/3290/24 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер» до Головного управління ДПС у Сумській області.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, що в свою чергу, призвело до ухвалення незаконного рішення по справі, яке підлягає скасуванню.

Пояснив, що за результатами проведення камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ «Клевер» абз. 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, відповідно до якого платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів: у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в останній день другого із двох послідовних кварталів. Так, ТОВ «Клевер» на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів має не сплачений податковий борг по орендній платі з юридичних осіб (ІКП 18010600) та по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченому юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (ІКП 18010400) в загальній сумі 137 497,13 грн, а тому у контролюючого органу, в силу пункту 299.11 статті 299 ПК України, були наявні підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку.

Просив врахувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.05.2020 в справі № 820/5346/17, в якій зазначено, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Таким чином, ПК України не встановлено вимоги щодо виду перевірки, на підставі висновків якої контролюючим органом може бути прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп, що в свою чергу свідчить про безпідставність висновків позивача, які були покладені в основу рішення суду першої інстанції.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів викладених в ній, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Посилаючись на підстави та порядок проведення камеральної перевірки, переконував, що її предметом можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання). В свою чергу, питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків і зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.03.2019 року у справі № 803/1908/16, від 23.08.2019 року у справі № 826/4242/15, від 06.02.2020 року у справі № 813/87/16 та від 04.05.2023 року у справі № 320/1040/19.

Також зауважив, що позивач був позбавлений можливості спростувати висновки акту камеральної перевірки, подати додаткові документи (за необхідності), пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин, адже йому не було відомо про проведення камеральної перевірки та оформлення її результатів Актом перевірки від 31.03.2023 № 1914/А/18-28-04-08/32602193. Про наявність зазначеного акту стало відомо лише після направлення запиту до відповідача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Головного управління Державної податкової служби у Сумській області № 982/АП/18-28-04-08-05 від 31.03.2023 за наслідками камеральної перевірки анульовано реєстрацію позивача платником єдиного податку через наявність у платника податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України ( а.с. 56,57).

Позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки вважав, що відповідач при прийнятті спірного рішення не дотримався вимог пункту 299.11 статті 299 ПК України, згідно з яким анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акту відповідної документальної перевірки, а не камеральної, як то мало місце у спірних правовідносинах, тобто діяв не у спосіб, визначений законом. А відтак, дійшов висновку про протиправність рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку та необхідність його скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з підпунктами 291.2, 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. Податковим кодексом України встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Положеннями пункту 299.1, пункту 299.2 статті 299 ПК України передбачено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до підпункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);

8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції":

щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення;

щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

На виконання вимог пункту 8 підпункту 298.2.3. пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та у строки: у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

В силу абзацу 3 пункту 59.1 статті 59 ПК України податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до підпункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З огляду на аналіз наведених вище норм, колегія суддів констатує, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, установлених законом.

Зміст положень підпункту 299.11 статті 299 ПК України свідчить про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлення за результатами останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Таким чином, контролюючий орган тільки під час проведення документальної перевірки позивача, встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування.

Колегією суддів встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області за результатами проведення камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування було виявлено, що ТОВ «Клевер» порушено перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме абз. 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України - платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів: у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Таким чином, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення № 982/АП/18-28-04-08-05 від 31.03.2023 стало відображення податкового боргу ТОВ «Клевер» у Інформаційній системі «Податковий блок» та акт камеральної перевірки від 13.03.2023 № 1914/А/18-28-04-08/32602193.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що серед визначених в статті 75 ПК України підстав проведення камеральної перевірки відсутня така, як «порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування».

Предметом проведення камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідач стверджує про наявність факту несплати на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб та по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченому юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 137497,13 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Разом з цим, контролюючий орган, обмежився лише констатацією факту про наявність у ТОВ «Клевер» податкового боргу, та всупереч положень статті 77 КАС України, не довів належними доказами факт його існування на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Так, жодних відомостей про направлення у відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України податкової вимоги позивачу, або інформації з Інтегрованої картки платника податку, яка б свідчила про наявність податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб та по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченому юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 137497,13 грн до матеріалів справи контролюючим органом надано не було.

Тобто відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності власних дій, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не довів належними та допустимими доказами правомірність власних дій (бездіяльності), які є предметом оскарження позивачем.

Крім того, колегія суддів враховує, що винесенню рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку не передувало проведення виїзної документальної перевірки ТОВ «Клевер» та встановлення за наслідками останньої порушень, які б свідчили про неможливість перебування платника податку на спрощеній системі оподаткування.

Посилання відповідача на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.05.2020 в справі № 820/5346/17 колегія суддів відхиляє, оскільки в силу постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року № 755/10947/17 суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, якою, у даному випадку, є постанови Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19 та від 11.01.2024 у справі № 810/3210/17.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що відповідач при прийнятті спірного рішення не дотримався вимог пункту 299.11 статті 299 ПК України, яка встановлює, що анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акту відповідної документальної перевірки, тобто діяв не у спосіб, визначений законом, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку та наявність підстав для його скасування.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Враховуючи встановлені під час апеляційного перегляду справи обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Сумській області поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «КЛЕВЕР» статус платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2024 та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер», як платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2024.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 по справі № 480/3290/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова