Ухвала

від 27.12.2024 по справі 910/15534/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.12.2024Справа № 910/15534/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД"

про забезпечення позову

у справі № 910/15534/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРБУД"

про стягнення 1 013 717,20 грн

Суддя Удалова О.Г.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/15534/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРБУД" про стягнення 1 013 717,20 грн, з яких 803 949,95 грн основного боргу, 8 248,32 грн пені, 53 218,39 грн 3% річних, 148 300,54 грн втрат від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором субпідряду № 1283/10-21 від 30.03.2021 в частині оплати виконаних робіт у погоджений сторонами строк.

23.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ГОРБУД», які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ГОРБУД», у межах суми позовних вимог - 1 013 717,20 грн.

В обґрунтування вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі позивач посилається на те, що представники позивача неодноразово намагалися провести переговори з представниками відповідача, під час яких знайти шляхи вирішення ситуації, що склалася, однак представники відповідача зустрічі уникають, незгоди з вимогами позивача не висловлюють, тим самим вживаючи заходів уникнення відповідальності за порушення взятих на себе договірних зобов`язань.

Крім того, в обґрунтування вимог заяви, позивач вказав про: тривале прострочення оплати робіт позивача за Договором (дата підписання останнього акту виконаних робіт - серпень 2023 року, дата останньої оплати - 20 жовтня 2023 року, тобто більше року тому); безпідставне використання відповідачем грошових коштів, що мали бути перераховані на поточний рахунок позивача як оплата за виконану роботу позивача за договором; ненадання відповідачем Позивачу жодних пояснень щодо причин виникнення заборгованості за Договором та ненадання відповіді на претензію № 1 від 28.10.2024; умисне порушення майнових прав позивача та ухилення від відповідальності за власні дії.

Наведені обставини, на переконання позивача, надають підстави вважати, що відповідач намагається взагалі уникнути вирішення питання про погашення заборгованості за договором та задоволення законних вимог позивача.

24.12.2024 від відповідача надійшли заперечення на заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в яких відповідач стверджує, що підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову відсутні.

Крім того, відповідач повідомив, що 24.12.2024 сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 103 949,95 грн.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах заяви докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 по справі № 922/2163/17, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Водночас заявником не доведено того, що наведені в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову обставини можуть ускладнити виконання рішення у даній справі, а заходи забезпечення позову зможуть забезпечити реальне виконання рішення у даній справі, та того, що у випадку невжиття таких заходів виконання рішення суду може бути істотно ускладнено чи унеможливлено та не порушить збалансованості інтересів сторін у даній справі.

Так, рішення суду у даній справі, в разі задоволення позову, полягатиме у виконанні його шляхом стягнення з відповідача грошових коштів.

При цьому наведені як підстава позову обставини щодо того, що відповідач не вчиняє дій з оплати виконаних робіт, не можуть бути підставою для забезпечення позову у даній справі, оскільки в межах даної справи позивачем і заявлені вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів за виконані роботи, а також нарахувань у вигляді пені, 3% річних та втрат від інфляції.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що відповідачем вчиняються дії з виведення грошей або іншого майна.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, а також роз`яснення Верховного Суду, беручи до уваги обставини, наведені заявником в обґрунтування поданої ним заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заявником не наведено, та відповідно не доведено, наявність жодної обставини, яка б свідчила про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, у порушення наведених вимог закону, позивач в обґрунтування поданої ним заяви не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а обставини, наведені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не є такими, що в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову про які просить заявник.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМ-БУД" про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала підписана та набрала законної сили 27.12.2024. Ухвала підлягає оскарженню в порядку, встановленому чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.Г. Удалова