Рішення

від 25.12.2024 по справі 492/744/23

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/744/23

провадження № 2/492/219/24

РІШЕННЯ

Іменем України

25 грудня 2024 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамари Миколаївни, приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 69457 від 22 грудня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a> (далі за текстом - ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»), заборгованості за кредитним договором № CCNG-501157263 від 26 червня 2019 року, укладеним між позивачем та Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» (далі за текстом АТ «АЛЬФА-БАНК»), правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», а також плати за вчинення виконавчого напису у загальному розмірі 12026,96 грн., посилаючись на те, що 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. було вчинено виконавчий напис № 69457 про стягнення з позивача на користь відповідача зазначеної заборгованості, на підставі якого 23 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. відкрито виконавче провадження № 68778326. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, а саме нотаріусом не перевірено наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, та відповідачем не надано достатніх та належних доказів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, тобто вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням діючого законодавства, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, але до суду від нього надійшла заява, в якій просив суд про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, але просив суд про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив їх задовольнити, а також просив суд повернути позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого позивачем за подання до суду позову.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., усудове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Так, судом, відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України, надсилалась судова повістка про виклик до суду за адресою місця перебування третьої особи, однак, згідно з поштовим конвертом з судовою повісткою, що повернулась до суду з довідкою відділення «Укрпошти» з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», свідчить про неможливість вручення третій особі судової повістки, та відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений третій особі належним чином. Клопотання про розгляд справи за її відсутності, пояснення щодо позову до суду не подала, про причини неявки у судове засідання суд не повідомила.

Третя особа: приватний виконавецьвиконавчого округуОдеської областіПарфьонов Г.В. усудове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому судової повістки. Клопотання про розгляд справи за його відсутності, пояснення щодо позову до суду не подав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд вважає позовну заяву позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, пов`язані з вчиненням приватним нотаріусом виконавчого напису для стягнення заборгованості, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.

22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинено виконавчий напис, який був зареєстрований за № 69457 про стягнення з ОСОБА_1 (а. с. 4), позивача у справі, на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», відповідача у справі, заборгованості за кредитним договором № CCNG-501157263 від 26 червня 2019 року, укладеним між ОСОБА_1 , позивачем у справі, та АТ «АЛЬФА-БАНК», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», а також плати за вчинення виконавчого напису у загальному розмірі 12026,96 грн. (а. с. 5).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. від 23 лютого 2022 року відкрито виконавче провадження № 68778326 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. № 69457, вчиненого 22 грудня 2021 року (а. с. 6).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як, зокрема, виконавчі написи нотаріусів (пункт 3).

Таким чином, така нотаріальна дія, як вчинення виконавчого напису, є альтернативним позасудовим способом захисту цивільних прав, а виконавчий напис нотаріуса - самостійною підставою для задоволення вимог кредитора шляхом стягнення грошових сум або витребування майна від боржника за цим виконавчим документом, якщо така вимога є безспірною.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Згідно з підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Перелік документів, по яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».

У постанові від 11 березня 2013 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Відповідно до постанови Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 204/4071/14 (провадження № 61-360св18) вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно з відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 522/8685/18 (провадження № 61-15987св20), зазначено, що «у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимога про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надіслання кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-17750св20), від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 61-44380св18) та від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18)».

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів направлення ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», відповідачем у справі, на адресу ОСОБА_1 , позивача у справі, вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань.

У пункті 1 Переліку розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з постановою № 662 Перелік документів було доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», яким передбачалося, що для одержання виконавчого напису на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються оригінал кредитного договору; та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та не чинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті самі наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт.

Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду в справі № 826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 22 грудня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Укладений між АТ «АЛЬФА-БАНК», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», та ОСОБА_1 , позивачем у справі, кредитний договір № CCNG-501157263 від 26 червня 2019 року, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, що підтверджується матеріалами справи.

Беручи до уваги, що між АТ «АЛЬФА-БАНК», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», та ОСОБА_1 , позивачем у справі, вказаний кредитний договір був укладений у простій письмовій формі, суд дійшов висновку, що вказаним нотаріусом не дотримано порядку вчинення виконавчого напису.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих сторонами суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість у розмірі, зазначеному у виконавчому напису, а також не встановлено судом факту отримання позивачем вимоги про заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, матеріали справи не містять належних документів, що підтверджують безспірність заборгованості зі сторони позивача, фактичного повідомлення відповідачем позивача, як боржника, про порушення умов укладеного між АТ «АЛЬФА-БАНК», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», та ОСОБА_1 , кредитного договору, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вони не спростовані відповідачем.

Положеннями статті 142 ЦПК України, частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлений порядок розподілу витрат у разі визнання позову.

Так, відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України, частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи позивачем були понесені судові витрати у вигляді судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 1073,60 грн., за подання до суду заяви про забезпечення позову у розмірі 536,80 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (а. с. 1, 9). Позовні вимоги позивача задоволені повністю, а відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що судом ухвалено рішення про задоволення заявленого позивачем позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який відповідач до початку розгляду справи по суті визнав повністю, на підставі частини 1 статті 142 ЦПК України, частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 805,20 грн. ((1073,60 грн. .+ 536,80 грн.) : 2) та повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні до суду позову, заяви про забезпечення позову, а саме 805,20 грн.

Відповідно до частини 7 статті 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення за оскаржуваним виконавчим написом продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи те, що клопотань від учасників справи з приводу скасування заходів забезпечення позову не надходило, а тому вжиті судом заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 69457, вчиненого 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»» заборгованості в розмірі 12026,96 грн. у виконавчому провадженні № 68778326, що ведеться приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В., продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили, відповідно до вимог частини 7 статті 158 ЦПК України.

Також, суд звертає увагу на те, що у зв`язку з недостатньою кількістю в Арцизькому районному суді Одеської області суддів (у період з липня 2017 року по вересень 2021 року кількість суддів у суді зменшилася з 5 до 1; у травні, липні 2024 року призначено 2 суддів), щодо яких мало здійснюватися автоматизований розподіл справ, навантаження на одну суддю, яка тривалий час одна замість п`яти суддів у суді здійснювала правосуддя, виходило за межі фізичних можливостей.

В пункті 1.6. Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 року), з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом», зазначено, що на державу покладається обов`язок забезпечувати суддів - всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і, зокрема, для розгляду справ в межах розумного періоду часу.

У пункті 33, 35 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, підкреслено, що кожна держава повинна виділяти судам достатньо ресурсів, приміщень та устаткування, щоб вони могли функціонувати відповідно до стандартів, викладених у ст. 6 Конвенції, а також, щоб судді могли ефективно працювати.

Отже, у судах має працювати достатня кількість суддів та кваліфікований допоміжний персонал, тому незабезпечення належного функціонування судової системи через відсутність достатньої кількості суддів, що призвело до надмірного навантаження, яке утворилося на суддю, яка тривалий час одна замість п`яти суддів здійснювала правосуддя в Арцизькому районному суді Одеської області, унеможливило розгляд наявної справи у строки, передбачені ЦПК України.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 12, 13, 15, 19, 48, 76-83, 89, 95, 128, 158, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис № 69457 від 22 грудня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ), який є боржником за кредитним договором № CCNG-501157263 від 26 червня 2019 року, укладеним з Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК», на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a> (місцезнаходження: площа Солом`янська, будинок 2, місто Київ, 03035; код ЄДРПОУ: 40340222) заборгованості у розмірі 12026 (дванадцять тисяч двадцять шість) гривень 96 копійок таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a> (місцезнаходження: площа Солом`янська, будинок 2, місто Київ, 03035; код ЄДРПОУ: 40340222) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 805 (вісімсот п`ять) гривень 20 копійок.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) через Управління Державної Казначейської служби України в Арцизькому районі Одеської області 50 відсотків сплачених ним суми судового збору, відповідно до квитанції № 32528798800007289255 від 07 липня 2023 року у розмірі 805 (вісімсот п`ять) гривень 20 копійок (одержувач платежу: ГУК в Одеській області /м.Арциз/22030101, р/р отримувача № UA488999980313121206000015638, код ЄДРПОУ: 37607526, МФО 899998; призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Арцизький районний суд Одеської області).

Вжиті ухвалою Арцизького районного суду від 06 вересня 2023 року заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 69457, вчиненого 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»</a> заборгованості в розмірі 12026,96 грн. у виконавчому провадженні № 68778326, що ведеться приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили, відповідно до вимог частини 7 статті 158 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано протягом строку оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.