Рішення

від 13.11.2024 по справі 523/22161/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/22161/23

Провадження №2/523/2839/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді - Дяченко В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Томілко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Комунального підприємства «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за опалення та гаряче водопостачання в розмірі 45881,03 грн., оскільки відповідач не виконує свої обов`язки по сплаті за користуванням житлово-комунальними послугами.

Оскільки, станом на дату подачі позову заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію не погашена, позивач просить суд задовольнити даний позов та винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за теплову енергію в розмірі 45881,03 грн., а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Представник позивача КП «Теплопостачання міста Одеси» в судове засідання не з`явився, при цьому надіслав заяву в якій просив справу розглянути у відсутність представника, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні 08.10.2024 року просила застосувати строк позовної давності. В судове засіданні 18.11.2024 року не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, вислухавши відповідача, суд приходить до наступного висновку.

За приписом ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Правовідносини між сторонами є цивільноправовими та урегульовані положеннямиЦК України.

Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем теплової енергії.

Зазначений будинок знаходиться у комунальній власності територіальної громади і його теплопостачання забезпечує КП «Теплопостачання м. Одеси».

Також встановлено, що у боржника ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок у КП «Теплопостачання міста Одеси» за № НОМЕР_1 .

Відповідач споживала поставлену йому теплову енергію.

Таким чином, ОСОБА_1 являється споживачем КП «Теплопостачання міста Одеси» за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно розрахунку наданого позивачем, заборгованість відповідача за період з листопада 2006 року по 01 липня 2023 року становить 45881,03 грн. ( а.с.5-8).

Відповідно до п. 18, 20 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених Кабінетом Міністрів України (постанова від 21.07.2005 року №630) плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.67,68 Житлового кодексу України, п. 5 ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житловокомунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

КП «Теплопостачання міста Одеси» як постачальник теплової енергії свої зобов`язання виконало в повному обсязі та надало відповідачу послуги з постачання теплової енергії.

Однак, судом встановлено, відповідач своїх зобов`язань зі сплати вартості спожитої теплової енергії не виконав, а саме станом на 01.07.2023 року має заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 45881,03 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком суми заборгованості, який суд вважає належним доказом в підтвердження порушеного права позивача(а.с.5-8).

Відповідачем заявлено вимогу про застосування строків позовної давності.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Згідно зіст.266 ЦК Українизі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до частини першоїстатті 264 ЦК Україниперебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Згідно з ст.257та ч.3 ст.267 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4ст.267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1ст.261 ЦК України).

Суд вважає, що у цих правовідносинах слід застосовувати положення закону про загальний строк позовної давності тривалістю у 3 роки.

Як встановлено вст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, перебіг позовної даності за даним позовом починається з липня 2020 року.

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості до липня 2020 року пред`явлені позивачем з пропуском трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ч.ч.3, 4ст.267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Залишок заборгованості за послуги з надання теплової енергії, отримані відповідачем, в межах строку позовної давності, за період з липня 2020р. по 01.07.2023р., становить 27274,68 грн. (45881,03 грн. 18156,35 грн.).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги з надання теплової енергії отримані відповідачем, в межах строку позовної давності, відтак позов підлягає задоволенню частково.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1595,54 грн. (з розрахунку 27274,68 грн./ 45 881,03 х 2684 = 1595,54 грн.).

Керуючись ст.ст.15,16,526,610 ЦК України, ст.ст.12,76,223,258,259,260,280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ: 34674102, місцезнаходження: вул. Балківська, 1-Б, м. Одеса) заборгованість за опалення та гаряче водопостачання у розмірі 27274,68 грн. та 1595,54 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 13.11.2024 року.

Суддя