Рішення

від 26.12.2024 по справі 200/7480/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року Справа№200/7480/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доВійськової частини НОМЕР_1

провизнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Дяченка Олексія Володимировича, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 12 повних календарних років;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 12 повних календарних років з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 32).

5 листопада 2024 року від представника позивача надійшли додаткові докази по справі (а.с. 37-56).

12 листопада 2024 року судом отримано від відповідача відзив на позов та додаткові докази по справі (а.с. 58-88).

Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.

Відповідно до військового квитка, позивач у період з 12 травня 2010 року по 13 травня 2013 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та військовій частині НОМЕР_1 .

При звільненні з військової служби 13 травня 2013 року позивач не отримував одноразову допомогу при звільненні, оскільки не набув права на її отримання, так як вислуга років була менш ніж 10 років, а звільнення з військової служби відбулось відповідно до ст. 26 ч. 6 п. «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту).

З 15 липня 2015 року по 15 липня 2018 року позивач проходив службу у 3 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.

При звільненні з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області він не отримував одноразову допомогу при звільненні, оскільки не набув права на її отримання, так як вислуга років була меншою 10 років.

У період з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом від 9 вересня 2024 року № 1030-ОС позивача 10 вересня 2024 року звільнено з військової служби у зв`язку зі звільненням з полону.

Відповідно до зазначеного наказу вислуга років позивача на момент звільнення складає: календарна: 12 років 1 місяць 14 днів; пільгова: 7 років 5 місяців 2 дні; загальна: 19 років 6 місяців 16 днів.

При цьому із зазначеного наказу вбачається, що відповідач при звільненні виплатив позивачу одноразову грошову допомогу, яка передбачена ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 6 повних календарних років служби.

Відповідно до пп. 4 п. 9 розділу V наказу Міністерства внутрішніх справи України від 25 червня 2018 року № 558 позивач має право на отримання одноразової допомоги, в тому числі за 3 роки служби в 3 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, всього за 12 років календарної вислуги років (а.с. 1-4).

У відзиві на позов Військова частина НОМЕР_1 заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, обґрунтовуючи свої заперечення наступним.

Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 за контрактом з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року, був зарахований у списки особового складу та на всі види забезпечення.

Згідно з п.п. 4-5 глави 9 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, визначена п.п. 1, 2 цієї глави, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, крім тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Військовою частиною НОМЕР_1 відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплачено позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 6 повних календарних років служби - за період з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року, так як під час, так як на момент звільнення позивача із служби в запас з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області його вислуга (всього) становила 10 років 1 місяць.

Згідно з п. 8 розділу XV Інструкції № 475 про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 квітня 2015року № 475, яка була чинною на момент звільнення позивача з 3 державного пожежного-рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області, особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби цивільного захисту у зв`язку із закінченням строку контракту за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Отже, ОСОБА_1 при звільненні 15 липня 2018 року зі служби цивільного захисту набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Враховуючи наведене, військовою частиною НОМЕР_1 при звільненні позивача з військової служби та виключенні зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини правомірно виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні за 6 повних календарних років служби - за період служби у військовій частині з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року.

Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.58-64).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України згідно з паспортом НОМЕР_3 , який видано 11 липня 2024 року; згідно з довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 1657815-2024 від 5 серпня 2024 року зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання, зазначене у позовній заяві: АДРЕСА_2 , відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_4 від 1 липня 2024 року позивач має статус учасника бойових дій (а.с. 11-13).

Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (далі в/ч НОМЕР_1 , НОМЕР_5 прикордонний загін), код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_3 , є органом державної влади (а.с. 70).

Як встановлено судом на підставі записів у військовому квітку Серії НОМЕР_7 від 17 вересня 2010 року, позивач:

- з 12 травня 2010 року наказом командира військової частини НОМЕР_8 № 93-ос зарахований на військову службу за контрактом року на підставі контракту прийнятий на військову службу за контрактом до Державної прикордонної служби; у період з 12 травня 2010 року по 19 листопада 2010 року курсант (наказ № 239-ос від 19 листопада 2010) ;

- з 22 листопада 2010 року (наказ № 537-ос наказ від 22 листопада 2010 року) по 13 травня 2013 року (наказ № 51-ос 13 травня 2013 року) проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 (молодший інспектор прикордонної служби, рульовий; інспектор прикордонної служби, дозиметрист) (зв.бік а.с. 14).

Наказом (по особовому складу) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 16 липня 2015 року № 243, ОСОБА_1 , який уклав контракт про проходження служби цивільного захисту строком на 3 роки, прийнято на службу цивільного захисту, зараховано у кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій; присвоєно спеціальне звання «сержант служби цивільного захисту» та призначено за його згодою на посаду пожежного-рятувальника 22 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону (м. Маріуполь) Головного управління ДСНС України в Донецькій області з 16 липня 2015 року (а.с. 23).

Наказом (по особовому складу) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 5 липня 2018 року № 263 о/с, сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , старшого пожежного-рятувальника 22 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області звільнено зі служби у запас (з постановкою на військовий облік) за п.п. 173, 176 п. «1» Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено зі служби у запас (у зв`язку із закінчення строку контракту), з постановкою на військовий облік; виключено з кадрів ДСНС України 15 липня 2018 року та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вислуга років на 15 липня 2018 року складає: календарна - 6 років 00 місяців 2 дні; пільгова - 4 роки 1 місяць 00 днів. Наказ не містить відомостей про виплату позивачеві одноразової грошової допомоги при звільненні (а.с. 24).

Архівна відомість 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області № 5757, ОСОБА_1 , підрозділ СГПЧ 22, за 2018 рік, а також виписка з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (Індивідуальні відомості про застраховану особу, ОСОБА_1 ) за формою ОК-5 також не містять даних про виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні (а.с. 22, 29-30).

Відповідно до записів у військовому квітку Серії НОМЕР_7 від 17 вересня 2010 року позивач 26 липня 2018 року на підставі контракту прийнятий на військову службу за контрактом до Державної прикордонної служби, в/ч НОМЕР_1 (зв.бік а.с. 14).

За поясненням відповідача, копію наказу про зарахування позивача до списків особового складу НОМЕР_5 прикордонного загону надати не має можливості, оскільки накази начальника НОМЕР_5 прикордонного загону за 2018 рік знищені в АДРЕСА_4 в лютому 2022 року в зв`язку з оголошенням воєнного стану внаслідок агресії російської федерації (а.с. 39, 60).

Згідно з довідкою Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» від 26 червня 2024 року (вих. № 09-07/9455), ОСОБА_1 , головний сержант в/ч НОМЕР_1 , перебував у полоні та був звільнений 25 червня 2024 року (а.с. 28).

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 , начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 9 вересня 2024 року № 1030-С припинено (розірвано) контракт з головним сержантом ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні начальника НОМЕР_5 прикордонної служби 2 категорії першого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 (тип Б), звільнено у запас з 10 вересня 2024 року за пп. «д» (у зв`язку із звільненням з полону, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення; вислуга років на 10 вересня 2024 року складає: календарна - 12 років 1 місяць 14 дні; пільгова - 7 років 5 місяців 2 дні; всього: 19 років 6 місяців 16 днів. Визначено: відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 6 повних календарних років служби (з 26 липня 2018 року по 10 вересня 2024 року) у розмірі 73366,50 грн. Днем припинення контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України вважати 10 вересня 2024 року (а.с. 27, 55).

Відповідно до особистої картки на грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2024 рік та архівної відомості за 2024 рік, позивачу у вересні 2024 року при звільненні зі служби НОМЕР_5 прикордонним загоном було виплачено, в тому числі, одноразову грошову допомогу при звільненні за 6 к.років (26 липня 2018 року 10 вересня 2024 року) у розмірі 73 366,50 грн (а.с. 52-54).

Не погодившись із тим, що при звільненні з військової служби у вересні 2024 року відповідачем йому було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільнені в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 6 календарних років, а не за 12 календарних років, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від25 березня 1992року №2232-XII (далі Закон № 2232-ХІІ) цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно з пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону № 2232-ХІІ контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Частиною 1 ст. 40 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України«Про Збройні Сили України»,«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,«Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей»та іншими законами.

Відповідно до преамбули Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) зазначений закон визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослуж-бовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з абз. 7 пп. 1 п. 2 ст. 15 вказаного Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: у зв`язку із звільненням з полону - в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до абз. 21 пп. 3 п. 2 цієї ж статті виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Згідно з абз. 23 пп. 3 п. 2 наведеної статті у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, крім тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Обґрунтовуючи правомірність виплати позивачу при звільненні з військової служби відповідач зазначив, що позивач на момент звільнення із служби в запас з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області у зв`язку із закінченням строку контракту набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, так як його вислуга років станом на дату звільнення складала 10 років 1 місяць (а.с. 63).

Разом із цим позивач у позовній заяві вказав, що при звільненні з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області позивач не отримував одноразову допомогу при звільненні, оскільки не набув права на її отримання, так як вислуга років була меншою 10 років (а.с. 3).

Отже, спірним питанням в межах даної справи є питання набуття позивачем станом на час звільнення зі служби з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України(далі - Кодекс) порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом таположенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 106 Кодексу контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту: у зв`язку із закінченням строку контракту.

Відповідно до ч. 4 ст. 106 Кодексу особи рядового і начальницького складу, звільнені із служби цивільного захисту, відповідно доЗакону України«Про військовий обов`язок і військову службу» направляються до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

Частиною 1 ст. 125 Кодексу встановлено, що Держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 125 Кодексу розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослуж-бовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, серед іншого, затверджено схеми тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, зокрема, служби цивільного захисту.

Пунктом 3 зазначеної постанови встановлено виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджуєтьсяМіністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Відповідно до п. 8 розділу XV Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 квітня 2015року № 475, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 року за № 544/26989 (в редакції, чинній станом на час звільнення позивача з 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС у Донецькій області) (далі Інструкція № 475), особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби цивільного захисту […] у зв`язку із […] закінченням строку контракту, […] за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з п. 13 розділу XV Інструкції № 475 до вислуги років особам рядового і начальницького складу для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту в разі звільнення зараховуються періоди, визначені уст. 17Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» таглавах 1та2постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 17 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним уп.п. «б»-«д»ст. 1-2цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховується військова служба.

Абзацом 3 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (в редакції, чинній станом на час звільнення позивача з 3 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС у Донецькій області) (далі Порядок № 393) встановлено, що […] особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, […] які звільняються із служби у зв`язку із […] закінченням строку контракту, […] за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

При цьому пунктом 1 цієї постанови встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно доЗакону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним уп.п. «б»-«д»,«ж»і«з»ст. 1-2такого Закону, до вислуги років зараховується: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, […] служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту,[…].

Пунктом 3 Постанови № 393 передбачені випадки зарахування до вислуги років на пільгових умовах (один місяць служби за три місяця, один місяць служби за два місяці, один місяць служби за півтора місяця, один місяць служби за сорок днів).

Як встановлено судом, наказом (по особовому складу) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 5 липня 2018 року № 263 о/с, сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , старшого пожежного-рятувальника 22 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області звільнено зі служби у запас (з постановкою на військовий облік) за п.п. 173, 176 п. «1» Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено зі служби у запас (у зв`язку із закінчення строку контракту), з постановкою на військовий облік; виключено з кадрів ДСНС України 15 липня 2018 року та направлено до Першотравневого РВК Донецької області. Вислуга років на 15 липня 2018 року складає: календарна - 6 років 00 місяців 2 дні; пільгова - 4 роки 1 місяць 00 днів (а.с. 24).

Отже, загальна вислуга років позивача (календарна + пільгова) станом на час звільнення зі служби з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області склала 10 років 1 місяць.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що при звільненні зі служби 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (за 6 років).

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ізст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги встановлені судом під час розгляду справи обставини, керуючись наведеними вище нормативно-правовими приписами, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності нарахування та виплати позивачу при звільненні останнього з 10 вересня 2024 року з військової служби та виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення в/ч НОМЕР_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 6 календарних років.

Як наслідок, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Виходячи з приписів ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позова ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Волгіна