Ухвала

від 04.11.2024 по справі 497/2595/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04.11.2024

Справа № 497/2595/24

Провадження № 2/497/921/24

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

"04" листопада 2024 р. суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, ознайомившись у приміщенні суду в м.Болград з матеріалами цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

25.10.2024рокупредставник позивача звернулася до суду з вищевказаним позовом, судом перевірена правильність підсудності справи - отримані відомості про реєстрацію місця проживання відповідача у Болградському районі. Позов підсудний Болградському районному суду Одеської області, проте не відповідає вимогам ст.175ч.3п.п.2,4-10 та ч.5,7ст.177 ЦПК України, згідно який матеріали справи не містять достатніх та належних доказів повноважень представника позивача, а тому позивачу (представнику позивача) слідзапропонуватинадати суду докази його правана представництвоу судіюридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" , виходячи з наступного.

Згідно ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.Крім того, 29.12.2019р. набрав чинності ЗУ №390-IX, відповідно до якого юрисконсульти, інші працівники юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування отримали право представляти їх у суді, а у 2016 році українським парламентом в Конституції закріплено поступове введення "адвокатської монополії" (представництво усудах виключноадвокатами, за винятком малозначних справ): з 1 січня 2017 року - у Верховному Суді та касаційних судах (на той час - вищих спеціалізованих), у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року, у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року; представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами в судах усіх інстанцій мало здійснюватися з 1 січня 2020 року. Процесуальні кодекси, що набрали чинності у грудні 2017 року закріпили наступну схему процесуальногопредставництва юридичноїособи усудовій справі:самостійна участьусправіабо самопредставництво - участь у судовому процесі через керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення; або участь через представника - адвоката, уповноваженого на підставі довіреності чи ордеру, виданих на підставі договору про надання правової допомоги, за певними виключеннями.

А тому, з 29 грудня 2019 року судами, в ході отримання процесуальних документів та вирішення питань щодо допуску осіб до участі у справі враховується наступне: по-перше, крім керівника та члена виконавчого органу, право представляти юридичну особу у порядку самопредставництва отримали інші особи,які маютьз такоююридичною особою трудові відносини (діють на підставі трудового договору (контракту); кодекси доповнено положеннями щодо самопредставництва органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, від імені яких діють їх керівники, інші уповноважені особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору. З наведеного вбачається, що зазначеним законом не скасовано норму щодо представництва юридичних осіб виключно адвокатами, а, відтак і про скасування адвокатської монополії мова не йде. Натомість, розширення можливостей для самопредставництва мало на меті вирішити назрілі проблеми щодо: надання бізнесу можливості захищати свої інтереси силами власногоперсоналу - юрисконсультів; позбавлення юрисконсультів потреби в отриманні адвокатського свідоцтва; та вирішення проблеми представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах нестачі бюджетів та відсутності чіткого механізму закупівлі саме адвокатських послуг. Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лишедовіреність неможе підтверджуватиповноваження особи(навітьпрацівника,юрисконсульта)представляти інтересиюридичної особи чи державного органу в порядку самопредставництва. Так, наприклад ВС (КАС) в ухвалі від 12.02.2020 у справі №160/2199/19 вказав, що для визнанняособитакою,щодієу порядкусамопредставництва,необхідно,щоб увідповідному законі,положеннічитрудовому договорі(контракті)булочітковизначене їїправодіяти відіменітакої юридичноїособи (суб`єктавладних повноважень)без додатковогоуповноваження (довіреності). А в ухвалі від 07.02.2020 у справі №17/495-08 ВС (КГС), залишаючи без руху касаційну скаргу вказав, що для підтвердженняповноважень братиучасть усправі впорядку самопредставництвапрацівник (юрисконсульт)має надатисуду:докази того,що особаобіймає певнупосаду (наказ,трудовий договір),а такождокази,які дозволяютьвстановити обсягповноважень вказаноїпосадової особи(статут,положення,трудовий договір(контракт).При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді. Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі. А, в ухвалі від 20.01.2020 у справі №910/3245/19, повертаючи касаційну скаргу юридичної особи, Верховний Суд (КГС) вказав, що надана копія трудового договору не містить положень щодо повноважень юрисконсульта на представництво інтересів відповідача в суді. В ухвалі від 21.01.2020 у справі №924/440/19 ВС (КАС) зазначив, що для підтвердження права працівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування діяти в порядку самопредставництва, такий працівник має надати суду: витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або оригінал чи копію трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси без такого доручення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява містить певні недоліки, які позивачем мають бути усунені для відкриття провадження у справі, заявнику слідзапропонуватинадати судуналежні докази його правана представництвоу суді юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс".

Керуючись ст. ст.95,175,177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборговнаості за кредитним договором.

Надати позивачу (представнику) строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - шляхом надання суду доказів його правана представництвоу суді юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс", в разі неусунення у встановлений строк недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу, що не є перешкодою для звернення до суду з цією ж заявою після усунення вказаних недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, відповідно до ст.261 ЦПК України набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Суддя А.В. Кравцова