Рішення

від 05.11.2024 по справі 644/2265/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/2265/23

Провадження № 2/644/533/24

05.11.2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2024 м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Плаксій К.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення компенсації частки відчуженого спільного майна подружжя,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_3 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь компенсацію частки відчуженого спільного майна подружжя в розмірі 258 329, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що з 22.08.2013 вона перебувалау шлюбі звідповідачем ОСОБА_3 ,який 22.02.2023 було розірвано рішенням Київського районного суду м. Полтава. Під час перебування у шлюбі подружжям булонабутонаступне майно: автомобіль марки RENAULTмодель LOGAN,рік випуску2019, д.н.з. НОМЕР_1 (намоменту реєстраціїв 2019році),зареєстрований завідповідачем 18.09.2019та автомобільнігаражі № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 вОбслуговуючому кооперативіГК Автолюбитель-Воїнвід,зареєстровані завідповідачем в2018році. Позивачка зазначає, що згоди про добровільний поділ спільного майна подружжя між ними не досягнуто. Як стало відомо позивачці, відповідач ОСОБА_3 на власний розсуд без її згоди, відчужив вказане вище спільне майно. Дані обставини стали підставою для звернення позивачки до суду з позовом.

Відповідач ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, (т.1, а.с.51-56), в якому, заперечуючи проти позовних вимог , не погодився з заявленою позивачем сумою компенсації за відчужений автомобіль та повністю не визнав вимоги щодо компенсації за автомобільні гаражі № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 в Обслуговуючому кооперативі ГК Автолюбитель-Воїнвід.

Позивачка ОСОБА_1 в особі представника надала відповідь на відзив, (т.1, а.с. 107-109.), зазначивши, що заперечення відповідача проти позову є безпідставними; просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 подав заперечення на відповідь на відзив, (а.с.124-126, т.1).

Ухвалою суду від 01 травня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, (а.с.25, т.1).

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Стратілатов К.Г. позов підтримали повністю та наполягали на його задоволенні, мотивуючи свої доводи аналогічно викладеному в позові.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнавчастково.Не заперечував щодо стягненняз ньогона користь позивачкигрошової компенсації відчуженогоспільного майна -автомобілю марки Renaultмодель Logan в розмірі 65250,17грн. Визнав тойфакт,що відчуженийним спірнийавтомобіль єспільним майномподружжя табув придбаний сторонамипід часшлюбу.Не визнавпозов вчастині стягнення компенсації заавтомобільні гаражі № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 в Обслуговуючому кооперативі ГК Автолюбитель-Воїнвід.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 22 серпня 2013 року, (а.с.4, т.1).

Шлюб між сторонами розірвано рішенням Київського районного суду м. Полтава від 22 лютого 2023 року, яке не оскаржувалось та набрало законної сили 25.03.2023.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивачки грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності, у розмірі вартості відчуженого майна - автомобілю марки Renault модель Logan, рік випуску 2019, суд приходить до наступного.

За час перебування у шлюбі позивачем і відповідачем було придбано автомобіль марки RENAULT модель LOGAN, 2019 року випуску, VIN НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , який 18.09.2019 зареєстрований в Територіальномусервісному центріМВС вХарківській області наім`я відповідача ОСОБА_3 ,що підтверджуєтьсявідомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів та реєстраційною карткою ТЗ, (а.с.157-158, т.1).

16.11.2022 року автомобіль марки RENAULT модель LOGAN, 2019 року випуску, VIN НОМЕР_4 , за договором купівлі-продажу № 6342/2022/3511517 від 15.11.2022 року, зареєстрований за ОСОБА_5 , (а.с.165-166, а.с.157-158, т.1).

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи №22457 від 12 жовтня 2023 року по визначенню ринкової вартості, який міститься у матеріалах справи, середня ринкова вартість автомобіля RENAULT LOGAN, VIN НОМЕР_4 , 2019 року випуску, станом на 12 жовтня 2023 року, складає 254 158, 54 грн, (а.с. 220-224, т.1).

Позивачка ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_3 грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності, у розмірі вартості відчуженого автомобілю марки Renault модель Logan, мотивувала тим, що спірний автомобіль це майно, набуте подружжям за час шлюбу, яке зареєстровано на відповідача. Однак, спірний автомобіль відповідачем був проданий після припинення між сторонами шлюбних відносин та без її згоди, тому позивачка вважає свої права порушеними.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1статті 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 статті 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частиною 4 статті 71 СК України встановлено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Згідно з ч. 2 статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, в постанові Верховного Суду від 24 листопада 2021 року по справі № 654/4518/18.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) вказано, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби, або приховав його, таке майно чи його вартість враховується при поділі. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

У постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18 вказано, що у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач, не вимагається обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації.

Враховуючи наявні матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що придбаний сторонами автомобіль марки RENAULTмодель LOGAN,2019року випуску є об`єктом спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу в порядку статті 70 СК України. Дану обставину сторони не заперечили і цілком з нею погоджуються.

Суд враховує, що в листопаді 2022 року відповідачем ОСОБА_3 було відчужено автомобіль на користь третьої особи без згоди позивача та не в інтересах сім`ї.

Дану обставину відповідачем ОСОБА_3 спростовано не було, відтак, вона є доведеною.

Тому, із врахуванням вище встановлених обставин, враховуючи те, що відчуження рухомого майна, на яке поширюється режим спільної сумісної власності подружжя було здійснено без згоди позивача як співвласника такого майна, суд виснує про порушення прав позивача, які, з урахуванням добросовісності набувача такого майна (контрагента за договором купівлі-продажу), підлягають захисту шляхом стягнення компенсації вартості його частки в праві спільної сумісної власності.

Відтак , суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивачки грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності, у розмірі вартості відчуженого автомобілю марки Renault модель Logan, .

Визначаючи розмір компенсації позивачці, суд посилається на висновок судової автотоварознавчої експертизи №22457 від 12 жовтня 2023 року по визначенню ринкової вартості, який міститься у матеріалах справи, відповідно до якого середня ринкова вартість автомобіля RENAULT LOGAN, VIN НОМЕР_4 , 2019 року випуску, станом на 12 жовтня 2023 року, складає 254 158, 54 грн, (а.с. 220-224, т.1).

На думку суду, такий спосіб захисту порушених прав є оптимальним за обставин цієї справи з огляду на мету заявленого позову, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19 (провадження № 14-40цс21).

Щодо тверджень відповідача ОСОБА_3 про наявність підстав для зменшення суми грошової компенсації на суми отриманих ним грошових коштів за договором займу, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи свої заперечення в цій частині, відповідач ОСОБА_3 мотивував тим, що спірний автомобіль був придбаний подружжям за кредитні кошти відповідно до договору № 6/1264591 від 20.09.2019 з АТ «Креді Агріколь Банк». З моменту придбання автомобіля RENAULT LOGAN подружжя спільного господарства не вели, тягар по погашенню кредиту був покладений повністю на відповідача. 02.09.2020 ОСОБА_3 за усним договором займу, оформленим розпискою від 02.09.2020, отримав у ОСОБА_6 3000,00 доларів США. ОСОБА_3 10.09.2020, тобто достроково, погасив кредит за рахунок коштів, зайнятих у ОСОБА_6 16.11.2022 автомобіль відповідач продав. 18.11.2022 відповідач повернув борг по розписці ОСОБА_6 , що підтверджується її підписом в розписці. При цьому відповідач посилається на розписку від 02.09.2020 з відміткою про повернення боргу 18.11.2022. Випискою з рахунку АТ «Креді Агріколь Банк», з якої вбачається, що кредит достроково погашений 10.09.2020. Оскільки отримані за договором займу кошти використані відповідачем на погашення кредиту на придбання автомобіля, який використовувався в інтересах сім`ї, відповідач вважає, що сума 3000,00 доларів є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тому сума компенсації повинна бути зменшена на половину від цієї суми, тобто на 1500,00 доларів США, що ( за курсом НБУ на 01.11.2024 р. за 1 долар - 41,2194 грн) складає 61829,10 грн. Тому середньоринкової вартості автомобілю згідно висновку експерта № 22457 має бути зменшена на суми займу, який використаний на погашення кредиту, а саме: 127079,27 грн. 61829,10 грн = 65250,17 грн.

Судом встановлено, що відповідно до письмової розписки від 02.09.2020, (а.с.63, т.1), ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_6 в борг грошові кошти в розмірі: 3 000 доларів США. Згідно розписки грошові кошти отримані в борг зобов`язався повернути в повному обсязі до31.12.2022. Згідно відмітки в розписці ОСОБА_3 повернув борг 18.11.2022.

Залишок кредиту з АТ «Креді Агріколь Банк» погашено 10.09.2020, (а.с.64-65, т.1).

Суд не приймає до уваги твердження відповідача ОСОБА_3 щодо можливого витрачання коштів отриманих ним в борг на виплату кредиту за спірний автомобіль з огляду на те, що: позику ОСОБА_7 отримав 02.09.2020, а залишок кредиту погасив 10.09.2020; позика була видана йому в іноземній валюті, а кредит Утукін погасив в національній валюті; сума позики 3000 доларів США, що ( за курсом НБУ на 02.09.2020 за 1 долар 27,6049 грн) складає 82 814,70 грн , а погашений ним залишок кредиту 52 395,93 грн.

Відтак, стороною відповідача не надано доказів на підтвердження того, що отримані 02.09.2020 в борг відповідачем ОСОБА_3 грошові кошти були використані ним в інтересах сім`ї, а отже такі твердження засновані на припущеннях, на яких не може ґрунтуватися доказування.

Пояснення допитаної в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_6 не спростовують висновків суду.

Щодо позовних вимог про стягнення грошової компенсації за автомобільні гаражі № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 в Обслуговуючому кооперативі ГК Автолюбитель-Воїнвід, суд зазначає наступне.

Згідно частини 3ст.12 ЦПК Україникожна сторона у справі, яка розглядається в порядку цивільного судочинства, повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно достатті 13 ЦПК Україниучасник справи, на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору, а суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Позивачка ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_3 грошової компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності, у розмірі вартості автомобільних гаражів № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 в Обслуговуючому кооперативі ГК Автолюбитель-Воїнвід, мотивувала тим, що спірний автомобільні гаражі це майно, набуте подружжям за час шлюбу, яке зареєстровано на відповідача. Однак, спірні гаражі було відчужено після припинення між сторонами шлюбних відносин та без її згоди, тому позивачка вважає свої права порушеними.

Розглядаючи позовні вимоги в цій частині, суд зазначає,що стороною позивачане надано доказів щодо введення в експлуатацію спірних автомобільних гаражів № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 в Обслуговуючому кооперативі ГК Автолюбитель-Воїнвід та реєстрації права власності на них за відповідачем. З відомостей голови Обслуговуючому кооперативі «ГК Автолюбитель-Воїнвід» В`ячеслава Макарова, (а.с.94, т.2), вбачається, що пайові внески не сплачувались ані позивачем, ані відповідачем.

Відповідно до вимог статей 328 та 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За змістом зазначених норм матеріального права до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі неможливості поділу незакінченої будівництвом нерухомості суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію.

Аналогічні висновки зробив Верховний Суд України у постановах від 18 листопада 2015 року справі № 6-388цс15, від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15 та від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2710цс15.

Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від таких висновків у своїй постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 511/2303/19.

Проте, позовна вимога про стягнення грошової компенсації на будівельні матеріали і конструктивні елементи спірних автогаражів стороною позивача не заявлялася.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 грошової компенсації замість частки позивачки у праві спільної сумісної власності, у розмірі вартості автомобільних гаражів№ НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 вОбслуговуючому кооперативіГК Автолюбитель-Воїнвід .

Судові витрати підлягають стягненню у відповідності до ст. 141 ЦПК України .

Керуючись ст. 12, 13, 141, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України; ст. 57, 60, 61, 62, 69, 70, 71 СК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності, у розмірі вартості відчуженого майна, а саме транспортного засобу - автомобілю марки Renault модель Logan, рік випуску 2019, в розмірі 127 079 (сто двадцять сім тисяч сімдесят дев`ять) гривень, 27 коп.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 11.11.2024.

Суддя: В.О. Попова