Рішення

від 23.12.2024 по справі 727/11513/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/11513/24

Провадження № 2/727/2170/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Бружа В.М.

за участю представника позивача Ринжук Г.М.

за участю відповідача ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Чернівці цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги за опалення місць загального користування будинком, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач МКП «Чернівцітеплокомуненерго», в особі представника позивача Ринжук Г.М., звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги за опалення місць загального користування будинком до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого вказує, що позивач МКП «Чернівцітеплокомуненерго» надає послуги з централізованого опалення місць загального користування будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що у квартирі АДРЕСА_2 зазначеного будинку зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , яким відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для проведення розрахунків.

Стверджує, що відповідачі вже тривалий час не платять за послуги з централізованого опалення місць загального користування будинком,на ряд попереджень позивача МКП «Чернівцітеплокомуненерго» про необхідність розрахуватись не реагують.

Зазначає, що у зв`язку з тим, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 не сплачували заборгованість за надані їм позивачем «Чернівцітеплокомуненерго» послуги з централізованого опалення місць загального користування будинком, у відповідачів утворилась заборгованість за період з 01.11.2021 року по 31.08.2024 року у розмірі 2475,26 грн.

Вказує, що крім цього з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 року по 31.08.2024 року у розмірі 826,60 грн.

На основі викладеного, позивач МКП «Чернівцітеплокомуненерго», в особі представника позивача Ринжук Г.М., просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго»на р/р НОМЕР_2 в АТ «Укрексімбанк» м. Чернівці, МФО 322313, код 34519280, заборгованість за надані послуги за опалення місць загального користування будинком за період часу з 01.11.2021 року по 31.08.2024 року в розмірі 2475,26 грн.; стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь позивача МКП «Чернівцітеплокомуненерго»на р/р НОМЕР_3 в АТ «Приватбанк» м. Чернівці, МФО 356334, код 34519280, плату за абонентське обслуговування за період часу з 01.11.2021 року по 31.08.2024 року в розмірі 826,60 грн. Крім цього, просить суд стягнути з відповідача на користь з позивача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11.11.2024 року було відкрито спрощене провадження у справі №727/11513/24 (провадження №2/727/2170/24) за позовом МКП «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги за опалення місць загального користування будинком; судове засідання по справі призначено на 26листопада 2024року.

Представник позивача МКП «Чернівцітеплокомуненерго» - Ринжук Г.М. в судовому засіданні вказала, що з 2021 року позивач МКП «Чернівцітеплокомуненерго» надає послуги з так званого «публічного обслуговування», відповідно до якого позивачем здійснюється опалення місць загального користування багатоквартирних будинків. Зазначила, що квартира відповідачів від`єднана від централізованого опалення, однак позивачем за для належного функціонування внутрішньо будинкових систем здійснюється опалення труб та інших комунікацій, що під`єднані до будинку. При цьому, вказала, що роботи по утепленню зазначених труб не входять до обов`язків позивача МКП «Чернівцітеплокомуненерго», а належить до повноважень КП «Містосервіс». Не заперечувала тієї обставини, що всередині вищевказаного будинку мешканцями були демонтовані радіатори опалення, однак вказала, що позивачем під час розрахунку заборгованості відповідачів було враховано зазначену обставину. Вказала, що загальна заборгованість за опалення місць загального користування розподіляється між усіма жителями будинку згідно методики, відповідно до якої береться до уваги наявна всередині будинку площа та відповідний тариф. Крім цього, зауважила, що на будинку позивачем було встановлено лічильник. Вказала, що заборгованість включає в себе також обслуговування зазначеного лічильника та інших пристроїв необхідних для забезпечення будинку теплом. Просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Крім цього, згідно спрямованої до суду відповіді на відзив представник позивача вказує, що згідно вимог закону всі співвласники будинку (власники квартир), в тому числі і власники квартир з індивідуальним опаленням, повинні брати участь у загальних витратах на опалення будинку пропорційно займаній площі житла.

Зазначає, що співвласниками будинку АДРЕСА_1 , не було обрано модель організації договірних відносин по наданню послуги з постачання теплової енергії, а тому з власниками квартир (та нежитлових приміщень), даного будинку, в тому числі й з відповідачами, відповідно до вимог закону, позивачем МКП «Чернівцітеплокомуненерго» з 01.11.2021 року було укладено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії.

Стверджує, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будинку, розподіляється між усіма співвласниками приміщень будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальної площі приміщення, опалюваних площ, об`ємів їх житлових (або не житлових) приміщень.

Вказує, що позивачем було вірно розраховано заборгованість відповідачів, з урахуванням всіх вищевказаних аспектів, зокрема площі приміщення, опалювальних площ, об`єму приміщення тощо.

На основі викладеного, представник позивача МКП «Чернівцітеплокомуненерго» - Ринжук Г.М. просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що труби в підвалі його будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем не утеплені. Зазначив, що горище будинку взагалі не містить пристроїв для його опалення. Зауважив, що труби проходять не через горище, а через верхні поверхи, а тому горище взагалі не опалюється позивачем. Разом з тим, не заперечував тієї обставини, що позивачем МКП «Чернівцітеплокомуненерго» було встановлено лічильник на його будинку. Вважав, що позивачем неправомірно нараховується заборгованість за опалення місць загального користування, з урахуванням вищевикладеного. Просив суд відмовити у задоволенні позову МКП «Чернівцітеплокомуненерго» у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Снігур С.В. в судовому засіданні дав пояснення аналогічні тим, що зазначені ним у відзиві на позов та просив суд відмовити у задоволенні позову МКП «Чернівцітеплокомуненерго» в повному обсязі.

Крім цього, згідно спрямованого до суду представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Снігуром С.В. вищезазначеного відзиву на позов останній вказує, що розрахунок заборгованості відповідачів здійснений позивачем не вірно, оскільки останнім не враховано факт ненадання тепла у під`їздах, кількість втраченого тепла у підвальних приміщеннях, враховуючи те, що труби не утеплені, та розмір витрат теплової енергії на кількість квартир без централізованого опалення.

Вважає, що оскільки відповідачі відключені від централізованого опалення та фактично не являються клієнтами позивача МКП «Чернівцітеплокомуненерго», то вони й не мають платити позивачу за нібито надані останнім послуги з опалення місць загального користування будинком.

Крім цього, стверджує, що позивачем всупереч вимог закону не було надіслано відповідачам вимогу про погашення боргу в добровільному порядку.

На підставі викладеного, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Снігур С.В. просив суд відмовити у задоволенні позову МКП «Чернівцітеплокомуненерго» у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, хоча повідомлялись судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи в суді. Клопотань про відкладення судового засідання по справі від них до суду не надходило. У зв`язку із вищевикладеним суд вважає можливим розглянути зазначену цивільну справу у їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, а також надані сторонами процесуальні документи, прийшов до висновку, що позов МКП «Чернівцітеплокомуненерго» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №3686/31 від 30.05.2024 року (а.с.9).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.09.2024 року (а.с.8) вбачається, що вищевказана квартира квартирі АДРЕСА_3 , перебуває у власності відповідачки ОСОБА_3 .

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», вбачається, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Положеннями частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень ст. 10 цього Закону.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі №529/613/17-ц.

Відповідно до абз. 1,2 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» y разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Водночас, розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Отже, законодавством факт укладення вказаного договору пов`язується зі спливом 30-денного строку з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги, якщо протягом цього строку співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Публічний договір про надання послуг з постачання теплової енергії 01.10.2021 року був розміщений на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради https://city.cv.ua/ та на офіційному веб-сайті позивача Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» https://teplo.cv.ua/.

При цьому, в відповідачем та його представником не було надано доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку, в якому розташоване житлове приміщення відповідачів, приймали рішення про вибір моделі договірних відносин або уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Таким чином, враховуючи, що співвласники квартир в будинку АДРЕСА_1 не обрали модель організації договірних відносин щодо надання послуги з постачання теплової енергії, то відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з 01.11.2021 між позивачем МКП «Чернівцітеплокомуненерго» та відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 фактично було укладено типовий індивідуальний договір на надання послуг з постачання теплової енергії (а.с.13-14).

При цьому, позивачем МКП «Чернівцітеплокомуненерго», на виконання умов вищевказаного Договору, було надано послуги з централізованого опалення місць загального користування будинком, у зв`язку із чим відповідачам було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для проведення розрахунків за вищевказану надану позивачем послугу (а.с.7).

При цьому, щодо посилання відповідача та його представника на те, що в будинку АДРЕСА_1 відсутні прилади для опалення будинку, суд зазначає наступне.

Підтримання температури вище 0°С у загальних та технічних приміщеннях будинку, особливо в зимовий період, є необхідним для забезпечення належного технічного стану багатоквартирного будинку, в якому розташована квартира відповідачів. Це також стосується інженерних споруд, систем водопостачання та каналізації, з метою запобігання їх промерзанню та руйнуванню конструкцій будинку через різкі температурні зміни.

Температурний режим у таких приміщеннях підтримується за рахунок тепловтрат трубопроводів розподільчої системи, розташованих у підвальному приміщенні будинку. Нормативно-правові акти, які регулюють відповідні правовідносини, не передбачають звільнення споживачів від обов`язку сплачувати за теплову енергію, витрачену на опалення місць загального користування, навіть у разі відсутності окремих опалювальних приладів. Адже система опалення включає не лише опалювальні прилади, а й трубопроводи та арматуру.

Таким чином, відсутність приладів опалення у під`їздах багатоквартирного будинку не свідчить про відсутність системи опалення у місцях загального користування.

До аналогічного правового висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 20 листопада 2019 року по справі №357/4664/15-ц.

При цьому, якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком (п.11, розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, яка затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22 листопада 2018 року).

Таким чином, суд вважає хибним вищевказане посилання відповідача та його представника на те, що в будинку АДРЕСА_1 відсутні прилади для опалення будинку, виходячи з того, що відсутність зазначених приладів не звільняє відповідачів від обов`язку оплати послуг з опалення місць загального користування та допоміжних приміщень.

При цьому, суд зауважує, що послуги з централізованого опалення місць загального користування будинком надаються споживачам незалежно від факту підключення останніх до централізованого опалення.

Брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема й місць загального користування являється обов`язком кожного зі співвласника будинку.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд в постанові від 22 грудня 2020 року по справі №311/3489/18.

Враховуючи вищевикладене, на думку суду, твердження відповідача про те, що квартира в якій він проживає не підключена до централізованого опалення, не має значення та не спростовує факт наявності у відповідачів заборгованості за вказані послуги з теплопостачання місць загального користування будинку.

При цьому, посилання відповідача на те, що труби в підвалі його будинку не утеплені також не беруться до уваги судом, оскільки зазначене жодним чином не спростовує факт надання позивачем послуг з постачання теплової енергії для обігріву приміщень загального користування будинку та його комунікацій.

При цьому, підтримання належного стану будинку, включаючи догляд за комунікаціями, не входить до повноважень позивача МКП «Чернівцітеплокомуненерго». Це завдання належить до компетенції надавача послуг з управління багатоквартирним будинком, про що зазначала й представник позивача у спрямованій нею до суду відповіді на відзив.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем МКП «Чернівцітеплокомуненерго», в передбаченому законом порядку, було укладено з відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 вищевказаний типовий індивідуальний договір на надання послуг з постачання теплової енергії (а.с.13-14).

Разом з тим, відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 свої зобов`язання перед позивачем МКП «Чернівцітеплокомуненерго» належним чином не виконали, у зв`язку із чим у останніх виникла заборгованість за надані позивачем послуги за опалення місць загального користування будинком за період з 01.11.2021 року по 31.08.2024 року в сумі 2475,26 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 по 31.08.2024 року, що підтверджується спрямованим до суду представником позивача розрахунками заборгованості за послуги з постачання теплової енергії (а.с.18, 19).

При цьому, самим відповідачем ОСОБА_1 не заперечувався в судовому засіданні факт встановлення позивачем та, відповідно, наявності на його будинку лічильника, який також потребує відповідного обслуговування.

Також, судом не береться до уваги твердження представника відповідача про те, що позивачем неправильно розраховано заборгованість відповідачів за надані їм послуги з теплопостачання, оскільки доказів вищезазначених обставин відповідачем та його представником суду надано так і не було.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок надати належні та допустимі докази для підтвердження наявності та розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача. Водночас відповідач зобов`язаний довести відсутність у нього обов`язку сплачувати зазначену заборгованість.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21.

При цьому, позивачем здійснювався розрахунок заборгованості відповідачів з урахуванням площі квартири, поверховості, об`єму споживання теплової енергії, коефіцієнту та тарифу, що підтверджується наданими представником позивача суду розрахунками (а.с.60 зворот).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вищевказані розрахунки заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та з абонентського обслуговування не були спростовані відповідачем та його представником належними та допустимими доказами, а отже являється вірним.

Відповідно дост.19 ЗУ «Про теплопостачання»споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично відпущену теплову енергію.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача МКП «Чернівцітеплокомуненерго» вищевказана заборгованість за надані позивачем послуги за опалення місць загального користування будинком за період з 01.11.2021 року по 31.08.2024 року в розмірі 2475,26 грн.

Крім цього, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 до 31.08.2024 року, передбачена укладеним між сторонами типовим договором, у розмірі 826,60 грн.

При цьому, посилання представника відповідача на те, що позивачем не було надіслано відповідачам вимогу про погашення боргу в добровільному порядку спростовується спрямованими до суду з позовом копіями повідомлення МКП «Чернівцітеплокомуненерго»№3874/17-10від 06.09.2024року тареєстром відправленоїкореспонденції АТ«Укрпошта» від06.09.2024року (а.с.17).

Так, згідно з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин, а також не спростовують наведені судом твердження.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги МКП «Чернівцітеплокомуненерго»до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості занадані послугиза опаленнямісць загальногокористування будинком є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідачів у рівних частинах необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2422,40грн., який був сплачений позивачем при поданні позову до суду, а саме по 807,67грн. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.19, 20 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-284, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги за опалення місць загального користування будинком - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго»на р/р НОМЕР_2 в АТ «Укрексімбанк» м. Чернівці, МФО 322313, код 34519280, заборгованість за надані послуги за опалення місць загального користування будинком за період часу з 01.11.2021 року по 31.08.2024 року в розмірі 2475,26 (дві тисячі чотириста сімдесят п`ять) гривень (двадцять шість) копійок.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго»на р/р НОМЕР_3 в АТ «Приватбанк» м. Чернівці, МФО 356334, код 34519280, плату за абонентське обслуговування за період часу з 01.11.2021 року по 31.08.2024 року в розмірі 826,60 (вісімсот двадцять шість) гривень (шістдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» на р/ НОМЕР_4 в філії Чернівецького облуправління АТ «Ощадбанк» м.Чернівці, МФО 356334, код 34519280 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні (сорок) копійок, а саме по 807,67 (вісімсот сім) гривень (шістдесят сім) копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 27 грудня 2024 року.

СУДДЯ: