Справа № 758/10972/24
Категорія 54
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Вигівська В. В.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІБІКОМ» про зобов`язання видати трудову книжку та копію наказу про звільнення,-
В С Т А Н О В И В :
15 серпня 2024р. ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІБІКОМ» про зобов`язання видати трудову книжку та копію наказу про звільнення.
Позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що працювала у відповідача на посаді бухгалтера. У вересні 2022 року ОСОБА_1 подала заяву про звільнення за власним бажанням з посади бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІБІКОМ» на ім`я директора ОСОБА_2 та просила звільнити з 31 жовтня 2022 року.
Зазначає, що відпрацювавши до 31.10.2022 включно, позивач відбула за межі України й повернулася лише у квітні 2024 року.
Трудова книжка позивачки зберігалася у роботодавця та діючи відповідно до чинного законодавства Відповідач був зобов`язаний був видати позивачці її трудову книжку в день звільнення.
Як зазначає позивачка у позовній заяві, ані в день звільнення 31.10.2022, ані в подальшому, директором «ТОВ ВІБІКОМ» ОСОБА_2 позивачці не було видано наказ про звільнення та трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення.
У позовній заяві зазначено, що 26 квітня 2024 року позивачка з`явилась до ТОВ «ВІБІКОМ» за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 7/10 з метою виконання відповідачем обов`язку щодо видачі трудової книжки та наказу про звільнення. Втім, директор ТОВ «ВІБКОМ» ОСОБА_2 виконати вимоги позивачки відмовилась, що стало підставою для звернення 26.04.2024 до Подільського УП ГУНП у місті Києві із заявою про протиправні дії директора ТОВ «ВІБІКОМ» Теплової Л.М.
Після отримання 21 червня 2024 року відповіді за підписом начальника Подільського управління поліції ГУ НП у м. Києві Ю. Трембицького «Про розгляд звернення», за змістом якої повідомлялось про відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за наведеною вище заявою, 22 червня 2024 року позивачка поштою скерувала заяву-вимогу про видачу наказу про звільнення та трудової книжки із відповідним записом про звільнення на адресу ТОВ «ВІБІКОМ». Однак, 10 липня 2024 року вказаний лист повернувся позивачу, що було розцінено позивачкою як ухилення від отримання кореспонденції, направленої ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що невидача позивачці копії наказу про звільнення та трудової книжки призводить до неможливості її подальшого працевлаштування та порушує її права, позивачка звернулася з даним позовом до суду, у якому просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вібіком» видати ОСОБА_1 трудову книжку та належним чином завірену копію наказу про звільнення.
У судовому засіданні 14.11.2024 представник позивачки вимоги заяви підтримала, просила позов задовольнити. Звернула увагу суду на те, що останнім робочим днем була дата 31 жовтня 2022 року. Потім позивачка виїхала за кордон та повернулася в квітні 2024 року. Оскільки директором товариства трудова книжка позивачки повернута не була, позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні 14.11.2024 повідомила суду що 31 жовтня 2022 року був останній робочий день, коли вона перебувала на роботі. 1 листопада 2022р. позивачка вже не вийшла на роботу. Однак в останній робочий день їй не було видано трудову книжку та не було видано копію наказу про звільнення.
Звернула увагу суду на те, що вона дійсно була звільнена з посади бухгалтера, оскільки вже перебуваючи за кордоном отримала від відповідача розрахунок по заробітній платі.
Щодо обставин невидачі трудової книжки повідомила суду, що в квітні 2024р. подзвонила бухгалтеру ТОВ «ВІБІКОМ» з наміром домовитися про отримання трудової книжки. Однак, бухгалтер товариства повідомила позивачку ОСОБА_1 , що видасть трудову книжку лише у випадку, якщо ОСОБА_1 видалить пост з негативною інформацією про компанію на інтернет-ресурсах. Будучи обуреною такою політикою компанії, позивачка відразу звернулася до поліції. В подальшому, позивачка направила листа до відповідача з вимогою видати їй трудову книжку, однак такий лист повернувся без вручення адресату.
У розгляді справи 14.11.2024 оголошувалася перерва, з метою забезпечити позивачці можливість звернутися безпосередньо до директора товариства з вимогою про повернення трудової книжки.
Як пояснила у судовому засіданні 24.12.2024 позивачка, вона робила спроби отримати трудову книжку та приходила до Бізнес-центру по вулиці Ярославський, 6 в м.Києві, де фактично знаходиться керівництво товариства, однак представник бізнес-центру відмовився повідомляти позивачці, в якому офісному приміщенні знаходиться відповідач.
Також позивачка долучила до матеріалів справи примірник своєї Заяви від 4 грудня 2024р., яка направлялася рекомендованим листом з описом вкладення на адресу товариства «Вібіком» з вимогою повернути трудову книжку з відповідним записом про звільнення та видати копію наказу про звільнення.
Посилаючись на те, що позивачка використала усі можливі способи отримати свою трудову книжку, однак відповідач за юридичною адресою не знаходиться, а за фактичною адресою місцезнаходження офісу її не впустили, просила судовим рішенням зобов`язати відповідача повернути її трудову книжку, адже утримання трудової книжки у відповідача унеможливлює її подальше працевлаштування.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Суд направляв судові повістки за усіма відомими адресами, повідомленими позивачкою, та які були встановлені судом на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.52-54). Усі судові повістки, направлені судом, поверталися до суду з відміткою Укрпошти «Адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв про розгляд справи за відсутності представника відповідача, про причини неявки, відзив на позовну заяву від відповідача не надходили.
Зважаючи на відсутність заперечень позивача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, який вважається належним чином повідомленим про розгляд справи відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, з можливістю ухвалення заочного рішення по справі (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову у зв`язку з наступним.
Зі слів позивачки ОСОБА_1 , вона працювала на посаді бухгалтера в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Вібіком» до 31.10.2022.
Матеріали справи не містять копії наказу про зарахування позивачки на посаду бухгалтера товариства, наказу про її звільнення, будь-яких копій трудового договору, контракту, трудової книжки тощо.
Втім, за кодом ЄДРПОУ ТОВ «Вібіком» (37175314) на підставі даних з Індивідуальної відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування можна дійти висновку, що за звітні роки 2019-2022 відповідач як страхувальник здійснював до Пенсійного фонду України відрахування страхових внесків за позивачку ОСОБА_1 , що розцінюється судом як доказ того, що дійсно позивачка ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Вібіком».
Зі слів позивачки ОСОБА_1 , вона завчасно повідомила відповідача про свій намір звільнитися з власним бажанням з 31 жовтня 2022р., про що подала письмову заяву. Останнім робочим днем позивачки у Товаристві було 31 жовтня 2022 року.
Позивачка стверджує, що в останній робочий день їй не було вручено копії наказу про звільнення та трудову книжку з відповідним записом про звільнення, у зв`язку з чим просить захистити її права судовим рішенням.
Ті обставини, що позивачка працювала на посаді бухгалтера Товариства «Вібіком», подавала заяву про її звільнення за власним бажанням, працювала включно до 31 жовтня 2022р. та в день її звільнення їй не було повернуто трудову книжку, відповідачем не спростовано. Відтак, на момент ухвалення даного судового рішення суд вважає встановленими такі обставини.
Згідно з ч.1. 2 ст.48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів.
Порядок ведення трудових книжок затверджено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України. Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №58.
У п.2.3 Інструкції зазначено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні проводитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
У п. 2.4. Інструкції вказано, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно з п. 2.27 Інструкції днем звільнення вважається останній день роботи.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України N№301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки», трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.
Пунктом 4.1 Інструкції передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки.
Згідно з п.4.2 Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Відповідно до ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів про те, що відповідач видав в день звільнення позивачці ОСОБА_1 її трудову книжку.
Також матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідач направляв позивачці поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки в разі, якщо ОСОБА_1 в день її звільнення таку трудову книжку не отримала, була відсутня на роботі, відмовлялася отримувати трудову книжку тощо.
В той же час, матеріали справи містять копії двох звернень, з якими ОСОБА_3 зверталася до відповідача з вимогою видати їй трудову книжку та копію наказу про звільнення.
Незважаючи на те, що такі заяви поверталися адресату, суд вважає таких доказів достатніми для того, щоб зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 її трудову книжку з відміткою про її звільнення з посади у ТОВ «Вібіком», а також видати копію відповідного наказу про звільнення.
Згідно з постановою Верховного Суду від 4 листопада 2020 року справі №812/390/16, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу, працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника.
У постанові від 05.02.2020 у справі №761/29172/18 Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою середній заробіток у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки виплачується працівникові за наявності сукупності умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.
При ухваленні даного судового рішення, суд не вдається до оцінки таких обставин як наявність чи відсутність вини уповноважених осіб відповідача у затримці видачі трудової книжки та причин затримки.
Роблячи висновок про те, що трудова книжка повинна бути повернута позивачці, суд не вдається також до з`ясування обставин, яка дата звільнення позивачки повинна бути у такому разі, зважаючи на те, що невидача працівнику трудової книжки у день звільнення може прирівнюватися до непроведення у встановленому законом порядку звільнення працівника.
Висновуючи про те, що позов повинен бути задоволений, суд керується виключно тим, що затримка видачі трудової книжки перешкоджає працевлаштуванню працівника, а тому інтереси позивачки підлягають захисту.
Обставини, які підлягають з`ясуванню для застосування положень ч.5 ст.235 КЗпП України, в межах предмету даного спору про зобов`язання видати трудову книжку та копію наказу про звільнення, суд не з`ясовує.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені 1211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 47, 48 КЗпП України, ст. ст. 76-80, 198, 200, 206, 258, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІБІКОМ» про зобов`язання видати трудову книжку та копію наказу про звільнення - задовольнити.
Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІБІКОМ» видати ОСОБА_1 її трудову книжку та копію наказу про звільнення з посади бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІБІКОМ».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІБІКОМ» на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІБІКОМ», код ЄДРПОУ 37175314, вул. Кирилівська, 1-3, офіс 21, м.Київ.
Суддя Т.В.Войтенко
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 31.12.2024 |
Номер документу | 124128550 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Войтенко Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні