Ухвала

від 23.08.2024 по справі 331/5133/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/5133/24

Провадження № 2-н/331/552/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 року місто Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОЗАЧА 5» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.08.2019 року по 31.07.2024 року включно,

В С Т А Н О В И В:

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОЗАЧА 5» НікітенкоА.С. звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості пооплаті послугз управліннябагатоквартирним будинкому розмірі23231грн.81коп. за період з 01.08.2019 року по 31.07.2024 року включно, а також судового збору у розмірі 242 грн. 24 коп.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку, що у видачі судового наказу необхідно відмовити з наступних підстав.

Поняття позовної давності встановлено статтею 256 ЦК України, це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу та розрахунку заборгованості за послуги, який долучений до заяви про видачу судового наказу, заявник просить суд стягнути з боржника ОСОБА_1 заборгованість за період з 01 серпня 2019 року по 31 липня 2024 року.

Разом з тим, заяву про видачу судового наказу представник стягувача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОЗАЧА 5» надіслав на адресу Жовтневого районного суду міста Запоріжжя через систему «Електронний суд» 20 серпня 2024 року, тобто поза межами строку позовної давності, встановленому статтею 257 ЦК України.

При цьому, у заяві про видачу судового наказу представником заявника зазначено, що строк позовної давності становить три роки, проте він продовжується на строк дії в Україні воєнного стану.

Між тим,до даноготвердження заявника суд відноситься критично, оскільки при вирішенні питання про стягнення в порядку наказного провадження вказаної заборгованості з боржника ОСОБА_1 , остання буде позбавлена можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування строків позовної давності, чим можуть бути обмежені її права.

Твердження заявника про те, що строк позовної давності було продовжено, суд вважає необґрунтованим, оскільки вимоги заяви про видачу судового наказу поширюються на стягнення сум, які виникли як заборгованість у період часу, що виходить за межі позовної давності та встановлення даних обставин виходить за межі інституту наказаного провадження.

У пункті 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв в порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2011 року зазначено, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Отже, аналізуючи вищезазначене, слід прийти до висновку, що початок строку позовної давності у порядку, передбаченому статтею 264 ЦК України, має бути досліджено саме у позовному, а не в наказному провадженні.

Відповідно допункту 5)частини першоїстатті 165ЦПК Українисуддя відмовляєу видачісудового наказу,якщо змоменту виникненняправа вимогипройшовстрок, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

З огляду на вказане, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу.

Згідно ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи, що якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, заявнику слід відмовити у видачі судового наказу.

Відповідно до частини другої статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

За правилами ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 163, 165, 166, 353, 354 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Об`єднаннюспіввласників багатоквартирногобудинку «КОЗАЧА5»увидачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.08.2019 року по 31.07.2024 року включно.

Направити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «КОЗАЧА 5» копію ухвали та повернути заяву про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Яцун