Рішення

від 27.12.2024 по справі 530/2329/24

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № Справа № 530/2329/24

Номер провадження 2-а/530/13/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2024 м. Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого - судді Ситник О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Зіньків справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

04.11.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що 05 вересня 2024 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , було винесено постанову №1073 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до постанови №1073 від 05.09.2024 року встановлено: ОСОБА_1 , 22.08.2024 року приблизно 10 год 25 хв в приміщенні п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) відмовився проходити медичний огляд військово лікарської комісії. Про що був складно акт про відмову від проходження медичного огляду. Правопорушення підтверджується:

-копією акта про відмову від проходження медичного огляду громадянином ОСОБА_1 від 22.08.2024 року.

- поясненнями свідка ОСОБА_3 , про те, що 22.08.2024 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 , відмовився від проходження медичної комісії.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий і сімейний стан, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, керуючись ст. 283,284 КУпАП постановив накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 гривень.

З оскаржуваною постановою він категорично не погоджується та вважає її незаконною, оскільки, ОСОБА_1 повідомив, що має право на відстрочку на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Відповідні документи були подані до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але наразі перебувають на розгляді через завантаженість. ОСОБА_1 зазначив, що не відмовляється від медичного огляду, однак під час перебування у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , у нього не було при собі медичних документів, оскільки його затримали з будівельного майданчика у спецодязі без можливості взяти особисті речі. Перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , він не мав змоги зв`язатися з рідними для отримання медичних документів Просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення №1073 від 05.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 06.11.2024 року у вищевказаній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 26).

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку, надав до суду заяву про продовження строку для подання відзиву та відзив, в якому проти задоволення позову заперечував, вказав що 22 серпня 2024 року об 11 год. 35 хв. ОСОБА_1 -відмовився проходити медичний огляд військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ця обставина, зафіксована актом про відмову військовозобов`язаного від проходження військово-лікарської Комісії, складеним в цей день у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач визнав факт відмови від проходження медичного огляду ВЛК, тому цей факт не потребує доведення.

Явно надуманимиє підставивідмови ОСОБА_4 від проходженнямедичного огляду.

Відповідно до абз. 1 п. 3.4 Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №г 402 (надалі в тексті, - Положення про ВЛК) переду оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові, визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ.

Одержати результати цих аналізів за 1 день неможливо, відповідно, у ОСОБА_1 об`єктивно був би час для .надання військово-лікарській комісії медичних документів, про які йдеться в позовній заяві.

Згідно абз.3п.3.4Положення проВЛК,лікарі підчас проведеннямедичного оглядуознайомлюються змедичними записамив ЕСОЗ(електроннійсистеміохорони здоров`я,вона жeHealth)та зіншими медичнимидокументами,які надаєвійськовозобов`язаний,що характеризуютьйого станздоров`я,а такожвносять доЕСОЗ відповіднімедичні записина підставіотриманої інформації.Отже, під час медичного огляду мали бути враховані всі медичні записи щодо ОСОБА_1 , ВЛК повинна була надати йому можливість подати медичні документи, які відсутні в ЕСОЗ.

Відповідач вважає, що відмова від проходження медичного огляду не може ґрунтуватись на необгрунтованих припущеннях військовозобов`язаного, що під час огляду члени ВЛК будуть порушувати наведені норми Положення про ВЛК. Як слушно зазначено в позовній заяві, статтею 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач стверджує, що його відмова від проходження ВЛК була правомірною, оскільки він повідомив працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у нього є право на відстрочку. Однак ця обставина (навіть за доведення) не має правового значення відповідно до п. 63 Порядку проведенню призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 р. (зміст якого наведено в позовній заяві). Позивач підкреслює, що на медичний огляд не направляються військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився.

Відповідач звертає увагу, що під час направлення ОСОБА_1 на медичний огляд було дотримано цю. вимогу абзацу 3 пункту 63 Порядку: оскільки відстрочку від призову ОСОБА_1 отримав 14 вересня 2024. Року -то 22 серпня 2024 року-не існувало перешкод для направлення військовозобов`язаного, на ведичний огляд ВЛК. Навіть заяву про надання відстрочки ОСОБА_1 подав комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 6 вересня 2024 року - через 17 днів після відмови пройти медичний огляд.

З огляду на те, що сторони у повному обсязі скористалися своїми правами щодо подання процесуальних документів, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті на підставі наявних у справі матеріалів.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено,що 05вересня 2024року,начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 ,було винесенопостанову №1073за справоюпро адміністративнеправопорушення зач.3ст.210-1Кодексу Українипро адміністративнеправопорушення.Відповідно до постанови №1073 від 05.09.2024 року встановлено: ОСОБА_1 , 22.08.2024 року приблизно 10 год 25 хв в приміщенні п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) відмовився проходити медичний огляд військово лікарської комісії. Про що був складно акт про відмову від проходження медичного огляду. Правопорушення підтверджується:

-копією акта про відмову від проходження медичного огляду громадянином ОСОБА_1 від 22.08.2024 року.

- поясненнями свідка ОСОБА_3 , про те, що 22.08.2024 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 , відмовився від проходження медичної комісії.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий і сімейний стан, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, керуючись ст. 283,284 КУпАП постановив накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 гривень (а.с.13, 32-38).

Відповідно до пп. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України віл 30.12.2022 року № 1487, - призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрахкомплектування тасоціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Згідно пп. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

на військовий облік військовозобов`язаних:

які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;

призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних;

військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;

які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;

які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

Адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку передбачена ст. 210 КУпАП.

Статтею 210 КУпАП визначено, що:

(ч. 1 статті) порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

(ч. 2 статті) повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(ч. 3 статті) вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період,- тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.

Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об`єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов`язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.

Відповідно дочастин 1-3статті 1Закону України«Про військовийобов`язок івійськову службу»від 25.03.1992№2232-ХП (далі - Закон №2232-ХП) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024, п. 58 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на-ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Органи державноївлади,інші державніоргани,органи місцевогосамоврядування,підприємства,установи таорганізації зобов`язаніоформити відстрочкувід призовуна військовуслужбу підчас мобілізаціївійськовозобов`язаним працівникам(державнимслужбовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надсилають завірену копію довідки про надання таким особам відстрочки (додаток6) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.

59. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

63. Військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом.

64. Заяви військовозобов`язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки протягом п`яти років.

Медичний огляд проводиться військово лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Суд наголошує, що в постанові про адміністративне правопорушення №1073 від 05.09.2024 року не зазначено, зокрема відомості щодо перевірки тверджень ОСОБА_1 про те що він має право на відстрочку на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і те що відповідні документи були подані до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але наразі перебувають на розгляді. В такому випадку працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 порушено п. 63 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024, а саме - військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно дост.8КУпАП Особа,яка вчинилаадміністративне правопорушення,підлягає відповідальностіна підставізакону,що дієпід часі замісцем вчиненняправопорушення. Закони,які пом`якшуютьабо скасовуютьвідповідальність заадміністративні правопорушення,мають зворотнусилу,тобто поширюютьсяі направопорушення,вчинені довидання цихзаконів.Закони,які встановлюютьабо посилюютьвідповідальність заадміністративні правопорушення,зворотної силине мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Будь-які докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови не надано.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватися «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачяться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в діях останнього події та складу інкримінованого правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб тобто становить 605,60 гривень.

Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605 грн.60 коп.

На підставі ст.ст. 8, 210-1, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасуванняпостанови проадміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову №1073 від 05 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

Провадження усправі проадміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скаргипротягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяО. В. Ситник