Ухвала

від 23.12.2024 по справі 638/16520/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/16520/23

Провадження № 2-др/638/118/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Рудської В.П.,

представника позивача Романченка О.М.,

представника відповідача Князєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду заяву адвоката Романченка Олексія Михайловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 проскасування державноїреєстрації таприпинення прававласності, -

встановив:

До Дзержинського районного суду м.Харкова звернувся адвокат Романченко Олексій Михайлович із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації та припинення права власності та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 гривень.

В обґрунтування заяви зазначає, що в провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова перебувала вказана цивільна справа, за результатом розгляду якої 21.11.2024 року задоволено заяву представника відповідача про закриття провадження у справі через відсутність предмета спору. Оскільки припинення існування предмета позову та, відповідно, не підтримання позивачем своїх позовних вимог, стало наслідком дій відповідача щодо припинення державної реєстрації права власності на спірні приміщення (тобто задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову), вважає, що із відповідача підлягають стягненню судові витрати позивача по справі на професійну правничу допомогу з посиланням на норми ч.3 ст.142 ЦПК України.

Представником відповідача по справі подано до суду письмові заперечення, в яких зазначає, що підставою для закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору було рішення у справі №638/8532/16-ц. Через помилку у тексті рішення у вказаній справі неможливо було скасувати запис про речове право державним реєстратором. Скасує, що сам спір виник внаслідок неправильних дій позивача. Просив відмовити у задоволенні заяви.

Представником позивача подано до суду додаткові пояснення, в яких наполягає на тому, що предмет спору (відносини щодо скасування державної реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення) існували на момент звернення із позовом в рамках справи №638/16520/23 до моменту державної реєстрації скасування вказаного права власності у червні 2024 року. Також вказує, що ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 20.11.2023 року у справі №638/14606/21 було задоволено заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову , вжитих ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 24.09.2021 року у справі №638/14606/21.

Ухвалою суду від 28.11.2024 року заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву з підстав, наведених у ній.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви з підстав, наведених у письмових запереченням.

Розглянувши заяву, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши наданіматеріали таоглянувши матеріалицивільної справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З-поміж основних засад (принципів) цивільного судочинства законодавець виділяє, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ЦПК України).

Процесуальний порядок провадження в цивільних справах визначається ЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

В провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації та припинення права власності.

Ухвалою суду від 21 листопада 2024 року за клопотанням представника відповідача закрито провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України через відсутність предмету спору на момент розгляду справи.

Закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору сторонами не оскаржувалося.

Після поставлення судом ухвали про закриття провадження у справі на підставі частини другоїстатті 255 ЦПК України, тобто у зв`язку з відсутністю предмета спору, представником позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК Українипередбачено, що до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду регламентується статтею 142 ЦПК України.

Відповідно до положень цієї статті у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Аналіз зазначеної норми права свідчить про те, що загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі закриття провадження передбачає, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Разом із тим, у результаті закриття провадження процесуальний закон не передбачає відшкодування судових витрат, понесених позивачем.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 308/12079/18.

Таким чином, ураховуючи те, що позивачем не оскаржена ухвала суду про закриття провадження у справі, а стаття 142 ЦПК Українине містить положення про відшкодування позивачу витрат на правову допомогу в разі закриття провадження в справі на підставі пункту 2 частини першоїстатті 255 ЦПК України(за відсутністю предмета спору), суд вважає відсутніми правові підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 260, 270, 353, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву адвоката Романченка Олексія Михайловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації та припинення права власності залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено 27.12.2024 року.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк