Рішення

від 03.09.2024 по справі 761/24378/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 761/24378/22

Провадження №2/367/1217/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

03вересня 2024року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Горбачової Ю.В.,

за участі секретаря с/з Музики Є.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лагода Олександр Сергійович, про скасування заборони відчуження земельної ділянки та виключення запису про обтяження,

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області з Шевченківського районного суду міста Києва за підсудністю надійшла справа № 761/24378/22, на підставі ухвали від 10.11.2022 року, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лагода Олександр Сергійович, про визнання зобов`язання припиненими скасування заборони відчуження земельної ділянки та виключення запису про обтяження.

Позивач в позовній заяві просить визнати припиненими зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02.08.2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лагодою О.С., та зареєстрованим в реєстрі за № 2169, скасувати заборону (номер запису про обтяження: 43278760) щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:132:0242, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 43278760 про обтяження земельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:132:0242, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтуванняпозову зазначено,що 02.08.2021року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 булоукладено Договіркупівлі-продажуземельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:132:0242, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який було посвідчено приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лагодою О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 2166.

Відповідно до п. 3.3 договору заборона на відчуження накладається одночасно з посвідченням договору і діє до моменту повного розрахунку покупців з продавцем. Накладення/зняття заборони відчуження здійснюється за заявою продавця.

02.08.2021року,на виконанняп.3.3.договору приватнимнотаріусом Бучанськогорайонного нотаріальногоокругу Київськоїобласті ЛагодоюО.С.накладено заборону відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:132:0242 (номер запису про обтяження: 43278760).

Відповідно до п. 2.2 договору факт повного розрахунку підтверджується нотаріально посвідченою заявою від продавця.

У позові зазначено, що наразі зобов`язання покупців перед продавцем виконані в повному обсязі, про що свідчать, зокрема, квитанції 9276-0549-1499-5560 від 23.07.2022 та 9275-9623-2487-2374 від 23.07.2022 року, а також відсутність будь-яких претензій з боку продавця.

24.12.2022 року продавець та покупці уклали додатковий договір за реєстровим № 3475 до договору купівлі продажу земельної ділянки від 02.08.2021 року, яким внесли зміни до п. 2.1 договору, яким зобов`язали покупців виконати зобов`язання зі сплати 49140 грн. до 31.05.2022 року.

У зв`язку з військовою агресією покупці виїхали до Федеративної Республіки Німеччина.

15.06.2022 року у відповідь на лист покупців адвокатом продавця ОСОБА_5 було надіслано лист, в якому продавець визнав наявність обтяжуючих обставин (військовий стан) прострочення виконання зобов`язання продавцями та надав реквізити банківського рахунку для погашення покупцями заборгованості.

07.09.2022 року покупцями було направлено продавцю листи з проханням підтвердити факт повного розрахунку з оформленням нотаріально посвідченої заяви, проте заява оформлена не була, обтяження з земельної ділянки також не знято.

16.10.2022 року на адресу відповідача були направлені відповідні претензії, які залишені без відповіді.

У зв`язку з викладеними обставинами позивач звернувся з позовом до суду.

13 лютого 2023 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області було відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі, призначено підготовче засідання.

07червня 2023року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області було закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

22грудня 2023року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області було постановлено повернутися до підготовчого провадження, призначено підготовче засідання.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , надійшла заява про відкликання позовної заяви.

Представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, яка за змістом є заявою про зменшення позовних вимог, де виключена вимога про визнання припиненими зобов`язання, з цією обставиною представник позивача погодився у підготовчому судовому засіданні 14.05.2024 року. Заява була прийнята судом.

17травня 2024року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області було закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, будь-яких клопотань чи пояснень від відповідача не надходили.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від третіх осіб пояснення щодо позову не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з повторною неявкою відповідача та згодою позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим, керуючись положеннями ч. 1 ст. 280 ЦПК України, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Ч. 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

За правилами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, земельної ділянки, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушення права та з яких підстав. (правова позиція Верховного Суду України від 16.11.2016 року у справі № 6-709цс16).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац 4 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою.

Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії. Положеннями ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Приписами ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

За змістом ст. 34 ЗУ «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення якої в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

П. 9 ст. 34 ЗУ «Про нотаріат» передбачена така нотаріальна дія як зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягають державній реєстрації.

Положеннями ст. 74 ЗУ «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно у зв`язку із: повідомленням кредитора (позикодавця) про погашення позики (кредиту); припиненням, розірванням іпотечного договору, договору застави, ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору, іншого договору, на підставі якого було накладено заборону відчуження; смертю відчужувача за договором довічного утримання (догляду), спадковим договором або смертю другого з подружжя, що уклали спадковий договір; смертю другого з подружжя, яке склало спільний заповіт подружжя; відчуженням майна, переданого під виплату ренти; спливом строку, на який накладено заборону відчуження; рішенням суду; судовим рішенням про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою, про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; зверненням органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; в інших випадках, встановлених законодавством. Нотаріус знімає заборону відчуження рухомого майна у випадках, встановлених законодавством.

Безпосередньо процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна регламентована п. 5 гл. 15 р. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, а саме: нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема, за рішенням суду. Відповідно до пп. 8 п.4 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ведення державного реєстру передбачає внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав, внесення відомостей про скасування рішень державного реєстратора.

Відповідно до п. 46, 49, 51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, записи про скасування державної реєстрації прав, відомості про скасування рішення державного реєстратора вносяться до Державного реєстру прав та записи Державного реєстру прав скасовуються виключно на підставі рішення державного реєстратора. Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, відомостей про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів Державного реєстру прав зазначається індексний номер рішення. До Державного реєстру прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав, відомостей про скасування рішення державного реєстратора скасування записів Державного реєстру прав вносяться відомості про підставу для внесення таких записів/відомостей чи скасування записів. Внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, заінтересованої у внесенні/скасуванні відповідних записів, виключно у випадках, передбачених законом.

З системного аналізу зазначених норм права випливає, що відновлення порушеного права позивача, неможливе без виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження нерухомого майна і саме на державного реєстратора покладено обов`язок вносити відомості щодо обтяжень до зазначеного реєстру. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 705/552/15-а, постанова Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 82614016/16).

Судом встановлено, що 02.08.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:132:0242, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який було посвідчено приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лагодою О.С. та зареєстровано в реєстрі за № 2166.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець передає у власність (продає), а покупці приймають (купують) у спільну часткову власність по 1/2 частині кожний зазначену земельну ділянку, і сплачують за неї грошову суму у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору за домовленістю сторін продаж земельної ділянки між ними вчиняється за 163800 грн. Під час укладення цього договору, але до його нотаріального посвідчення покупці передали продавцю, а продавець прийняв від покупців в рахунок оплати вартості земельної ділянки 114660 грн., решту частини вартості предмета продажу, а саме 49140 грн., покупці зобов`язані передати продавцю до 02.12.2021 року.

Відповідно до п. 2.2 договору факт повного розрахунку підтверджується нотаріально посвідченою заявою від продавця.

Відповідно до п. 3.1 договору право власності на земельну ділянку у покупців виникає у встановленому законом порядку до повного розрахунку з продавцем за цим договором.

Відповідно до п. 3.3 договору заборона відчуження накладається одночасно з посвідченням договору і діє до моменту повного розрахунку покупців з продавцем. Накладення/зняття заборони відчуження здійснюється за заявою продавця.

Приватним нотаріусомБучанського районногонотаріального округуЛагодою О.С.було накладенозаборону відчуженняна земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:132:0242, яка належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , до виконання/припинення/розірвання цього договору, зареєстровано в реєстрі за № 2169, номер запису про обтяження: 43278760, що підтверджується вищезазначеним договором купівлі-продажу та інформаційною довідкою № 312475698 від 16.10.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

24.12.2022 року продавець та покупці уклали додатковий договір за реєстровим № 3475 до договору купівлі продажу земельної ділянки від 02.08.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області, що підтверджується копією додаткового договору.

Відповідно до п. 3 додаткового договору, сторони домовилися другий абзац п. 2.1 договору купівлі-продажу земельної ділянки за реєстр. № 2166 від 02.08.2021 року, викласти в наступній редакції «49140 (сорок дев`ять тисяч сто сорок) грн. 00 коп. покупці зобов`язані передати продавцю до 31 травня 2022 року».

У зв`язку з військовою агресією покупці виїхали до Федеративної Республіки Німеччина.

На виконання умов договору продавцями були надіслані відповідачу листи з повідомленням про від`їзд з України у зв`язку з бойовими діями та проханням надіслати реквізити банківського рахунку відповідача для виконання умов договору, що підтверджується копіями листів.

Зобов`язання покупців перед продавцем наразі виконані в повному обсязі, що підтверджується квитанціями № 0.02619335990.1 (код квитанції 9276-0549-1499-5560, дата проведення: 23.07.2022, дата валютування 25.07.2022) на суму 24570 грн. та № 0.0.2618501816.1 (код квитанції 9275-9623-2487-2374, дата проведення: 22.07.2022, дата валютування 22.07.2022) на суму 24570 грн., що разом складає суму 49140 грн.

07.09.2022 року покупцями було направлено продавцю листи з проханням підтвердити факт повного розрахунку з оформленням нотаріально посвідченої заяви, що підтверджується копіями відповідних листів, проте заява оформлена не була, обтяження з земельної ділянки також не знято.

16.10.2022 року на адресу відповідача були направлені відповідні претензії, що підтверджується копіями претензій, які залишені без відповіді.

У зв`язку з викладеним, зважаючи на виконання обов`язків перед продавцем в повному обсязі за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 02.08.2021 року, зареєстрованим в реєстрі за № 2166, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 317, 321, 391 ЦК України, ст. 12, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 280-285, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лагода Олександр Сергійович, про визнання припиненими зобов`язання, скасування заборони відчуження земельної ділянки та виключення запису про обтяження - задовольнити.

Скасувати заборону (номер запису про обтяження: 43278760) щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:132:0242, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Виключити зДержавного реєструречових правна нерухомемайно запис№ 43278760про обтяженняземельної ділянкиз кадастровимномером 3210800000:01:132:0242,яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 12.09.2024.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Лагода Олександр Сергійович, РНОКПП невідомий, адреса: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Гагаріна, буд. 1-А, прим. 2.

Суддя: Ю.В. Горбачова