Ухвала

від 26.12.2024 по справі 308/18556/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18556/24

1-кс/308/7722/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Григорівка, Барвінківський район, Харківська область, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який на момент вчинення злочину перебував на посаді гранатометника 2 піхотного відділення 1 піхотного взводу 1 піхотної роти 1 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 у званні солдат, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні №12024071170000685, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2024,

В С Т А Н О В И В:

Слідча СВвідділу поліції№1Ужгородського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Закарпатськійобласті старшийлейтенант поліції ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні №12024071170000685, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2024.

В обґрунтування клопотання слідча посилається на те, що 05.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 були призвані солдат ОСОБА_8 , рядовий ОСОБА_9 та солдат ОСОБА_10 .

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на службі в військовій частині НОМЕР_1 , в АДРЕСА_3 , у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету особистого збагачення, обміркувавши план злочинних дій, ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із яким проходив службу у військовій часині НОМЕР_1 , та зловживаючи довірою останнього, розповів що нібито має зв`язки серед керівного складу, після чого запропонував йому домовитися про кращі умови проходження служби ближче до місця проживання для ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також можливе подальше звільнення їх з військової служби за грошову винагороду в сумі 25000 доларів США.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_4 , звернувся до колишньої колеги ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із проханням здійснити переказ грошових кошти на банківський картковий рахунок, належний ОСОБА_4 .

08.08.2024 ОСОБА_11 , будучи введеною в оману, не здогадуючись про протиправні наміри ОСОБА_4 , вважаючи та будучи впевненою, що останній зможе вирішити питання про звільнення від військової служби, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , здійснила ряд переказів на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , належну ОСОБА_4 , а саме: об 11 годині 11 хвилин здійснила переказ грошових коштів на суму 25175 грн; о 16 годині 14 хвилин здійснила переказ грошових коштів на суму 151050 грн; о 16 годині 20 хвилин здійснила переказ грошових коштів на суму 70490 грн; о 16 годині 24 хвилин здійснила переказ грошових коштів на суму 151050 грн.

Отримавши грошові кошти, ОСОБА_4 не виконав своєї обіцянки та припинив виходити на зв`язок, а своїми умисними діями заволодів чужим майном шляхом обману на загальну суму 397765 грн.

За таких обставин ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах.

Не зупинившись на вищевикладеному, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету особистого збагачення, обміркувавши план злочинних дій, ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із яким проходив службу у військовій часині НОМЕР_1 , та зловживаючи довірою останнього, розповів що нібито має зв`язки серед керівного складу, після чого запропонував йому домовитися про кращі умови проходження служби ближче до місця проживання для ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також можливе подальше звільнення їх з військової служби за грошову винагороду в сумі 25000 доларів США.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_4 , звернувся до колишньої колеги ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , із проханням здійснити переказ грошових кошти на банківський картковий рахунок, належний ОСОБА_4 .

09.08.2024 ОСОБА_12 , будучи введеною в оману, не здогадуючись про протиправні наміри ОСОБА_4 , вважаючи та будучи впевненою, що останній зможе вирішити питання про звільнення від військової служби ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , о 13 годині 45 хвилин здійснила переказ грошових коштів в сумі 195120,51 грн на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , належну ОСОБА_4 .

Отримавши грошові кошти, ОСОБА_4 не виконав своєї обіцянки та припинив виходити на зв`язок, а своїми умисними діями заволодів чужим майном шляхом обману на загальну суму 195120,51 грн.

За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету особистого збагачення, обміркувавши план злочинних дій, ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із яким проходив службу у військовій часині НОМЕР_1 , та зловживаючи довірою останнього, розповів що нібито має зв`язки серед керівного складу, після чого запропонував йому домовитися про кращі умови проходження служби ближче до місця проживання для ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також можливе подальше звільнення їх з військової служби за грошову винагороду в сумі 25000 доларів США.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_4 , звернувся до колишньої колеги ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , із проханням здійснити переказ грошових кошти на банківський картковий рахунок, належний ОСОБА_4 .

09.08.2024 ОСОБА_13 , будучи введеною в оману, не здогадуючись про протиправні наміри ОСОБА_4 , вважаючи та будучи впевненою, що останній зможе вирішити питання про звільнення від військової служби ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а саме о 13 годині 45 хвилин здійснила переказ грошових коштів на суму 195020 грн на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , належну ОСОБА_4 .

Отримавши грошові кошти, ОСОБА_4 не виконав своєї обіцянки та припинив виходити на зв`язок, а своїми умисними діями заволодів чужим майном шляхом обману на загальну суму 195020 грн.

За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

Також встановлено, що реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету особистого збагачення, обміркувавши план злочинних дій, ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із яким проходив службу у військовій часині НОМЕР_1 , та зловживаючи довірою останнього, розповів що нібито має зв`язки серед керівного складу, після чого запропонував йому домовитись про кращі умови проходження служби ближче до місця проживання для ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також можливе подальше звільнення їх з військової служби за грошову винагороду в сумі 25000 доларів США.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_4 , звернувся до колишнього колеги ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , із проханням здійснити переказ грошових кошти на банківський картковий рахунок, належний ОСОБА_4 .

09.08.2024 ОСОБА_14 , будучи введеним в оману, не здогадуючись про протиправні наміри ОСОБА_4 , вважаючи та будучи впевненим, що останній зможе вирішити питання про звільнення від військової служби ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , о 13 годині 21 хвилин здійснив переказ грошових коштів на суму 251451 грн на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 , належну ОСОБА_4 .

Отримавши грошові кошти, ОСОБА_4 не виконав своєї обіцянки та своїми умисними діями заволодів чужим майном шляхом обману на загальну суму 251451 грн.

За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 №2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Згідно із Законом України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час.

02.07.2024 ОСОБА_4 призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_10 .

З 01.03.2022 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду гранатометника 2 піхотного відділення 1 піхотного взводу 1 піхотної роти 1 піхотного батальйону військової частини.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації на особливий період, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з моменту призову ОСОБА_4 на військову службу за мобілізацією, на особливий період, та початку виконання ним своїх службових обов`язків за посадою у військовій частині НОМЕР_1 , тобто з 02.07.2024, останній набув статусу військовослужбовця.

Вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Стаття 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, військовослужбовець ОСОБА_4 повинен у своїй повсякденній діяльності дотримуватись вимог: статей 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якими військовослужбовці зобов`язані, зокрема: свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності і витримки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому; статей 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

У ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Натомість, солдат ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України та законів України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за наступних обставин.

Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, на особливий період, та перебуваючи на посаді гранатометника 2 піхотного відділення 1 піхотного взводу 1 піхотної роти НОМЕР_6 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану, 18.08.2024 не з`явився вчасно без поважних причин на ранковому шикуванні у місці дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 , та незаконно відсутній на військовій службі по теперішній час, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення), а саме: нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).

За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення), а саме: нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).

Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Григорівка Барвінківського району Харківської області, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби за мобілізацією, який на момент вчинення злочину перебував на посаді гранатометника 2 піхотного відділення 1 піхотного взводу 1 піхотної роти 1 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 у званні солдат, раніше судимий.

Слідча зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінальних правопорушень від 01.10.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 14.10.2024; заявою про вчинення кримінальних правопорушень від 01.10.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 14.10.2024; заявою про вчинення кримінальних правопорушень від 01.10.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 14.10.2024; заявою про вчинення кримінальних правопорушень від 01.10.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 від 14.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.10.2024; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2024; протоколом огляду предмета від 07.11.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 22.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.10.2024; протоколом огляду предмета від 07.12.2024.

На думку сторони обвинувачення, докази, які зібрані на даному етапі досудового розслідування, в достатній мірі обґрунтовують підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та достатні для обрання останньому запобіжного заходу.

Як зазначає слідча, зважаючи на встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме:

1. Запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Злочин, який інкримінуються ОСОБА_4 , є тяжким і передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. В обґрунтування наявності вказаного ризику також слід зазначити, що завдана матеріальна шкода потерпілим, яка встановлена у кримінальному провадженні на даний час є значною та складає 1039356,51 грн, а в разі доведення вини особи у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, останній зобов`язаний буде її відшкодувати в повному обсязі. Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що з метою уникнення кримінальної відповідальності за вищевказані кримінальні правопорушення ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, самовільно залишив військову частину, в якій проходив службу та покинув межі Закарпатської області, що саме по собі дає підстави вважати, що він буде і далі намагатися уникнути кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини дають підстави вважати, що він, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду протягом тривалого часу, а саме, перебуваючи на волі, матиме можливість покинути територію України поза межами пункту пропуску та перебувати за її межами тривалий час, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судовий розгляд даного кримінального провадження.

2. Запобігання спробам незаконно впливати на свідків, експерта, потерпілих, спеціаліста у кримінальному провадженні.

Даний ризик обґрунтовано тим, що у вказаному кримінальному провадженні є необхідність у проведенні ряду експертиз; у допиті осіб в якості свідків із обставин, що мають значення для кримінального провадження, які відомі підозрюваному, у тому числі тих, які ще не допитані з об`єктивних причин, та будуть допитані у ході подальшого досудового розслідування; у допиті потерпілої щодо обставин протиправного заволодіння її майном. Оцінюючи можливість впливу на свідків, слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Також підозрюваний може впливати у даному кримінальному провадженні та вчинити тиск на потерпілих, номери засобів зв`язку яких відомі підозрюваному, виходячи зі способу вчинення правопорушень, з метою надання ними неправдивих показань або відмови від надання таких з метою зміни ними наданих показів. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, потерпілу, їх родичів, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства або ж шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від органів досудового розслідування та суду, що утруднить встановлення дійсних обставин справи. З огляду на вищевикладене, зазначене обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.

3. Запобігання спробам знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень.

Наразі досудовим розслідуванням вживаються заходи до встановлення місцезнаходження речей і документів, які додатково можуть підтвердити обставини вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Зважаючи на спосіб здійснення підозрюваним злочинної діяльності, що значно утруднює процес збирання доказів, наявність у нього спеціальних знань у вказаній сфері, а також на те, що підозрюваному можуть бути відомі місця зберігання таких речей і документів, в тому числі в електронному вигляді, що можуть бути використані як докази для доведення винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, останній може вдатися до їх знищення, зміни чи приховування, перебуваючи на волі.

4. Запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, чи штучно створити докази, в тому числі в електронному вигляді, які б підвереджували його невинуватість у вчиненні інкримінованих злочинів.

5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , володіючи спеціальними знаннями щодо організації роботи так званих шахрайських методів заволодіння грошовими коштами осіб, пошуку та придбання баз даних потенційних потерпілих, може вдатися до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки може відшукати інших осіб грошовими коштами яких заволодіє шахрайським шляхом, що вже робив раніше, з метою конспірації залучити співучасників злочину.

Таким чином, за твердженням слідчої, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність вищевказаних ризиків.

У ході досудового розслідування не встановлено обставин, які б давали підстави стверджувати, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки в місці свого постійного проживання.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 ніде не працює, не має стійких соціальних зв`язків та позитивної репутації в суспільстві, не має законних джерел існування та може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки усвідомлює про неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, існує ризик його протиправної поведінки, у зв`язку з чим особисте зобов`язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.

Слідча зауважує, що аналіз особистості ОСОБА_4 вказує на байдуже ставлення ним до дотримання правових норм, ігнорування громадських інтересів. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , так як такі дотримані не будуть. З цих підстав більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України.

На підставі викладеного, слідча просить застосувати запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_4 у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Підозрюваний у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою, де проживає його баба, а також його брат після поранення, який не в змозі доглядати за нею. Зауважив, що бажає поновитися на військовій службі та має намір повернути потерпілим гроші, продавши належну йому земельну ділянку.

Захисник у судовому засіданні заперечила проти клопотання та просила визначити її підзахисному розмір застави, виходячи із тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024071170000685, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 407 КК України.

24.12.2024 о 15 год. 01 хв. у рамках даного кримінального провадження затримано ОСОБА_4 у порядку ст. 615 КПК України, про що складено відповідний протокол.

24.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, вчинене повторно, ч. 4 ст. 190 КК України заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах, вчинене повторно, ч. 5 ст. 407 КК України нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, ч. 4 ст. 190 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, та ч. 5 ст. 407 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: заявою ОСОБА_11 про вчинення кримінальних правопорушень від 01.10.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 14.10.2024; заявою ОСОБА_12 про вчинення кримінальних правопорушень від 01.10.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 14.10.2024; заявою про вчинення кримінальних правопорушень від 01.10.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 14.10.2024; заявою ОСОБА_14 про вчинення кримінальних правопорушень від 01.10.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 від 14.10.2024; заявою ОСОБА_13 про вчинення кримінальних правопорушень від 01.10.2024; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_13 від 14.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.10.2024; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2024; протоколом огляду та переогляду предмета від 07.11.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 22.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.10.2024; протоколом огляду та переогляду предмета від 07.12.2024.

Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує наступне: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190, ч. 5 ст. 407 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаних кримінальних правопорушеннях; вік підозрюваного, який є молодою особою, та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків; наявність у підозрюваного постійного місця проживання; відсутність постійного місця роботи і джерела доходу, є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією; майновий стан підозрюваного; наявність у підозрюваного судимостей, а також іншого кримінального провадження за його обвинуваченням, що перебуває на розгляді в суді; розмір майнової шкоди, у завданні якої він підозрюється; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки підозрюваного, що обумовлений систематичністю протиправних діянь за його підозрою у даному кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя враховує конкретні обставини вчинення інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 злочинів, суспільну небезпечність та характер вчинення злочинів, які спрямовані проти власності та встановленого порядку несення військової служби. При цьому, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на території України введено воєнний стан та запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. У подальшому воєнний стан продовжено та на даний час такий триває. Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , вчинено у період дії воєнного стану на території України, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки даних діянь.

Враховуючи наведене та вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість незаконного впливу підозрюваного на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, які під тиском підозрюваного можуть змінити показання; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти власності, а також з огляду на систематичність протиправних діянь за його підозрою у даному кримінальному провадженні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявними у зв`язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, належним чином не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку із чим ці ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 .

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 «Летельє проти Франції», скарга №12369/86).

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, існуючі в даному провадженні ризики, оцінені в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризиків неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні,вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, інші дані про його особу та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити заставу вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (3028 грн.), відповідно становить 242240 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючим у даному кримінальному провадженні ризиком.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з 24 грудня 2024 року 15 год. 01 хв., тобто з моменту його фактичного затримання.

Строк дії ухвали закінчується 21 лютого 2025 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 21 лютого 2025 року, включно, у межах строку досудового розслідування.

Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1