Рішення

від 17.12.2024 по справі 475/1053/24

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/1053/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.12.2024смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої суддіКащака А.Я.,

за участю секретаря: Куш О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лацановську Світлану Михайлівну про визначення договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Доманівського районного суду з позовом про визнання договору купівлі- продажу дійсним та визнання права власності на спадкове майно.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 25.08.2015р., актовий запис №120. Після смерті чоловіка залишилося спадкове майно до складу якого входить житловий будинок по АДРЕСА_1 . Заповіт на спадкове майно не складався. В межах строку, визначеного для прийняття спадщини, позивачка звернулася до приватного нотаріуса Вознесенського нотаріального округу Лацановської С.М. із заявою про прийняття спадщини, та було заведено спадкову справу №164/2015. Отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок позивач не може, тому що має неналежні правовстановлюючі документи на будинок. Оскільки Договір купівлі-продажу посвідчено на Універсальній товарно-сировинній біржі за №584 від 14.07.2001 року, без його нотаріального посвідчення, то Приватним нотаріусом Вознесенського нотаріального округу Лацановською С.М. позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із неналежним документом, що підтверджує право власності на житловий будинок.

На момент укладення договору між сторонами була досягнута згода з усіх істотних умов договору купівлі-продажу будинку, а саме: укладений сам договір, проведений розрахунок за ним. Оскільки договір купівлі-продажу від 14.07.2001 року за життя її чоловіка нотаріально не був посвідчений, у позивача відсутня можливість нотаріального посвідчення вказаного договору.

Враховуючи наведене, позивач просить визнати Договір купівлі-продажу дійсним та визнати за нею право власності на спадкове майно на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 25.09.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд даної цивільної справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_3 надала на адресу суду заяву, в якій просить розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача Мостівської сільської об`єднаної територіальної громади у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи в призначене судове засідання не з`явилася, про час та дату судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2ст.247 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно дост.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 14.07.2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 . Договір укладався на Універсальній Товарно-сировинній біржі і був зареєстрований в Вознесенському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 18.07.2001 року за реєстровим №54.

За умовами договору ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_2 купив зазначений житловий будинок з господарськими будівлями. Сторони кожний зі своєї сторони виконали всі умови договору, що підтверджується письмовими підписами сторін у договором посвідченому Універсальною Товарно-сировинною біржею.

Відповідно до Реєстраційного напису на правовстановлюючому документі Вознесенським бюро технічних інвентаризацій, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №54 і записаний у реєстрову книгу за №1.

Згідно актового запису про смерть №315 від 21.06.2012 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Доманівського районного управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №120.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно до складу якого входить житловий будинок по АДРЕСА_1 . Заповіт на спадкове майно не складався.

В межах строку, визначеного для прийняття спадщини, позивачка ОСОБА_1 звернулася до Приватного нотаріуса Вознесенського нотаріального округу Лацановської Світлани Михайлівни з заявою про прийняття спадщини, та було заведено спадкову справу №164/2015.

Отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок позивач не може, тому що не має належних правовстановлюючих документів на будинок, оскільки Договір купівлі-продажу посвідчено на Універсальній товарно-сировинній біржі №584 від 14.07.2001 року, на житловий будинок за адресою по АДРЕСА_1 не посвідчено нотаріально.

Статтею 16ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

Суд встановив, що на час укладення угоди діяли норми ЦК України(в редакції 1963 року), а тому, суд вважає можливим при розгляді справи застосувати цей Кодекс, оскільки, згідно п. 4 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України (в редакції 2003 року), останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності - з 01 січня 2004 року.

Відповідно дост.153ЦК УРСР договір вважається укладеним коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.224ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Позивачка стверджує, що умови договору купівлі-продажу були виконані повністю, але так як угода нотаріально не посвідчена, то це позбавляє її права оформити спадкове майно після смерті чоловіка та розпорядитися фактично належним їй будинком.

Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно із частиною першої статті 128 ЦК України, в редакції 1963 року, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд, враховуючи викладене, вважає, що позивач позбавлений можливості в майбутньому відчужити належний йому будинок з господарськими будівлями по наступним причинам: відповідно до статті 277ЦК України (в редакції 1963 року, яка діяла на час укладення договору) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.

Таким чином, відповідно до вимогст.47 ЦК УРСРДоговір купівлі-продажу нерухомого майна №584 від 14.07.2001 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , на Універсальній Товарно-сировинній біржі, на думку суду, можливо визнати дійсним.

Статтями1218,1268 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, і що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

03 вересня 2024 позивачка подала заяву про прийняття спадщини, але отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок виявилося неможливо з тих підстав, що Договір купівлі-продажу нерухомого майна посвідчено на товарній біржі, всупереч вимогам діючого на момент вчинення договору законодавства, а тому постановою нотаріуса відмовлено у вчиненні нотаріальних дій (постанова нотаріуса про відмову у вчинення н6отаріальної дії №/02-31 від 03.09.2024 року.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину у виді спірного житлового будинку після смерті між ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Згідно зст. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України).

Згідно ч. 2ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК Українипередбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідност. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.ст.1268,1269,1270 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Оскільки, позивачка ОСОБА_1 як спадкоємця першої черги за законом зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак через невідповідність правостановлюючого документу вимогам закону не може оформити свої спадкові права нотаріально, а її право на прийняття спадщини суду доведено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 76-81,89,141,258-259,263-265,268,273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лацановську Світлану Михайлівну про визначення договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна №584 укладений 14 липня 2001 року на Універсальній товарно-сировинній біржі, і зареєстрований в Вознесенському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 18.07.2001 року за реєстром №54, відповідно до якого ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_2 купив житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 48 кв.м., жилою площею 30.5 кв.м., у порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач:Мостівська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області, місцезнаходження: с.Мостове, вул. Степова, 11, Вознесенського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04375033.

Третя особа:Приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лацановська Світлана Михайлівна, юридична адреса: селище Доманівка, вул.Центральна, 39, Вознесенського району Миколаївської області.

Головуючий суддя А.Я. Кащак