Рішення

від 10.12.2024 по справі 606/2287/24

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/2287/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суддіМарціцкої І.Б.

з участю секретаря Пасько І.Б.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Теребовля у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Теребовлянської міської ради, третя особа приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І. про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог третя особаприватний нотаріусТернопільського районногонотаріального округуГордєєва Л.І.про визнанняправа власностіна житловийбудинок,з господарськими будівлями та спорудами,який знаходитьсяпо АДРЕСА_1 .В обґрунтуваннявимог позивачівказують,що житловий будинокз належнимидо ньогобудівлями таспорудами,що по АДРЕСА_1 належав доколгоспного двору,що складаєтьсяіз 3членів:дружина ОСОБА_2 ,донька ОСОБА_3 ,головою якогобув ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого заповів ОСОБА_3 належну йому частку житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 та все належне йому майно. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина за заповітом на належне йому майно, в тому числі і на належну частку житлового будинку, яку прийняла позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, однак не може оформити спадкові права у з"язку із невизначенням частки майна, що підлягає успадкуванню.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з`явилися, однак у позовній заяві вказали, що розгляд справи просять проводити за їх вдсутності, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача Теребовлянської міської ради Теребовлянського районуТернопільської області в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений в установленому законом порядку, попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І. у підготовче судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем

Суд, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

Як вбачається із свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 30.10.1990 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Теребовлянської районної ради народних депутатів №213 від 23.10.1990, житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1 , дійсно належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки виданої Теребовлянською міською радою від 05.11.2024 року №16/4-08/243, про те що господарство по АДРЕСА_1 відносилося до колгоспного двору, членами якого є: дружина ОСОБА_2 , донька ОСОБА_3 , головою якого був ОСОБА_4 .

Як вбачається із свідоцва про шлюб виданого повторно від 29.04.2011, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 09.09.2010 зареєстрували шлюб.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

Таким чином, із вищевказаного вбачається, що кожному із членів колишнього колгоспного двору що по АДРЕСА_1 , які проживали в ньому належало на праві спільної сумісної власності по 1/3 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Як вбачається із заповіту, посвідченого секретарем Острівецької сільської ради від 06.03.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №10, ОСОБА_4 заповів ОСОБА_3 житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , земельну ділянку та усе належне йому майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 02.11.2017, актовий запис №390.

Після його смерті відкрилася спадщина за заповітом на належну йому частку житлового будинку.

Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєвої Л.І. від 16.10.2024 року №251/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за заповітом, у з"язку із тим, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами було зареєстровано за колгоспним двором та не визначено частки майна, що підлягає успадкуванню. Як вбачається із постанови приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєвої Л.І. від 16.10.2024 року №251/02-31, донька померлого ОСОБА_1 прийняла спадщину, так як постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою, виданою Теребовлянською міською радою 07.02.2018 року. Спадкоємці, які мають право на обов"язкову частку згідно ст. 1241 ЦК України -дружина померлого ОСОБА_2 , подала заяву про відмову від одержання обов"язкової частки у спадщині.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з нормами ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно довимог ч.1ст.1233ЦПК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як вбачаєтьсяз вимогч.1ст.1235ЦПК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що за позивачем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 слід визнатиправо власностіна 2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1 , з яких : 1/3 як члена колишнього колгоспного двору, 1/3 як спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . А також визнати за позивачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1 на яку вона має право як член колишнього колгоспного двору.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 328, 392 Цивільного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Теребовлянської міської ради, третя особа приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І. про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власностіна 2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1 , з яких : 1/3 як члена колишнього колгоспного двору, 1/3 як спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: по АДРЕСА_1 на яку вона має право як член колишнього колгоспного двору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка