Рішення

від 27.12.2024 по справі 650/4562/24

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4562/24

провадження № 2/650/1671/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2024 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікора О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кочубеївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Херсонської області, третя особа: приватний нотаріус Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить визнати поважними наведені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 причини пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , одночасно визначивши ОСОБА_1 додатковий строк в шість календарних місяців, для звернення до приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області із заявою про прийняття цієї спадщини.

Позов мотивованийтим,що післясмерті ОСОБА_2 ,залишилось майнона якевідкрилась спадщина,в зв`язкуз чимпозивач звернувсядо нотаріусаз заявоюна прийняття спадщини дейому буловідмовленооскільки ним пропущено строк на подання заяви на прийняття спадщини.

Оскільки вказане питання вирішується виключно в судовому порядку, позивач заявив відповідні вимоги з посиланням поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як окупація та непрацюючі нотаріуси.

На судове засідання позивач не з`явився, надав заяви про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити.

Представник Кочубеївської сільської ради об`єднаної територіальної громади Херсонської області на судове засідання не з`явився.

Приватний нотаріус на судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , разом з померлою на день її смерті за вищевказаною адресою відсутні особи, що мали реєстрацію місця проживання, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 30.05.2011 р.

За життя, а саме 24 червня 2003 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті розпорядилася належним їй на праві приватної власності майном, склавши заповіт, посвідчений цього ж дня секретарем Пригір ївської сільської ради Високопільського району Херсонської області, зареєстрованого в реєстрі за № 15, яким усе її майно, яке буде їй належати на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося та все те, на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту.

Про існування заповіту складеного 24 червня 2003 року ОСОБА_2 на ім я позивача, останньому не було нічого відомо до серпня місяця 2024 року. Заповіт він знайшов в речах Спадкодавця, коли сортував документи та фотографії. Спадкодавець не доводилася родичкою ані першої, ані другої лінії споріднення, тому позивач не пов язував її смерть із своїми спадковими правами на майно, що їй належало.

Судом встановлено, що позивач своєчасно не звернувся до нотаріуса з метою прийняття спадщини після померлої, у зв`язку з необізнаності про наявність заповіту.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Так, відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною першою статті 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частиною третьою вказаної статті визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями наданими пленумом Верховного суду України в постанові «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що спадкоємець, який не звернувся до нотаріуса у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини, має право прийняти спадщину у вказаний спосіб у випадку доведення перед судом поважності причин його пропуску.

При цьому слід зазначити, що висновок про поважність причин пропуску вказаного строку дає суд у кожному конкретному випадку, виходячи з особливих обставин справи, дій спадкоємця, обставин смерті спадкодавця, наявності інших спадкоємців, їх поведінки та поведінки органів місцевого самоврядування, яка мала місце впродовж існування неоформленої спадщини.

Наведене положення закону також свідчить про наділення суду дискреційними повноваженнями при вирішенні вказаного питання, який на власний розсуд кваліфікує наведені позивачем причини поважними або неповажними, які завадили останньому звернутись вчасно до нотаріуса. Будь-які обмеження при цьому законодавчо не встановлені, а отже суд враховуючи наведене має ухвалити у справі законне, і найголовніше справедливе рішення, яким буде досягнуто справедливий баланс прав та інтересів сторін.

Оскільки причин пропуску вказаного строку може бути безліч, законодавець і надав можливість суду вирішувати таке питання, в кожному випадку виходячи з «поважності» причин без будь-яких обмежень.

При вирішенні заявлених позовних вимог прошу суд врахувати вже сталу практику Верховного Суду, зокрема його постанову від 15.04.2020 у справі № 190/106/18 (провадження № 61-41455св18), де Верховний Суд зазначає про те, що, виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem»,яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти. Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19.

Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів як позивача, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважних причини, а отже не позбувся можливості оформлення прав на нього, так і відповідача, який таке право не набув у порядку встановленому законом та не заявив про свої права на неї.

Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої та частини третьої статті 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору суд покладає на позивача, враховуючи при цьому, що право останнього не було невизнане неправомірними діями або бездіяльністю відповідача, вирішення вимоги позову не віднесено до його компетенції, відповідачем позовні вимоги не заперечувалися з приводу підстав та предмету позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 200, 209, 259, 263 265 ЦПК України та вищенаведеними положеннями цивільного законодавства, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кочубеївськоїсільської радиоб`єднаноїтериторіальної громадиХерсонської області,третя особа:приватний нотаріусБериславського районногонотаріального округуХерсонської областіпро визначеннядодаткового строку,достатнього дляподання заявипро прийняттяспадщини задовольнити.

Визнати поважними наведені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 причини пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , одночасно визначивши ОСОБА_1 додатковий строк в шість календарних місяців, для звернення до приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області із заявою про прийняття цієї спадщини.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.О. Сікора