Ухвала

від 24.12.2024 по справі 766/20902/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/20902/24

н/п 1-кп/766/4064/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження запобіжного заходу

(повний текст)

24.12.2024

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисниці ОСОБА_5 ,

потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024231020001030 від 05.11.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою ст. 185, Кримінального кодексу України (далі КК України),

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08.11.2024 (справа №766/18871/24) відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.01.2025 року.

24.12.2024 у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого, на строк 60 днів на підставі частини третьої ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК), з можливістю внесення застави у раніше визначеному розмірі.

І. Позиція сторони обвинувачення

Сторона обвинувачення, оцінюючи особу обвинуваченого та вчинене ним кримінальне правопорушення, а також, враховуючи, що у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні інкримінованого злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі, вважає, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, у вказаному кримінальному провадженні, може схиляти свідків надавати неправдиві показання.

Оскільки обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, а також відсутність міцних соціальних зв`язків, які могли б його стримувати від спроб порушень процесуальної поведінки, такі обставини дають підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинення інших кримінальних правопорушень та здійснення впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Отже прокурор вважає, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з огляду на реальність та актуальність ризиків, передбачених частиною ст. 177 КПК України.

ІІ. Позиція сторони захисту

Стороною захисту письмових заперечень щодо клопотання сторони обвинувачення суду не надано.

Захисниця в судовому засіданні проти клопотання заперечувала. Просила суд застосувати до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання обвинуваченого в АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні обвинувачений проти клопотання заперечував, погодився з позицією захисниці.

ІІІ. Мотиви Суду

Вирішуючи зазначене клопотання сторони обвинувачення, Суд виходить з того, що підставою, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу в тому числі у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри, а також ризиків, які дають достатні підстави Суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що перелічені в диспозиції частини першої ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

В Кримінальному процесуальному кодексі поняття «обґрунтована підозра» не розтлумачено, проте відповідно до частини шостої ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, в тому числі, застосовується принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст. 8 КПК).

Отже, з огляду на практику Європейського суду з прав людини Суд бере до уваги, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» застосовується з метою уникнення порушення п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) і за узагальненим тлумаченням визначається, як наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», від 21.04.2011, заява № 42310/04, пункт 175).

Під час судового провадження, за наявності обвинувального акта на розгляді суду, є обґрунтовані підстави вважати, що стандарт доведення «обґрунтована підозра» дотримано. Однак виконання цієї умови не звільняє сторону обвинувачення від доказування наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Зокрема, відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та/або судовому розгляду або/та створитимуть загрозу суспільству.

Отже,оцінюючи рівеньдоведеності сторонамипровадження обставин,які бмогли вплинутина мотиви Суду під час ухвалення рішення щодо зазначеного клопотання, Суд наголошує, що тягар доведення ризиків, передбачених ст. 177 КПК та необхідності застосування відповідного запобіжного заходу завжди залишається на стороні обвинувачення, оскільки на боці сторони захисту завжди діє презумпція «свободи», сформульована в ст. 29 Конституції України та ст. 5 Конвенції.

Водночас Суд також зауважує, що право на свободу, як і інше право особи (людини) не є абсолютним, відтак може бути обмеженим відповідно до закону. Крім того, з метою уникнення свавілля право на свободу має обмежуватись відповідними зобов`язаннями покладеними на особу, дотримання (виконання) яких унеможливило б порушення прав і інтересів інших осіб, суспільства та держави.

В цьому контексті Суд звертає увагу, що за змістом приписів ст. 2 КПК завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Отже Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права учасників кримінального провадження, зокрема, обвинуваченого, його право на свободу, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

З огляду на практику ЄСПЛ Суд, наголошує, що продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, заява N 40107/02, пункт 79)

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, Суд розуміє, що саме існування «обґрунтованої підозри» та вагомість доказів, які її підтверджують (враховуючи і не порушуючи презумпцію невинуватості), а також тяжкість покарання не можуть бути єдиними підставами для продовження строку тримання під вартою, а тому такі обставини мають розглядатися в сукупності з іншими.

Суд, додатково бере до уваги також обставини, які характеризують обвинуваченого і його поведінку, на підставі доданих до клопотання матеріалів, з яких слідує, що обвинувачений неодноразово був засуджений до покарання у виді позбавлення волі.

Суд окремо зауважує, що звертання до минулого способу життя обвинуваченого в даному випадку є необхідним для визначення його особистої характеристики з метою вирішення клопотання прокурора і не тягне за собою правових наслідків в контексті призначення покарання за результатами судового розгляду цього кримінального провадження.

Отже, ОСОБА_4 був засуджений:

10.04.2017 р. Херсонським міським судом Херсонської області за ст. 185 ч. 2, ст. 185. Ч.1 , ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2, ст. 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 5 років;

22.12.2017 Херсонським міським судом Херсонської області за ст. 185 ч. 2, ст. 70 ч. 4 КК України до позбавлення волі на 3 року (звільнений 13.01.2020 ухвалою суду згідно зі ст. 81 КК України «умовно достроково, невідбутий термін, 1 рік 4 місяці 4 дні»;

23.11.2021 Херсонським міським судом Херсонської області за ст. 185 ч. 3 КК України до позбачлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

31.10.2024 кримінальне провадження №12024232040000402 направлено в суд з обвинувальним актом на ст. 309 ч. 1 КК України.

Суд наголошує, що відповідно до КПК тягар доведення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, покладається на сторону обвинувачення, однак, в свою чергу, сторона захисту має переконати Суд і довести наявність умов, що мінімізують зазначені ризики і припущення прокурора щодо можливих вчинків обвинуваченого.

ВИСНОВКИ СУДУ

Суд вважає, що прокурором дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», в тому числі доведено існування ризиків вчинення обвинуваченим дій,які можутьперешкоджати судовомурозгляду кримінальногопровадження абож створитимутьзагрозу суспільству.

Відтак, за переконанням Суду, спосіб життя обвинуваченого, а також тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення є вагомою підставою спрогнозувати здостатньо високимступенем імовірностіповедінку обвинуваченого та припустити, що обставини, які перелічені в ст. 177 КПК можуть настати при обранні більш м`якого запобіжного заходу чи в разі його скасування.

Водночас Суд вважає, що аргументи сторони захисту не є переконливими в тому, що в разі звільнення обвинуваченого з під варти (отримання ним свободи) є умови, за яких останній дотримається (виконає) свої обов`язки щодо недопущення порушення прав та інтересів, як інших осіб, так і суспільства в цілому та держави і не допустить спроб вчинити дії, що передбачені приписами ст. 177КПК.

Виходячи з перелічених обставин у сукупності Суд зауважує, що в даному випадку обґрунтована наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого і залишити йому розмір застави в раніш визначеному розмірі.

З цих підстав,

керуючись статтями 176-178, 182, 183, 197, 199, 331, 369-372, 392, 395, 532 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 задовольнити.

2. Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 08.11.2024 (справа №766/18871/24) стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до «21» лютого 2025 року, включно.

3. Залишити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в раніш визначеному розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120,00 грн (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень 00 коп.).

4. Застава може бути внесена у будь-який момент часу протягом дії цієї ухвали обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області за реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26283946;

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ;

Код банку отримувача (МФО) 820172;

Рахунок отримувача: UA968201720355209001000001110.

5. У разі внесення застави у визначеному судом розмірі і надання підтверджуючих документів, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає звільненню з під варти негайно.

6. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

7. При застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати за першою вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

5) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.

8. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити 2 (два) місяці з моменту внесення застави.

9. Роз`яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у випадку внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи місця ув`язнення, а саме: Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».

10. Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов`язки, застава звертається в дохід держави.

11. Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захисниці, потерпілому, Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» (54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Лагерне поле, 5),

12. Ухвала підлягає негайному виконанню.

13. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

14. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

СуддяОСОБА_1