Ухвала

від 30.12.2024 по справі 493/2155/24

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/2155/24

Номер провадження 2-н/493/152/24

У Х В А Л А

30 грудня 2024 року м. Балта Одеської області

Суддя Балтського районного суду Одеської області Мясківська І.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-РП» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИЛА:

До Балтського районного суду Одеської області надійшла заява ТОВ «Бона Віта-РП» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Вивчивши заяву та додані до неї документи суд вважає, що у видачі судового наказу необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Статтею 162 ЦПК Українивизначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта,вартість якого є найвищою.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 року в справі № 638/1988/17 зазначив, щожитлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 року в справі №910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

16.02.2021 року Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № 911/2390/18 зробила висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

З огляду на зазначене, вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.

Як вбачається з поданої заяви та доданих до неї документів, звертаючись до Балтського районного суду Одеської області з заявою про видачу судового наказу, ТОВ «Бона Віта-РП» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 , що не належить до територіальної підсудності Балтського районного суду Одеської області.

Відповідно до положень п. 9 ч. 1, ч. 8 ст. 165 ЦПК України, що якщо заяву подано з порушенням правил підсудності, суддя відмовляє у видачі судового наказу. Передача заяви за підсудністю передбачена лишеякщо боржником є юридична особа або фізична особа-підприємець.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 30, 162, 165, 258-261, 354 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-РП» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, післяусунення їїнедоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ