Рішення

від 10.12.2024 по справі 497/2437/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.12.2024

Справа № 497/2437/24

Провадження № 2/497/878/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2024 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

без участі сторін,

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

08.10.2024 року представник позивача - ОСОБА_2 , яка підтвердила свої повноваження електронним ордером серії ВН №1417731 від 07 жовтня 2024 року (а.с.24), звернулася до суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким визнати за позивачем право власності на земельні ділянки:

- площею 1,72 га, яка розташована на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121487000:01:004:0027, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ОД № 054779, як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 ;

- площею 1,72 га, яка розташована на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121487000:01:004:0028, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту серії ОД № 054780, як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 та після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме земельну ділянку площею 1,72 га, яка розташована на території Червоноармійської сільської ради, кадастровий номер 5121487000:01:004:0027, на яку виданий державний акт серії ОД №054779. При житті ОСОБА_3 залишила заповіт на ім`я своєї дочки, позивача по справі. Також, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 та після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 1,72 га, яка розташована на території Червоноармійської сільської ради, кадастровий номер 5121487000:01:004:0028, на яку виданий державний акт серії ОД №054780. Батько також залишив заповіт на ім`я дочки, позивача по справі. Коли позивач звернулася до нотаріуса з метою оформлення земельних ділянок в спадщину та надала нотаріусу заповіти, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що заповідачі заповіли державні акти, однак на державний акт неможливо видати свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво можливо видати на земельні ділянки, на які видано державні акти, але це прямо не вказано в заповіті. З заповітів, які позивач надала нотаріусу, спадкове майно, складається з державних актів на земельні ділянки, які належали заповідачам. Спадковим майном фактично є земельні ділянки, які належали ОСОБА_3 , площею 1,72 га, яка розташована на території Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121487000:01:004:0027, на яку виданий державний акт серії ОД №054779 та ОСОБА_4 , площею 1,72 га, які розташовані на території Червоноармійської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121487000:01:004:0028, на яку виданий державний акт серії ОД №054780. Таким чином, позивач, як спадкоємець за заповітами, прийняла в спадщину, яка відкрилася після смерті батьків, у виді земельних ділянок. Тобто позивач в порядку спадкування набула право на земельні ділянки. Оскільки має місце неточності в заповіті, єдиною можливістю захисту прав позивача є звернення до суду із даним позовом, тому представник звертається з цім позовом.

Ухвалою судді від 14.10.2024 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження (а.с.27). Також цією ж ухвалою витребувано копії спадкових справ після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Сторони у підготовче засідання не з`явилися.

Представник позивача Сахарова Н.М. в позовній заяві просила розглянути справу у відсутності позивача (а.с.2 на звороті).

Відповідач в особі т.в.о.голови Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області Арабаджи М.С. до суду не з`явився, надав 04.11.2024 року шляхом формування документу в системі «Електронний суд» заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, позов визнав в повному обсязі (а.с.30-31).

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 07 березня 2011 року виконавчим комітетом Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Червоноармійське Болградського району Одеська область (а.с.8).

ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №054779, виданого 07 червня 2004 року Болградською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження № 113 від 10 лютого 2004 року, належала земельна ділянка площею 1,72 га, яка розташована на території Червоноармійської (назву перейменовано на Кубейська) сільської ради Болградського району Одеської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121487000:01:004:0027 (а.с.9).

При житті ОСОБА_3 склала заповіт від 15.06.2007 року, посвідчений секретарем Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області Фучеджи П.П., зареєстрований в реєстрі за №71, відповідно до якого зробила таке розпорядження: належний їй державний акт на право власності на земельну ділянку, яка перебуває у колективній власності СПК «Кубей», заповіла ОСОБА_1 , позивачу по справі. Заповіт не змінено та не скасовано (а.с.9).

Також, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 07 березня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Червоноармійське Болградського району Одеська область (а.с.12).

ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №054780 (в акті прізвище вказане « ОСОБА_5 »), який виданий 07 червня 2004 року Болградською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження № 113 від 10 лютого 2004 року, належала земельна ділянка площею 1,72 га, яка розташована на території Червоноармійської (назву перейменовано на Кубейська) сільської ради Болградського району Одеської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121487000:01:004:0028 (а.с.14).

При житті ОСОБА_4 також склав заповіт від 15.06.2007 року, посвідчений секретарем Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області Фучеджи П.П., зареєстрований в реєстрі за №72, відповідно до якого зробив таке розпорядження: належний йому державний акт на право власності на земельну ділянку, яка перебуває у колективній власності СПК «Кубей», заповів ОСОБА_1 , позивачу по справі. Заповіт не змінено та не скасовано (а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218 та 1219 ЦК України визначено що входить до складу спадщини, а саме входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, та які права та обов`язки особи не входять до складу спадщини, а саме, те що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Так, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України. Тлумачення заповіту з`ясування змісту заповіту як дійсного одностороннього правочину, з тексту якого неможливо встановити справжню волю заповідача.

Згідно з ч.2 ст. 1256 ЦК суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких правових умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.

Враховуючи, що підставою судового тлумачення заповіту є неточності, така справа має розглядатися виключно в порядку позовного провадження.

Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України позивач, як особа визначена у заповіті, має право на спадкове майно.

Стаття 317 ЦК України визначає, що право розпорядження майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном.

Згідно зі ст. 213 ЦК України визначено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів яке дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Виходячи з аналізу положень норм ст.ст. 213, 1256 ЦК України, тлумачення заповіту здійснюється з метою встановлення точної волі заповідача і може мати місце, якщо заповіт викликає питання в спадкоємців, має суперечливий характер, у зв`язку з чим необхідно уточнити його зміст.

Таким чином, при тлумаченні заповіту не допускається внесення змін у сам зміст заповіту, враховуючи також те, що заповіт це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, майнових прав і обов`язків на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

Судом ураховується, що за змістом ст. 78 ЗК України зміст права власності на землю складає право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно з ч.1 ст. 126 ЗК України (у редакції, що діяла на час посвідчення заповіту) право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами. Земельні ділянки належать заповідачам на підставі державних актів серії ОД №054779 та №054780, виданих 07.06.2004 року Болградською районною державною адміністрацією, вчинення заповітів заповідачами на користь позивача підтверджує їх волю щодо спадкування саме цього майна позивачем, оскільки внаслідок застосування механізму тлумачення заповіту з`ясовано дійсну волю заповідача, відповідне заповідальне розпорядження виконанню підлягає, і спадкування відповідного майна повинно здійснюватися відповідно по заповіту.

Позивач по справі ОСОБА_1 прийняла спадщину після матері та батька шляхом звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини відповідно до ст. 1269 ч.1 ЦК України, що підтверджується її особистими заявами №178 від 07.09.2011 року, яка наявна в матеріалах спадкової справи №85/2011 (а.с.35), спадкування після смерті ОСОБА_3 та №230 від 14.08.2014 року, яка наявна в матеріалах спадкової справи №98/2014 (а.с.44), спадкування після смерті ОСОБА_4 . Окрім цього вона доводиться рідною дочкою померлим, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_3 від 07 січня 1958 року Червоноарміським бюро ЗАГС Болградського району на підставі актового запису №3 від 07 січня 1958 року (а.с.17) та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 04 грудня 1977 року Червоноармійської сільської ради на підставі актового запису №75 від 04 грудня 1977 року, з якого вбачається що позивач змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а.с.18).

Відповідно до довідок за вих.№03-01-11/393, та вих.№03-01-11/391, які видані 05 серпня 2024 року Кубейською сільською радою, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10,15) та відповідно до довідок вих.№03-01-11/394, та вих.№03-01-11/392, які видані 05 серпня 2024 року Кубейською сільською радою на день смерті з ОСОБА_3 за вищевказаною адресою проживали син ОСОБА_8 зі своєю родиною та чоловік ОСОБА_4 (а.с.11), а на день смерті з ОСОБА_4 за вищевказаною адресою проживали син ОСОБА_8 зі своєю родиною, тобто син ОСОБА_8 є спадкоємцем за законом першої черги після обох батьків, та прийняв спадщину після їх смерті шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на момент смерті, що відповідає вимогам ч.3 ст. 1268 ЦК України.

ОСОБА_8 має право на оформлення спадщини не охопленою заповітами.

Постановами приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. від 30.07.2024 року за № 527/02.31 у спадковій справі №85/2011 та № 526/02.31 у спадковій справі №98/2014 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на належні їм земельні ділянки, у зв`язку з неможливістю встановити на яке саме майно необхідно видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме державні акти не можливо віднести ні до речей ні до майнових прав. (а.с.21,22).

Так, відповідно до пп.14.1.105 п.14.1 ст.14 розділу І податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІV поняття «майно» вживається у значенні, наведеному в Цивільному Кодексі України рухомими речами (майно) є речі (майно), які можно вільно переміщувати у просторі, але сертифікат не є рухомим майно, а є документом, який посвідчує певне право тем більш це право було реалізовано при житті спадкодавця, земельні ділянки виділені в натурі та право власності на них вже підтверджено державним актом.

Згідно ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

На підставі вище встановленого суд вважає за можливим визнати право власності за позивачем на вищезазначені земельні ділянки в порядку спадкування після смерті обох батьків.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,81,82,263-265 ЦПК України, ст.ст. 1222,1225,1233,1269 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кубейськоїсільської радиБолградського районуОдеської областіпро визнанняправа власностів порядкуспадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,72 га, що розташована на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №054779, виданий на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації №113 від 10.02.2004 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №7971-т), кадастровий номер 5121487000:01:004:0027.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,72 га, що розташована на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №054780, виданий на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації №113 від 10.02.2004 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №7972-т), кадастровий номер 5121487000:01:004:0028.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца