Рішення

від 16.12.2024 по справі 302/1752/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/1752/24

Провадження № 2/302/506/24

Номер рядка звіту 61

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

16 грудня 2024 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Повідайчика О.І.

за участі:

секретаря судового засідання Сита Л.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Міжгір`я Хустського району Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно за законом.

Позовні вимоги обгрунтоавні таким. ОСОБА_2 03.03.1974 уклала шлюб з ОСОБА_3 внаслідок чого змінила прізвище на ОСОБА_4 . З 1978 року ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_3 виїхали на постійне проживання в Латвію (на той час Латвійська РСР) та з 1989 року проживали на хуторі Вецпункене - 2 (варіант перекладу Вецпунцене - 2), Педедзської волості, Алукснеського району LV-4352. Після розпаду СРСР кожен з подружжя ОСОБА_4 отримав статус негромадян цієї держави. 22 лютого 2011 року ОСОБА_3 набув право власності на житловий будинок з обслуговуючими спорудами (туалет і огорожа) за адресою АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 під час тимчасового перебування в України ОСОБА_3 помер, у зв`язку з чим за ним відкрилась спадщина. Позивачка проживала з чоловіком на час його смерті, при цьому ніхто інший з ними не проживав, а тому вона одна прийняла за ним спадщину. Для оформлення спадщини позивачка звернулась до Міжгірської державної нотаріальної контори, де було заведено спадкову справу за ОСОБА_3 , проте у видачі свідоцтва про на спадщину за законом ОСОБА_1 було відмовлено через відсутність у нотаріуса відомостей щодо переліку осіб, які проживали з померлим на час відкриття спадщини. Через відсутність інших способів захисту свого права на спадщину ОСОБА_1 звернулась із цим позовом до суду.

Суд встановив такі фактичні обставини справи.

03 березня 1974 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка після державної реєстрації змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_4 . Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб повторним серії НОМЕР_1 (а.с. 7). Відповідно до свідоцтва про право власності на майно від 17 лютого 2011 року (а.с. 16) й витягу про державну реєстрацію прав від 22 лютого 2011 року (а.с. 17) та з врахуванням положень ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції Закону станом на 16.03.2010) ОСОБА_3 з 22 лютого 2011 року набув право власності на житловий будинок з обслуговуючими спорудами (туалет та огорожа) за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 8) п. 1 та п. 7) п. 3 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» в Закарпатській області було ліквідовано Міжгірський та утворено Хустський район до якого увійшла, зокрема, Міжгірська територіальна громада, до складу якої входить с. Майдан. З інвентарної справи на житловий будинок належний ОСОБА_3 (а.с. 18-20) слідує, що назву вулиці на якій розташований будинок було змінено на АДРЕСА_1 . Відтак, з врахуванням ліквідації й утворення району та зміни назви вулиці, на теперішній час адреса зазначеного житлового будинку: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 21).

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 був особою без громадянства, який постійно проживав за межами України, що підтверджується паспортом виданим 18.06.2014 (а.с. 8-11) та довідками виданими 05 жовтня 2023 року міською владою Алуксненського райну Латвійської Республіки (а.с. 22-25). ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є особою без громадянства, яка постійно проживає за межами України, що підтверджується паспортом, виданим 24.02.2022 (а.с. 12-15) та довідкою видано 05 жовтня 2023 року міською владою Алуксненського райну Латвійської Республіки (а.с. 26 і 27). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 і ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» правовідносини щодо спадкування в цій справі регламентуються законодавством з врахуванням положень цього Закону.

Статтею 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» врегульовано, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, правом України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 73 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

З врахуванням зазначених положень законодавства, у зв`язку з смертю ОСОБА_3 за ним відкрилась спадщина (ст. 1220 ЦК України), до якої відповідно до ст. 1218 ЦК України увійшло, зокрема, право власності на житловий будинок з обслуговуючими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з положеннями ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

З довідок, виданих 05 жовтня 2023 року міською владою Алуксненського району Латвійської Республіки (а.с. 22-27), які суд бере до уваги відповідно до положень ст. 13 Міжнародного договору між Україною та Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах від 23.05.1995, ратифікованого Законом N 452/95-ВР від 22.11.1995, який набрав чинності 12.07.1996 та ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», суд встановив, що останнє місце проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було Алуксненський район, Педедзевська волость, «Вецепункене-2», разом з ним була зареєстрована, проживала й перебувала на утриманні його дружина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З врахуванням наведеного, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, позивачка прийняла спадщину за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до положень ст. 1296 та 1297 ЦК України, у зв`язку з наявністю у складі спадщини нерухомого майна позивачка звернулась до Міжгірської державної нотаріальної контори, якою було зареєстровано спадкову справу за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 28).

Через відсутність відомостей про перелік осіб, які проживали з спадкодавцем на час відкриття спадщини за Сивоусом Федором державним нотаріусом було відмовлено ОСОБА_10 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії на а.с. 29).

Суд акцентує увагу на такому. Відповідно до положень ст. 13 Міжнародного договору між Україною та Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах документи, що були на території однієї з Договірних Сторін складені або засвідчені офіційною особою (нотаріусом, офіційним перекладачем, експертом тощо) в межах компетенції та за встановленою формою і засвідчені печаткою, приймаються на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення. Документи, що на території однієї Договірної Сторони розглядаються як офіційні, користуються і на території другої Договірної Сторони доказовою силою офіційних документів. Згідно з приписами ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Суд виснував, що довідками, виданими 05 жовтня 2023 року міською владою Алуксненського райну Латвійської Республіки (а.с. 22-27), з врахуванням положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджується факт прийняття позивачкою спадщини за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . З вказаних довідок та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 28) й постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.11.2024 (а.с. 29) суд встановив відсутність інших спадкоємців, які б прийняли спадщину за ОСОБА_3 , зокрема щодо нерухомого майна, розташованого в Україні.

Враховуючи наведене суд встановив, що позивачка, як єдина спадкоємиця за законом за її померлим чоловіком ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину набула право на спадкування за ним майна, котре увійшло до складу спадщини, зокрема, житлового будинку з обслуговуючими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд не встановив обставин, передбачених статтею 1244 ЦК України, які мали б наслідком усунення позивачки від спадкування за ОСОБА_3 та обставин, які б свідчили, що спадкування позивачкою за ОСОБА_3 порушує права чи законні інтереси третіх осіб.

Відтак суд дійшов висновку, що у позивачки виникло право на набуття у власність зазначеного об`єкта нерухомого майна в порядку спадкування за законом та, водночас, наявність формальних перешкод для нотаріального оформлення переходу права власності від спадкодавця до спадкоємиці, які не впливають на зміст цього права.

Відповідно до приписів частин 1, 2 і 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України). Зміст права власності виявляється у праві: володіння, користування, розпорядження (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Суд враховує, як сталу практику правозастосування (елемент правової визначеності) зазначеної норми, правові позиції викладені в постановах Пленуму Верховного Суду України та листі Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з узагальненням судової практики. В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2005 №7 Про судову практику у справах про спадкування висловлено правові позиції, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. В пункті 3.1. листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», висловлено правові висновки, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи встановлені обставини та відповідно до вказаних вище норм законодавства суд доходить висновку, що матеріалами справи доводиться наявність законних підстав для набуття ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та існування підстав для судового захисту такого права в установлений законом спосіб визнання права.

Відтак суд уважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення. Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 3, 11, 16, 316-319, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, ст.2-5, 10-13, 19, 76-81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під реєстраційним номером АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 26.12.2024.

Повне найменування учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04350910; місцезнаходження: вул. Шевченка, 77, селище Міжгір`я, Хустський район, Закарпатська область, 90000.

Головуючий суддя О.І. Повідайчик