Рішення

від 17.10.2024 по справі 450/3070/24

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/3070/24 Провадження № 2/450/1652/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Альховська Ірина Богданівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором ПКК/146934, у розмірі 127910, 8 грн., в тому числі строкове тіло 34229, 24 грн., прострочене тіло 46749, 08 грн., строкові відсотки 0 грн., прострочені відсотки 46932, 48 грн. та суму сплаченого судового збору та 6000, 00 грн. витрат на правову допомогу.

Позовні вимогиобґрунтовано тим,що між ОСОБА_1 ,укладено зАТ «Кредобанк»,було укладеноКредитний договір№ ПКК/146934.Відповідно доумов Кредитногодоговору Банкзобов?язувався надатиПозичальнику кредит,а Позичальникзобов`язувавсяв порядкута наумовах,визначених Кредитним договоромповертати кредит,виплачувати процентиза користуваннякредитом,сплачувати комісіюта іншіпередбачені платежів сумі,строки тана умовах,що передбаченіграфіком погашеннякредиту.Позичальник своїхзобов?язань заКредитним договоромналежним чиномне виконав,внаслідок чогостаном надату цієївимоги.заборгованість заКредитним договоромскладає 127910,8грн.,в томучислі строковетіло 34229,24грн,прострочене тіло46749,08грн,строкові відсотки0грн,прострочені відсотки46932,48грн.08.11.2023року управовідносинах завказаною заборгованістюбула здійсненазаміна кредиторау зобов?язанніз АТ«Кредобанк» наТОВ "ФК"МАРИН-ФІНАНС"(кодЄДРПОУ 43231894)на підставідоговору факторингу.Боржника булоповідомлено прозаміну кредиторав зобов?язанніДосудовою вимогоющодо виконаннядоговірних зобов?язаньта повідомленнямпро замінукредитора взобов?язанні Кредитор належнимчином виконавсвій обов?язокщодо наданняПозичальнику кредиту.Позичальник своїхзобов?язань заКредитним договоромналежним чиномне виконав,внаслідок чогостаном надату розрахункузаборгованості,доданого допозовної заяви,заборгованість заКредитним договоромскладає 127910,8грн. З метоюдосудового,добровільного врегулюванняспору 30.01.2024.на адресупозичальника направленоДосудову вимогущодо виконаннядоговірних зобов?язаньта повідомленняпро замінукредитора взобов?язанні.Дану вимогузалишено відповідачембез реагування.Тобто,Відповідач свідомоне скориставсясвоїм правомна дотриманнястроку дляпогашення заборгованостіза Кредитнимдоговором.Позивач вчиниввсі необхіднідії длядосудового урегулюванняспору. 01.04.2024 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "МАРИН-ФІНАНС" та Адвокатом Іриною Альховською укладено договір про надання правової допомоги, умовами якого погоджено гонорар адвоката в розмірі 2000,00 грн. за одну годину витрачену адвокатом на надання правової допомоги. За спірних правовідносин, на надання правової допомоги адвокатом витрачено 3 год, що підтверджується актом наданих послуг, який додається до позовної заяви. На підставі наведеного, просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою від 08.07.2024 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк відповідач не надала суду відзиву на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин. У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 г ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Статтями12,81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ізст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2статті 11ЦК Українивизначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно ізст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із положеннями ч. 2ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що 08.11.2021 року ОСОБА_1 подав анкету-зяаву №146934 на отримання ліміту по кредитній картці, бажана сума кредитного ліміту 81 000 грн та строк надання кредитного ліміту становить 36 місяців.

Відповідно до додатку про відкриття кредитної лінії №ПКК/146934 від 08.11.2021 року до Заяви-Договору №2625501623288/980/РК від 23.10.2020 року, відповідно до умов якого банк зобов`язався відкрити позичальнику кредитну лінію в межах встановленого у розмірі та на умовах, обумовлених цим кредитним договором, ліміту кредитування та надавати їй кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредити і сплатити проценти за користування ними, а також інші платежі, передбачені цим кредитним договором, у розмірах, визначених відповідно до умов цього кредитного договору та тарифів Банку. Згідно з п.1.3.2.1 додатку максимальний ліміт кредитної лінії 200000 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 30,00 %, строк кредитної лініїдо 07.11.2024 року.

За розрахунками фінансової компанії за період з 02.11.2020 (08.11.2021) року по 08.11.2023 року відповідач має заборгованість у розмірі 127 910,80 грн, з яких: 34 229,24 грнстрокове тіло; 46 749,08 грнпрострочене тіло, 46 932,48 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно із ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першоюстатті 1078 ЦК Українивстановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ізст. 1080 ЦК Українидоговір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Статтею 512 ЦК Українивизначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно достатті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зістаттею 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першоїстатті 517 ЦК Українипервісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1ст. 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.

Також судом встановлено, що 08.11.2023 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого АТ «Кредобанк» передало (відступило) ТОВ «ФК«Марин-Фінанс`за плату належні йому права вимоги до відповідача у розмірі 127 910,80 грн.

Відповідно до ч. 1, 6 ст.81ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що у додатку про відкриття кредитноїлінії №ПКК/146934 від 08.11.2021 року до Заяви-Договору №2625501623288/980/РК від 23.10.2020 року сторони узгодили розмір кредитного ліміту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою власноручного підпису. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого зобов`язання та не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості, у зв`язку із чим у нього виникла сума заборгованості у розмірі 127 910,80 грн.

Суд приймає до уваги надані позивачем розрахунки заборгованості, оскільки будь-яких доказів чи власних розрахунків на спростування таких відповідачем не надано (а.с. 27). Дана позиція суду відповідає позиції, що міститься у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі 753/16745/15-ц, провадження № 61-40036св18.

Із врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що до стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» підлягає заборгованість у розмірі 127 910,80 грн.

Відповідно до ст.141ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору при поданні позову до суду в розмірі 2422,40 грн (платіжна інструкція №217 від 19.06.2024 року).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1,3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивачаадвокатом Альховською І.Б. надано ордер про надання професійної правничої (правової) допомоги серія ВС №1291074 року укладений між позивачем ТОВ «ФК «Марин-Фінанс» та адвокатом Альховською І. Б., договір про надання правничої допомоги №01/04/24 від 01.04.2024 року, акт наданих послуг №1 до договору про надання правничої допомоги №01/04/24 від 01.04.2024 року.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК Українирозмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, згідно з ч. 3ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом ч. 5, 6ст.137 ЦПК Українив разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, ч. 8ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До того ж, при стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Відповідно дост.19Закону України«Проадвокатуру таадвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

Більше того, відповідно до правового висновку, який наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Оскільки вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у його постанові від 02 червня 2022 року у справі № 873/108/20 (подібний у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17), відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Тобто, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Судувід 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, пункт 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За таких обставин, суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.5, 12, 13,19,81,89,141, 263-265 Цивільного процесуального України, суд -

ВИРІШИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАРИН-ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Альховська Ірина Богданівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» (код ЄДРПОУ 43231894, м. Львів, вул. Академіка Є. Лазаренка, 4, кабінет 4) заборгованість за кредитним договором №ПКК/146934 в розмірі 127 910 (сто двадцять сім тисяч тисяч дев`ятсот десять гривень 80 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Марин-Фінанс» (код ЄДРПОУ 43231894, м. Львів, вул. Академіка Є. Лазаренка, 4, кабінет 4) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.10.2024 року.

СуддяІ. І. Мельничук