Ухвала

від 30.12.2024 по справі 452/4210/24

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/4210/24

У Х В А Л А

про повернення заяви

у зв`язку з невиконанням ухвали про залишення заяви без руху

30 грудня 2024 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Самбірська районна рада Львівської області, -

В С Т А Н О В И В :

19 листопада 2024 року заява надійшла до Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Заявник ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт належності їй свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , виданого 25 липня 1990 року на підставі рішення виконавчого комітету Самбірської районної ради народних депутатів від 29 травня 1990 року №18 на ім`я ОСОБА_1 , посилаючись на те, що в написанні її імені допущена помилка.

Відповідно до ч.3 ст.294 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відтак, пред`явлена заява ухвалою суду від 22 листопада 2024 року була залишена без руху, оскільки заявником порушені вимоги, передбачені стст.175,177 ЦПК України.

Так, судом було зазначено, що стаття 81 ЦПК Українивизначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч.1ст.83 ЦПК України).

Відповідно до ст.315 ЦПК України, в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, якщо така помилка вже не може бути виправлена органом, який видав документ.

Згідно ст.318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту належності правовстановлюючого документа повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливостіодержання абовідновлення документів,що посвідчуютьцей факт, докази, що підтверджують факт. При цьому, до заяви обов`язково додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, що заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

Суд зазначав, що заявником не надано відповідних доказів про звернення до належного правонаступника органу, який видав свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок, оскільки звернення до Самбірської районної ради Львівської області із заявою про виправлення неточностей в імені заявника у свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок не може слугувати підтвердженням звернення до належного органу, оскільки у самому свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок не зазначено чи таке видано Виконавчим комітетом Самбірської міської ради Львівської області чи Виконавчим комітетом Самбірської районної ради Львівської області.

Крім того, суд зауважував, що лист Самбірської районноїради Львівськоїобласті від 30 серпня 2024 року №03/12-158/3 не можна вважати офіційною письмовою відмовою органу місцевого самоврядування, оскільки такий лист за своїм змістом не є рішенням органу місцевого самоврядування, носить лише рекомендаційний характер та містить лише повідомлення про те, що «…внесення змін на право особистої власності на житловий будинок буде суперечити чинному законодавству».

Також, суд зазначав, що у вищевказаному листі органом місцевого самоврядування взагалі не зазначено з яким конкретним питанням та внесення яких конкретних змін в спірний документ зверталася ОСОБА_1 , у чому саме їй відмовлено із викладенням в письмовій формі причини та підстави відмови і роз`ясненням порядку оскарження такої відмови.

Крім того,суд звертав увагу позивача на те, що згідно Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої 31 січня 1966 року Міністерством комунального господарства Української РСР, яка була чинною на час видачі свідоцтва, у свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок має бути зазначено, зокрема прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка видала свідоцтво, підпис такої особи та печатка органу, яким видано свідоцтво.

Як вбачається із наданої заявником копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 25 липня 1990 року на ім`я ОСОБА_1 , у ньому не зазначено прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка видала свідоцтво, а також відсутній підпис такої особи та печатка органу, яким видано свідоцтво, що фактично ставить під сумнів чинність такого свідоцтва, належність якого заявник просить встановити у судовому порядку.

За таких обставин, суд пропонував заявнику усунути недоліки заяви, а саме, надати докази про звернення до належного правонаступника органу який видав свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок та належним чином оформлену відмову такого органу, а також надати оригінал Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок.

При цьому,заявнику дляусунення недоліківзаяви судомбув встановленийстрок вмежах 5(п`яти)днів здня отриманнязаявником ухвали.Ухвала судуотримана заявником ОСОБА_1 засобами електронногозв`язку 09грудня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа на електронну пошту, вказану заявником у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення. У визначений судом строк зазначені недоліки заявником усунені не були. Заяв про надання додаткового строку для усунення визначених судом недоліків від заявника не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановленняфакту,що маєюридичне значення,заінтересована особа-Самбірська районнарада Львівськоїобласті , - вважати неподаною і повернути заявнику.

Роз`яснити заяввнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу можебути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.М. Кущ