Рішення

від 26.12.2024 по справі 947/19209/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/19209/24

Провадження № 2/947/4267/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу « Центральний-18» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 18.06.2024 надійшла позовна заява ЖБК « Центральний-18» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, за період з 01.04.2021 по 01.03.2024, у розмірі 52637,83 грн., з яких 50698,89 грн. - основний борг, 561,84 грн. 3% річних, а 1377,10 грн. інфляційні збитки за час прострочення грошового зобов`язання, а також судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Справа розглянута за правилами спрощеного провадження із направленням відповідачу, за місцем зареєстрованого місця проживання, копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви із додатками, які були отримані особисто 29.07.2024. Заяв по суті справи або клопотань про продовження або поновлення строку на подання заяв по суті справи або доказів від відповідача не надходило.

Як встановлено судом ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас ЖБК « Центральний-18» створено співвласниками будинку АДРЕСА_2 , згідно наданого Статуту, для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення економічних, соціальних і і інших потреб на умовах самоврядування а також експлуатації та управління будинком із розподілом між членами ризиків, витрат, розвідку їх самоорганізації, самоврядування і самоконтролю.

Таким чином саме ЖБК « Центральний-18» надає послуги з утримання багатоквартирного будинку, вивезення сміття, водопостачання і опалення, однак відповідача як одна з власників квартири у цьому будинку не виконує свої обов`язку по утриманню власності належним чином внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої визначений у наданих розрахунках заборгованості а підставами є надані копії витягів з протоколів загальних зборів ЖБК щодо встановлення відповідних тарифів.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України ( далі ЦК України ), так і Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» ( далі Закон ) , а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом (частина перша статті 94 ГК України).

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями діяльності, здійснює її планування.Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом(статті 2, 23 Закону України «Про кооперацію»).

Обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту (пункт 5.13 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).

Статтею 24 Закону України «Про кооперацію» визначено, що кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, - за державними цінами і тарифами.

Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання), укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). Власником Закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).

Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону).

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Таким чином судом встановлено що між ОСОБА_1 як споживачем, враховуючи наявність у її власності квартири у багатоквартирному будинку в якої вона проживає та ЖБК « Центральний-18» як замовником житлово-комунальних послуг по збиранню та вивезенню побутових відходів ( сміття ) мешканців будинку та виконавцем/замовником робіт з утримання будинку в якому розташована квартира відповідачки, виникли правовідносини по наданню та оплаті житлово-комунальних послуг.

У відповідності до вимог п.2 ст. 27 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг, за результатами якої складається акт-претензія.

Згідно вимог ч.2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем, яка була належними чином повідомлення про розгляд справи, жодних заперечень проти позову або наявних актів-претензій щодо неналежного надання послуг або їх ненадання взагалі , до суду не надано.

Судом не перевіряється кожний окремий доказ надання управителем житлово-комунальних послуг по утриманню будинку та прибудинкової території та актів прийняття послуг так як відсутні вимоги закону про обов`язковість складення відповідного акту по кожної наданої послуги враховуючи що у загальному розумінні правовідносин по наданню житлово-комунальних послуг споживачем сплачується не кожна окрема послуга а сукупність дій управителя по утриманню будинку та прибудинкової території.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявна заборгованість відповідачки по сплаті за надані послуги за період з 01.04.2021 по 01.03.2024, у загальному розмірі 50698,89 грн.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі: № 6-2023цс15 постановою від 16 грудня 2015р.) визначено :Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Таким чином до вказаними правовідносин пов`язаних із несвоєчасною оплатою наданих житлово-комунальних послуг до наявної заборгованості застосовується вимоги частини другої статті 625 ЦК України в частині стягнення з боржника окрім самого боргу також і інфляційних витрат та 3% річних.

Суд вважає сприйнятливим розрахунок наведений стороною позивача про застосування інфляційних витрат та 3% річних а тому вважає доведеним розмір інфляційних збитків за час прострочення грошового зобов`язання у сумі 1377,10 грн а також розмір розрахованих 3% річних у сумі 561,84 грн.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК ).

У даному випадку сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у сумі 3028,00 грн., враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, підлягає стягненню з відповідача також у повному обсязі.

У статті 137 ЦПК України визначені витрати на професійну правничу допомогу: 1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Житлово-будівельного кооперативу «Центральний-18» ( код ЄДРПОУ 20996415, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 68) до ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання6 АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу « Центральний-18» ( код ЄДРПОУ 20996415 ) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, за період з 01.04.2021 по 01.03.2024, у розмірі 52637 ( п`ятдесят дві тисячі шістсот тридцять сім ) гривень 83 копійки, з яких 50698,89 грн. - основний борг, 561,84 грн. 3% річних, а 1377,10 грн. інфляційні збитки за час прострочення грошового зобов`язання.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу « Центральний-18» ( код ЄДРПОУ 20996415 ) судові витрати , пов`язані із сплатою судового збору, у розмірі 3028,00 грн.

Питання розподілу судових витрат на правничу допомогу вирішити у порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 30.12.24

Суддя В. О. Луняченко