Ухвала

від 26.12.2024 по справі 578/1223/24

КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

Іменем України

26 грудня 2024 року

смт Краснопілля

справа № 578/1223/24

провадження № 2/578/384/24

Краснопільський районний суд Сумської області, суддя Косар А. І.

найменування (ім`я) сторін, їх місцезнаходження та місце проживання:

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; визначена позивачем адреса: АДРЕСА_1 , Україна

Представник позивача:адвокат ШабатінДмитро ЄвгеновичРНОКПП: НОМЕР_2 , Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 21/2014 від 04.04.2019; ОРДЕР СЕРІЯ АО № 1154423 від 11.12.2024; місце знаходження: вул. АКАДЕМІЧНА, буд. 6, оф. 3, місто Суми Сумська область, 40014, Україна

Відповідач 1: ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; встановлена судом адреса: АДРЕСА_2 , Україна

Відповідач 2: ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: не відомий; визначена позивачем адреса: вулиця: не вказана, село Чепелівка, Крсилівський район, Хмельницька, Україна

Відповідач 3: Сумський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління МЮУ код ЄДРПОУ:42735143, місце знаходження юридичної особи: вул. ПЕТРОПАВЛІВСЬКА, 75, місто Суми Сумська область, 40000, Україна

предмет позову: спір про визнання батьківства та стягнення аліментів

Питання, що вирішується ухвалою:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката ШабатінаДмитра Євгеновичазвернулася до Краснопільського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління МЮУ про визнання батьківства та стягнення аліментів, у якому просить:

визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у частці від його заробітку /доходу/;

зобов`язати Сумський міський відділ реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління в Сумській області виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як батька дитини та включити відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 як батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На виконання положень частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК/, 18.12.2024 судом зроблено запити до відповідних територіальних громад щодо адреси реєстрації відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Верхньосироватська сільська рада надала відповідь, якою підтвердила місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 .

Місце реєстрації відповідача ОСОБА_3 станом на 27.12.2024 є не підтвердженим.

Дослідивши подану позовну заяву про визнання батьківства та стягнення аліментів до декількох відповідачів, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у статті 175 ЦПК, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги та викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а й мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Від змісту позовної заяви залежать дії суду щодо вирішення питання проведення подальших процесуальних дій по розгляду справи по суті, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, визначення суб`єктного складу спірних правовідносин, дослідження доказів тощо.

Від змісту позовних вимог залежить і позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, для реалізації якого має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Тому позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку форми та змісту позовної заяви.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 263-267 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено й висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Розглянувши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам стст. 175-177 ЦПК, а тому згідно з частиною першою статті 185 ЦПК підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Так, статтею 15 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Крім того, згідно зі статтею 175 ЦПК, позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) поштовий індекс; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позовподано докількох відповідачів - зміст позовнихвимог щодокожного зних; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Натомість, подана позовна заява про визнання батьківства та стягнення аліментів не відповідає наведеним вище вимогам.

Зокрема, подана до суду позовна заява про визнання батьківства та стягнення аліментів не містить:

- відомості про поштовий індекс сторін;

- відомості про місце проживання чи перебування відповідача 2 /відсутня вулиця/;

- відомості про відповідача: Сумський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління МЮУ, оскільки упрохальній частиніпозовної заявивказана юридичнаособа як Сумський міський відділ реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління в Сумській області;

- зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів /позов подано до кількох відповідачів/;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, щодо усіх заявлених позовних вимог; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, положеннями частини першої статті 378 ЦПК судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 27 ЦПК, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 28 ЦПК, яка регламентує підсудність справ за вибором позивача, у пункті 15 передбачено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

ОСОБА_1 в особі представника адвоката ШабатінаДмитра Євгеновичазвернулася до Краснопільського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління МЮУ про визнання батьківства та стягнення аліментів, посилаючись на пункт 15 статті 28 ЦПК, за місцезнаходженням відповідача ОСОБА_2 , проте прохальна частина позовної заяви не містить позовних вимог щодо вказаної фізичної особи.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить встановити батьківство та зобов`язати внести відповідні зміни до актового запису про народження щодо дитини.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обгрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див.висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Відповідачем є та процесуальна особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. На відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Однак, визначивши процесуальний статус Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління МЮУ/ Сумський міський відділ реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління в Сумській області/, як відповідача, позивач жодним чином не обґрунтував, якими саме діями чи бездіяльністю зазначеного відповідача порушуються, не визнаються чи оспорюються будь-які його права, як позивача.

Між тим, у чч. 3, 4 статті 128 Сімейного кодексу України зазначається, що позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Серед доданих до позовної заяви письмових доказів відсутні відомості про те, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, тобто при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. При цьому були надані відомості про перебування батьків на час народження дитини у розлученні.

У відповідності до статті 129 Сімейного кодексу України, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Отже особа, яка вважає себе батьком, може звернутися до суду з позовом до чоловіка, з яким в момент зачаття перебувала у шлюбі жінка, про визнання батьківства та виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини у межах строку позовної давності (один рік), тобто зазначити докази, що підтверджують викладені позивачем обставини, відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК.

Диспозитивність цивільного судочинства полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Таким чином, зазначені вище судом обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи встановленіобставини,суд доходитьвисновку пронеобхідність залишенняпозовної заявибез рухута наданняпозивачу термінудля усуненнявиявлених недоліківпозовної заяви.

З огляду на вищевикладене, позивачу запропоновано визначитися із колом відповідачів і третіх осіб, одночасно із усуненням недоліків позовної заяви вирішити питання щодо визначення складу осіб у справі.

Керуючись статтями 185,258-261Цивільного процесуального кодексу України,

Постановив:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката ШабатінаДмитра Євгеновичазвернулася до Краснопільського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління МЮУ про визнання батьківства та стягнення аліментів - залишити без руху.

2. Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали суду для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Косар