Рішення

від 30.12.2024 по справі 950/3118/24

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/3118/24

Номер провадження 2-а/950/7/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2024 р. м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Лебедин адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 , адвоката Луніки Т.Я. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

в с т а н о в и в:

Представника ОСОБА_1 , адвокат Луніка Т.Я. звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги наступним ОСОБА_1 отримав постанову про накладення адміністративного стягнення № СУ/1541/2024 від 26.09.2024 (Далі - Постанова) винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 . Згідно Постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25500 гривень. В постанові зазначено, що 20.09.2024 року о 17:55 під час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що ОСОБА_1 за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1026 від 23.05.2024 був направлений для проходження медичного огляду до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, станом на 20.09.2024 ОСОБА_1 медичний огляд не пройшов. Постанову вважає незаконною. Визначення ІНФОРМАЦІЯ_4 що адміністративне правопорушення, яке нібито вчинив ОСОБА_1 є триваючим правопорушенням є безпідставним. Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Згідно підпункту 2.8.6 пункту 2.8 глави 2 розділу І строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, включно з необхідністю направлення на додаткові методи дослідження, лабораторні обстеження, визначаються і урахуванням необхідності отримання повної та об`єктивної інформації про стан здоров`я людини, та не можуть становити більше 14 днів. Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених сіатіями 210, 120-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

З матеріалів справи вбачається, що другим відділом. ІНФОРМАЦІЯ_3 було видано направлення № 1026 від 23.05.2024 для проходження медичного огляду до ВЛК.

Граничний строк проходження огляду є 06.06.2024. Фактично адміністративне правопорушення вважається вчинене 07.06.2024 в разі відсутності висновку ВЛК про стан здоров`я БенберіМ.1.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 сам видавав направлення на проходження ВЛК, тому він і контролює його проходження. Фактично днем виявлення, адміністративного проступку ОСОБА_1 є 07.06.2024 року.

Отже, враховуючи те, що направлення на ВЛК Позивач, отримав 23.05.2024, датою вчинення Позивачем правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210 КУпАП є наступний день після спливу 14 днів, тобто 17.06.2024р.

Згідно, ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1, цього Кодексу, може бути накладена- протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його, вчинення.

Строк притягнення до відповідальності Позивача сплив 07.09.2024, а протокол про адміністративне правопорушення Позивач складено 20.09.2024, постанова про адміністративне правопорушення. № СУ/1541/2024 винесена. 26.09.2024. Відповідачем- порушені строки притягнення до адміністративної відповідальності.

Стосовно твердження ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначеного в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, що ОСОБА_1 порушив підпункт 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 (далі - Правила), то дана, обставина не відповідає дійсності.

Так відповідно до підпункт 4 пункту 1 Правил призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на Військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Відповідно до довідки № 909 військово-лікарської комісії підтверджується факт того, що ОСОБА_1 11.06.2024 року пройшов медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушенняє, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з статі ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано, необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається де адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Вказані вище завдання при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідач не виконав та виніс постанову, яка не відповідає вимогам закону, враховуючи наступне.

У відповідності до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку (стаття 210 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративне правопорушення і накладати адміністративне стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23,02.2022, територіальні центри, комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, і мобілізаційної підготовки та мобілізації (надалі Положення).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці. Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах,. об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, трупи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного, територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, і в тому числі, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, і накладати адміністративні стягнення.

Справу про адміністративне правопорушення було розглянуто начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , про що свідчить постанова про накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим, з наведених вище положень закону слідує, що повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що визначені ст. 235 КУпАП і наділені виключно керівники територіального центру комплектування, та соціальної підтримки, начальники структурних підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_6 таких повноважень не мають.

ІНФОРМАЦІЯ_7 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно, начальник структурного відділу РТЦК не наділений повноваженнями згідно із законом проводити розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, зокрема й за ст. 210 КУпАП.

За приписами ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Тому, на його думку, розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено . неповноважною особою та він просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 від 26.09.2024 № СУ/1541/2024 про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити,

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 30 грудня 2024 року не подав до суду відзив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Суд установив, що старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_3 відносно позивача ОСОБА_4 20 вересня 2024 року був складений протокол про адміністративне правопорушення СУ/154/2024, якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності по ч. 3 ст. 210 КУпАП, за те, що 20.09.2024 року о 17:55 під час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що ОСОБА_1 за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1026 від 23.05.2024 був направлений для проходження медичного огляду до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, станом на 20.09.2024 ОСОБА_1 медичний огляд не пройшов. (а.с.5).

26 вересня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 26.09.2024 винесена № СУ/1541/2024 (а.с.6) про накладення адміністративного стягнення від відповідно до Постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25500 гривень. В постанові зазначено, що 20.09.2024 року о 17:55 під час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що ОСОБА_1 за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1026 від 23.05.2024 був направлений для проходження медичного огляду до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, станом на 20.09.2024 ОСОБА_1 медичний огляд не пройшов.

З Довідки ВЛК №909 від 11 червня 2024 року №909 (а.с.7) встановлено, що 11 червня 2024 року ОСОБА_1 пройшов медичним огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , також у довідці є відмітка про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис з з постановою ВЛК 1 жовтня 2024 року.

Так згідно відповідно до положень статті 1КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію , в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 256 КУпАП - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбаченістаттею 268цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 280КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.251КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 77КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

При цьому, відповідно до статті 217КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків.

Відповідно ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що Суд та національні суди відповідної країни при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17 червня 2011 року; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05 травня 2015 року; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохін проти України» від 15 лютого 2013 року).

Відповідно до ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рекомендації № R (91) 1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Суд доходить висновку, що правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП не є триваючим правопорушенням з наступних підстав, триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Така позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17.

Згідно підпункту 2.8.6 пункту 2.8 глави 2 розділу І строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, включно з необхідністю направлення на додаткові методи дослідження, лабораторні обстеження, визначаються і урахуванням необхідності отримання повної та об`єктивної інформації про стан здоров`я людини, та не можуть становити більше 14 днів. Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених сіатіями 210, 120-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 було видано направлення № 1026 від 23.05.2024 для проходження медичного огляду до ВЛК. Граничний строк проходження огляду є 06.06.2024. Фактично адміністративне правопорушення вважається вчинене 07.06.2024 в разі відсутності висновку ВЛК про стан здоров`я ОСОБА_5 . Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 сам видавав направлення на проходження ВЛК, тому він і контролює його проходження. Фактично днем виявлення, адміністративного проступку ОСОБА_1 є 07.06.2024 року. Отже, враховуючи те, що направлення на ВЛК ОСОБА_1 , отримав 23.05.2024, датою вчинення Позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП є наступний день після спливу 14 днів, тобто 17.06.2024р.

Згідно, ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1, цього Кодексу, може бути накладена- протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його, вчинення.

Строк притягнення до відповідальності Позивача сплив 07.09.2024, а протокол про адміністративне правопорушення Позивач складено 20.09.2024, постанова про адміністративне правопорушення. № СУ/1541/2024 винесена 26.09.2024. За таких обставин суд знаходить підтвердженим той факт, що відповідачем- порушені строки притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд доходить висновку про те, що твердження ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначеного в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, що ОСОБА_1 порушив підпункт 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487, то дана, обставина не не знайшла свого підтвердження, оскільки відповідно до підпункт 4 пункту 1 Правил призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на Військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів. Відповідно до довідки № 909 військово-лікарської комісії підтверджується факт того, що ОСОБА_1 11.06.2024 року пройшов медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

За змістом ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, при зверненні до суду з зазначеним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

За таких обставин необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 90, 121, 241-246, 250-251, 286 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Постанову серії СУ/1541/2024 від 26.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КупАП у виді 25500 грн. штрафу скасувати, а справу закрити.

Стягнути зарахунок бюджетнихасигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 605 грн. 60 коп. понесених судових витрат.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ