РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2024
Справа № 522/3215/22
Провадження № 2/522/1848/24
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Ярема Х.С.
при секретарі судового засідання Кніш Д.А.
розглянув у порядку загального провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»
до 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2
треті особи без самостійних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
про визнання права іпотеки
ВСТАНОВИВ:
1.11.02.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
2.Позивач просить суд:
- визнати ТОВ «Вердикт Капітал» іпотекодержателем та визнати за ТОВ «Вердикт Капітал» право іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 шляхом внесення запису про іпотеку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке виникло на підставі Іпотечного договору майнових прав від 15.08.2007 укладеним між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
- визнати ОСОБА_1 іпотекодавцем квартири АДРЕСА_1 за Іпотечним договором майнових прав від 15.08.2007 шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- визнати ТОВ «Вердикт Капітал» іпотекодержателем та визнати за ТОВ «Вердикт Капітал» право іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 шляхом внесення запису про іпотеку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке виникло на підставі Іпотечного договору майнових прав 15.08.2007, укладеним між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
- визнати ОСОБА_1 іпотекодавцем квартири АДРЕСА_1 за Іпотечним договором майнових прав від 15.08.2007 шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- визнати ТОВ «Вердикт Капітал» іпотекодержателем та визнати за ТОВ «Вердикт Капітал» право іпотеки на квартиру АДРЕСА_2 шляхом внесення запису про іпотеку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке виникло на підставі Iпотечного договору майнових прав від 15.08.2007, укладеним між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
- визнати ОСОБА_2 іпотекодавцем квартири АДРЕСА_2 за Іпотечним договором майнових прав від 15.08.2007 шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- визнати ТОВ «Вердикт Капiтaл» іпотекодержателем та визнати за ТОВ «Вердикт Капітал» право іпотеки на квартиру АДРЕСА_2 шляхом внесення запису про іпотеку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке виникло на підставі Іпотечного договору майнових прав від 15.08.2007, укладений між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
-визнати ОСОБА_2 іпотекодавцем квартири АДРЕСА_2 за Іпотечним договором майнових прав від 15.08.2007 шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
3.11.04.2022 відкрито загальне позовне провадження.
4.27.05.2022 відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позов.
5.25.07.2022 третя особа ОСОБА_4 подав пояснення.
6.14.09.2022 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк». Ухвалою від 28.11.2024 закрито провадження в частині зустрічного позову ОСОБА_1 , у зв?язку з відмовою від зустрічного позову.
7.27.06.2023 відповідачів подали заяву про застосування строку позовної давності.
8.27.06.2023 закрито підготовче провадження.
9.Позивач звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що 28.11.2019 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло від ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» право вимоги за двома кредитними договорами №262/07Ф від 14.08.2007 до боржника - ОСОБА_3 і за кредитним договором №263/07Ф від 14.08.2007 до боржника - ОСОБА_4 та відповідними їм двома Іпотечними договорами від 15.08.2007 укладеним між банком та поручителями - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (для забезпечення повернення кредиту позичальником ОСОБА_3 ) та за Іпотечним договором майнових прав від 15.08.2007 укладеним між банком та поручителями - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 (для забезпечення повернення кредиту позичальником ОСОБА_4 ), за якими в іпотеку були передані майнові права на квартиру будівельний АДРЕСА_3 .
Первісний кредитор з метою стягнення заборгованості з позичальників та поручителів звертався до суду. Рішенням суду від 18.12.2015 стягнуто заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 . Рішенням суду від 09.12.2015 стягнуто заборгованість за кредитним договором на підставі рішення суду від 09.12.2015. У зв`язку з набуттям права вимоги, 03.03.2020 та 20.03.2020 ТОВ «Вердикт Капітал» було замінено як стягувача у виконавчих провадженнях про стягнення заборгованості. Заборгованість станом на сьогодні не стягнуто.
Однак до того, як первісний кредитор звернувся до суду про стягнення боргу, рішенням суду від 29.06.2011 (№2/1522/3558/11) за ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_4 , площею 177,2 кв.м. по 1/3 частині за кожним. Але під час реєстрації права власності по 1/3 не було перенесено відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна до розділу Державного реєстру прав, відкритого на об`єкт - квартиру АДРЕСА_4 , заг. пл. 177,2 кв.м, як про предмет іпотеки. Внаслідок визнання судом права власності та реєстрації квартири як готового об`єкта, предмет іпотеки залишився і відбулися неодноразові відчуження права власності на предмет іпотеки і навіть його поділ.
Згодом рішенням суду від 02.07.2014 (№ 522/7758/14-ц) припинено право спільної часткової власності по 1/3 на квартиру АДРЕСА_4 та визнано лише за ОСОБА_3 право власності на 7-кімнатну квартиру АДРЕСА_4 , ган. пл. 177,2 кв.м. Це рішення суду було скасовано 21.02.2017, проте ОСОБА_3 встиг на підставі рішення від 02.07.2014, 01.10.2014 внести запис у Державний реєстр прав про право приватної власності та продав цю квартиру ОСОБА_8 .
Згодом ОСОБА_8 зробив поділ цієї квартири (предмета іпотеки) на два окремі об`єкти - квартиру АДРЕСА_5 , заг. пл.111,5 кв.м. та квартиру АДРЕСА_5 , заг. пл. 65,7 кв.м. Потім 28.04.2015 продав квартиру АДРЕСА_5 ОСОБА_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_5 . ОСОБА_9 продав 02.10.2015 квартиру ОСОБА_2 .
Позивач вважає, що через порушення іпотекодавцями умов іпотечних договорів через відсутність згоди іпотекодержателя (банку) предмети іпотеки були відчужені, змінився власник іпотечного майна, змінився предмет іпотеки, продовжує існувати невизначеність у належності позивачу права іпотеки, яке підлягає захисту. Позивач як новий кредитор не може реалізувати своє право іпотекодержателя за іпотечними договорами та задовольнити свої вимоги про стягнення боргу за рахунок предмета іпотеки.
Позивач вважає, що позовна давність ним не пропущена. Заяви про поновлення цього строку не подавав.
10.Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечує. 28.04.2015 ОСОБА_1 купила за 80 000 дол. США купила в ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_4 . На час купівлі квартири ОСОБА_1 не знала і не могла знати про події, які передували купівля квартири. Продавець володів об?єктом на підставі свідоцтв про право власності, договори купівлі-продажу були посвідчені нотаріально, нотаріус перевірив арешти та інші заборони. Вважає, що вона є добросовісним набувачем.
ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» знав, що власником квартири є ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , оскільки в 2016-2017 році, коли звертався до суду з позовом про стягнення боргу за рахунок предмета іпотеки, йому було відмовлено через те, що власниками предмету іпотеки стали ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Після цього кредитор жодних вимог до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не заявляв.
Крім того, оскільки ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» звертався до суду до закінчення строку договорів про стягнення кредитної заборгованості з позичальників та поручителів, то він самостійно змінив строк виконання основного зобов`язання. Тобто, постановлення судами рішень про стягнення добру вважається, що строк виконання за кредитним договором №262/07Ф настав 18.06.2016, коли рішення суду від 18.12.2015 набрало законної сили та з 09.01.2016 за кредитним договором №263/07Ф, коли рішенням суду від 09.12.2015 набрало законної сили. Загальний строк позовної давності для даних вимог 3 роки. Отже, на даний час строк позовної давності для вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно предмета іпотеки сплив, як для банку, так і для його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал», яке отримало не тільки права вимоги, а й обов`язки. На час звернення позивача до суду з цим позовом строк позовної давності сплив 18.01.2019 та 09.01.2019.
Крім того, в 2017-2018 роках, коли боржники за кредитними та іпотечними договорами зрозуміли, що ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» відмовлено в позові про звернення стягнення на предмет іпотеки, подали позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування квартири, виселення. Однак в цьому позові ОСОБА_5 , ОСОБА_4 було відмовлено. Також у справі про визнання права іпотекодержателя позивач повинен доводити недобросовісність кінцевого набувача предмета іпотеки.
11.Третя особа ОСОБА_4 подала письмові пояснення. Позов підтримує, просить задовольнити. Вважає, що до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перейшло право власності на предмет іпотеки, тому вони набули статусу іпотекодавців, тому повинні відповідати за іпотечними договорами. на умовах, що існували до набуття ними права власності.
Судом встановлено такі обставини справи.
15.14.08.2007 між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та позичальником - ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №262/07Ф на отримання кредиту 79 140 доларів США з метою придбання у власність квартири АДРЕСА_3 .
16.З метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_3 кредитного договору, 14.08.2007 між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та поручителями - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 було укладено договори поруки. Предметом іпотеки виступали майнові права на квартиру АДРЕСА_3 . Адреса будинку та квартири є будівельними номерами та можуть бути змінені після введення будинку в експлуатацію.
17.У зв`язку заборгованістю за Кредитним договором №262/07ф від 14.08.2007, банк звернувся до суду. Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18.12.2015 (№520/11384/15-ц) стягнуто солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованість.
18.Також 14.08.2007 між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та позичальником - ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір №263/07Ф-3 на отримання кредиту 79 150 доларів США з метою придбання у власність квартири АДРЕСА_3 .
19.З метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_4 кредитного договору, 14.08.2007 між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та поручителями - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 було укладено договори поруки. Предметом іпотеки виступали майнові права на квартиру АДРЕСА_3 . Адреса будинку та квартири є будівельними номерами та можуть бути змінені після введення будинку в експлуатацію.
20.У зв`язку із заборгованістю за Кредитним договором №263/07Ф-3 від 14.08.2007 банк звернувся до суду. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси 09.12.2015 (№ 523/13970/15-ц) стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заборгованість.
21.Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29.06.2011 (№2/1522/3558/11) за ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 визнано в рівних частках по 1/3 частині право власності на квартиру АДРЕСА_4 , заг. пл. 177,2 кв.м. Право власності зареєстровано 05.01.2012.
22.Під час реєстрації права власності по 1/3 на квартиру не переносились відомості до розділу Державного реєстру прав, відкритого на об`єкт нерухомого майна - квартиру під АДРЕСА_4 , заг. пл. 177,2 кв.м, яка відповідно до умов Іпотечного договору №Д-223 та №Д-224 була предметом іпотеки.
23.Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02.07.2014 (№522/7758/14-ц) припинено право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_4 та визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_4 , заг. пл. 177,2 кв.м. Відповідне право власності зареєстровано 01.10.2014.
24.06.10.2014 ОСОБА_3 продав ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_4 , заг. пл. 177,2 кв.
25.23.10.2014 ОСОБА_8 зробив поділ квартири АДРЕСА_4 , заг. пл. 177,2 кв. на два окремі об`єкти квартиру АДРЕСА_5 , заг. пл. 111,5 кв.м. та квартиру АДРЕСА_5 , заг. пл. 65,7 кв.м.
26.28.04.2015 ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_4 , заг. пл.111,5 кв.м.
27.13.02.2015 ОСОБА_8 продав ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_5 , а він продав 02.10.2015 квартиру ОСОБА_2 .
28.Рішенням Апеляційного суду Одеської області 21.02.2017 скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02.07.2014 у справі № 522/7758/14-ц.
29.Рішенням Приморського районного суду м. Одеси (№522/13217/16-ц) від 10.04.2014, залишеним без змін апеляційною інстанцією 28.11.2017 та касаційною інстанцією 27.06.2018, відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки власниками квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 є інші особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
30.28.11.2019 на підставі Договору про відступлення прав вимоги №212009 ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» передав ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором № 262/07Ф від 14.08.2007 до боржника ОСОБА_3 і за кредитним договором № 263/07Ф-3 від 14.08.2007 до боржника ОСОБА_4 .
31.Відповідно 28.11.2019 за Договором про відступлення прав вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за Іпотечним договором майнових прав від 15.08.2007 та за Іпотечним договором майнових прав від 15.08.2007, за якими в іпотеку передавались майнові права на квартиру будівельний АДРЕСА_3 .
32.03.03.2020 ТОВ «Вердикт Капітал» був замінений, як стягувач у виконавчих провадженнях про стягнення заборгованості за кредитним договором № 262/07Ф з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на підставі рішення суду від 18.12.2015 (№ 520/11384/15), а 20.03.2020 у виконавчих провадження про стягнення заборгованості за кредитним договором № 263/07Ф-3 з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на підставі рішення суду від 09.12.2015 (№ 523/13970/15).
33.Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2020 (№522/12192/17) відмовлено в позові ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування у ОСОБА_1 по 1/3 частини квартири АДРЕСА_5 , у ОСОБА_2 по 1/3 частини квартири АДРЕСА_5 , усунення перешкод у користуванні шляхом виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з відповідних частин квартир, скасування записів про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Це рішення суду було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.04.2021 та постановою Верховного Суду від 29.06.2022.
Висновки суду
34.Предметом позову є визнання нового кредитора іпотекодержателем об`єктів нерухомості (з майнових прав виникли дві окремі квартири), які до їх реалізації були одним об`єктом іпотечних договорів, а чинні власник цих двох об`єктів (квартир) не були сторонами відповідних кредитних та іпотечних договорів. Новий кредитор просить визнати нових власників квартир (не сторін договорів) іпотекодавцями, тобто сторонами іпотечних договорів. Підставами є те, що внаслідок визнання в судовому порядку права власності первісних іпотекодавців на об`єкт нерухомості, без перенесення державним реєстратором відомостей про обтяження, що це предмет іпотеки, предмет іпотеки трансформувався в два нові об`єкти, а новий кредитор не може стягнути заборгованість позичальників та поручителів за кредитними та відповідними їм іпотечними договорами.
35.Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно з`ясувати, які ж права позивача порушені, невизнані чи оспорені відповідачем і за захистом яких він звернувся до суду.
36.У статті 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. За змістом цієї норми на особу, до якої перейшло право власності на майно, обтяжене іпотекою, навіть у випадках, коли до її відома не було доведено інформацію про обтяження майна іпотекою, переходять всі права та обов`язки іпотекодавця. Отже, в разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно (постанова Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі № 6-2026цс16). Отже, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.
34.Судом з`ясовано,що назабезпечення виконаннякредитного договору№262/07Ф(позичальник- ОСОБА_3 )та кредитногодоговору №263/07Ф-3(позичальник- ОСОБА_4 ),ВАТ «ВсеукраїнськийАкціонерний Банк» уклав відповідніїм іпотечнідоговори (поручителі- ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 )за якими передано в іпотеку банку майнові права на незакінчене будівництво на квартиру АДРЕСА_3 . Адреса будинку та квартири є будівельними номерами та можуть бути змінені після введення будинку в експлуатацію.
37.В іпотечному договорі передбачено, що після завершення будівництва та прийняття в експлуатацію нерухомого майна, зазначеного у цьому договорі, а також після оформлення та реєстрації в установленому чинним законодавством України порядку права власності на нього за іпотекодавцем, збудована нерухомість продовжує бути предметом іпотеки. При цьому за згодою сторін нотаріус накладає заборону на відчуження майнових прав; після реєстрації іпотекодавцем права власності на квартиру я на нерухоме майно, за повідомленням іпотекодержателя, накладає заборону на відчуження нерухомості. Іпотекодавець зобов`язаний реалізувати з письмової згоди іпотекодержателя предмет іпотеки з одночасним погашення боргу, або за умови заміни проданого предмета іпотеки іншим майном.
38.Записи про обтяження за договорами іпотеки від 15.08.2007 внесені до Єдиного державного рестру.
39.Встановлено, що рішенням суду від 29.06.2011 (№2/1522/3558/11) за ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 визнано в рівних частках по 1/3 частині право власності на квартиру АДРЕСА_4 , заг. пл. 177,2 кв.м. Право власності зареєстровано 05.01.2012. Під час реєстрації права власності по 1/3 не переносились відомості до розділу Державного реєстру прав, що відповідно до умов іпотечного договору №Д-223 та №Д-224 вона була предметом іпотеки.
40.Заочним рішенням суду від 02.07.2014 (№522/7758/14-ц) припинено право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_4 та визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_4 , заг. пл. 177,2 кв.м. Відповідне право власності зареєстровано 01.10.2014. 06.10.2014 ОСОБА_3 продав квартиру ОСОБА_8 , який зробив поділ квартири АДРЕСА_5 , заг. пл. 177,2 кв. на два окремі об`єкти квартиру АДРЕСА_5 , заг. пл. 111,5 кв.м. та квартиру АДРЕСА_5 , заг. пл. 65,7 кв.м.Далі ці об`єкти в 2015 році відчужено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Але рішенням апеляційного суду від 21.02.2017 скасовано рішення суду першої інстанції від 02.07.2014.
35.У той час, первісний кредитор вже знав про невиконання позичальниками своїх кредитних зобов`язань і в 2015 році банк звертався до суду про стягнення солідарно заборгованості із позичальників та поручителів. Також рішенням суду від 10.04.2014 (№522/13217/16-ц), залишеним без змін апеляційною інстанцією 28.11.2017 та касаційною інстанцією 27.06.2018, було відмовлено ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в позові до ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки власниками квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_5 вже стали інші особи.
36.Лише в 28.11.2019 ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» передав ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за цими кредитними та іпотечними договорами.
37.Як видно з обставин справи, до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обов`язки іпотекодавця автоматично не перейшли. В свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв лише права банку, належні первісному кредитору/іпотекодержаелю, включаючи право вимоги до правонаступників іпотекодавця, їхніх спадкоємців, інших осіб до яких перейшли обов`язки іпотекодавця (п. 1 договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 28.11.2019).
38.Тому новий кредитор просить визнати його іпотекодержателем, а інших осіб іпотекодавцями.
39.У свою чергу, з аналізу частини 1 статті 516, статті 520ЦК України випливає, що без згоди іншої сторони зобов`язання можна передати тільки права, оскільки боржникові немає різниці, якому суб`єкту виконувати зобов`язання. Передавати обов`язки без згоди іншої сторони зобов`язання некоректно, оскільки для суб`єкта важливо, хто ці обов`язки має виконувати. Отже, відповідальним перед боржником при відступленні права вимоги залишається первісний кредитор, якщо в договорі цесії не зазначено іншого.
40.З договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 28.11.2019 вбачається, що права вимоги за іпотечними договорами переходять до нового іпотекодержателя в обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. Банк зобов`язаний повідомити іпотекодавців про відступлення права вимоги.
41.Первинний кредитор, як сторона договорів, знав про предмет іпотеки (майнові права), знав умови цих договорів, знав, що позичальники не сплачували кредит, тому звернувся до суду, знав або ж повинен був знати про набуття іпотекодавцем права власності на предмет іпотеки. В свою чергу, новий кредитор знав і повинен був знати, які приймає вимоги, зокрема, за кредитними договорами №262/07Ф (позичальник - ОСОБА_3 ) та №263/07Ф-3 (позичальник - ОСОБА_4 ), іпотечні договори (поручителі- ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ).
41.Також суд вважає, що предмет іпотеки (майнових прав) на час набуття у власність відповідачами квартир, що хоч і були пов`язані з цими майновими правами, проте предмету іпоттеки уже не існувало. Тому немає фактичних та правових підстав для визнання іпотеки дійсною незалежно від зміни власника майна та, відповідно, для переводення обов`язків іпотекодавця на нових власників.
35.У випадку, якщо позивач вважає, що іпотека є та залишається чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя. При вирішенні спорів щодо прав на нерухоме майно необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного з порушенням закону, оскільки від цього може залежати, зокрема, чинність чи припинення іпотеки. У справі за належною вимогою (зокрема, про визнання права іпотекодержателя) суд має врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження. Відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно. У справі про визнання права іпотекодержателя позивач не позбавлений права доводити недобросовісність кінцевого набувача предмета іпотеки. За відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають.
36.Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (постанова Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц).
37.Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
38.На час купівлі квартири нотаріуси проводили перевірку правовстановлюючих документів, перевірку наявності/відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на ці квартири або їх обтяження. Відповідачі вчиняли всі можливі перевірки об`єктів нерухомості і мали «правомірні очікування» / «законні сподівання» вчиняти певні дії.
39.Добросовісність відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо купівлі квартир також була предметом правової оцінки в судовій справі № 522/12192/17 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 про витребування майна, усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення та скасування записів про державну реєстрацію права власності, де постановою ВС від 29.06.2022 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій, які в позові відмовили.
40.Отже, право спірної іпотеки припинилося, а відомості про цю іпотеку поновленню не підлягають, права позивача не порушені. У разі визнання судом, що права позивача не порушені, суд не застосовує строки позовної давності про які просили відповідачі.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено 30.12.2024.
Суддя Ярема Х.С.
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2024 |
Оприлюднено | 31.12.2024 |
Номер документу | 124135997 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них іпотечного кредиту |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Ярема Х. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні