Ухвала

від 30.12.2024 по справі 199/10863/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/10863/24

(2-о/199/402/24)

УХВАЛА

30.12.2024 суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Подорець О.Б., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 через свого представника адвоката Лупан О.Є. через систему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаною заявою, де заінтересовані особи ОСОБА_2 , Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі з огляду на таке.

Заявник просить встановити факт перебування на його утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько якого аліменти не сплачує та не цікавиться дитиною.

В обґрунтування заяви посилається на те, що встановлення зазначеного у заяві факту, а саме самостійного виховання дитини заявнику необхідно з метою отримання відстрочки від призову на військову службу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку, що дане питання не може бути вирішене шляхом встановлення факту, що має юридичне значення, з огляду на наступне.

Відповідно до положення статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження /загального або спрощеного; 3) окремого провадження.

Згідно з ч. 1 ст.293 ЦПК Україниокреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ст.318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що встановлення факту перебування на утриманні заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько якого аліменти не сплачує та не цікавиться дитиною не породжує для заявника юридичних наслідків, тобто від встановлення вказаних фактів не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього.

Крім того, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, мати (батько) має право звернутися до суду з позовом про позбавлення другого з батьків батьківських прав через ухиляння його від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов`язує підтверджувати актом факт відсутності участі батьків у вихованні дитини, або підтверджувати його безумовну та одноосібну участь у вихованні та піклуванні.

Такий факт може бути підтверджений за рішенням суду виключно в разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав.

Отже, захист порушених прав у зв`язку з не прийняттям участі одним із батьків у вихованні дітей, тобто самоусунення від виконання батьківських обов`язків, має розглядатись в іншому порядку, передбаченому законом.

Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми, відповідальності батьків за неналежне виконання батьківських обов`язків завжди є важливими й актуальними. Законом України «Про охорону дитинства»визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Закон передбачає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов`язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них.

Тому за неналежне виконання обов`язку щодо виховання дітей, передбачена відповідальність.

Обов`язки батьків висвітлені в ст. 150 СК України, згідно якої батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановленні цим розділом.

Таким чином, вимоги заявника про встановлення факту перебування на утриманні дитини, не є вимогами, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження в розумінні положень ст.ст.293, 315 ЦПК України.

У силу вимог ч. 4 ст.315 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Крім того, у постанові від 11 вересня 2024 року по справі № 201/5972/22 ВП ВС вказала, що факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, "оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини".

На думку ВП ВС, встановлення факту самостійного виховання дитини батьком не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, а "інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 186, 260, 315, 353, 354 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справіза заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні.

Копію даної ухвали, заяву та додані до неї документи направити заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дняїї складення через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.Б.Подорець