Рішення

від 25.10.2024 по справі 208/4560/24

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 208/4560/24

№ 2-о/207/98/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бистрової Л.О.

за участю секретаря Степанян М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Виконавчий комітет Кам`янської місько ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини, в якій просить: встановити факт, що він, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , самостійно виховує та утримує неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що 26 грудня 2007 року між ним та ОСОБА_2 укладено шлюб, в період шлюбу у них народилася донька: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . 30 жовтня 2018 року шлюб між ними розірвано на підставі Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.

З часу розірвання шлюбу, ОСОБА_2 з дитиною не спілкується, донька постійно проживає із ним по АДРЕСА_1 та знаходиться на повному його утриманні. Участі у вихованні та утриманні своєї доньки мати після розлучення із ним не приймає та взагалі не спілкується з дитиною.

За їх з донькою місцем проживання створено всі умови для проживання та розвитку дитини, донька має окрему кімнату, яка облаштована всім необхідним для її навчання та відпочинку. Всі питання щодо медичного обслуговування та в разі необхідності, лікування доньки, завжди вирішує саме він та відвідує сімейного лікаря з дитиною за необхідності.

За таких обставин, існує необхідність встановлення юридичного факту самостійного утримання ним доньки та виховання для реалізації різних соціальних цілей без необхідності щоразу звертатись до матері для отримання її згоди, в тому числі щодо переміщення, на здійснення медичних втручань, за потреби, на вступ на навчання. Їм необхідно мати можливість одноосібно звертатись до державних та освітніх закладів від імені та в інтересах дитини, мати право на одержання державної допомоги, як батька одинака, оскільки, матір дитини взагалі не спілкується з дитино і не повідомляє місце свого знаходження.

Згідно Акту №25/9 від 26.04.2024 року у місці їх з донькою проживання є усе необхідне для повноцінного проживання. Також факт постійного проживання із ним доньки підтверджується Актом №26/9 від 26.04.2024 року. Факт виховання доньки саме ним також підтверджується Характеристикою наданою «Кам`янським ЦППРК», в якій зазначено, що вихованням дитини займається батько, який відвідує батьківські збори, знаходиться на зв`язку з класним керівником і майстром. Мама не бере участі у вихованні дитини.

Відповідно до Договору Дарування частки житлового будинку від 03.12.2019 року, зареєстрованого в реєстрі №1713 по АДРЕСА_1 , він є власником 52/100 частини будинку, загальною площею 76. 6 кв.м, житловою площею 39.1 кв.м. У даному домоволодінні вони постійно проживають разом з його донькою.

З 30 березня 2023 року його прийнято на роботу до ТОВ «Верстатобудівельник», має постійний дохід, про що свідчить Характеристика та Довідка про дохід та з 06.12.2023 року за сумісництвом працює у ТОВ «Науково виробниче підприємство Еласт» про що свідчить Довідка про дохід.

Враховуючи викладене, а також те, що він має матеріальну можливість для утримання дитини, має постійне місце роботи, створив для неї належні побутові умови для проживання, забезпечив їй належне медичне обслуговування, займається її вихованням, те, що дитина в подальшому хоче проживати з батьком, виходячи із якнайкращого забезпечення інтересів дитини, беручи до уваги її малолітній вік, а також те, що дитина проживає із ним у звичних для неї умовах вважає за можливе встановити факт самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини.

Заявник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась. Судом вживались заходи повідомлення про дату та час розгляду справи належним чином. Причини неявки невідомі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився. Надав заяву щодо розгляду справи за його відсутності. Рішення просив прийняти на розсуд суду.

Відповідно до положень ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечувала, суд, на підставі ч. 1ст. 280 ЦПК Українита відповідно до ч. 1ст. 281 ЦПК Українипостановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення заявника, допитавши свідка ОСОБА_3 , яка підтвердила факт самостійного виховання та її утримання батьком - ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правовідносини по справі є цивільно-правовими та стосуються сімейних відносин у зв`язку з чим підлягають розгляду відповідно до положень Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що 26 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який згідно рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 року було розірвано.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області зроблено актовий запис №110 про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , де в графі батько зазначено ОСОБА_1 , в графі мати ОСОБА_2 .

Згідно Акту про підтвердження факту проживання №25/9 від 26.04.2024 року в якому зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

їВідповідно до Характеристики наданою «Кам`янським ЦППРК», в якій зазначено, що вихованням ОСОБА_3 займається батько ОСОБА_1 , який відвідує батьківські збори, знаходиться на зв`язку з класним керівником і майстром. ОСОБА_4 не бере участі у вихованні дитини.

Відповідно до Договору Дарування частки житлового будинку від 03.12.2019 року, зареєстрованого в реєстрі №1713 по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 є власником 52/100 частини будинку, загальною площею 76. 6 кв.м, житловою площею 39.1 кв.м.

З 30 березня 2023 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до ТОВ «Верстатобудівельник», має постійний дохід, про що свідчить Характеристика та Довідка про дохід та з 06.12.2023 року ОСОБА_1 за сумісництвом працює у ТОВ «Науково виробниче підприємство Еласт» про що свідчить Довідка про дохід.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст.315 ЦПК України визначено перелік фактів, які встановлюються судом. Цією нормою Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При цьому, згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Законодавством визначено права та обов`язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою. Згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням, спору про право.

Згідно з роз`ясненнями викладеними в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Встановлення факту заявнику необхідно для реалізації різних соціальних цілей.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню, з огляду на те, що доводи, якими вона обґрунтована знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 280, 281, 315, 319, 352-354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Виконавчий комітет Кам`янської місько ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Встановити факт, що, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , самостійно виховує та утримує неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.О. Бистрова