Рішення

від 30.12.2024 по справі 202/10363/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/10363/24

Провадження № 2-о/202/269/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаряПономаренко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що вона з 10.11.1986 постійно проживала та її місце проживання було зареєстровано в Україні в АДРЕСА_1 , а з 15.08.2003 в АДРЕСА_2 . Проживала вона разом зі своєю сім`єю: чоловіком ОСОБА_2 та дітьми: дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проживали вони з чоловіком після переїзду в 1986 року з Вірменії в Україну. Коли народилась молодша дочка ОСОБА_6 - 13.09.2001, вони з чоловіком постійно проживали в Україні і відповідно до ст. 3 ч.1 п.1 пп.2 ЗУ «Про громадянство України», набули громадянства України з 24.08.1991 року. В подальшому їх громадянство України було закріплене видачею в 2003 році паспортів громадян України. Син, ОСОБА_4 отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 20.08.2003, паспорт виданий Авдіївським МВ УМВС в Донецькій області, а дочка ОСОБА_3 отримала 22.08.2003 паспорт серії НОМЕР_2 виданий Авдіївським МВ УМВС в Донецькій області. Однак, їх молодша дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 2014 рік, тобто на час початку бойових дій в Донецькій області мала лише неповних 13 років. Після бомбардування росією міста Авдіївки та руйнування їх житла вона з сім`єю була вимушена виїхати з м. Авдіївки спочатку в Київ та на захід України, а потім до Німеччини. Дочка ОСОБА_6 неодноразово зверталась до Посольства та Консульства України в Німеччині для отримання довідки про громадянство України та для отримання паспорта громадянки України, однак отримувала відмову через те що немає інформації про, наявність в неї громадянства України, а територія Донецької області є окупованою, їй не можуть видати паспорт громадянки України. Виїхати з Німеччини за кордон, в тому числі і в Україну для оформлення документів (паспорта), дочка також не має можливості.

Наголошувала, що встановлення зазначеного факту їй необхідно, оскільки в свідоцтві про народження її доньки в графах громадянство батьків стоять прочерки, а внесення змін в відомостях про батьків в свідоцтві про народження є неможливим. Тобто, для того, щоб її донька ОСОБА_6 змогла підтвердити своє громадянство України та отримати паспорт громадянина України, їй, необхідно встановити факт, що батьки або один з батьків постійно проживали станом на 24.08.1991 в Україні, на день народження її доньки та були (був) громадянином України. Звертала увагу суду, що лише на підставі рішення суду можливо внести зміни в актовий запис про народження її доньки. Просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , є особою, яка в період з 10.11.1986, в тому числі станом на 24.08.1991, і до 30.05.2003 постійно проживала в Україні.

Представник ОСОБА_1 адвокат БондарчукС.І. підтримала заяву та просила її задовольнити. Надала додаткові письмові пояснення в яких наголошувала, що ОСОБА_1 яка є громадянкою України в період з 10.11.1986 по 15.08.2003, в тому числі станом на 24.08.1991, постійно проживала в Україні, а саме в АДРЕСА_1 , про що є штамп прописки в її паспорті громадянина України, який було видано їй 30.05.2003. Ця прописка була «перенесена» при видачі їй паспорта громадянина України з паспорта СРСР та на підставі документів про її прописку які знаходились в паспортному столі. Окрім цього, ОСОБА_1 до своєї заяви додала завірені копії документів підтверджуючих наведені в заяві обставини та факти, в тому числі і завірену копію свого паспорта громадянина України, а отже ОСОБА_1 додано належні та допустимі докази в справі.

Представник Головного управління Державноїміграційної службиУкраїни вДонецькій області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав письмові пояснення в яких зазначав, що за наявними обліками Реєстру територіальної громади інформаційної підсистеми «Реєстрація місця проживання» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , документ, що посвідчує особу - паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий Пролетарським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 30.05.2003 року, зареєстрована з 15.08.2003 року за адресою: АДРЕСА_2 . Окрім того, за наявними обліками Реєстру територіальної громади інформаційної підсистеми «Реєстрація місця проживання» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , документ, що посвідчує особу - паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий Пролетарським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 30.05.2003 року, зареєстрований з 15.08.2003 року за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначали, що станом на 24 серпня 1991 року діяла система реєстрації, і постійне проживання визначалося за наявністю реєстрації в паспорті. Вказаний факт має бути доведений документально. Всі архівні матеріали справ ГУ ДМС України в Донецькій області, які були сформовані до 01.10.2014, разом зі справами УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області, які були передані до архіву ГУДМС України в Донецькій області, залишились на окупованій території, а саме у м. Донецьку. Відповідно до пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215, із змінами, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13.11.1991, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991. Заявницею не було доведено належними та допустимими доказами факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 чи 13.11.1991 та не надано цьому підтверджуючих документів, що стало б підставою для встановлення її належності до громадянства України, а тому вважають, що заява необґрунтована, не підтверджена доказами та задоволенню не підлягає.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення справи по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст. 293 ЦПК Україниокреме провадженняце вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.5 ч. 2ст. 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2ст. 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинностіЗаконом України «Про громадянство України»є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1ст. 3 цього Закону.

Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 року) або набрання чинностіЗаконом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-Х11 «Про громадянство України»(13.11.1991 року).

Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про громадянство України»особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України"Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24.08.1991року; постійного проживанняна території України батьків (одного з них) дитини або іншогозаконного представника,з яким дитина постійно проживала станом на 24.08.1991 року чи 13.11.1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою), постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

Одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 року.

Отже, відповідно до положеньЗакону України «Про громадянство України»і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою,або рішення суду.

Ураховуючи вищезазначене, слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставіст. 3 Закону України «Про громадянство України»і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.

Частиною першоюстатті 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другоюстатті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджувались іншими засобами доказування.

На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 надала наступні докази: копію паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 згідно якого ОСОБА_1 була зареєстрована з 10.11.1986 по 03.05.2003 за адресою: АДРЕСА_1 , та з 15.08.2003 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого повторно 14.02.2024, згідно якого у заявника ОСОБА_1 народилася донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Авдіївка Донецької області.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 14.02.2024, батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 . В свідоцтві про народження серії НОМЕР_6 відсутні відомості про громадянство батьків ОСОБА_5 .

Відповідно до листа УДМС України в Івано-Франківській області №Д-45/6/2601-24/2601.5/1015-24 від 14.02.2024 заявник ОСОБА_1 за обліками УДМС в Івано-Франківській області документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_7 виданим 30.05.2003 Пролетарським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, а отже її належність до громадянства України визначено ГУ ДМС в Донецькій області.

Згідно листа Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області від 04.06.2024 № 1401.16-2477/14.1-24 за наявними обліками ГУ ДМС у Донецькій області та БД Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України інформація щодо оформлення паспортів громадянина України щодо ОСОБА_2 ( НОМЕР_5 ) та ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ), відсутня. Вся територія Донецького району Донецької області входить до переліку територій, яка визнана тимчасово окупованою територією відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207 (зі змінами). Провести вичерпні перевірки стосовно правових підстав видачі паспортів громадян України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не вбачається можливим.

Таким чином, враховуючи, що заявник ОСОБА_1 надала суду належні та допустимі докази на підтвердження обставин викладених в заяві, суд прийшов до висновку про доведеність факту її постійного проживання на території України в період з 10.11.1986, в тому числі станом на 24.08.1991, і до 30.05.2003.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четвертастатті 268 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятоюстатті 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 05.12.2024, є дата складення повного судового рішення 30.12.2024.

Керуючись ст.ст.10,263-265,294,315,319,354 ЦПКУкраїни, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа-управління Державноїміграційної службиУкраїни вДонецькій областіпро встановленняфакту,що маєюридичне значення задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , є особою, яка в період з 10.11.1986, в тому числі станом на 24.08.1991, і до 30.05.2003 постійно проживала в Україні.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення суду складено 30.12.2024.

Суддя Г.В. Бєсєда