Ухвала

від 30.12.2024 по справі 1-149/2004

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-149/2004

Провадження № 1-в/0186/131/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року м. Шахтарське

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання в. о. начальника відділу № 21 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 відносно засудженого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Біловодськ Луганської області, громадянина України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-23грудня 2004року Біловодськимрайонним судом Луганської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;

про звільнення від призначеного судом покарання,

В С Т А Н О В И В:

До Першотравенського міського суду Дніпропетровської області надійшло подання в. о. начальника відділу № 21 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від призначеного судом покарання за ч.3 ст.185 КК України згідно вироку Біловодського районногосуду Луганської області від 23 грудня 2004 року.

Згідно подання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,засуджений 23грудня 2004року Біловодськимрайонним судом Луганської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вказаний вирок 13.01.2005 р. надійшов на виконання до уповноваженого органу з питань пробації.

У зв`язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 р. № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та на підставі ст.74 Кримінального кодексу України, особа, засуджена за діяння, карність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

У поданнізазначено,що згідновироку Біловодськогорайонного суду Луганськоїобласті від 23 грудня 2004 року ОСОБА_4 у червні 2004 року вчинив крадіжку майна, внаслідок якої сума заподіяної шкоди становить 140 грн.

Станом на 01.01.2004 року неоподатковуваний мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги становив 193,5 грн., тобто, спричинена кримінальними правопорушеннями матеріальна шкода менша за розмір двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у відповідному році, який становив 387 грн.

Враховуючи вищевикладене, в. о. начальника відділу № 21 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 просить суд вирішити питання про звільнення ОСОБА_4 від призначеного судом покарання за ч.3 ст.185 КК України згідно вироку Біловодського районногосуду Луганської області від 23 грудня 2004 року.

У судове засідання в. о. начальника відділу № 21 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 не з`явилася, надала заяву про розгляд подання за її відсутності, прохала подання задовольнити.

Начальник Біловодського відділу Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд подання за її відсутності, прохала подання задовольнити.

ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост.58Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч.1ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Такий же принцип гарантований іст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.

Законом № 3886-IX«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» уст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд виходить з того, що статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку дост. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем уст. 51 КУпАП.

Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинностіЗаконом № 3886-IXкримінальна відповідальність за статтями185,190,191 ККУкраїни може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицієюст. 51 КУпАП.

Як наслідок, суд вважає, що для діянь, які на час їх вчинення становили кримінальне правопорушення за статтями 185, 190 або 191КК України, але в яких вартість предмета кримінального правопорушення не перевищувала два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, обговорювана зміна «скасовує кримінальну протиправність діяння» у значенніст.5КК України.

Таким чином, суд робить висновок, що зміна дост. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

У той же час суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює двом неоподатковуваним мінімумам доходів громадян, здійснюється виходячи з розміру такого мінімуму, що діяв на час вчинення відповідного діяння.

Відповідно до Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік», Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність застаттею 185КК України, у 2004 році становила 387 грн.

Згідно вироку ОСОБА_4 засуджений за крадіжку майна ОСОБА_6 , вчинену ним в червні 2004 року, а саме: фотоапарату марки «POLAROID» вартістю 300 грн., 4 відеокасет загальною вартістю 60 грн., чоловічих сандалів вартістю 80 грн. Загальна вартість викраденого майна складає 440 грн.

Таким чином, вартість викраденого майна у сумі 440 грн. перевищує два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, розмір яких у 2004 році становив 387 грн., у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_4 від покарання, призначеного за ч.3 ст.185 КК України.

На підставі викладеного, враховуючи, що Закон України № 3886-IX«Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» не має зворотної сили стосовно діяння, за яке був засуджений ОСОБА_4 вироком Біловодського районного суду Луганської області від 23 грудня 2004 року, суд вважає, що у задоволенні подання необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, на підставі ч.2 ст.74 КК України, керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання в. о. начальника відділу № 21 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від призначеного судом покарання за ч.3 ст.185 КК України згідно вироку Біловодського районногосуду Луганської області від 23 грудня 2004 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7днів.

СУДДЯ: ОСОБА_7