Рішення

від 26.12.2024 по справі 611/912/24

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №611/912/24

Провадження №2/611/309/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

17 грудня 2024 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря - Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

02 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 2003 року по 2023 рік він та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2023 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З грудня 2021 року відповідачка не проживає зі своїм сином та колишнім чоловіком. При цьому, відповідачка, як мати дитини, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, лікування дитини, взагалі не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти, а також не сплачує аліменти. Вказане, на думку позивача, є проявом ухилення матері дитини від виконання своїх обов`язків оскільки, вона не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, її навчання. З 2021 року вся турбота про дитину перебуває на батькові дитини.

За викладених обставин вважає, що є всі правові підстави стверджувати, що має місце ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та лікування.

З огляду на викладене, просив задовольнити позовні вимоги та позбавити відповідачку батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач надава заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася. Судова повістка, відповідно до вимог п. 2 ч.7 ст.128 ЦПК України, надсилалася у встановленому законом порядку. Відповідачка повідомлена у встановленому порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи, не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.

Представник третьої особи - Орган опіки та піклування Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської областіобласті в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог позивачки не заперечувала.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

У зв`язку з неявкою відповідачки та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Преамбулою Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХII від 27 грудня 1991 року (далі Конвенція) визнається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до вимог ст.164 ч.1 п.2 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснено у пунктах 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження від 02 лютого2011 року, батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.24).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с. 33).

Відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . 26.05.2023 знята з реєстрації місця проживання за заявою власника житла. (а.с. 44).

З характеристики, виданої Барвінківським ліцеєм №1 Барвінківської міської триторіальної громади Ізюмського району Харківської області № 273 від 12.07.2024, вбачається, що ОСОБА_3 навчається у Барвінківському ліцеї №1 з першого класу, вихованнях хлопця займаються тато та дібусь. Вони підтримують зв`язок з класним керівником у телефонному режимі, цікавляться його успіхами у навчанні та поведінкою. Мати не бере участі у вихованні дитини (а.с.29).

Згідно довідки Департаменту Інформаційних технологій МВС України серії ВР-004490545, ОСОБА_1 станом на 22 липня 2024 року до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с.31).

Як вбачається із висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області від 26 листопада 2021 року №1103/24, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.48-49).

Суд приймає до уваги висновок органу опіки та піклування, оскільки вказаний висновок підписаний уповноваженою особою, зроблений на підставі вивчення всіх обставин справи, взаємин матері із дитиною.

Крім того, в судовому засіданні досліджено письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчені 30 вересня 2024 року приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Винниченко В.І., зі змісту яких вбачається, що по АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 з його двома синами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .. Мати синів ОСОБА_2 вихованням дітей не займається та не спілкується з ними (а.с.34-35).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 самоусунулася від виховання та утримання своєї дитини, не цікавиться її життям та розвитком, не піклується про фізичний, духовий і моральний розвиток.

Згідно зі ст. 180, ч. 2 ст. 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 2, 3 ст. 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

При викладених обставинах суд вважає за доцільне одночасно з позбавленням батьківських прав стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 02 жовтня 2024 року до досягнення дитиною повноліття

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ґрунтуються на вимах закону є доведеними, а від так підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.1 ЦПК України задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Керуючись Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. 150, 155, 165, 167 Сімейного кодексу України, ст.10,58, 208, 212-215, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,- задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , батьківських прав у відношенні її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 02 жовтня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення 26 грудня 2024 року.

Суддя Ю.А. Коптєв